Ухвала

від 18.12.2024 по справі 3/577/07-ап-5/399/07-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.2024 Справа № 3/577/07-АП-5/399/07-АП

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали скарги вих. № б/н від 16.12.2024 (вх. № 24499/08-08/24 від 16.12.2024) Матвієнка Григорія Валентиновича , м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП

За позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 1 а)

До відповідача Приватного підприємця Матвієнко Григорія Валентиновича, ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 184 573,57 грн.

Заінтересована особа - ГУ ДПС у Запорізькій області, (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

12.10.2007 до господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення з приватного підприємця Матвієнко Г.В. заборгованості перед бюджетом у сумі 1 184 563,54 грн., у т. ч. податок на додану вартість із вироблених товарів у розмірі 850 804,65 грн., податок з доходів фізичних осіб - СПД і незалежної професійної діяльності у розмірі 333 758,89 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.12.2007 задоволено позов у адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП. Стягнуто з приватного підприємця Матвієнко Григорія Валентиновича в доход Державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 850 804 грн. 65 коп. Також стягнуто з приватного підприємця Матвієнко Григорія Валентиновича в доход Державного бюджету податковий борг з податку з доходів фізичних осіб - СПД і незалежної професійної діяльності у сумі 333 758 грн. 89 коп.

23.02.2009 на виконання зазначеної постанови господарським судом видано виконавчі листи.

16.12.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла скарги вих. № б/н від 16.12.2024 (вх. № 24499/08-08/24 від 16.12.2024) Матвієнка Григорія Валентиновича , м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП, згідно з якою скаржник просить суд:

1) поновити строк звернення до суду із скаргою на визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

2) зобов`язати начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії для усунення порушення прав скаржника, а саме: вжити заходів по припиненню арештів і заборон по виконавчим провадженням № , № НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 06.03.2009, №, № НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 13.06.2011, № 5/796 від 20.06.2011 (виконавчий лист № 3/577/07-АП-5/399/07-АП). Скасувати в «Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» обтяження № 9181286 від 26.10.2009, № 11514534 від 18.08.2011.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024, враховуючи перебування головуючого судді у справі Проскурякова К.В. з 10.12.2024 по 07.01.2025 у відпустці, скаргу Матвієнка Григорія Валентиновича про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши скаргу Матвієнка Григорія Валентиновича про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП, суд дійшов висновку що зазначена скарга не підлягає розгляду господарським судом, виходячи з наступного.

З 01.09.2005 набрав чинності КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними в ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Згідно з ч. 6 розділу 7 (Прикінцеві та перехідні положення КАС України у редакції 2005 року) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р. (далі ГПК України), вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України 9в редакції 2005 року) окружний адміністративний суд починає свою діяльність після призначення (обрання) до його складу не менше трьох суддів і за наявності облаштованого приміщення.

Про початок діяльності кожного окружного та апеляційного адміністративних судів Державна судова адміністрація України повідомляє через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання.

Офіційне відкриття, у т.ч. облаштованого приміщення Запорізького окружного адміністративного суду, відбулось 17.12.2008.

В офіційному друкованому видані - газеті «Урядовий кур`єр» від 09.12.08. № 231 Державна судова адміністрація України, відповідно до п. 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, повідомила про початок діяльності Запорізького окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 65-в, з 29.12.2008.

Згідно з абзацами 3, 5 пункту 6 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України (у редакції 2005 року), після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.

Провадження у адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП відкрито 16.10.2007, справу розглянуто в порядку адміністративного судочинства з прийняттям постанови від 10.12.2007. За заявою стягувача видано виконавчі листи від 23.02.2009.

Отже, з наведеного вбачається, що вказана адміністративна справа була відкрита господарським судом Запорізької області за правилами КАС України та за наслідками розгляду прийнято процесуальне рішення - постанова, понад 17 років назад, тобто вказана адміністративна справа була відкрита в період, коли Запорізький окружний адміністративний суд ще не було створено.

Крім того, з 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Зі змісту ст. 20 ГПК України, Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу не вбачається права господарських судів розглядати заяви(скарги) у справах, які відносяться до адміністративної юрисдикції.

Таким чином, станом на час надходження до господарського суду Запорізької області скарги Матвієнка Григорія Валентиновича про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП у вказаного господарського суду відсутні правові підстави для її (скарги) розгляду за правилами КАС України.

Також суд звертає увагу скаржника, що за приписами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч. 2 ст. 287 КАС України).

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч. 3 ст. 287 КАС України).

Враховуючи вищезазначене, слідує, що в разі невиконання вимог стягувача чи іншого учасника за виконавчим провадженням, останні мають право звернутись із відповідною скаргою до начальника відділу державної виконавчої служби, в разі, не задоволення скарги звернутись до керівника вищого органу державної виконавчої служби з скаргою на начальника відділу.

Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В поданій до суду скарзі Матвієнко Григорій Валентинович оскаржує дії начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно, ця скарга покликана на зобов`язання начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії для усунення порушення прав скаржника, але такі вимогу мають бути заявлені до суду як позовна заява відповідно до положень ст. 287 КАС України із застосуванням права визначеного ст. 74 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Як наслідок, суд вказує, що Матвієнком Григорієм Валентиновичем невірно обрано спосіб захисту за поданою скаргою, скаржник має подати позов до суду в порядку та з дотриманням ст. 287 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Та, вказане гарантоване право на захист можливе лише у разі його порушення, із відповідним обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 13 якої проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Способи захисту права, як передбачені законом дії, мають бути безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом та у спосіб визначений вказаною нормою (ст. 5 КАС України).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому, визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, як вже зазначалось, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Реалізуючи передбачене згаданою ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту та вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.

Відповідно слідує, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги які заявлені не у спосіб та не у порядку, що визначений Законом та процесуальним законодавством. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Суд зазначає скаржнику, що суд не обмежує останнього в праві на звернення до суду із позовом щодо захисту своїх прав та інтересів за предметом оскарження бездіяльності начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП, а наголошує на необхідності правильного визначення способу захисту такого порушеного права, який відповідно підлягає відновленню в належному порядку та у відповідний спосіб.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє Матвієнку Григорію Валентиновичу , м. Запоріжжя у прийнятті до розгляду скарги про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 3, 20 ГПК України, «Прикінцеві та перехідні положення» ГПК України, ст. ст. 2, 5, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити Матвієнку Григорію Валентиновичу , м. Запоріжжя у прийнятті до розгляду скарги про визнання незаконною бездіяльність начальника дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити дії в адміністративній справі № 3/577/07-АП-5/399/07-АП.

Скаргу та додані до неї матеріали повернути Матвієнку Григорію Валентиновичу , м. Запоріжжя.

Додаток на 19 арк.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Суддя Н.Г.Зінченко