Ухвала

від 10.12.2024 по справі 907/713/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/713/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Шоляк О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави

до відповідача 1 Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, с. Бедевля, Тячівського району

та до відповідача 2 Державного реєстратора Тячівської міської ради Данилич Нелі Василівни, м. Тячів

про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб

За участі:

прокурор - Медвідь О.О.

від відповідача 1 - Юрик Б.І., свідоцтво адвоката №21/873 від 28 лютого 2013 року

від відповідача 2 не з`явився

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів з вимогою відмінити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2023 № 103191120013000207 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району.

Ухвалою суду від 15.08.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2024 р.

03.09.2024 р. до суду надійшло повідомлення відповідача -2, за змістом якого позовні вимоги не підтримує. Справу просить розглянути за її відсутності.

05.09.2024 р. від відповідача 1 до суду надійшов відзив.

23.09.2024 р. прокурором до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

24.09.2024 р. представником відповідача 1 до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 24.09.2024 р. відкладено підготовчого засідання на 05.11.2024 року.

04.11.2024 року від прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.

05.11.2024 на дату судового засідання представником відповідача 1 Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, подано суду клопотання про закриття провадження у справі, з мотивів наведених в ньому.

Ухвалою суду від 05.11.2024 р. відкладено підготовчого засідання на 10.12.2024 року.

06.12.2024 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення, в яких просять суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та продовжити судовий розгляд справи.

В засіданні суду присутній прокурор з урахуванням письмових заперечень просить суд відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідач 1 клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

За доводами відповідача провадження у справі №907/713/24 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки характер спірних правовідносин та суб`єктивний склад не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Зокрема вказує на те, що позивач у цій справі звернувся до суду за захистом особистих порушених, на його думку, прав та інтересів громади, а не як суб`єкт господарювання (юридична особа) чи фізична особа-підприємець. А Відповідачами у даній справі є орган місцевого самоврядування - Бедевлянська сільська рада Тячівського району та Державний реєстратор Тячівської міської ради.

Предметом спору у даній справі є - відміна (скасування) запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Зокрема зазначає, що Позивач у цій справі не є ні засновником, ні учасником, ні членом юридичної особи - учасника цієї справи (Бедевлянської сільської ради Тячівського району), не є власником корпоративних прав цієї юридичної особи, з огляду на що спірні правовідносини у цій справі не мають характеру корпоративних, порушені корпоративні права позивачем не визначені предметом захисту, що унеможливлює віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарських судів на підставі пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України.

Представник відповідача 1 стверджує про те, що метою вирішення питань у межах цих спірних правовідносин є захист публічного, а не приватного інтересу.

Прокурор в свою чергу з поданих письмових заперечень вважає доводи, наведені у клопотанні, безпідставними та необґрунтованими, а заява про закриття провадження у справі такою, що не підлягають до задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатися дана справа, суд виходить з таких міркувань.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20, а також від 02 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21).

Як вбачається з матеріалів справи спір у цій справі виник між сторонами та стосується (предмет спору) - відмінити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2023 № 103191120013000207 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, по захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7., 5.8.), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28 - 30), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (пункт 19)).

Як вбачається, спірні правовідносини у цій судовій справі стосуються правомірності здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району та виникли у зв`язку з порушенням відповідачами вимог Конституції України, законів України «Про місцеве самоврядування» , «Про охорону дитинства» , «Про освіту» , «Про повну загальну середню освіту» та інших в частині забезпечення прав дітей на освіту, у зв`язку з чим порушуються інтереси держави у сфері охорони дитинства. Така ситуація створює загрозу порушення інтересів держави щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики у сфері охорони дитинства.

Суперечності, які виникають у зв`язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства е порушенням загальнодержавних інтересів, підриває авторитет держави, якою гарантовано захист прав дитини з боку держав, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

З огляду на вищезазначене, у даній справі подання прокурором позову має на меті захист інтересів держави.

Підставою для звернення прокурора до суду як позивача є те, що органом, який міг би бути позивачем у спорі, Бедевлянською сільською радою Тячівського району, порушено вимоги законодавства та прийнято незаконне рішення, що призвело до припинення закладу освіти та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Отже, прокурор виступає в якості самостійного позивача у даній справі, що спрямовано на відновлення законності при реалізації органом місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства, та принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття З).

Водночас у спірних правовідносинах у цій справі державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району, не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою Відповідача 1, указувати або забороняти йому певну поведінку, а позивач Відповідач 1 не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

З огляду на викладене спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору, напрацьованим Великою Палатою Верховного Суду, а ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається позивач у цій справі оспорює правомірність здійснення державної реєстрації юридичної особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району, посилаючись на те, що державна реєстрація припинення зазначеного закладу була здійснена державним реєстратором з порушенням вимог чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері реєстрації юридичних осіб, оскільки була здійснена на підставі документів, поданих на державну реєстрацію, що не відповідали статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», оскільки на той час у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про визнання протиправним та скасування рішення 15 сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року № 474 «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання», до якої у порядку ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України обласною прокуратурою здійснено вступ у розгляд вказаної справи з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, спір про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи (як і спір про скасування державної реєстрації юридичної особи) є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки), не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (пункти 33 - 37) та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (пункти 812., 8.13.)

Верховний Суд зазначає про те, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є також застосовними у спорах, що виникли у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР записів про проведення державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі професійних спілок, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 23січня 2024 року у цій справі.

З огляду на викладене, Суд зазначає про те, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №904/7464/21), а відтак, у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 120, 121, 177, 181, 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, с. Бедевля, Тячівського району про закриття провадження у справі відмовити.

Направити копію ухвали сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2024.

Суддя Ремецькі О.Ф.