Рішення

від 10.12.2024 по справі 906/934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/934/24

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання Шовтюк І.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Жигадло І.Б., довіреність від 29.12.2023, вих. №29/12-2023/4 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз України"

до Житомирського державного університету імені Івана Франка

про стягнення 7138,48 грн

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення суду згідно із ст. 238 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського державного університету імені Івана Франка про стягнення 7138,48 грн заборгованості за поставлений природний газ, з яких 4491,55 грн основного боргу, 663,28 грн пені, 325,06 грн 3% річних, 1658,59 грн інфляційних втрат, а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з умовами типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасних розрахунків із позивачем за спожитий природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою від 10.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 07.10.2024 об 11:30 (а. с. 41).

04.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.г/с №01-44/2854/24) про відкладення підготовчого засідання та надання додаткового строку для підготовки та подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з отриманням представником відповідача доступу до підсистеми "Електронний суд" тільки 02.10.2024 (а. с. 53 - 56).

Ухвалою від 07.10.2024 господарський суд, серед іншого, відклав підготовче засідання на 28.10.2024 о 11:30; продовжив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву по 17.10.2024 (а. с. 59).

17.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із визнанням суми основного боргу в розмірі 4491,55 грн та заперечення проти позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в заявлених сумах (а. с. 61- 68).

22.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив із підтриманням позовних вимог в повному об`ємі (а. с. 69 - 77).

Ухвалою від 28.10.2024 господарський суд, зокрема, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 о 10:30 (а. с. 82).

25.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі повноважного представника, визнання позову частково на суму основного боргу (а.с. 83-85).

Ухвалою від 26.11.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 10.12.2024 о 10:30 (а. с. 88).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала в повному об`ємі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін спору, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (ст.1 Закону України "Про ринок природного газу").

26.10.2021 набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102"Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236", п. 2 якої, визначено, що з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенніБюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/ або державні установи), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Житомирський державний університет імені Івана Франка є бюджетною установою відповідно доБюджетного кодексу України.

Позивач у позовній заяві вказав, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК"Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) (а. с. 9 - 11), відповідно до п. 1.1 якого типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Пунктом 1.3 типового договору визначено, що договір є договором приєднання.

При укладенні договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 3.1 типового договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За п. 4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (п. 4.3 типового договору).

Відповідно до умов п. 4.4 типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 типового договору).

Відповідно до п. 5.2 типового договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (п. 6.1 типового договору).

Пунктом 11.1 типового договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідачу, як суб`єкту ринку природного газу, було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XS000023H5S00N.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов`язання відповідно до договору виконав належним чином та у повному обсязі, поставивши відповідачу природний газ у грудні 2021 року на загальну суму 4491,55 грн відповідно до акту приймання-передачі природного газу №31043 від 31.12.2021, рахунку на оплату №1677 від 10.01.2022 - на суму 4491,55 грн (а. с. 20), однак відповідач не оплатив отриманий природний газ.

У зв`язку з відсутністю оплати відповідачем рахунків за поставлений природний газ, позивач звернулося до суду з позовом про стягнення з останнього 4491,55 грн основного боргу, 663,28 грн пені, 325,06 грн 3% річних, 1658,59 грн інфляційних втрат.

У відзиві від 17.10.2024 відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних заперечив. При цьому зазначив, що оскільки рахунок та акт приймання-передачі природного газу, які направлялися позивачем 17.01.2022, отримані відповідачем 27.01.2022, тобто після закінчення бюджетного року, боржник не міг виконати свого обов`язку як бюджетна організація (а. с. 61 - 68).

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналіз укладеного між сторонами типового договору підпадає під правове регулювання договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕК № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

3. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4491,55 грн основного боргу.

У зв`язку з відсутністю у Житомирського державного університету імені Івана Франка постачальника природного газу у період з 01.11.2021 по 30.12.2021, відповідача автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", на підтвердження чого сторонами в подальшому було підписано типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

На виконанням умов типового договору позивач поставив споживачу природній газ у грудні 2021 р. на загальну суму 4491,55 грн відповідно до акту приймання-передачі природного газу №31043 від 31.12.2021, рахунку на оплату №1677 від 10.01.2022, що були надіслані ЖДУ імені Івана Франка 17.01.2022 (а. с. 20, 21).

Натомість відповідач вартість отриманого природного газу не сплатив.

Суд звертає увагу, що за змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на неотримання ним у відповідному бюджетному періоді фінансування, щодо оплати вище вказаних робіт не заслуговують на уваги з огляду на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 09.04.2024р. у справі №924/710/23, згідно з яким відсутність фінансування у зв`язку із закінченням бюджетного року не звільняє сторону від виконання взятого на себе зобов`язання.

Судом враховується, що під час розгляду справи відповідач не надав доказів того, що у нього відсутні підстави для оплати отриманого газу.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 4491,55 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 663,28 грн.

За п. 4.5. договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 663,28 грн пені на борг за природний газ за грудень 2021 року за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 (а. с. 8).

Перевіривши розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" суд прийшов до висновку про його правильність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 325,06 грн 3% річних, 1658,59 грн інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Ці нарахування не є штрафними санкціями (неустойкою). Тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив правильність їх розмірів, заявлених до стягнення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 02125208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 40121452):

- 4491,55 грн боргу,

- 663,28 грн пені,

- 325,06 грн 3% річних,

- 1658,59 грн інфляційних,

- 2422,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам через "Електронний суд"