Ухвала
від 03.12.2024 по справі 521/10327/24
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10327/24

Провадження №2/522/6576/24

УХВАЛА

03 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Обслуговуючого кооперативу «Дербі» та заяву ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дербі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дербі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

25 вересня 2024 року представник позивача подав заяву про закриття провадження по справі, обґрунтовуючи тим, що у справі відсутній предмет спору. Крім того, просив повернути сплачений судовий збір.

25 вересня 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження по справі, оскільки 24.09.2024 року ним було сплачено заборгованість за комунальні послуги, на підтвердження чого надав квитанції.

07 жовтня 2024 року до суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Дербі» надійшла заява про залишення заяви про закриття провадження без розгляду, у зв`язку з тим, що відповідачем не сплачено в повному обсязі заборгованість.

Також, 07 жовтня 2024 року до суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Дербі» надійшла заява про зменшення позовних вимог (в порядку п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України), в якій просила стягнути всі судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3028 гривень та 8000 гривень правової допомоги.

02 грудня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження по справі, оскільки 24.09.2024 року ним було сплачено заборгованість.

03 грудня 2024 року представником позивача подано до суду заяву, в якій підтримала заяву відповідача про закриття провадження та просила розглядати справу за її відсутності, а також стягнути судові витрати відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає можливим закрити провадження по справі на підставі нижченаведеного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч.2ст. 256 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Судом встановлено, що закриття провадження по справі не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку про можливість закрити провадження у справі.

Разом з тим, згідно з п.5 ч.1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертаєтьсяза клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2024 року ОК «Дербі» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 11996,29 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 року передано цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дербі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу до Приморського районного суду м. Одеси.

13 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла справа за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дербі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2024 року було відкрито провадження у справі.

24 вересня 2024 року ОСОБА_1 була сплачена заборгованість у розмірі 11996,29 грн.

В подальшому, надійшли заява про закриття провадження, в зв`язку з тим, що відповідач погасив заборгованість.

Тобто, після пред`явлення позивачем даного позову, відповідачембуло вчинені дії щодо погашення заборгованості.

При цьому, позивач не подає заяву про відмову від позову, однак відповідачем була погашена заборгованість після відкриття провадження у справі, тобто, фактично позивач не підтримує своїх вимог, у зв`язку з їх задоволенням відповідачем.

Водночас, позивач вказує на необхідність стягнення з відповідача судових витрат, які ним не були погашені.

Так, відповідно до ч.3ст. 142 ЦПК Україниу разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однакякщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, з огляду на положення ст. 142 ЦПК України, оскільки позивач просить стягнути судові витрати та у зв`язку з тим, що відповідач сплатив заборгованість після відкриття провадження, то суд доходить висновку про необхідність стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідач категорично не погоджується з розміром судових витрат.

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень та судовий збір у розмірі 3028 гривень.

На підтвердження витрат представник надав в копіях: договір про надання правничої допомоги від 23.05.2024 року, акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової допомоги від 23.05.2024 року, договір про надання друкарських послуг від 23.05.2024 року, договір про надання друкарських послуг від 23.05.2024 року, додаткова угода № 2 до договору про надання друкарських послуг від 23.05.2024 року від 03.06.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.06.2024 року, копію ордеру.

Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В постанові від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду під час ухвалення судового рішення за правилами цивільного судочинства вважала можливим керуватися однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382дс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня2006р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня2009р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня2014р. у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого2015р. у справі «Баркшевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від, 28 листопада2002р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проте, на переконання суду, дана справа не є складною, письмові докази сторонами протягом розгляду справи не долучались, експертизи не призначались, свідки не допитувались.

З огляду на вище вказані обставини визначення представником позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат, а також рівень складності справи, тривалість її розгляду, типовість, обсяг виконаних робіт, суд вважає, що зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 2 000 грн.

За такихобставин,суд вважаєза необхіднезакрити провадженняу справі,а такожстягнути судовівитрати звідповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дербі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Дербі» (код ЄДРПОУ 44200066, юридична адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 6) судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень та судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення03.12.2024
Оприлюднено20.12.2024
Номер документу123870004
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —521/10327/24

Ухвала від 03.12.2024

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні