Постанова

від 09.12.2024 по справі 910/4221/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа№ 910/4221/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024

у справі № 910/4221/24 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант"

про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач; АМК України) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант» (надалі - відповідач; ТОВ «ФК «Фінгарант») про стягнення пені та штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов`язань щодо сплати штрафу накладеного на відповідача відповідно до рішення № 297-р від 15.12.2022, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача несплачений штраф 1 070 699,00 грн та 1 070 699, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу за період з 22.09.2023 по 10.12.2023 та з 31.01.2024 по 26.03.2024 (136 днів).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 позов Антимонопольного комітету України до ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" про стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 2 141 398,00 грн - задоволено. Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" штраф - 1 070 699 грн та пеню - 1 070 699 грн і зараховано зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100. Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" на користь Антимонопольного комітету України (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 25 696 грн 78 коп.

За висновками місцевого господарського суду, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу в розмірі 1 070 699,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 2 141 398,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 по справі № 910/4221/24 в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю оскаржуваного рішення.

Апелянт зазначає, що факт правомірності чи неправомірності дій відповідача має бути встановлений саме при розгляді даної справи, а розгляд оскаржуваного рішення АМК України має бути проведений повно і об`єктивно, з наданням належної правової оцінки діям відповідача.

08.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому АМК України просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін. Згідно аргументів позивача, предметом розгляду справи № 910/4221/24 є стягнення штрафу, накладеного рішенням комітету від 15.12.2022 № 297-р (по тексту - Рішення № 297-р) у справі про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу. Питання ж щодо законності Рішення № 297-р не є предметом розгляду у цій справі. Так, Рішення № 297-р було підтверджено остаточним рішенням господарських судів у справі № 910/2460/23, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, а отже комітет, приймаючи Рішення № 297-р, діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, апеляційна скарга відповідача у справі № 910/4221/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/4221/24. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/4221/24 призначено на 04.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/4221/24 відкладено на 09.12.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник апелянта в судове засідання 09.12.2024 не з`явився. Про час та місце розгляду справи ТОВ «ФК «Фінгарант» було повідомлено належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа від 17.07.2024 до електронного кабінету останнього та його представника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника відповідача обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність від відповідача обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ТОВ «ФК «Фінгарант», яке належним чином повідомлене про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 15.12.2022 за результатами розгляду справи № 145-26.13/152-21 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 297-р, яким визнано, що ТОВ «ФК «Фінгарант» вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронних торгів за лотом № 443559 щодо продажу майнового комплексу загальною площею 5 773,7 кв.м., розташованого за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, 37, проведених Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на майданчику Державного підприємства «СЕТАМ» 15 жовтня 2020 року.

За зазначене порушення на ТОВ «ФК «Фінгарант» відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф у розмірі 1 070 699,00 грн.

Рішення Антимонопольного комітету України № 297-р від 15.12.2022 було отримано представником відповідача 08.02.2023, що підтверджується інформацією з «Трекінга» АТ «Укрпошта» щодо доставки рішення за рекомендованим повідомленням № 0303515436386.

Таким чином, Рішення № 297-р від 15.12.2022 було вручене відповідачу - 08.02.2023.

В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У відповідності до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Не погодившись з рішенням Антимонопольного комітету України № 297-р від 15.12.2022, ТОВ «ФК «Фінгарант» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування Рішення № 297-р від 15.12.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/2460/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення органу АМК України № 297-р від 15.12.2022.

Станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 297-р від 15.12.2022.

З огляду на фактичні обставини цієї справи колегія суддів зазначає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (стаття 238 ГК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами (стаття 239 ГК України).

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Серед іншого, стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Відповідно до наявних у справі доказів копію рішення відповідач отримав 08.02.2023.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця (стаття 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням № 297-р від 15.12.2022 закінчився 10.04.2023, що не заперечується останнім.

Заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню (частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідач, не погоджуючись з рішенням Антимонопольного комітету України № 297-р від 15.12.2022 у відповідності до частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом щодо визнання недійсним та скасування Рішення № 297-р від 15.12.2022, який був предметом розгляду в господарській справі № 910/2460/23.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/2460/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення органу АМК України № 297-р від 15.12.2022 про визнання недійсним та скасування рішення від 15.12.2022 № 297-р.

Згідно мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/2460/23, перевіривши юридичну оцінку обставин справи комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін. Комітетом в оскаржуваному рішенні (рішення АМК від 15.12.2022 № 297-р) встановлено наявність ознак узгодження дій учасників торгів, зокрема ТОВ «ФК «Фінгарант», по інкримінованому діянню.

Рішення по справі № 910/2460/23 в силу статті 284 ГПК України набрало законної сили 30.01.2024. В касаційному порядку не оскаржувалось.

Протилежного матеріали справи не містять.

Отже, правомірність Рішення № 297-р підтверджується рішенням господарського суду у справі № 910/2460/23, що набрало законної сили, за участі тих самих сторін, а тому обставини, що встановлені рішенням суду у ній, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню, що, як вважає судова колегія, правильно вказано судом першої інстанції.

З огляду на наведене судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта про те, що факт правомірності чи неправомірності дій відповідача має бути встановлений саме при розгляді цієї справи.

Згідно наявних матеріалів справи відповідач на момент подання позивачем позовної заяви до господарського суду та в подальшому в процесі розгляду справи не сплатив штраф за Рішенням № 297-р від 15.12.2022.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 ГК України).

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.

Розрахунок пені становить:

- з 22.09.2023 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/21627/21) по 10.12.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі № 910/21627/21);

- з 31.01.2024 (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/21627/21) по 26.03.2024 включно (день, до якого розраховано пеню).

Зупинення строків в наведеному розрахунку пені зумовлено тим, що відповідач оскаржував рішення № 297-р від 15.12.2022 в суді першої та апеляційної інстанцій, а в силу приписів частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом, справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, подібні за змістом правові висновки містяться в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема: від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 19.03.20219 у справі № 904/3536/18, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21.

Отже, в сукупності відповідачем прострочено 136 днів сплати штрафу накладеного рішенням органу АМК України № 297-р від 15.12.2022 і таким чином розмір пені становив 2 184 225,96 грн.

При цьому, колегія суддів перевіривши розрахунок пені вважає його арифметично правильним.

Водночас, оскільки в силу припису Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то розмір пені, яку просив стягнути позивач, складає: 1 070 699, 00 грн. Вказані висновки місцевого господарському суду, на переконання колегії суддів, є обґрунтованими.

З урахуванням наведеного, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу в розмірі 1 070 699,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, судова колегія вважає вмотивованими висновки суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 2 141 398,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/4221/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених відповідачем в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/4221/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант".

4. Справу № 910/4221/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.12.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков