Рішення

від 17.12.2024 по справі 688/4955/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4955/24

№ 2/688/1275/24

Рішення

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Березюк Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Шепетівського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та заборгованості за абонентське обслуговування,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

23 жовтня 2024 року Шепетівське підприємство теплових мереж (далі ШПТМ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 125698,40 грн, заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 1682,59 грн та судових витрат в розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Шепетівське підприємство теплових мереж є комунальним підприємством, яке створене з метою забезпечення жителів міста Шепетівки послугами з постачання теплової енергії, майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади. Рішенням LXII (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання №1 від 11 жовтня 2019 року, ШПТМ визнано виконавцем послуг з постачання теплової енергії у м. Шепетівка. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. У зв`язку із внесенням змін до законодавства, що регулює порядок надання житлово-комунальних послуг в т.ч. щодо вибору співвласниками багатоквартирного будинку моделі договірних відносин, 06 жовтня 2021 року ШПТМ опублікувало на своєму сайті договір про надання комунальної послуги, що є договором приєднання. Оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не звернулись в 30 денний термін до ШПТМ з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами послуг з постачання теплової енергії даного будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Послуги з постачання теплової енергії відповідачам надаються безперебійно в порядку, визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Жодних заперечень за весь час надання послуг щодо якості чи кількості наданих послуг від відповідачів на адресу підприємства не надходило.

Згідно даних абонентської бази підприємства допущено заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 01.11.2019 року по 01.10.2024 рік, яка складає 125698,40 грн та заборгованість з абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 року по 01.10.2024 рік, яка складає 1682,59 грн, які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь підприємства.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

24 жовтня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження, справу призначив до розгляду на 22 листопада 2024 року.

12 листопада 2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та перенесення розгляду справи до закінчення війни.

22 листопада 2024 року суд відклав розгляд справи на 17 грудня 2024 року.

17 грудня 2024 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

У відзиві відповідачка також просила відкласти розгляд справи до отримання повної інформації по позову, залучити до справи третю особу державу в особі представника органу місцевої влади; відкласти розгляд справи до закінчення війни, надіслати запит голові ОСББ «Світанок 43» для отримання копії договору з Шепетівським підприємством теплових мереж та копії перерахунків з оплати за споживання теплоенергії в місцях загального користування.

17.12.2024 суд постановив ухвалу якою відмовив у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Узагальнені доводи та заперечення відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання 17.12.2024 року не з`явились, поро дату час та місце розгляду справи повідомлялись за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 позов не визнала, вважає, що позивачем безпідставно нараховано заборгованість. Також позивачем невірно визначено осіб, що проживають у її квартирі. Зазначила, що в її квартирі не проживають: ОСОБА_2 , який з 2005 року зареєстрований у АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 , який виїхав з України в республіку Бєларусь; ОСОБА_5 , яка зареєстрована з 09.09.2019 року у АДРЕСА_4 . У квартирі проживає одна. Зазначила, що площа її квартири складає 40,4 кв.м, а не 43 кв,м, як вказано позивачем. Квартира складається: з кухні та трьох кімнат, з них одна кімната нежитлова. Ні в кухні, ні в кімнатах не має батареї опалення. Кухня, площею 6,2 кв.м. та кімната, площею13,7 кв.м відключені від опалення з 2021 року, а кімната, площею 13,3 відключена від опалення у вересні 2024, коли за рішенням ОСББ «Світанок 43» від опалення відключено весь будинок. Зазначає, що теплопостачання подавалося лише на одну батарею, або всіх кімнат (включаючи кухню). Вважає, що сума заборгованості у розмірі 125 698 грн. за 5 років (з 2019 до 2024) або 35 місяців опалювального періоду (по 7 місяців з жовтня по квітень) є значно більшою сумою ніж їй фактично надавалось тепло, тому має бути перерахована. Вважає, що при середній вартості тепла на одну батарею за весь період з 2019 року до весни 2024 року має нараховуватися 600 грн на місяць, з урахуванням, що температура батареї була менше 40 градусів, а тому заборгованість має складати 21 000 грн., а не 125 698 грн, без абонентського обслуговування.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що Шепетівське підприємство теплових мереж є комунальним підприємством, власником якого є територіальна громада м. Шепетівки Хмельницької області, в особі Шепетівської міської ради. Підприємство створено з метою забезпечення жителів міста Шепетівки послугами з постачання теплової енергії.

Рішенням LXII (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання №1 від 11 жовтня 2019 року, Шепетівське підприємство теплових мереж визначено виконавцем надання послуг з постачання теплової енергії у м. Шепетівка.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.01.2003, виданого виконкомом Шепетівської міської ради, квартира , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у рівних долях кожному. Площа квартири становить 56,7 кв.

06 жовтня 2021 року ШПТМ на своєму сайті опублікувало текст індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Про опублікування такого договору додатково зазначено на квитанціях про оплату послуг за вересень 2021 року.

Співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в 30-денний термін, з часу опублікування тексту договору на офіційному сайті позивача, не звернулися до ШПТМ з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами послуг з постачання теплової енергії даного будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Фактом приєднання відповідачів до умов індивідуального договору (акцептування договору) є факт отримання ними послуги з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_2 . За даною адресою закріплений особовий рахунок - № НОМЕР_1 .

Рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 23.10.2019, № 232 від 21 вересня 2020 року, №294 від 10 грудня 2020 року, №1 від 16 січня 2021 року, №85 від 18 березня 2021 року, №229 від 22 липня 2021 року, №307 від 21 жовтня 2021 року та №368 від 11 листопада 2021 року для Шепетівського підприємства теплових мереж встановлені тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання теплової енергії.

Наказами Шепетівського підприємства теплових мереж № 91 від 30.09.2020, №91 від 25.10.2021, №111 від 23.12.2022, №112 від 12.12.2023 встановлено плату за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії.

Відповідачі, ґяк співвласники квартири до 23.09.2024 були споживачами послуг з постачання теплової енергії, що надавались в квартиру АДРЕСА_2 .

05.05.2021 Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Шепетівського підприємства теплових мереж заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, що виникла за період з 01.11.2019 року по 01.04.2021 року в сумі 72480 грн 84 коп та судового збору в сумі 227 грн.

04.06.2021 вказаний судовий наказ скасовано за заявою боржника ОСОБА_1 .

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 абонентської бази підприємства позивача, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , як уповноваженого власника, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_2 за період з 01.11.2019 року по 01.10.2024 рік складає 125698,40 грн, а заборгованість за надані послуги з абонентського обслуговування, за період з 01.10.2020 року по 01.10.2024 рік, складає 1682,59 грн.

Рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради №305 від 23.09.2024 багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 відключено від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання).

10.05.2023 та 03.04.2024 позивач звертався до ОСОБА_1 з листами-претензіями №331, №564 із вимогами сплатити в добровільному порядку суму заборгованості за послуги теплопостачання та абонентського обслуговування. Запропоновано у разі неможливості повної оплати, укласти договір реструктуризації заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Станом на час звернення позивача до суду згідно особового рахунку № НОМЕР_1 рахується заборгованість за надані послуги у квартиру АДРЕСА_2 з постачання теплової енергії за період з 01.11.2019 року по 01.10.2024 рік в розмірі 125698,40 грн; з абонентського обслуговування, за період з 01.10.2020 року по 01.10.2024 рік в розмірі 1682,59 грн.

Вказані обставини підтверджуються: рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради, індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, наказами про встановлення плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії, що надаються споживачами багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами, наказами про встановлення плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової, помісячним розрахунком нарахування та оплати за послуги теплопостачання, копією паспорта відповідача, іншими матеріалами справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі (індивідуальні та колективні), виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Обов`язки індивідуального споживача визначені у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до них, в т.ч. відносяться обов`язки: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тлумачення як положень частини першої статті 714 Цивільного кодексу України, так і інших норм глави 54 вказаного кодексу, дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 33 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується всім споживачам. Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п.2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 внесені зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 77 - 80 ЦПК України докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень мають відповідати вимогам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 тому є споживачами послуг з теплопостачання, що надає Шепетівське підприємство теплових мереж за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Однак, відповідачі, як власники житла, не вносили плату за послуги з теплопостачання за затвердженими в установленому законом порядку тарифами, та за надані послуги з абонентського обслуговування, внаслідок чого утворилась заборгованість

Шепетівське підприємство теплових мереж є комунальним підприємством, яке створене з метою забезпечення жителів міста Шепетівки послугами з постачання теплової енергії, майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади. Рішенням LXII (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання №1 від 11 жовтня 2019 року, ШПТМ визнано виконавцем послуг з постачання теплової енергії у м. Шепетівка. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. У зв`язку із внесенням змін до законодавства, що регулює порядок надання житлово-комунальних послуг в т.ч. щодо вибору співвласниками багатоквартирного будинку моделі договірних відносин, 06 жовтня 2021 року ШПТМ опублікувало на своєму сайті договір про надання комунальної послуги, що є договором приєднання. Оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не звернулись в 30 денний термін до ШПТМ з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами послуг з постачання теплової енергії даного будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Підтвердженням факту приєднання відповідачів до умов індивідуального договору є отримання послуг з постачання теплової енергії.

Послуги з постачання теплової енергії відповідачам надавались безперебійно в порядку, визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Жодних заперечень за весь час надання послуг щодо якості чи кількості наданих послуг від відповідачів на адресу підприємства не надходило.

Згідно п.п.54-58 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». За результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145. Виконавець зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. У разі неприбуття виконавця в установлений строк або необґрунтованої відмови виконавця підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем та не менш як двома споживачами, які проживають (розташовані) у сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Виконавець протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта-претензії вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених у ньому, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем. Виконавець зобов`язаний повідомити у десятиденний строк споживачеві про вжиті за результатами задоволення його претензії заходи.

Відповідачі не надали суду будь-яких доказів на спростування обставин надання послуг з постачання теплової енергії належної якості, зокрема: звернення з претензіями до позивача, актів-претензій з метою фіксації низького температурного режиму у квартирі.

Твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не проживають у квартирі, оскільки зареєстровані за іншими адресами, а відповідач ОСОБА_3 не проживає в квартирі, оскільки виїхав в Республіку Бєларусь, не впливають на їх статус відповідачів за даним позовом, оскільки вони є співвласниками квартири, а тому відповідно до ст. 322 ЦК України, якою передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, мають нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати наданих послуг.

Не заслуговують на увагу також твердження відповідачки щодо неправильного визначення позивачем розміру опалювальної площі .

Так, відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року №630, опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) є загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_6 , її площа складає 56,7 кв. Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 нарахування послуг з постачання теплової енергії здійснювалося з розрахунку на 43,2 кв.м. опалювальної площі. Отже у суду відсутні підстави для сумнівів щодо розміру опалювальної площі, на яку відповідачам нараховувалася плата за надані послуги з постачання теплової енергії, оскільки відповідні відомості до абонентської бази підприємства позивача надані з офіційних джерел, а відповідачами такі дані не спростовані.

Суд також зазначає, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ст.13 Конституції України). Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд зауважує, що в суспільстві існують певні правила співжиття, покликані гармонізувати інтереси індивідуума з інтересами інших осіб та суспільства загалом. Отже, якщо законодавчі акти встановлюють певні правила щодо користування тепловою енергією, то власник квартири, який відповідно є споживачем теплової енергії, підключеної до квартири, що знаходиться в його приватній власності, зобов`язаний користуватися нею з дотриманням встановлених правил.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

Згідно помісячного розрахунку нарахування та оплати за послуги абонентського обслуговування по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року по 01 жовтня 2024 року існує заборгованість в сумі 1682,59 грн, а тому розмір такої заборгованості у суду сумнівів не викликає.

Згідно помісячного розрахунку нарахування та оплати за послуги теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2019 року по 01 жовтня 2024 року існує заборгованість в сумі 125698,40 грн. Розрахунок вказаної заборгованості виконаний наростаючим підсумком, тобто станом на листопад 2019 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 на початок місяця рахувалася заборгованість в сумі 51562,28 грн, яка виникла за попередні роки.

Звертаючись до суду, позивач надав належні докази на підтвердження розміру встановлених тарифів на теплову енергію та послуг з постачання теплової енергії для Шепетівського підприємства теплових мереж, починаючи з 01.11.2019 року, однак не надав доказів на підтвердження розміру встановлених тарифів на теплову енергію та послуг з постачання теплової енергії для Шепетівського підприємства теплових мереж за період, що передував 01.11.2019, за який утворилася заборгованість у розмірі 51562,28 грн.

Таким чином суд позбавлений можливості перевірити підставність нарахування розміру вартості послуг постачання теплової енергії за період, що передував 01.11.2019 року, який складає суму 51562,28 грн, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відтак підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 1682,59 грн за період з 01.10.2020 по 01.10.2024 та за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 74136,12 грн (125698,40-51562,28) за період з 01.11.2019 по 01.10.2024 (без урахування розміру заборгованості, що виникла на початок листопада 2019 року у розмірі 51562,28 грн).

Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про застосування в цій справі строків позовної давності згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Відповідно доч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 березня 2020 року № 1236 (зі змінами) на території України введено карантин з 12 березня 2020 року, дію якого припинено 30 червня 2023 року.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Згідно п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином загальні строки позовної давності визначені ст. 257 ЦК України продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану.

Із вказаним позовом позивач звернувся 23.10.2024 року, отже загальний строк позовної давності (3 роки), який передує зверненню особи до суду з вказаним позовом в цій справі починається з 23 жовтня 2021 року. Проте, на той час в Україні (в жовтні 2021 року) вже діяв встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, а відтак строки позовної давності згідно п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України продовжився на строк дії карантину, який закінчився 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2023 року - продовжився на строк дії воєнного стану, який діє до теперішнього часу.

Відтак, з 12 березня 2020 року строк позовної давності є продовженим і не сплив щодо вимог, які передують періоду за три роки до початку карантину в Україні.

Таким чином, строк позовної давності в цій справі не настав.

Розподіл судових витрат.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1802,27 грн (від 59,52% задоволених вимог: 74136,12+1682,59: 127380х100% ), тобто по 450,57 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст.76 - 82, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Шепетівського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та заборгованості за абонентське обслуговування задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Шепетівського підприємства теплових мереж заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2019 року по 01.10.2024 рік у сумі 74136 (сімдесят чотири тисячі сто тридцять шість) грн 12 коп. та заборгованість за надані послуги з абонентського обслуговування, за період з 01.10.2020 року по 01.10.2024 рік у розмірі 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Шепетівського підприємства теплових мереж витрати по сплаті судового збору в розмірі 1802,27 грн, тобто по 450,57 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Шепетівське підприємство теплових мереж, місцезнаходження: м. Шепетівка, провул. Короленка, 1-А, Хмельницької області, код ЄДРПОУ02091981;

відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), паспорт НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_4 , вид. 03.03.1998.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК