Постанова

від 25.11.2024 по справі 911/956/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 911/956/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - Горбунова Н.П.;

від відповідача - Гаврин Д.В.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРІАНТА" на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2024 у справі №911/956/24 (суддя Конюх О.В., повний текст складено 24.07.2024) за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРІАНТА" про стягнення 603 700, 00 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта", в якому просило суд:

зобов`язати ТОВ "Київріанта" виконати зобов`язання, встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-33 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданого в оренду на підставі договору №1580 від 11.06.2014 за березень 2022 року - вересень 2023 року;

стягнути з відповідача штраф у розмірі 603 700,00 грн. (п.4.3 договору №80.1-14/1-33 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем зобов`язання за Договором №80.1-14/1-33 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014, а саме ненаданням довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2024 у справі №911/956/24 позов задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київріанта" виконати зобов`язання, встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-33 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданого в оренду на підставі договору №1580 від 11.06.2014 за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року; стягнуто з відповідача на користь позивача 301 850,00 грн. штрафу, 9 666,80 грн. судового збору.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного надання довідок про чистий дохід.

Задовольняючи частково вимогу про стягнення неустойки суд першої інстанції виходив з того, що штраф має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку виконання зобов`язання із подання довідки про чистий дохід, та до дня, що передує фактичному виконанню зобов`язання, або відповідної дати через шість місяців після спливу строку на виконання зобов`язання, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211, тобто до 30.06.2023, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

Здійснивши власний перерахунок місцевим господарським судом було визначено обґрунтований розмір неустойки, який склав 458 800 грн.

При цьому, суд частково задовольнив клопотання відповідача в частині зменшення розміру неустойки та зменшив її до 301 850,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у стягненні 301 850,00 грн. штрафу та прийняти нове, яким задовольнити наведену вимогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Крім цього, не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що подання ним довідок про чистий дохід не впливає на можливість здійснення позивачем розрахунку вартості послуг.

Представники апелянтів - позивача та відповідача у справі в судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та заперечили проти скарг один одного.

При цьому, представником відповідача заявлено про відкликання клопотання про зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" (орендар) укладено Договір оренди №1580 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір оренди).

За умовами Договору оренди:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення №3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 174,8 кв.м. (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач) (п. 1.1 Договору оренди);

- майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі (п. 1.2 Договору оренди);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору оренди);

- орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю (п. 5.10 Договору оренди);

- орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до Балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.18 Договору оренди);

- орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з Договором за актом приймання-передавання майна (п. 7.1 Договору оренди);

- цей Договір укладено строком (терміном) на 10 років, що діє з 11 червня 2014 до 10 червня 2024 року (п. 10.1 Договору оренди).

Відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 1174,8 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

На виконання умов Договору оренди, 09.09.2014 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" (орендар) укладено Договір №80.1-14/1-33 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі за текстом - Договір про відшкодування витрат), за умовами якого:

- у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщень №3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 1174,8 кв.м для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги: 1) з забезпечення теплом (теплова енергія); 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; 5) підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

Узгоджено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18 % - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов Договору оренди №1580 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно Договору оренди №1580 від 11.06.2014 (п. 1.1, п. 1.1.1 Договору про відшкодування витрат);

- орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці (п. 2.2.2 Договору про відшкодування витрат);

- орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами (п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.1 Договору про відшкодування витрат);

- в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків (п. 4.3 Договору про відшкодування витрат);

- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 (п. 6.1 Договору про відшкодування витрат).

24.10.2014 ДП МА "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "Київріанта" (орендар) уклали Додаткову угоду №1 до Договору №80.1./14/1-33 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, відповідно до якою сторони погодили, що орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації земельного податку розраховується пропорційно площі орендованого майна.

21.01.2016 ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ "Київріанта" уклали Додаткову угоду №2 до Договору № 80.1-14/1-33 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, якою пункт 1.1 розділу 1, Додаток 7 виклали у новій редакції, доповнили Договір Додатком 9 "Стандарт якості обслуговування в аеропорту "Бориспіль", доповнили договір умовами про обов`язок дотримуватися вказаного "Стандарту якості обслуговування" (пункт 2.2.17).

12.02.2018 ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ "Київріанта" уклали Додаткову угоду №3 до Договору №80.1-14/1-33 від 09.09.2014, згідно з якою сторони доповнили Договір №80.1-14/1-33 від 09.09.2014 пунктом 4.7 такого змісту: "у разі застосування пені/штрафу, сторона, яка допустила порушення зобов`язання за договором, повинна сплатити суму пені/штрафу за окремо виставленими рахунками-фактурами, у кожному випадку, протягом 10 банківських днів з дати їх отримання. Рахунки-фактури направляються стороні, яка допустила порушення зобов`язання за договором, факсимільним зв`язком, оригінал із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням). Датою отримання рахунків-фактур стороною, яка допустила порушення зобов`язань за договором, вважається дата їх направлення іншою стороною факсимільним зв`язком".

27.12.2018 між орендодавцем та орендарем був укладений Договір про внесення змін до Договору оренди №1580, згідно з яким внесено зміни зокрема у пункт 1.1; пункт 3.1 Договору оренди викладено у новій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць, розрахунку - жовтень 2018 року - 254 596,20 грн., з врахуванням проіндексованої конкурсної надбавки - 343 565,14 грн.".

Також, вказаним договором сторони змінили поштові та платіжні реквізити.

19.02.2019 ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ "Київріанта" уклали Додаткову угоду №4 до Договору №80.1-14/1-33 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, відповідно до якого виклали у новій редакції Таблицю №1 Договору та пунктом 8.12 визначили місце виконання договору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відповідно до наказу Фонду державного майна України "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" від 05.08.2019 №786.

16.01.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець) та ТОВ "Київріанта" (орендар) було укладено Додатковий договір до Договору оренди №1580 згідно пункту 1 якого нарахування орендної плати за користування майном здійснюється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати.

Надалі, 05.04.2021 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір до Договору оренди №1580, пунктом 2 якого встановлено, що оскільки пасажирський термінал "D" здано одночасно кільком підприємствам, організаціям, то умови п. 5.10 договору щодо компенсації витрат на утримання орендованого майна в неподільній частині (а саме: підтримання в належному стані територій, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під`їздних шляхів, забезпечення приміщень загального користування) та згідно з п. 11 Методики, відповідні витрати підлягають компенсуванню орендарем пропорційно розміру займаної орендарем площі до загальної площі нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком орендарям.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказує, що відповідач, в порушення вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору про відшкодування витрат, не надав довідки про чистий дохід за період березень 2022 року - вересень 2023 року, у зв`язку з чим ним заявлено вимоги про зобов`язання ТОВ "Київріанта" їх надати, а також про стягнення штрафу у розмірі 603 700,00 грн.

Як вже вказувалося, місцевим господарським судом вказані вимоги задоволено частково.

Колегія суддів погоджується із наведеними в оскаржуваному рішенні висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частино 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору про відшкодування витрат сторони погодили, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

До матеріалів справи долучено довідки про чистий дохід, в яких зазначено, що ТОВ "Київріанта" не здійснювало діяльності в орендованому приміщенні у звітні періоди, а саме:

- за березень 2022 року від 07.08.2023 вих. №102/23;

- за квітень 2022 року від 07.08.2023 вих. №103/23;

- за травень 2022 року від 07.08.2023 вих. №104/23;

- за червень 2022 року від 07.08.2023 вих. №105/23;

- за липень 2022 року від 07.08.2023 вих. №106/23;

- за серпень 2022 року від 07.08.2023 вих. №107/23;

- за вересень 2022 року від 07.08.2023 вих. №108/23;

- за жовтень 2022 року від 07.08.2023 вих. №109/23;

- за листопад 2022 року від 07.08.2023 вих. №110/23;

- за грудень 2022 року від 07.08.2023 вих. №111/23;

- за січень 2023 року від 07.08.2023 вих. №112/23;

- за лютий 2023 року від 07.08.2023 вих. №113/23;

- за березень 2023 року від 07.08.2023 вих. №114/23;

- за квітень 2023 року від 07.08.2023 вих. №115/23;

- за травень 2023 від 07.08.2023 вих. №116/23;

- за червень 2023 від 07.08.2023 вих. № 117/23;

- за липень 2023 від 07.08.2023 вих. № 118/23, які направлені відповідачем поштовим відправленням від 07.08.2023 №0830201341070 з описом вкладення у цінний лист. Позивач підтверджує отримання вказаного поштового відправлення 08.08.2023;

- за серпень 2023 від 01.09.2023 вих. №151/23, яка направлена відповідачем поштовим відправленням №0830201366561 з описом вкладення у цінний лист та отримана позивачем 05.09.2023;

- за вересень 2023 від 04.10.2023 вих. №166/23, яка направлена відповідачем поштовим відправленням №0212114627884 з описом вкладення у цінний лист та отримана позивачем 05.10.2023.

Позивач вказує, що зміст і форма поданих відповідачем довідок не відповідають погодженим сторонами умовам п. 2.2.2. договору, оскільки дані довідки не містять інформації про розмір чистого доходу (конкретної суми доходу), отриманого відповідачем від продажу товарів в орендованому майні, а отже вважаються не наданими.

Так, укладеним між сторонами договором не встановлено форми довідки про чистий дохід, проте визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні.

Суд першої інстанції вірно встановив, що наявні у матеріалах справи довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за спірний період, які були надані відповідачем позивачу, за своїм змістом не містять конкретної суми чистого доходу отриманого від господарської діяльності в орендованому приміщенні, що є визначальним та основою для розрахунку вартості наданих відповідачу послуг, передбачених пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1 пункту 1 Договору про відшкодування витрат.

Метою подання відповідачем позивачу цих довідок про чистий дохід є здійснення останнім розрахунку вартості наданих послуг стосовно підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів і забезпечення приміщень загального користування.

При цьому, посилання апелянта (відповідача у справі) на обставини звільнення його Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 від орендної плати, за висновком колегії суддів, не звільняють його від обов`язку відшкодувати позивачу вартість наданих відповідачу послуг, передбачених пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1 пункту 1 Договору про відшкодування витрат.

Отже, надані відповідачем довідки про чистий дохід не можна розцінювати як належне виконання Договору про відшкодування витрат, оскільки останні у першу чергу, мають відображати інформацію, яка передбачена її змістом та придатна для визначеної договором мети - містити достовірну інформацію про суму чистого доходу за відповідний період, засвідчену підписами відповідальних осіб підприємства.

В свою чергу, відсутність конкретної суми чистого доходу у поданих відповідачем довідках призводить до неможливості розрахувати вартість наданих послуг, передбачених п. 5 таблиці № 1 п. 1.1.1. п. 1. договору, внаслідок чого відповідач не сплачує вартість наданих позивачем послуг.

З огляду на викладене, доводи скаржника (відповідача у справі) про те, що подання ним довідок про чистий дохід не впливає на можливість здійснення позивачем розрахунку вартості послуг відхиляються Судом за необґрунтованістю.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач не виконав належним чином умови п.п.2.2.2 п.2.2 Договору про відшкодування витрат, у спірний період березень 2022 року - вересень 2023 року, щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, не надав в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (із зазначенням конкретної суми), у зв`язку з чим, вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати передбачений договором обов`язок в натурі - подати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому за договором оренди №1580 від 11.06.2014 приміщенні за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року є обґрунтованою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.3 Договору про відшкодування витрат в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Так, позивач нарахував та направив відповідачу рахунки-фактури для сплати штрафу за порушення строків надання довідок про чистий дохід на загальну суму 603 700,00 грн., а саме:

- № 897/650 від 13.07.2023, № 897/610 від 12.07.2023, № 897/614 від 13.07.2023, № 897/618 від 13.07.2023, № 897/622 від 13.07.2023, № 897/626 від 13.07.2023, № 897/630 від 13.07.2023, № 897/634 від 13.07.2023, № 897/638 від 13.07.2023, № 897/642 від 13.07.2023, № 897/645 від 13.07.2023, № 897/654 від 13.07.2023, № 897/658 від 13.07.2023, № 897/662 від 13.07.2023, № 897/666 від 13.07.2023, № 897/670 від 13.07.2023 на загальну суму 387 000,00 грн. штрафу за період лютий 2022 року - травень 2023 року, які були направлені 25.07.2023 на адресу електронної пошти Відповідача вказану у Розділі 7 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 12.02.2018 до Договору): admin@kievrianta.com.ua і відповідно отримані Відповідачем 25.07.2023;

Крім того, вказані рахунки-фактури разом із супровідним листом від 24.07.2023 №03-22-1306 були надіслані відповідачу 01.08.2023 поштовим відправленням №0830107286694 з рекомендованим з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 08.08.2023;

- №897/763 від 08.08.2023 на загальну суму 63 900,00 грн. штрафу за період лютий 2022 року - червень 2023 року направлено 12.09.2023 за місцезнаходженням Відповідача із супровідним листом від 04.09.2023 №03-22-1384 поштовим відправленням №0830107317638 з рекомендованим з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 15.09.2023;

- № 897/1253 від 27.10.2023 на загальну суму 152 800,00 грн. штрафу за період лютий 2022 року - вересень 2023 року направлено 04.01.2024 за місцезнаходженням відповідача із супровідним листом від 28.12.2023 №03-22-1623 поштовим відправленням №0830107524960 з рекомендованим з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 09.01.2024.

Позивачем було нараховано штраф за період з 01.08.2022 по 27.10.2023.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення штрафу починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено.

Водночас, Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання понад шестимісячний строк, встановлений ст. 232 ГК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд зазначає, що припис пункту 7 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, хоч і не зовсім узгоджується з метою Закону, який спрямований на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, однак є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення. Така позиція узгоджується із висновком висловленим КГС ВС у постанові від 27.02.2024 у справі №911/858/22.

Відтак, в даному випадку, штраф має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку виконання зобов`язання із подання довідки про чистий дохід, та до дня, що передує фактичному виконанню зобов`язання, або відповідної дати через шість місяців після спливу строку на виконання зобов`язання, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211, тобто до 30.06.2023, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У пункті 4.3 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 1000 грн. без урахування ПДВ за кожний день прострочення.

Належним чином дослідивши умови Договору, місцевий господарський суд правильно встановив, що п. 4.3. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Відтак, умову, передбачену у п. 4.3. укладеного сторонами у цій справі Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши власний перерахунок місцевим господарським судом було визначено обґрунтований розмір неустойки, який склав 458 800,00 грн.

При цьому, Суд врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2023 у справі №911/1659/23 стягнуто з відповідача на користь позивача за ненадання довідки про чистий дохід за лютий 2022 року за спірним договором штраф за період 08.03.2022 - 31.07.2022, тому нарахування позивачем штрафу за неподання вказаної довідки у даній справі за період з 01.08.2022 (не охоплений судовим рішенням у справі 911/1659/23) не є подвійним стягненням і не суперечить закону.

Стосовно зменшення судом першої інстанції розміру неустойки до 301 850 грн. та непогодження апелянта (позивача у справі) із цим, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схожі норми також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем у статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 911/378/17 (911/2223/20)].

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду також належить брати до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 910/11733/18, від 04 червня 2019 року у справі № 904/3551/18).

Також суду необхідно зважати на співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 920/1013/18, від 26 березня 2020 року у справі №904/2847/19).

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 916/878/20).

Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (див. постанови від 11 липня 2023 року у справі № 914/3231/16, від 10 серпня 2023 року у справі № 910/8725/22, від 26 вересня 2023 року у справі № 910/22026/21, від 02 листопада 2023 року у справі № 910/13000/22, від 07 листопада 2023 року у справі № 924/215/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 902/919/22).

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру неустойки до 301 850 грн. та враховує, що матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків у зв`язку з простроченням виконання відповідачем обов`язку, а також з огляду на те, що період прострочення, за який підприємство нарахувало неустойку припадає на воєнний стан, введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022, у зв`язку з чим відповідач не здійснює свою господарську діяльність в орендованому приміщенні на території Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Колегія суддів звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд з урахуванням положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, і такі дії суду не можуть бути підставою для скасування судового рішення в цій частині при відсутності інших порушень норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про неправильне застосування місцевим господарським судом положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки суд першої інстанції в повній мірі дослідив відповідні обставини, передбачені зазначеними статтями та правильно застосував їх положення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВРІАНТА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2024 у справі №911/956/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників - позивача та відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 17.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

І.П. Ходаківська