Рішення

від 18.12.2024 по справі 522/16186/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16186/22

Провадження № 2/522/2315/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дом Престиж», Колективного підприємства «Будова» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дом Престиж», Колективного підприємства «Будова» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (ЖК «Бельетаж»).

ЖК «Бельетаж» був побудований КП «Будова» та зданий в експлуатацію у 2017 році.

На даний час обслуговування ЖК «Бельетаж» здійснює ТОВ «Наш Дом Престиж».

Указує, що у квартирі, яка належить їй на праві власності, відбуваються протікання по стіні, яка знаходиться під куполом, внаслідок розгерметизації його швів.

КП «Будова» проводило ремонтні роботи, однак протікання не були усунуті.

05.07.2021 ТОВ «Наш Дом Престиж» складено акт, в якому зазначено, що в місці раніше усунутого затікання на стіні відлущилась фарба розміром приблизно 40х30 см.

02.08.2021 позивач зверталася до ТОВ «Наш Дом Престиж» із указаною проблемою, одна жодних дій проведено не було.

Крім того, позивачем 09.12.2021 на адресу ТОВ «Наш Дом Престиж» було надіслано претензію із вимогою відшкодувати їй суму матеріального збитку, яка попередньо була визначена кваліфікованими особами, проте у листі від 28.01.2021 ТОВ «Наш Дом Пресиж» повідомило позивача, що пошкодження її майна відбулося не з вини ТОВ «Наш Дом Престиж», а тому вони не погоджуються із вказаною претензією.

01.02.2021 позивачем було надіслано претензію на адресу КП «Будова, проте відповіді не надійшло.

Для визначення матеріального збитку позивач звернулася до судового експерта Клівак О. В. та отримала висновок експерта за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження від 31.08.2022, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття (замокання) її квартири станом на час проведення дослідження становить 62353 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 62353 грн.

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача - адвоката Гареєва Є. Ш. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

10.06.2024 від ТОВ «Наш Дом Престиж» до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких відповідач виклав письмово заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Разом з тим, чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості викладення своїх заперечень проти позову у документі іншому, ніж заява по суті справи, якою у даному випадку є відзив на позовну заяву, тому, подані 10.06.2024 письмові пояснення у справі не можуть бути прийняті судом та підлягають поверненню відповідачу.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 18.12.2024.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 16.11.2017 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі довідки про виплату паю серія та номер: 132, виданий 16.11.2017, видавник Споживче товариство «Бєлінський», підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38182120 від 16.11.2017 приватний нотаріус Кобзар Олександр Юрійович, Одеський міський нотаріальний округ.

Відповідно до відповіді БК «Будова» № 29/н від 25.01.2024, Колективне підприємство «Будова» було генеральним підрядником будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акта обстеження квартири житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . від 05 липня 2021 року, складеного комісією у складі керуючої ЖК «Бельетаж» Білої Т. О., інженера ЖК «Бельетаж» Левандовського Ю. О., слюсаря-сантехніка ЖК «Бельетаж» ОСОБА_2 , у присутності власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , в результаті якого комісією було виявлено, що в місці раніше усуненого затікання на стіні відлущилась фарба розміром приблизно 40х30 см.

З висновку експерта № ED-2401-1-2009.22 за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 31.08.2022 судовим експертом Клівак О. В. слідує, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття (замокання) квартири АДРЕСА_1 (ЖК «Бельетаж»), станом на час проведення дослідження становить 62353 грн.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16, від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц та від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Розглядаючи спір про відшкодування завданої шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 280/1356/16-ц (провадження № 61-18231св18) у випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин належними і допустимими доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття її квартири, що сталося, як стверджує позивач, через протиправну бездіяльність ТОВ «Наш Дом Престиж» та в результаті недоліків об`єкта будівництва КП «Будова».

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

У додатку № 4 до Правил зазначено, що акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг; голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету, в якому описується що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), із зазначенням причин залиття, аварії (чітко зазначивши причини), акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду, члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які також його підписують.

Відповідно до роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 № 12/20-11-1975) факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Неналежно складений акт про залиття квартири є недопустимим доказом та не може бути прийнятий судом. Така позиція узгоджується з постановами Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11, від 10.05.2018 у справі № 465/2120/14-ц, постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 № 6-2125цс16.

Разом з тим, акт обстеження від 05.07.2021 не підтверджує факт залиття квартири позивача, а з його змісту лише слідує, що раніше відбулося затікання, яке було усунуто та в цьому місці на стіні відлущилася фарба, розміром приблизно 40х30 см.

Доказів про затікання, що відбулося раніше та яке було усунуте, про що зазначено в акті від 05.07.2021, його характер та причини, обсяг, локалізацію, відомості про особу, з вини якої воно сталося, шкоду, яка ним завдана, матеріали справи не містять.

Отже, акт від 05.07.2021 не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди.

Як слідує з висновку експерта № ED-2401-1-2009.22 за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 31.08.2022 судовим експертом Клівак О. В., в результаті проведення візуально-інструментального обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 , які постраждали внаслідок залиття (замокання), а також з урахуванням наданої на дослідження копії акта обстеження від 05.07.2021, експертом були виявлені наступні пошкодження у квартирі, шо характерні для дії вологи та рідини на опряджувальні матеріали: на простінках між віконними блоками дворівневої частини квартири (справа від віконних прорізів № 1 та № 2, а зліва від віконного прорізу № 3), а також у верхній частині укосу одного із віконних прорізів, що пошпакльовані та пофарбовані фарбою темно-сірого кольору, наявні сліди замокання, які являють собою здуття, лущення та відпадання фарбувального шару зі шпаклівкою, ураження грибково-плісневими сполуками, а також наявні патьоки на окремих ділянках вказаних вище простінків; на горизонтальній контрукції біля колони (справа) (в зоні сполучення однорівневої та дворівневої частин квартири, над сходами), що також пофарбована фарбою темно-сірого кольору, зокрема на торці (стінці) у трьох місцях (біля нижнього ребра та в правому внутрішньому куті (біля сходів), а також у верхній частині колони наявні сліди замокання, які являють собою здуття фарбувального шару. При обстеженні інших ділянок стін пошкоджень, характерних для дії вологи та рідини на опоряджувальні матеріали, не виявлено.

Як зазначено у висновку, експертом встановлено, що указана квартира піддавалася замоканню внаслідок затікання, яке вказане у наданій на дослідження копії акта обстеження від 05.07.2021, в результаті чого отримала передчасний фізичний знос.

Зі змісту висновку слідує, що представники відповідачів при обстеженні експертом об`єкта не залучалися.

Разом з тим, посилання позивача, що затікання в квартирі відбуваються унаслідок розгерметизації швів, не підтверджено указаним висновком, він не містить інформації щодо причин залиття квартири, у ньому зазначено, що указана квартира піддавалася замоканню внаслідок затікання, яке вказане у наданій на дослідження копії акта обстеження від 05.07.2021, однак цей акт містить лише відомості про те, що раніше відбулося затікання, яке усунуто, однак про характер затікання та його причини, обсяг, відомості про особу, з вини якої воно сталося, шкоду, яка ним завдана, відомості в ньому відсутні.

Заявляючи вимогу до ТОВ «НашДом Престиж»про солідарне відшкодування шкоди, позивач посилається на те, що вона зверталася до нього із заявою від 02.08.2021, в якій описала проблему, яка полягає в тому, що КП «Будова» вже проводило ремонтні роботи, однак протікання не були усунуті, та 09.12.2021 із претензією про відшкодування суми матеріального збитку, однак ТОВ «Наш Дом Престиж» вимоги позивача не виконало.

Як слідує з матеріалів справи, 02.08.2021 ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ «Наш Дом Престиж» Московченко О. В. подала заяву, в якій зазначила, що у належній їй квартирі АДРЕСА_1 на стінах під куполом в трьох місцях виникло здуття фарби і шпаклівки. З`ясувалося, що здуття виникло внаслідок затікання куполу (розгерметизація швів). СК «Будова» провела ремонтні роботи, загерметизувала місця кріплення підсвітки купола. Оскільки в квартирі завершено ремонт і затікання купола призвело до пошкодження стін, ОСОБА_1 просила посприяти ТОВ «Наш Дом Престиж» у компенсації ремонтно-відновлювальних робіт від СК «Будова».

У подальшому 09.12.2021 ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Наш Дом Престиж направила претензію про відшкодування завданої шкоди, в якій позивач просила відшкодувати їй матеріальні збитки у розмірі 154 953 грн, оскільки позивач зверталася до нього із заявою від 02.08.2021, однак рішення на даний час не прийнято, проблема не вирішена.

28.01.2022 ТОВ «Наш Дом Престиж» надано відповідь на претензію про відшкодування шкоди, в якій зазначено, що останнє є організацією, яка забезпечує надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 виключно відповідно до умов та в рамках укладених договорів. При цьому, укладеними договорами не передбачено надання послуг поточного або капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Вважає, що пошкодження майна сталося не з вини ТОВ «Наш Дом Престиж» та у даному випадку відсутній причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням останнього.

З аналізу указаних документів слідує, що у заяві від 02.08.2021 ОСОБА_1 просила ТОВ «Наш Дом Престиж» посприяти у компенсації ремонтно-відновлювальних робіт від СК «Будова».

При цьому позивачем не доведено, що унаслідок протиправної поведінки відповідача ТОВ «Наш Дом Престиж» їй завдано шкоди, розміру заподіяної відповідачем шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Крім того, заявляючи вимоги до КП «Будова», позивач посилається на положення ст. ст. 884, 1211 ЦК України та зазначає, що їй завдано шкоду в результаті недоліків об`єкта будівництва КП «Будова».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1211 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги). Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню також, якщо: 1) на порушення вимог закону не встановлено строк служби (строк придатності) товару, результатів робіт (послуг); 2) особу не було попереджено про необхідні дії після закінчення строку служби (строку придатності) і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Однак, позивачем не надано будь-яких доказів, що шкода їй заподіяна внаслідок недоліків об`єкта будівництва будинку АДРЕСА_2 , квартира АДРЕСА_3 в якому належить позивачу на праві власності.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди, її розмір, протиправність поведінки відповідачів та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідачів та шкодою.

Тому, правові підстави для покладення обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди на відповідачів відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 76-82, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дом Престиж», Колективного підприємства «Будова» про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Дом Престиж», код ЄДРПОУ: 40998273, адреса: м. Одеса, вул. Осіпова, 25;

Відповідач: Колективне підприємство «Будова», код ЄДРПОУ: 22484783, адреса: м. Одеса, вул. Осипова, 25.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

18.12.24