Рішення
від 26.11.2024 по справі 906/1549/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1549/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко А.А., довіреність №29/12-04 від 29.12.2023 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: Кучерук М.Г., довіреність №01-152-1223 від 19.02.2023;

від третьої особи на стороні відповідача: Краснов І.В., ордер серія АІ №1441644 від 04.03.2024 (в режимі відеоконференції),

з перервою в судовому засіданні з 29.10.2024 до 26.11.2024, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" (м.Київ)

до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" (м.Житомир)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (м.Київ)

про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (з урахуванням заяви представника позивача про зміну підстав позовних вимог від 19.01.2024).

Приватне акціонерне товариство "ГАЗТЕК" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" про:

- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" по припиненню повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення, обрання членів Наглядової ради Товариства, затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" порушують його права та інтереси як акціонера відповідача. Позивач зазначає, що слідчий суддя Печерського районного суду в м.Києві у кримінальній справі своєю ухвалою від 17.05.2022 наклав арешт на корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед. Підставою для арешту корпоративних прав є забезпечення збереження речових доказів. Обмеження, накладені даною ухвалою від 17.05.2022, стосуються не всіх корпоративних прав, а лише двох: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями. Суд обмежив лише права на цінні папери, а не права за цінними паперами; тобто права позивача як власника за цінними паперами, окрім як права на розпорядження, суд в ухвалі від 17.05.2022 не обмежував. Водночас, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", а є управителем активами (майном), керуючись рішеннями комісії від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, дія яких була зупинена на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023 у зв`язку із чинною на той момент ухвалою від 29.05.2023 про забезпечення позову без законних на це підстав, та не маючи повноважень та правомочностей від акціонерів ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед з грубим порушенням чинного законодавства, всупереч вимогам ст.ст.41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" скликало та провело незаконні позачергові дистанційні загальні збори акціонерів, оформлені протоколами від 08.06.2023, за участі фактично лише одного акціонера - АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".

Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.01.2024.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив та зазначив, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к в управління АРМА було передано корпоративні права, в тому числі і корпоративні права позивача, а саме цінні папери, а також права за цінними паперами. У подальшому, згідно із Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, Розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022, який є чинним на даний час. Таким чином, АT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022. З посиланням на умови пунктів 1.1., 4.3. договору відповідач зауважив, що AT "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" як управитель набуло повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами, зокрема, право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів. На переконання відповідача, AT "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" були вжиті всі необхідні заходи відповідно до вимог Закону для забезпечення скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ"; а доводи позивача про порушення процедури скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" є безпідставними, оскільки дії AT "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" відповідали вимогам діючого законодавства України. Крім того, відповідач зауважив, що вимоги Статуту АТ "ЖИТОМИРГАЗ" дозволяють посадовим особам Наглядової ради АТ "ЖИТОМИРГАЗ" входити до складу інших наглядових рад, що вказує про безпідставність доводів про порушення вимог ч.3 ст.88 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 (т.1, а.с.155-169).

05.01.2024 на адресу суду від представника АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача (т.1, а.с.218-220).

В судовому засіданні 22.01.2024 заслухавши представників сторін, суд оголосив перерву до 19.02.2024, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України.

22.01.2024 позивач подав заяву від 19.01.2024 про зміну підстав позову (т.2, а.с.33-34).

У відповіді на відзив від 19.02.2024 позивач заперечив викладені у відзиві доводи, зазначив, на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023, забезпечення позову в рамках справи №320/17043/23 було чинним, а відповідно рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" та від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році", на підставі яких АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" проводило вказані загальні збори акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ", не діяли. Також, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" та АРМА в порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" не отримали дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії. За результатами проведеного дослідження в частині отримання АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" в управління акцій акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" порушень, передбачених п.12 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді здійснення концентрації шляхом одержання управління акцій АТ "ЖИТОМИРГАЗ". Проведення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" з власної ініціативи АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" без згоди ПрАТ "ГАЗТЕК", як власника акцій, суперечить нормам законодавства, волі акціонерів, є незаконним та повністю позбавило акціонерів їх прав щодо участі в управлінні АТ "ЖИТОМИРГАЗ" (т.2, а.с.46-55).

Ухвалою суду від 19.02.2024 призначено підготовче засідання на 18.03.2024.

18.03.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.72-77).

Ухвалою від 18.03.2024 постановлено: прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну підстав позовних вимог від 19.01.2024 та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням даної заяви; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ"; продовжити строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкласти підготовче засідання на 16.04.2024.

Третя особа - АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" у поясненнях по суті спору від 09.04.2024 зазначила, що є управителем арештованого майна позивача та зокрема, здійснює управління належних йому корпоративних прав за цінними паперами - акціями (емітовані відповідачем), у кількості 438 262 штук номінальною вартістю 2,85грн кожна, що становить 50,859% від загальної кількості. Застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію) та зауважило, що АРМА на підставі ухвали слідчого судді набуло права на цінні папери та права за цінними паперами. У порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, Розпорядження КМУ №429-р, між АРМА та АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022. Вказаний договір №11/2022 від 05.07.2022 є чинним і ніким не оспорювався, а тому - обов`язковим до виконання його сторонами. АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022. Таким чином, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" отримало від АРМА права на цінні папери так і права за цінними паперами, а тому АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради, скликання позачергових Загальних зборів акціонерів тощо. Щодо прав АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" приймати рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" третьою особою зазначено, що згідно із підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 договору, АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" отримало в управління активи, в тому числі корпоративні права, тому АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРГАФТОГАЗ" є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків. Відповідно до статті 13 Закону України "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку", Рішення НКЦПФР, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими до виконання зокрема підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами. Рішенням Комісії від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Таким чином на переконання третьої особи було дотримано вимог чинного законодавства та правомірно прийняло рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ". Щодо обмеженості прав третьої особи, у відповідності до ухвали Печерського районного суду міста Києва АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" зазначило, що між позивачем та третьою особою відсутні будь-які правовідносини, зважаючи на особливий статус переданого в управління арештованого, в межах кримінального провадження та в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України, майна. Таким чином, думка позивача про обмеженість дій третьої особи щодо управління активами, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к арештоване майно передано АРМА саме в управління, тобто у володіння та користування, яке в подальшому було передано третій особі на підставі відповідного договору. Також АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" зазначило, що третя особа не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами по своїй суті не є тотожними видами діяльності, а тому доводи позивача щодо відсутності у АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами є безпідставними. З аналогічних підстав є безпідставними на переконання третьої особи і твердження позивача про нікчемність договору. Крім того за твердженням третьої особи договір управління активами укладений між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" був укладений на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 року №429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках". Тобто, Кабінет Міністрів України, визначив конкретну особу, з якою доручив АРМА укласти договір управління активами, що за своєю суттю, є безумовним дозволом на здійснення концентрації, а тому надання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету Країни, відповідно до приписів статті 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на переконання АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" не є необхідним при даних правовідносинах. Щодо вжитих заходів забезпечення позову у справі №320/17043/23 АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" зазначило, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував виконання застосованого заходу забезпечення позову в порядку, встановленому законом. Щодо порушення частини 3 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині призначення посадових осіб третьою особою зауважено, що дія частини 3 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" не забороняє перебування особи одночасно на посаді різних операторів ГРМ, не створює жодних негативних наслідків в частині конфлікту інтересів, та можливого зловживання на користь когось із них, оскільки сфера діяльності таких операторів обмежена територією, на якій вони мають право здійснювати розподіл природного газу відповідно до наданої НКРЕКП ліцензії. Враховуючи фактичні та юридичні підстави позову АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" вважає, що позивачем обрано неналежний та не ефективний спосіб захисту свого права, позовні вимоги ПрАТ "ГАЗТЕК" є безпідставними, а тому у задоволенні позову просив відмовити (т.2, а.с.138-152).

16.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: науково-практичного висновку кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Міца Юрія Вікторовича від 30.03.2024 (т.3, а.с.1-9).

В судовому засіданні 16.04.2024 оголошено перерву до 27.05.2024, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України.

13.05.2024 від представника третьої особи на стороні відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (т.3, а.с.19-24).

Ухвалою суду від 27.05.2024 відкладено підготовче засідання на 17.06.2024.

06.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/1549/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/320/19614/23 та додаткові пояснення по суті справи від 05.06.2024 (т.3, а.с.45-59).

Представник відповідача 16.06.2024 подав заперечення на клопотання позивача про зупинення провадження у справі, у кому зазначив, що обставини спору у справі №320/19614/23 не створюють об`єктивної неможливості розгляду справи №906/1549/23 та не впливають на оцінку доказів, що мають місце у даній справі (т.3, а.с.77-79).

17.06.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/19614/23 та отримання висновків щодо законності розпорядження КМУ №429-р з моменту його прийняття (т.1, а.с.104-110).

У судовому засіданні 17.06.2024 суд оголосив перерву до 30.07.2024 о 12:00, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України.

26.06.2024 від представника третьої особи на стороні відповідача надійшло заперечення на клопотання представника позивача від 05.06.2024 про зупинення провадження у справі (т.3, а.с.117-119).

30.07.2024 представником позивача подано додаткові пояснення по справі від 29.07.2024, у яких вказано, що 25.06.2024 у справі №991/3183/24 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду скасовано арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к у кримінальному провадженні №62021000000000160, на цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 9акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000087670, емітовані АТ "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук, номінальною вартістю 1,5грн кожна, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299% від загальної вартості. Таким чином, управління АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" арештованими активами - акціями АТ "ЖИТОМИРГАЗ" припинено (т.3, а.с.124-127).

У додаткових поясненнях від 30.07.2024 представник відповідача зазначив про безпідставність тверджень позивача, що управління АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" арештованими активами - акціями АТ "ЖИТОМИРГАЗ" припинено, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.06.2024 по справі №757/29029/24-к було повторно накладено арешт на корпоративні права ПрАТ "ГАЗТЕК" щодо активів (цінних паперів) АТ "ЖИТОМИРГАЗ". Станом на 30.07.2024, арешт накладений вищевказаною ухвалою є чинним, а договір №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022 є діючим (т.3, а.с.157-158).

Ухвалою від 24.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 05.06.2024 про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1549/23 до судового розгляду по суті на 29.10.2024.

У судовому засіданні 29.10.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 26.11.2024, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив, запереченнях, поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у поясненнях. Зауважив, що позивач не захистить своїх прав обраним способом з огляду на право та можливість третьої особи й надалі скликати і проводити загальні збори акціонерів відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.1.2. статуту АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ЖИТОМИРГАЗ", оформленим протоколом № 24 від 27.03.2019 (далі - статут), АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до п.п.4.1.1. статуту кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування (пп.4.1.2 статуту).

У п.п.6.1.1. статуту зазначено, що товариством розміщено 160 972 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,50грн кожна.

Акції товариства існують виключно в бездокументарній формі (п. 6.1.2. статуту).

Відповідно до п.6.2. статуту товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.

Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: загальні збори товариства; наглядова рада товариства; правління товариства; ревізійна комісія товариства (п.8.1.1. статуту).

Підпунктом 8.3.1. статуту передбачено, що посадовими особами органів товариства визнаються голова та члени наглядової ради, голова та члени правління товариства, голова та члени ревізійної комісії.

Загальні збори є вищим органом товариства (пп.9.1.1. статуту).

Згідно з пп.9.1.2. статуту товариство обов`язково щороку скликає загальні збори (річні загальні збори). Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими (пп.9.1.4. статуту).

У п.п.9.1.6. статуту зазначено, що у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом (пп. 9.1.9 статуту).

Згідно з пп.9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.

Порядок скликання загальних зборів товариства визначений п.9.3. статуту.

Відповідно до пп.9.3.1. статуту проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом, - акціонерами, які цього вимагають.

Повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений Наглядовою радою, у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення особою, яка скликає загальні збори. Особа, яка скликає загальні збори, призначається Наглядовою радою, вимоги до змісту повідомлення про проведення загальних зборів встановлюються Законом (пп.9.3.3. статуту).

Підпунктом 9.3.4. статуту передбачено також розміщення повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, якщо інше не визначено Законом; додаткове надіслання повідомлення про проведення загальних зборів та проекту порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, та розміщення на власному веб-сайті інформації, яка повинна міститись у повідомленні про проведення загальних зборів згідно Закону.

Згідно з пп.9.8.1. статуту одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на Загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради та Ревізійної комісії. При кумулятивному голосуванні загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу товариства, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

При обранні членів Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства шляхом кумулятивного голосування (пп.9.8.5. статуту).

У пп.9.12.1. статуту зазначено, що за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії товариства, які брали участь у підрахунку голосів.

Рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів (пп.9.12.2, пп.9.12.4 статуту).

Підпунктом 9.13.1. статуту передбачено, що протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття Загальних зборів та підписується головуючим та секретарем загальних зборів.

Позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою, зокрема на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства (пп.9.14.1.4, пп.9.14.1.5. статуту).

Підпункт 9.14.5. статуту визначає, що вимога про скликання позачергових загальних зборів подається у письмовій формі Правлінню товариства, підпункт 9.14.6 статуту що Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових Загальних зборів або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові Загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання (пп.9.14.10 статуту).

Згідно з пп.9.14.11. статуту у разі скликання Загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають Загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів.

Порядок та випадки проведення та прийняття рішень загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону (п.9.15 статуту).

У 2021 році було сформовано Наглядову раду АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", до якої увійшли:

Основними акціонерами АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" станом на 1 квартал 2023 року є: 1) ПрАТ "ГАЗТЕК", яке володіє 50,5299 % акцій; 2) АТ "ОГС "ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ", яке володіє 24,3042 % акцій; 3) фізична особа - резидент ОСОБА_1 , який володіє 5,4798 % акцій. Решта акцій (менше 5%) належать юридичним особам (т.1, а.с.132).

ПрАТ "ГАЗТЕК" належать на праві власності корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA400087670 , емітовані АТ "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук номінальною вартістю 1,5грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299 % від загальної кількості.

17.05.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду в м.Києві у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Свідлера Михайла Семеновича про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та наклав арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA400087670, емітовані АТ "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук номінальною вартістю 1,5грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299 % від загальної кількості (т.1, а.с.63-83).

В ухвалі від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що корпоративні права, серед іншого, оператора газорозподільних систем АТ "ЖИТОМИРГАЗ" є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення. Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника ДБР Радулгіна О.О. від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал, серед іншого АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. Оскільки корпоративні права, на які просив накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадження та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та інші підстави, - слідчий суддя дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

24.05.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду в м.Києві Шапутько С.В. у справі №757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

АРМА звернулася до КМУ з повідомленням про необхідність застосування передбачених ст.21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-VІІІ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772) виняткових випадків передачі в управління арештованих активів без конкурсу.

28.05.2022 відповідно до розпорядження КМУ №429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" забезпечено передачу активів, а АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій (т.1, а.с.175).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №552-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення правління АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (т.1, а.с.174).

Згідно зі ст.ст.1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст.100 Кримінального процесуального кодексу України, ст.6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 №757/11783/22-к, розпорядження КМУ №429-р, між АРМА та АТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 (т.1, а.с.176-208).

Відповідно до п.1.1 договору у порядку та на умовах договору Установник (АРМА) управління передає Управителю (АТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ") на строк, визначений у п.1.2. розділу 1 договору майно (далі Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, у тому числі корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", зокрема, акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA400087670 , емітовані АТ "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук номінальною вартістю 1,5грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299% від загальної кількості.

Строк управління активами - з дати підписання договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи Депозитарного обліку цінних паперів (п.1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

Управління активами за цим договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості активів, ефективності управління активами, відкритості та прозорості, запобігання корупції, тимчасове управління активами (п.2.1. договору).

Загальні положення щодо управління активами передбачені в розділі 3 договору.

Згідно з п.3.1. договору управління активами за цим договором здійснюється управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб:

а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;

б) Держави Україна - з метою забезпечення: разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій; виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження; можливості примусового стягнення активів на користь держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення; надходжень до Державного бюджету України доходів від управління активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим договором;

в) Установника управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами.

Відповідно до п.3.2. договору прийняття управителем активів в управління за цим договором, наявність активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в управителя права власності, а також права довірчої власності на активи. Управління активами управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Згідно з п.3.5 договору управління активами здійснюється управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

У п.4.3 договору зазначено, що управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в пп.1.1. п.1.1 розділу 1 цього договору.

Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого: управляти активами відповідно до умов цього договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства"; належним чином виконувати умови цього договору; при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як Управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону; не здійснювати заходи, спрямовані на ліквідацію, реорганізацію і/або припинення юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених у пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору, у будь-який спосіб як юридичної особи; забезпечити належне збереження активів; на вимогу установника управління відшкодувати йому в повному обсязі збитки, завдані Установнику управління невиконанням або неналежним виконанням цього договору управителем, зокрема зменшення економічної вартості активів, крім випадків, коли таке зменшення є результатом економічних та інших об`єктивних факторів, що можуть понизити вартість активів, в тому числі в результаті запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, внаслідок збройної агресії, продажу товарів/послуг за державними регульованими цінами, виконання мобілізаційних завдань, прийняття уповноваженими органами юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, рішення про розподіл прибутку на користь держави (з урахуванням п.5.7 розділу 5 договору); не відчужувати активи, прийняті ним в управління; своєчасно та добросовісно виконувати обов`язки, покладені на управителя як акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, визначених в пп.1.1. п.1.1 розділу 1 цього договору (п.4.4. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання.

Відповідно до п.7.6. договору управитель забезпечить призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, визначених в пп.1.1. п.1.1 розділу 1 цього договору, із дотриманням принципу доброчесності.

Здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; передбачає участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору (п.8.1 договору).

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 затверджено Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів (далі Порядок №236). Відповідно до п.1 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п.2 Порядку №236).

З метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

На сайті АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" було опубліковано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" (т.1, а.с.27-30).

У вищенаведеному повідомлені визначено дату проведення загальних зборів (дату завершення голосування) 05.06.2023; зазначено, що бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на відповідній сторінці; вказано дату розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) 26.05.2023, дату розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023, дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, - 31.05.2023 (станом на 23 годину).

Крім того, у повідомлені зазначено проект порядку денного, а саме: 1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства; 2) обрання членів Наглядової ради товариства; 3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

Також у повідомленні роз`яснено порядок направлення та розгляду запитів акціонерів щодо ознайомлення з документами, внесення пропозицій до проекту порядку денного, порядку голосування. Зокрема, зазначено, що голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається 26.05.2023 та завершується 05.06.2023.

У матеріалах справи міститься копія бюлетеня № 2 для кумулятивного голосування (т.1, а.с.31-32), в якому визначено дату і час початку та завершення голосування: з 11:00 год 01.06.2023 до 18:00 год 05.06.2023; загальну кількість членів Наглядової ради, що обираються шляхом кумулятивного голосування (питання 2 порядку денного).

Крім того, у бюлетені зазначено перелік кандидатів для розгляду питання порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо яких вказано, що вони є представниками акціонера - ПрАТ "ГАЗТЕК", що володіє простими іменними акціями у кількості 81 339 штук; особа (особи), що внесла пропозицію щодо даних кандидатів: АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", управитель акціями АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 31 339 штук простих іменних акцій, власником яких є ПрАТ "ГАЗТЕК", згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", рішення яких оформлені протоколом від 08.06.2023 (т.1, а.с.33-37). В протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236; дата проведення загальних зборів 05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023; дата початку голосування 26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів 05.06.2023. Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право, на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 1 833 особи, яким належить 146 909 штук простих іменних акцій, в тому числі 134 151 штук голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Для участі в загальних зборах зареєстровано 2 особи, яким належить 120 462 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 89,79583 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 89,79583 %. Згідно з п. 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів товариства мають кворум з усіх питань порядку денного. Також зазначено про обраного голову та секретаря загальних зборів, лічильну комісію, осіб, уповноважених взаємодіяти з Центральним депозитарієм згідно з рішенням АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про скликання загальних зборів від 27.04.2023.

Згідно з вказаним у протоколі порядком денним загальних зборів розглядалися питання про: 1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства; 2) обрання членів Наглядової ради товариства; 3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

За підсумками голосування прийнято рішення: припинити повноваження голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; про обрання до складу Наглядової ради представників акціонера ПрАТ "ГАЗТЕК": ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з головою та членами Наглядової ради товариства, що додаються; уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені товариства цивільно-правові договори з головою та членами Наглядової ради товариства, умови яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства. За прийняття рішень було подано 1 120 462 голосів, що становить 100 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Протокол підписано головою та секретарем загальних зборів. Як вказано у протоколі, до нього додано додаток договір про виконання посадових обов`язків члена Наглядової ради.

Також за результатами розгляду кожного з питань порядку денного на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" згідно з протоколом складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 №1, №2, №3, які підписані головою та членами лічильної комісії (т.1, а.с.38-42).

Позивач наголошує, що Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед, ПрАТ "ГАЗТЕК" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення частково задоволено заяву Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили; зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили (т.1, а.с.84-93).

Постановляючи вищенаведену ухвалу, адміністративний суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними; права ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед (власників) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, суд не обмежував. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а саме: суд звертає увагу, що на право користування корпоративними правами та акціями ухвала Печерського районного суду в місті Києві про арешт не поширюється. Враховуючи той факт, що суд арештував лише право ПрАТ "ГАЗТЕК" та Матерон Лімітед на акції в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував права, що виникають за цінним папером (користуватися акцією), та той факт, що позивач не надавав згоди на передачу в управління своїх прав за цінним папером, то суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, проте такі дії вчиняються останнім з посиланням на оскаржуване рішення; чинними редакціями статутів акціонерних товариств не передбачено випадків для проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, а відтак повідомлення АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" щодо скликання та проведення дистанційних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236, на думку позивача, є протиправним та прямо і грубо порушує положення ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства". Оскаржуване рішення НКЦПФР на момент розгляду даної справи застосовується до позивача, а тому може спричинити порушення прав та інтересів акціонерного товариства, акціонерів товариства, оскільки загальні збори акціонерів товариства повинні бути проведенні у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту акціонерного товариства та рішення є таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", а у випадку задоволення адміністративного позову відновлення порушених прав позивача може бути ускладненим.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 задоволено апеляційні скарги АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття. Суд апеляційної інстанції, зокрема зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, всупереч ч. 5 ст. 151 КАС України не встановив та не вказав про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень; не врахував принципу співмірності застосованих заходів забезпечення позову з існуючим правовим регулюванням спірних правовідносин всіх учасників таких відносин; оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Зокрема, надаючи оцінку повноваженням ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору, та не залучив до участі у справі це підприємство (т.1, а.с.94-104).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №320/17043/23 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 29.05.2023. Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до положень ст.ст.154, 243, 294 та 325 Кодексу адміністративного судочинства України строк дії ухвали про забезпечення позову розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 07.06.2023 і саме в цей період часу оскаржувані в цій справі рішення не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів (т.1, а.с.108).

Позивач не погоджується із рішеннями, оформленими протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування та вважає, що вчинення незаконних дій AT "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" призвело до порушення конституційних прав ПрАТ "ГАЗТЕК", визначених ст.41 Конституції України, в частині права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, предметом позову у цій справі є вимоги ПрАТ "ГАЗТЕК" до АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, 2, 3 від 08.06.2023.

Надаючи оцінку обставинам у справі, суд зазначає, що за приписами ст.ст.15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч.2 ст.16 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Відповідно до ч.6 ст.96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

У п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "ГАЗТЕК" є власником цінних паперів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339штук, що становить 50,5299% від загальної кількості.

Звертаючись до суду із даним позовом про визнання недійсними рішень АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", позивач стверджує про незаконність скликання та проведення вказаних дистанційних загальних зборів, оскільки вони відбулись із порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", статуту АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" та прав позивача як акціонера.

Суд зазначає, що відповідно до ст.36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з ч.1 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Подібні положення містяться і в ч.1 ст.39 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.

Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп.9.1.1, пп.9.2.2.16, пп.9.2.2.17 статуту).

Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 зазначив про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з ч.5 ст.98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 ст.61 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі №924/641/17 та від 04.02.2020 у справі №915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

З огляду на викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.

При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та ч.2 ст.4 ГПК України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Однією із підстав, для визнання недійсними рішення позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2024 позивач зазначає, що АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", а є управителем відповідно до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі права на участь в управлінні товариством.

Як встановлено судом вище, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, серед іншого: компанії Матерон Лімітед та ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299 % від загальної кількості.

Також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к було задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління та, керуючись ст.100 КПК України, ст.ст.19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", враховуючи наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, останньому передано майно - корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81 339 штук, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299 % від загальної кількості.

Суд приймає до уваги те, що стаття 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначає, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до п.п.10, 11, абз.11 п.12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.

У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.

Згідно зі ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч.1).

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.2).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.

За приписами ч.7 ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Особливості управління активами у виняткових випадках встановлені у ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Частиною 1 ст.21-1 цього Закону передбачено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; 2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Відповідно до ч.2 ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.

Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (ч.3 ст.21-1 вказаного Закону).

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком. Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч.ч.4, 5 ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Частиною 6 ст.21-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Таким чином розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що, зокрема відповідно до ч.7 ст.21 цього Закону позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи

Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 чинне, у встановленому законом порядку не скасоване.

У постанові від 31.01.2024 по справі №925/1355/22 за позовом ТОВ "Міжрегіональна торгівельна компанія" до АТ "ОГС "ЧЕРКАСИГАЗ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про визнання недійсним рішення наглядової ради, Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Про деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" саме у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону про АРМА, а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону про АРМА остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні №429-р від 28.05.2022 за поданням АРМА, яке є чинним.

Згідно з ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (ч.1 ст.1030 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст.1045 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, на підставі ст.21-1, а також ст.ст. 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст.100 КПК України, ст.6 Глави 1 та Глави 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження №429-р КМУ, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів як установником управління та АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" як управителем укладено договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022.

Відповідно до п.1.1 цього договору, установник управління передає управителю на строк, визначений у п.1.2 розділу 1 договору майно (далі - активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, а саме: корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "ГАЗТЕК", зокрема: цінні папери - акції, емітовані АТ "АГС "ЖИТОМИРГАЗ" у кількості 81339 штук, що належать ПрАТ "ГАЗТЕК" та становлять 50,5299 % від загальної кількості.

Пунктом 1.3 договору закріплено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

У п.4.3 договору зазначено, що управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

Згідно з п.8.1 договору здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп.1.1. п.1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Частиною 1 ст.1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

Абзацами 12 та 13 п.12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, визначено, що депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ч.ч.3-5 ст.96-1 ЦК України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Також зі змісту ст.27 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідні положення знайшли своє відображення й у п.п.4.1.1. статуту відповідача.

У п.п.13, 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №640/6888/19 зробив висновок, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп. 1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору № 05/2022 від 05.07.2022 з дати укладення цього договору АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.

Слід зазначити, що визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" та АРМА, було предметом судового розгляду у справі №921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023 (т.2, а.с.217-225).

У справі №921/600/22 судом встановлено, що договір №11/2022 від 05.07.2022 укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Судом не встановлено невідповідності такого правочину умовам ст.203 ЦК України, а відтак і підстав для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд вказує, що доказів визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 в судовому порядку станом на час розгляду справи №906/1549/23 суду не надано, як і не спростовано обставин, встановлених рішенням суду у справі №921/600/22, яке набрало законної сили.

Із урахуванням викладеного, спростовуються доводи позивача щодо відсутності в АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не за цінними паперами.

Також позивач, посилаючись на положення ст.ст.7, 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" стверджує про нікчемність договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми. В обґрунтування своїх тверджень позивач виходить з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 вказаного Закону цінні папери відносяться до фінансових інструментів; відповідно до ч.12 ст.36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених вказаною нормою; відповідно до ч.13 ст.36 цього ж Закону правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.

Разом з тим, наведені аргументи позивача суд вважає безпідставними, оскільки Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", як убачається з положень ст.1 цього Закону, регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Статтями 4 та 5 зазначеного Закону визначено поняття ринків капіталу та товарних ринків, з аналізу яких слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на вказаних ринках.

Крім того, у п.9 ч.12 ст.36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.

З огляду на викладене, суд зазначає, що укладення договору №11/2022 від 05.07.2022 відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к та відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

В той же час, відповідно до ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Суд приймає до уваги те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України.

Додаткових вимог до передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним в даному випадку по відношенню до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", не містить.

Отже, з огляду на наведене, положення ч.13 ст.36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися, а тому доводи позивача щодо нікчемності договору №11/2022 від 05.07.2022 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Також безпідставними є і доводи позивача про те, що у АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, тому він не є особою, яка могла бути обраною АРМА в якості управителя.

Зокрема, Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Так, відповідно до ч.9 ст.44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.

Натомість АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності.

Отже, твердження позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені.

Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та до спірних правовідносин не застосовуються.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень, також зазначає, що відповідно ст.ст.22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "ЧОННОМОРНАФТОГАЗ" корпоративних прав АТ "ОГС "РІВНЕГАЗ" є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.2 ст.22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.24 вказаного Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Пунктом 12 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

При цьому за приписами ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі (ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом, у порядку, передбаченому зазначеним Законом.

З огляду на чинність договору №11/2022 від 05.07.2022, посилання позивача на неотримання АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", безпідставні. Станом на час розгляду справи, суду не подано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" порушення, передбаченого п.12 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З приводу тверджень позивача про те, що ним не надавалися пропозиції щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, судом звертається увага на умови п.п.4.3, 8.1 чинного договору №11/2022 від 05.07.2022, згідно з якими управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства"; управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп.1.1. п.1.1. розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Умовами п.п.3.5. та 8.1. договору №11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.

Згідно з п.3.1. договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів. Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п.4.4. договору).

Як убачається з матеріалів справи, у бюлетені №2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" як управителя акціями АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Таким чином, оскільки АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" здійснює управління активами позивача на підставі договору №11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.

Крім того, судом береться до уваги застосування у спірних правовідносинах процедури передання в управління активів позивача саме за ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", частина 7 якої позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.

Щодо доводів позивача про скликання та проведення АТ "ДАК "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, судом враховується таке.

Відповідно до п.9.15. статуту відповідача порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст.38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 1 ст.58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як убачається з ч.2 вищенаведеної статті, положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 (далі - Порядок №236).

Відповідно до п.1 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п.2 Порядку № 236).

З матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", посилаючись на п.1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ".

05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023.

За прийняття рішень було подано 120 462 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

Крім того, з кожного з питань порядку денного, що розглядались на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" згідно з протоколом, складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 №1, №2, №3, які підписані головою та членами лічильної комісії.

Судом враховується, що скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №236 від 06.03.2023, №466 від 26.04.2023.

Крім того, твердження позивача про скликання та проведення зборів всупереч вимогам ст.ст.41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідним положенням статуту відповідача спростовуються положеннями ч.2 ст.58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили. Постановляючи вищенаведену ухвалу суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Права, зокрема ПрАТ "ГАЗТЕК" (власника) за цінними паперами, у тому числі права користуватися акціями, суд не обмежував. Суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

В той же час, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.

Суд зазначає, що процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" із визначенням, з-поміж іншого, проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, рішення АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Зокрема, оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) та початок голосування були призначені на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову. Крім того, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не було учасником справи №320/17043/23.

Також суд звертає увагу на положення п.9.12.2. статуту відповідача, якими передбачено, що рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.

Враховуючи зазначені положення статуту відповідача, та те, що протоколи про підсумки голосування №1, №2, №3, якими оформлені оспорювані рішення, складено 08.06.2023, суд зауважує, що дані рішення вважаються прийнятими уже після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.

У контексті наведеного, судом критично оцінюються посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №826/3525/17, від 10.12.2020 у справі №826/12267/18. Так, з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Верховним Судом (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц), та виходячи з аналізу правовідносин та обставин, які існували у справах №826/3525/17, №826/12267/18, суд зауважує, що відповідні висновки Верховного Суду зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі №906/1549/23.

Зокрема, у справі №826/12267/18 оскаржуване рішення Правління Національного банку України про ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" прийнято в період дії ухвали суду про забезпечення позову, якою Національному банку України було заборонено прийняття такого рішення. У справі №826/3525/17 оскаржуване рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про продовження строку дії ліцензії на мовлення прийнято в період дії ухвали суду, якою Національній раді було заборонено прийняття такого рішення.

Тобто забезпечення позову у вищенаведених справах здійснено шляхом заборони прийняття конкретних рішень конкретними учасниками справи. Натомість з обставин справи №906/1549/23 убачається, що заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 стосуються не заборони прийняття оспорюваних у справі №906/1549/23 рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, а зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому прийняття рішення про скликання і проведення зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.

Також позивач, звертаючись до суду із даним позовом, стверджує про порушення, зокрема його права як акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством.

Суд вказує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством (п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про акціонерні товариства", пп.4.1.1.1. статуту "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ").

Із матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022, договору управління активами №11/2022 від 05.07.2022 (п.п.1.3, 3.1, 3.5, 4.3, 8.1) як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" та реалізував отримані за договором права позивача як акціонера, зокрема щодо скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.

Із урахуванням вищенаведених обставин, оскільки АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" під час скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" як управитель акцій позивача представляло інтереси останнього як акціонера, власника акцій, суд зазначає про не доведення позивачем порушення його корпоративних прав щодо управління товариством, у тому числі на участь у таких зборах, на голосування з питань порядку денного зборів, обрання членів органу управління товариства тощо. Відповідно, оскільки позивачем не доведено порушення його корпоративних прав оспорюваними рішеннями, посилання позивача на недотримання вимог закону, статуту про скликання і проведення загальних зборів, не є достатньою і самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Щодо порушення частини 3 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині призначення посадових осіб.

Позивач зазначає, що обрані за результатами голосування члени Наглядової Ради АТ "ЖИТОМИРГАЗ" є посадовими особами інших суб`єктів господарювання, що суперечить вимогам частини 3 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до змісту частини 3 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства", посадовими особами товариства не можуть бути посадові особи іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.

Порушення обмежень, передбачених цією статтею, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

Таким чином, законодавство визначає умову для існування обмеження, щодо призначення посадової особи, яка полягає у здійсненні функцій посадової особи у товаристві, що здійснює діяльність у тій самій сфері діяльності, що і товариство, в якому така особа планує зайняти відповідну посаду.

Досліджуючи сферу діяльності товариства - оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини сімнадцятої статті частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови), місце провадження господарської діяльності - територія адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, село тощо), де знаходиться газорозподільна система ліцензіата, до якої підключено не менше 50000 точок приєднання суб`єктів ринку природного газу, щодо якої НКРЕКП прийнято рішення про надання права ліцензіату в її межах здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу. Вимога щодо кількості точок приєднання розповсюджується на суб`єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензію з розподілу природного газу.

Таким чином, сфера діяльності Операторів ГРМ визначається не тільки предметно, тобто тим видом економічної діяльності, яким займається підприємство, а й територіально, тобто місцевістю, на якій, Оператор ГРМ здійснює свою діяльність, та конкретно визначається постановою НКРЕКП під час винесення рішення про надання ліцензії.

Так відповідно до п.1 ч.2.2. Розділу 2 Ліцензійних умов, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен провадити ліцензовану діяльність лише за допомогою засобів та місць провадження діяльності ліцензіата, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дія ч.3 ст.88 Закону України "Про акціонерні товариства" не забороняє перебування особи одночасно на посаді різних операторів ГРМ, не створює жодних негативних наслідків в частині конфлікту інтересів, та можливого зловживання на користь когось із них, оскільки сфера діяльності таких операторів обмежена територією, на якій вони мають право здійснювати розподіл природного газу відповідно до наданої НКРЕКП ліцензії.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що дії АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст.41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів, суд зауважує, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір № 11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном). Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.

Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління Національному агентству, продовжуватимуть на підставі чинного договору №11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.

Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч.6 ст.21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.

Також Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі №922/331/23 за позовом АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" до АТ "ОГС "ХАРКІВГАЗ" про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління АТ "ОГС "ХПРКІВГАЗ", оформленого протоколом від 25.01.2023, дійшов наступних висновків:

1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;

2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;

3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішення Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;

4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги.

З огляду на встановлені у справі №906/1549/23 обставини, суд висновку про недоведеність порушення прав позивача на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно з урахуванням наведеного, суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень, не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він зазначає.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Необхідно відмітити, що при оскарженні рішень загальних зборів товариства, судом повинно досліджуватись та надаватись оцінка процедурі скликання в тому числі повідомлення учасників (акціонерів), компетенцію загальних зборів, наявність кворуму при проведення загальних зборів та достатність голосів для прийняття того чи іншого питання на загальних зборах, оформлення рішень у формі протоколів загальних зборів, надіслання (вручення) їх учасникам (акціонерам), чи порушують права учасників (акціонерів) прийняті рішення загальних зборів.

В даній справі позивач просить надати оцінку набагато ширшому колу правовідносин, а саме надати оцінку арештам корпоративних прав згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2022 у справі №757/11188/22-к про накладення арешту на корпоративні права позивача, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к про передання корпоративних прав в управління АРМА, також надати оцінку розпорядженням КМУ від 28.05.2022 №429-р та №552-р від 01.07.2022 та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022, керуючись рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466.

Водночас сам позивач не надав доказів оскарження ним розпоряджень КМУ від 28.05.2022 №429-р та №552-р від 01.07.2022 та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Суд зазначає, що питання порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме щодо порушення права власності на корпоративні права (цінні папери, акції) можуть надаватись при оцінці арешту корпоративних прав в кримінальному провадженні, при оскарженні розпоряджень КМУ та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022. При даному предметі спору суд вважає, що оцінка порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна надаватись тільки втручанню у право на управління товариством. Щодо інших складових та правомочностей права власності оцінка може надаватися у справах щодо надання оцінки арешту корпоративних прав в кримінальному провадженні, справах щодо оскарження розпоряджень КМУ та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022. В цьому випадку суд обмежений предметом позову в даній справі та процесуальними можливостями надавати оцінку всім правовідносинам позивача із державними органами установами та підприємствами.

Із урахуванням викладеного, здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, враховуючи недоведення позивачем порушення оскаржуваними рішеннями його корпоративних прав як акціонера, оскільки інтереси позивача під час скликання та проведення дистанційних позачаргових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" були представлені АТ "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" як управителем активів позивача за договором від 05.07.2022 №11/2022, не доведення порушення оскаржуваними рішеннями прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки відповідні права обмежені та передані в управління АРМА в рамках кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва, беручи до уваги викладені вище висновки суду щодо відсутності інших наведених позивачем підстав визнання недійсними оспорюваних рішень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2, №3 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "ЖИТОМИРГАЗ" та відмову у їх задоволенні.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 16.12.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2-4 - сторонам через систему "Електронний суд"

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення26.11.2024
Оприлюднено20.12.2024
Номер документу123872082
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Судовий реєстр по справі —906/1549/23

Постанова від 06.02.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 05.02.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 28.01.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 22.01.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 22.01.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Рішення від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 13.06.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні