Рішення

від 21.06.2024 по справі 932/10416/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/10416/23

Провадження № 2/932/228/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза», ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в результаті ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2023 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза», ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в результаті ДТП, в якій позивачі просять: стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» на відшкодування майнової шкоди 160000,00 грн.; з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза»: на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу 57 408,46 грн, на відшкодування майнової шкоди, як різниці між фактичним розміром завданої шкоди (фактичним розміром відновлювального ремонту пошкодженого авто) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) 64 710,92 грн, а усього: 122 119,38 грн; стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 : на відшкодування моральної шкоди 13 400,00 грн, на відшкодування судових витрат - судовий збір в сумі 2684,00 грн, витрати на правничу допомогу 5000,00 грн.; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»» судові витрати у вигляді судового збору 2400,00 грн., витрати на оплату експертного дослідження автомобіля в розмірі 5 000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» з ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1831,79 грн.

В обґрунтування позову позивачі зазначають, що 06.02.2023 близько 14 год. 45 хв. директор ТОВ «Гінза» ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Land Rover Discovery Sport, д.р.н. НОМЕР_1 , по вул. Казакевича зі сторони вул. Козака Мамая у м. Дніпрі у напрямку до просп. Богдана Хмельницького, зіткнувся з автомобілем Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , тобто відбулась ДТП, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 р. по справі № 932/4841/23, яка набрала законної сили та є чинною, водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував 06.02.2023 під час ДТП застрахованим автомобілем Kia Forte, визнано винним у вчиненні ДТП, тобто винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 щодо володіння транспортного засобу Kia Forte застрахована у Страховій компанії «КРЕДО»». Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Land Rover Discovery Sport, д.р.н. НОМЕР_1 , становить 211 800,19 грн без урахування втрат товарного вигляду (надалі ВТВ) та 269208,65 грн з урахуванням ВТВ, вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 187 259,10 грн, ПДВ 37 451,82 грн, а усього з ПДВ 224 710,92 грн.

У позовній заяві зазначено, що 21.07.2023 ТОВ «Гінза» направило поштою на адресу ТДВ «СК «КРЕДО»», як Страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Kia Forte, заяву про виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП автомобіль Land Rover, до якої були додані в копіях: свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Land Rover; постанова судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 червня 2023 р. по справі №932/4841/23 про винуватість у ДТП водія ОСОБА_2 ; висновок №9608 судового експерта-автотоварознавця КрутіньВ.І. від 28 червня 2023 р.; інформація з ЄДР щодо ТОВ «Гінза». У відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «КРЕДО»» листом №Є.37.7.0.0/546 від 08.08.2023 запросило у ТОВ «Гінза» додаткові документи в копіях. ТОВ «Гінза» листом від 21.08.2023 направило ТДВ «СК «КРЕДО»» належним чином засвідчені копії запитуваних документів, а саме: інформацію з ЄДР щодо ТОВ «Гінза»; свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Гінза»; виписку є ЄДРПОУ щодо ТОВ «Гінза»; протокол загальних зборів ТОВ «Гінза» щодо призначення директора; наказ ТОВ «Гінза» про директора; структуру власності ТОВ «Гінза»; статут ТОВ «Гінза»; фінансову звітність ТОВ «Гінза» за 1 півріччя 2023; паспорт директора ОСОБА_1 ; РНОКПП директора ОСОБА_1 та просило повідомити: про прийняте рішення щодо здійснення страхового відшкодування та його розмір і виплатити ТОВ «Гінза» страхове відшкодування за пошкоджений у ДТП, яка сталася 06.02.2023, належний товариству автомобіль Land Rover у розмірі 269208,65 грн, перерахувавши їх на банківський рахунок ТОВ «Гінза» НОМЕР_4 , в банку АТ ПУМБ, МФО банку 334851. Проте на цей лист ТОВ «Гінза» відповіді від Страховика ТДВ «СК «КРЕДО»» не отримано, а тому 04.09.2023 ТОВ «Гінза», в особі представника адвоката Гейка В.І., на електронну адресу відповідача ТДВ СК «Кредо» направив листа, в якому зазначив про те, що ТОВ «Гінза» вважає безпідставними та протиправними вимоги з боку ТДВ СК «КРЕДО»» щодо повторного надання документів та не направлення на адресу ТОВ «Гінза» рішення щодо здійснення страхового відшкодування та про його розмір у строки, встановлені п. 36.2. статті 36 закону №1961.Цим же листом ТОВ «Гінза» повідомило ТДВ СК «КРЕДО»» про те, що у разі неотримання відомостей про ухвалення ТДВ «СК «КРЕДО»» рішення щодо здійснення страхового відшкодування ТОВ «Гінза» та про його розмір в розумні строки буде вимушено звертатись зі скаргою до МТСБУ та до суду. Разом з тим станом на час подання до суду цього позову Страховик ТДВ «СК «КРЕДО»» про ухвалене рішення щодо здійснення страхового відшкодування позивача ТОВ «Гінза» не повідомив, страхового відшкодування не сплатив, чим порушив права та законні інтереси ТОВ «Гінза», за захистом яких воно і звернулось до суду з цим позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 20.11.2023 року справу передано судді Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою суду від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

ТДВ «СК «КРЕДО»»20.03.2024 подало на адресу суду відзив, в якому зазначило, що ТОВ «Гінза» передчасно та необґрунтовано, усупереч п.34.1, 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України, замовило проведення власного автотоварознавчого дослідження (Висновок №9608 по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ від 28.06.2023 року, складеного на замовлення позивача-1) та необґрунтовано вимагає стягнення на його користь відшкодування понесених витрат за висновок експерта у розмірі 5000,00 грн. Враховуючи вищезазначене, відповідач ТДВ «СК «КРЕДО»» частково визнає позовні вимоги ТОВ «Гінза» у частині стягнення на його користь страхового відшкодування у розмірі 156800 грн, що дорівнює ліміту відповідальності Страховика. Відповідач ТДВ «СК«КРЕДО»» заперечував стосовно відшкодування на користь ТОВ «Гінза» витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, вважало, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання учасники справи та їх представники не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданій до суду заяві представник позивачів позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу у відсутності позивачів та їх представника.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.02.2023 близько 14 год. 45 хв. на перехресті вул. Казакевича та проспекту Богдана Хмельницького в м. Дніпрі водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, у результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом Land Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року по справі № 932/4841/23, яка набрала законної сили та є чинною, водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував 06.02.2023 року під час ДТП застрахованим автомобілем Kia Forte, визнано винним у вчиненні ДТП, тобто винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказана постанова суду вступила в законну силу і встановлені нею обставини відповідно до ст. 82 ЦПК України, а саме вина водія ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.

В наслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ТОВ «Гінза» отримав механічні ушкодження.

Вбачається, що ТОВ «Гінза» є власником автомобіля Land Rover Discovery Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 1241. Зазначений автомобіль Land Rover Discovery Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , закріплений ТОВ «Гінза» за керівником цього підприємства Довгалем О.С., що підтверджується наказом ТОВ «Гінза».

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія відповідача ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Кредо»».

Про настання 06.02.2023 страхового випадку на місті ДТП учасниками ДТП було повідомлено страхові компанії, якими було здійснено обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «СК «КРЕДО»» та ТДВ «СК «Гардіан»» відповідно.

Крім цього, керівник ТОВ «Гінза» ОСОБА_1 повідомив про страхову подію, тобто про ДТП, яка відбулась 06.02.2023 за участі застрахованого автомобіля Kia Forte, і страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність його власника ТДВ «СК «КРЕДО»», після чого останнім цей страховий випадок було зареєстровано і заведено страхову справу за № 3008555.

Судовим експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. за замовленням ТОВ «Гінза» було проведено експертне дослідження автомобіля ТОВ «Гінза» Land Rover і Висновком № 9608 від 28 червня 2023 р. встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного ТОВ «Гінза», як власнику автомобіля Land Rover, пошкодженого у наслідок від ДТП, яка відбулась 06.02.2023, становить 211800,19 грн без урахування втрат товарного вигляду.

Таким чином, вбачається, що вартість (розмір) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу Land Rover Discovery Sport, д.р.н. НОМЕР_1 , в наслідок ДТП позивачем ТОВ «Гінза» понесено значно більших збитків, аніж передбачає страхове відшкодування; на сьогоднішній день невідшкодованими є 122119,38 грн.

Відповідач ТДВ «СК «КРЕДО»» у відзиві на позов зазначав, що, отримавши 16.05.2023 інформацію про вчинення 06.02.2023 дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, на виконання п. 34.1 ст. 34 Закону України розпочало розслідування події, що має ознаки страхового випадку, з метою отримання додаткових відомостей. 16.05.2023 р. ТДВ «СК «КРЕДО»» звернувся до СОД ФОП ОСОБА_3 з метою визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобуLAND ROVER DISCOVERY SPORT, д.р.н. НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП.

Відповідно до Звіту №19-05-23-1В від 04.08.2023 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу LAND ROVER DISCOVERY SPORT, д.р.н. НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 182 669, 45 грн. (в т.ч. ПДВ 26930 грн.).

Полісом №EP-212689595 від 27.12.2022 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160000,00 грн., франшиза складає 3200,00 грн. Відповідно до абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України страхове відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи: 160000,00 грн 3200,00 грн = 156800,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таке деліктне правовідношення виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП майну третьої особи.

Приписи ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Приймаючи до уваги, що розміру страхового відшкодування, яке підлягає сплаті позивачу ТОВ «Гінза» для ремонту автомобіля недостатньо, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Гінза» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно до змісту ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Таким чином, згідно ст. 22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У статті 1166 ЦК України, закріплений принцип повного відшкодування шкоди, який реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу.

Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд критично ставиться до посилань відповідача ТДВ «СК «КРЕДО» про неналежність наданого висновку експертного дослідження та невірності визначення розміру завданої шкоди, оскільки такі посилання є необґрунтованими, такими, що зводяться до переоцінки доказів. Суд відзначає, що позивачем ТОВ «Гінза» оцінено шкоду та подано на підтвердження цього належний письмовий доказ, а також надано суду письмові докази фактичних витрат на відновлення майна і позовні вимоги ТОВ «Гінза» заявлено в межах таких фактичних витрат.

Разом з цим, посилаючись на неналежність наданого позивачами висновку експертного дослідження та невірність визначення розміру завданої шкоди, відповідач ТДВ «СК «КРЕДО»» в ході розгляду справи не заявив клопотання про призначення відповідної судової експертизи для визначення розміру завданої шкоди, чим розпорядився своїми правами на власний розсуд, тому суд бере до уваги як належний доказ висновок експертного дослідження, долучений позивачами до позовної заяви.

Із наведених положень законодавства слідує, що відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу ТОВ «Гінза», несе безпосередньо відповідач ОСОБА_2 , як особа, винна у скоєнні вказаної ДТП, який відповідно до положень ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається від реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаної ДТП, в результаті якої був пошкоджений належний позивачу ТОВ «Гінза» автомобіль, встановлена постановою суду, розмір збитків позивача ТОВ «Гінза», завданих пошкодженнями транспортного засобу, підтверджено належними доказами, а страховиком не відшкодовано заподіяні збитки в межах ліміту, суд вважає, що з відповідача ТДВ «СК «КРЕДО»» на користь позивача ТОВ «Гінза» підлягає стягненню страхове відшкодування за спричинену майнову шкоду, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у межах встановленого ліміту за вирахуванням франшизи: в розмірі 156800 грн (160 000 грн 3200 грн = 156800 грн), а з відповідача ОСОБА_2 , як особи, яка є визнана винуватою у скоєнні ДТП, на користь позивача ТОВ «Гінза» підлягають стягненню грошові кошти на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу, у сумі 57408,46 грн; та на відшкодування майнової шкоди, як різниці між фактичним розміром завданої шкоди (фактичним розміром відновлювального ремонту пошкодженого авто) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) підлягають стягненню грошові кошти у сумі 64 710,92 грн.

Оскільки, відповідач ТДВ «СК «КРЕДО»» частково визнало позовну вимогу ТОВ «Гінза» у частині стягнення з нього страхового відшкодування у розмірі 156800 грн., що дорівнює ліміту відповідальності Страховика за вирахуванням франшизи, саме ця сума 156800 грн. підлягає стягненню з даного відповідача - ТДВ «СК «КРЕДО»» на користь ТОВ «Гінза», чим частково задовольняються позовні вимоги даного позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість даних позовних вимог ТОВ «Гінза» про часткове відшкодування матеріальної шкоди (за вирахуванням із заявленої суми розміру франшизи) та їх доведення позивачем на підставі належних, допустимих та достовірних доказів.

Будь-яких доказів в спростування даних позовних вимог ТОВ «Гінза» відповідачами суду не надано.

Також у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду у сумі 13400,00 грн., посилаючись на те, що в наслідок спричиненої з вини ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральну шкоду, під час дорожньо-транспортної пригоди він керував автомобілем Land Rover Discovery Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , і його участь у ДТП, сама ця подія була для нього психотравмуючою, він пережив глибокі душевні хвилювання та страх за своє життя та здоров`я. В наслідок ДТП було пошкоджено службовий автомобіль ТОВ «Гінза», відповідач ухиляється від відшкодування збитків, тому він як керівник підприємства був вимушений витрачати значний час, збирати велику кількість документів для захисту своїх прав, звертатись за юридичною допомогою, до страхової компанії, що негативно позначилося на його душевному стані та призвело до погіршення правовідносин у сім`ї, в наслідок чого йому заподіяна моральна шкода.

Статтями 16 та 23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч.ч. 3, 4ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

У пункті 3постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодивизначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до змісту постанови Постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №826/18130/16:При цьому, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Як встановлено в судовому засіданні та зазначено вищн, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 в результаті ДТП було пошкоджено належний позивачу ТОВ «Гінза» службовий автомобіль, відповідачі ухиляються від відшкодування збитків, тому позивач ОСОБА_1 вимушений витрачати час та сили, збирати велику кількість документів для захисту своїх прав, звертатись за юридичною допомогою, до страхової компанії, що негативно позначилося на душевному стані ОСОБА_1 та призвело до погіршення правовідносин у його сім`ї, в наслідок чого позивачу заподіяна моральна шкода. В наслідок зазначеного позивач ОСОБА_1 , який під час ДТП перебував у автомобілі та зазнав душевних страждань, був позбавлений можливості користуватися пошкодженим автомобілем, який був закріплений за ним в установленому законом порядку, для задоволення як службових так і своїх життєвих потреб, були порушенні його нормальні життєві зв`язки, в зв`язку з чим він вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_1 , їх тривалості та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача ОСОБА_2 , а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б засадам цивільного законодавства, визначенимстаттею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі 5400,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , в іншій частині дані позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування даних позовних вимог позивача ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що з часу відкриття 17 січня 2024 року судом провадження у даній справі відповідачем ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву суду не надано.

Разом з цим, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 червня 2023 року у справі № 756/9028/20, провадження № 61-1897св23, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22) та від 17 березня 2023 року у справі № 465/5343/18 (провадження № 61-11076св22). Враховуючи наведене, суд розглядає справу у відсутності відповідача.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Вбачається, що позивач ТОВ «Гінза» зазнало у зв`язку з пошкодженням автомобіля витрат для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) у вигляді оплати експертного дослідження автомобіля в розмірі 5 000,00 грн., тому ці витрати підлягають стягненню на користь даного позивача з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»».

В силу ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп.

Також, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених вимог, з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»» на користь позивача ТОВ «Гінза» підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1568,00 грн. з ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Гінза» підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1221 грн. 19 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заявлені у даній справі позовні вимоги кожного з позивачів підлягають задоволенню частково з ухваленням рішення про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» на відшкодування майнової шкоди (страхове відшкодування) 156800,00 грн, витрати на оплату експертного дослідження автомобіля в розмірі 5 000,00 грн.; стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» понесених витрат по справі - сплаченого судового збору в розмірі 1568,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» - відмовити.

Також, суд вважає необхідним ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза»: на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу 57408,46 грн; на відшкодування майнової шкоди, як різниці між фактичним розміром завданої шкоди (фактичним розміром відновлювального ремонту пошкодженого авто) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) 64710,92 грн, та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1221 грн. 19 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5400,00 грн та витрати, понесені по сплаті судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп., в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,76-81,83,258,259,265,268,272-273,352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза», ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»» (код ЄДРПОУ 13622789 просп. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» (код ЄДРПОУ 32349985, адреса місця знаходження: вул. Прибережна, 40, м. Дніпро, 49112) на відшкодування майнової шкоди (страхове відшкодування) 156800,00 грн, витрати на оплату експертного дослідження автомобіля в розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»» (код ЄДРПОУ 13622789 просп. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» (код ЄДРПОУ 32349985 адреса місце знаходження: вул. Прибережна, 40, м. Дніпро, 49112) понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в розмірі 1568,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінза»: (код ЄДРПОУ 32349985, адреса місця знаходження: вул. Прибережна, 40, м. Дніпро, 49112) на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з втратою товарного вигляду транспортного засобу 57408,46 грн; на відшкодування майнової шкоди, як різниці між фактичним розміром завданої шкоди (фактичним розміром відновлювального ремонту пошкодженого авто) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) 64710,92 грн, та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1221 грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на відшкодування моральної шкоди 5400,00 грн та витрати, понесені по сплаті судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева