Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/10320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 910/10320/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт"

про стягнення 1673,28 грн.

Служба безпеки України звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" 1673,28 грн пені за період з 08.12.2023 по 31.12.2023 за порушення строку виконання зобов`язання на суму 69715,82 грн за договором про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-33 від 29.05.2023.

Ухвалою від 26.09.2024 суд залишив позовну заяву без руху та зобов`язав позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

03.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання до суду доказів та виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 03.10.2024 суд задовольнив клопотання Служби Безпеки України від 03.10.2024 про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, продовжив Службі Безпеки України процесуальний строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви до 18.10.2024 включно.

Ухвалою від 28.10.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26.11.2024.

Позивач та відповідач повноважних представників у судове засідання не направили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 26.11.2024 сторонам документа в електронному вигляді "Ухвала по справі" від 26.11.2024 по справі №910/10320/24 в електронні кабінети (а.с.79).

Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, та те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-33 від 29.05.2023 в частині поставки залишку партії товару на суму 69715,82 грн у строк, встановлений у замовленні - до 08.12.2023, у зв`язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 08.12.2023 по 31.12.2023 пеню у розмірі 1673,28 грн, несплата якої стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2023 між Службою безпеки України (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" (продавець, відповідач) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-33 (а.с.7-10).

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов`язується у терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупцю цукерки (какао; шоколад та цукрові вироби, код ДК 021:2015 - 15840000-8) в асортименті, кількості та по ціні, відповідно до специфікації (додаток 1), а покупець зобов`язується прийняти якісний товар та оплатити його у порядку і на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.05.2023 (а.с.11), ціна цього договору згідно з специфікацією (додаток 1) становить 73499,42 грн, в тому числі ПДВ 12241,57 грн. Оплату буде здійснено за КПКВ 6521010, КЕКВ 2230, спеціальний фонд.

Відповідно до пп.5.1.1 п.5.1 договору, поставка (передача) продавцем товару покупцю здійснюється згідно із специфікацією (додаток 1). Поставка (передача) продавцем товару здійснюється окремими партіями. Партією товару вважається кількість товару, яка вказана в рахунках-фактурах та видаткових накладних, наданих продавцем, на підставі замовлення покупця.

За умовами пп.5.1.2 п.5.1 договору, замовлення на кількість та асортимент товару покупець зобов`язується подавати продавцю щоденно не пізніше 18:00 години письмово або усно за телефоном продавця:+38(097)-530-53-38.

При здійсненні замовлення усно, замовлення дублюється факсом та/або електронною поштою за адресою продавця: ooonpfcvicont@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до п.5.2 договору, поставка (передача) та відвантаження товару здійснюється силами, засобами, транспортом продавця за адресою: 01601, м. Київ, вул. Ірининська, 1/3.

Право власності покупця на отриманий (переданий) продавцем товар виникає з моменту приймання товару покупцем, що засвідчується підписанням сторонами усіх необхідних товарно-супровідних документів (видаткової накладної, тощо) (п.5.4 договору).

Разом з товаром продавець надає покупцю: рахунки-фактури, видаткові накладні тощо (п.5.6 договору).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання продавець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до п.9.1, договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє в межах строку дії правового режиму воєнного стану в Україні, але в будь-якому разі до 31.12.2023, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, щодо взаєморозрахунків, виконання продавцем своїх гарантійних зобов`язань та в інших визначених договором випадках - є обов`язковим до виконання в повному обсязі.

У специфікації (в редакції додаткової угоди №1 від 29.05.2023 (а.с.11) сторони погодили найменування предмета закупівлі, кількість, ціну за одиницю з ПДВ, а також загальну вартість товару - 73499,42 грн.

Позивач вказує, що 05.12.2023, з дотриманням пп.5.1.1-5.1.2 п.5.1 договору, звернувся до відповідача з замовленням №19/3-4096 ВС на здійснення поставки залишку партії товару на суму 69715,82 грн у строк до 08.12.2023 (а.с.10), проте, у встановлений замовленням строк, поставка товару продавцем не була здійснена, та станом на 31.12.2023 недопоставленою залишилась партія товару на загальну суму 69715,82 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що Служба безпеки України направила 03.01.2024 на адресу відповідача претензію №19/18-1ВС від 01.01.2024 з вимогою про сплату у місячний термін пені у розмірі 1673,28 грн, нарахованої на підставі п.7.3 договору у зв`язку з простроченням поставки партії товару, яка залишена відповідачем без відповіді та без задоволення (а.с.12 (на звороті) - 13).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд встановив, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-33 від 29.05.2023, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Частиною 1 статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадків передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді, грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), а за порушення строків зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять пнів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Так, позивач, звертаючись до суду із цим позовом, вказує, що відповідач не здійснив поставку партії товару на суму 69715,82 грн у строк до 08.12.2023, який був встановлений позивачем у замовленні від 05.12.2023 №19/3-4096 ВС, у зв`язку з чим на підставі п.7.3 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 08.12.2023 по 31.12.2023 у розмірі 1673,28 грн.

При цьому, в якості доказу на підтвердження отримання відповідачем замовлення позивача від 05.12.2023 №19/3-4096 ВС на поставку партії товару на суму 69715,82 грн у строк до 08.12.2023 (а.с.10), позивач надав до суду рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення 18.12.2023 (а.с.71), опису вкладення в цінний лист матеріали справи не містять.

Однак суд встановив, що за умовами пп.5.1.2 п.5.1 договору, замовлення на товар позивачем відповідачу могло надаватися у двох формах - письмово або усно за телефонами відповідача. Водночас, при здійсненні замовлення усно, замовлення повинно було дублюватися факсом та/або електронною поштою за адресою відповідача.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що надані позивачем документи на підтвердження направлення замовлення від 05.12.2023 №19/3-4096 ВС на поставку партії товару на суму 69715,82 грн відповідачу, у якій встановлено строк поставки до 08.12.2023, свідчать про те, що вказане замовлення, за даними позивача, відповідач отримав лише 18.12.2023, тобто уже після встановленої у замовленні дати поставки товару, тому він відповідно об`єктивно не міг поставити товар у визначений у замовленні строк. Водночас, враховуючи ненадання опису вкладення в цінний лист, суд також не може однозначно розцінити подане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення 18.12.2023 (а.с.71), як доказ вручення саме замовлення позивача від 05.12.2023 №19/3-4096 ВС.

Інших доказів, у тому числі на підтвердження завчасного отримання відповідачем цього замовлення (факсом чи електронною поштою, у випадку подання замовлення усно за телефонами відповідача), як це обумовлено пп.5.1.2 п.5.1 договору, які б свідчили про обізнаність відповідача про необхідність поставки позивачу партії товару на суму на суму 69715,82 грн, зокрема у строк до 08.12.2023, позивач не надав.

З огляду на викладене, наявними в матеріалах справи доказами не доведено завчасне повідомлення відповідача щодо необхідності поставки товару у строк до 08.12.2023, водночас, навіть якщо відповідач отримав замовлення 18.12.2023, таке отримання виключало можливість поставки товару у встановлений у цьому замовленні строк - 08.12.2023.

Суд зауважує, що позивач і на виконання п.2 вимог ухвали суду від 26.11.2024 не надав суду всі наявні докази направлення відповідачу замовлення на товар №19/3-4096 від 05.12.23, зокрема факсом та/або електронною поштою.

При цьому суд враховує, що згідно з п.5.1 договору, строк (термін) поставки (передачі) продавцем товару покупцю: до 24.12.2023.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки партії товару за договором з 08.12.2023, що в свою чергу виключає можливість стягнення з відповідача, нарахованої позивачем пені у період з 08.12.2023 по 24.12.2023, натомість з урахуванням умов п.5.1 договору таке прострочення однозначно відбулося з 25.12.2023, тому саме з цієї дати необхідно здійснювати нарахування пені.

При цьому, звертаючись до суду з позовом сторони повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих сторонами доказів.

Здійснивши перерахунок пені за період з 25.12.2023 по 31.12.2023 на суму 69715,82 грн, суд встановив що обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору є пеня у розмірі 488,01 грн. У стягненні 1185,27 грн пені необхідно відмовити, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 488,01 грн пені. У стягненні 1185,27 грн пені суд відмовляє.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 231, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" (10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10, ід. код 20423276) на користь Служби безпеки України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ід. код 00034074):

- 488,01 грн пені;

- 706,49 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

- сторонам - через електронний суд.