Рішення від 18.12.2024 по справі 910/11617/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2024Справа № 910/11617/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська панорама"

про стягнення 41 887,90 грн

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ДТЕК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська панорама" (далі - ОСББ) 41 887,90 грн, з яких: 32 856,81 грн - основний борг, 2 040,29 грн - 3% річних, 6 990,80 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у частині своєчасної та повної оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії за період із січня 2022 року по травень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11617/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

17.10.2024 через систему "Електронний суд" ОСББ подало відзив на позовну заяву, в якому останнє просило суд відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач заперечив факт укладення з позивачем відповідного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- оплата вартості послуг з розподілу електричної енергії здійснюється не напряму оператору системи розподілу (ДТЕК), а через Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги"), з яким відповідач уклав договір про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2018 (особовий рахунок 35045013ПУ);

- вартість послуг з розподілу електричної енергії включена у рахунки на оплату, виставлених ТОВ "Київські енергетичні послуги", та були сплачені відповідачем.

Також, 17.10.2024 через систему "Електронний суд" ОСББ подало заяву про залишення позову ДТЕК без розгляду у зв`язку з підписанням позовної заяви особою, яка не має права підписувати її.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом встановлено, що позов від імені ДТЕК підписано адвокатом Кирищуком Василем Петровичем.

Згідно з частиною 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до частин 1, 2 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

На підтвердження повноважень адвоката Кирищука В.П. до позову було долучено копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8781/10 від 07.02.2020, довіреності №20/2024 від 25.01.2024, а також витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 2 довіреності №20/2024 від 25.01.2024 ДТЕК уповноважило адвоката Кирищука В.П. представляти інтереси ДТЕК в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в загальних, господарських, адміністративних судах першої, апеляційної інстанцій та у Верховному Суді, з усіма правами, які надані процесуальним законодавством учаснику процесу - позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, цивільному позивачу/відповідачу, в тому числі підписувати, надавати та отримувати усі необхідні документи.

Вказаною довіреністю також встановлено обмеження на вчинення процесуальних дій: заяви про відкликання апеляційних скарг, заяви про відкликання касаційних скарг, заяви про визнання/відмову від позову повністю або частково, заяви про прощення боргу, заяви про зменшення позовних вимог/залишення позовних заяв без розгляду (якщо таке зменшення/залишення без розгляду не пов`язане зі сплатою боргу або перерахунком суми боргу), заяви про реструктуризацію, заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами, мирових угод, заяви про розстрочення/відстрочення виконання рішень, по яким компанія є Стягувачем.

Таким чином, суд вважає, що вказаною довіреністю передбачено право адвоката Кирищука В.П. на звернення до суду із даною повною заявою, тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи вищезазначені обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ДТЕК необґрунтованими.

За твердженнями позивача, ним з 01.01.2019 здійснюється розподіл електричної енергії на об`єкт відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Коновальця, 44-А.

Надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється на підставі типового публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєдналося ОСББ з контокорентним рахунком №451000004510 згідно з пунктом 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Відповідно до пунктів 4, 5 Додатку 4 до договору оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене Сторонами.

Сума попередньої оплати визначається на основі заявленого Споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії.

Відповідно до пункту 6 Додатку 4 до Договору сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді.

Оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - "Особистий кабінет"), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу (пункт 7 Додатку 4 до Договору).

Відповідно до пункту 9 Додатку 4 до Договору сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені пунктом 32 даного Додатку є "Особистий кабінет". У випадку, якщо з технічних причин Сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою "Особистого кабінету" Сторони повинні:

- Споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин;

- Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.

Згідно з пунктом 32 Додатку 4 до Договору Сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для:

-формування/внесення показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період та надання Оператору системи розподілу "Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць" (наведений в Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами пунктів 3.3 та 3.4 Договору;

-направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії;

-направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

-направлення/отримання актів приймання - передавання послуг з розподілу;

-направлення/отримання актів приймання - передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

-направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору;

-направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних Договорів;

-направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;

-обміну іншими документами.

Згідно з пунктом 34 Додатку 4 до Договору електронні документи, якими Сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс "Особистий кабінет" визнаються Сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються Сторони. Документи вважаються отриманими Споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс "Особистий кабінет".

Отже, на підставі наведених умов Договору, Сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" для обміну документами.

Так, за твердженнями ДТЕК ним з січня 2022 року по травень 2024 року було надано ОСББ послуги з розподілу електричної енергії обсягом 60 634 кВт*год на суму 32 856,81 грн.

Беручи до уваги той факт, що Відповідачем не здійснювалося погашення боргу, заборгованість станом на 29.08.2024, становить 32 856,81 грн.

Відповідно до пункту 14 Додатку 4 до Договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Отже, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, Відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування Позивачем у веб-сервісі "Особистий кабінет", а саме:

за січень 2022 року - 5 386,78 грн - 26.01.2022;

за лютий 2022 року - 6 016,44 грн - 23.02.2022;

за березень 2022 року - 3 793,69 грн - 30.03.2022;

за квітень 2022 року - 1 063,98 грн - 10.06.2022;

за вересень 2022 року - 1 907,90 грн - 23.09.2022;

за жовтень 2022 року - 2 497,01 грн - 20.10.2022;

за листопад 2022 року - 2 840,80 грн - 30.12.2022;

за грудень 2022 року - 317,45 грн - 30.12.2023;

за січень 2023 року - 7 161,15 грн - 24.01.2023;

за травень 2023 року - 1 871,62 грн - 19.05.2023.

На думку позивача, вищезазначена заборгованість також підтверджується рахунками, додатками до рахунків, актами надання послуг з розподілу електричної енергії, що були сформовані через веб-сервіс "Особистий кабінет" за спірний період, роздруківками з "Особистого кабінету" Споживача щодо формування розрахункових документів та показів приладів обліку, довідкою про надходження коштів від Споживача за спірний період.

У зв`язку з несплатою ОСББ вартості наданих послуг із розподілу електричної енергії у період із січня 2022 року по травень 2023 року за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, ДТЕК звернулося з даним позовом до суду про стягнення з ОСББ 32 856,81 грн основного боргу, 2 040,29 грн 3% річних та 6 990,80 грн інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

За частинами 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (абзац 1 частини 4 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

14.03.2018 постановою НКРЕКП №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2.1.2. глави 2.1. розділу ІІ Правил передбачено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Абзацами 1, 3 пункту 2.1.4. глави 2.1. розділу ІІ Правил визначено, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач (абзац 1 пункту 2.1.4. глави 2.1. розділу ІІ Правил).

Згідно з абзацом 2 пункту 2.1.4. глави 2.1. розділу ІІ Правил фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

За твердженнями позивача, ним з 01.01.2019 здійснюється розподіл електричної енергії на об`єкт відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Коновальця, 44-А.

Надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється на підставі типового публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєдналося ОСББ з контокорентним рахунком №451000004510 згідно з пунктом 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Однак відповідач заперечує факт приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, посилаючись на те, що між ОСББ та ТОВ "Київські енергетичні послуги" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2018, за яким відповідач через постачальника електричної енергії також сплачує і вартість послуг розподілу електричної енергії.

Оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи (пункт 2.1.14. глави 2.1. розділу ІІ Правил).

Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору (пункт 2.1.15. глави 2.1. розділу ІІ Правил).

Відповідно до пункту 2.1.17. глави 2.1. розділу ІІ Правил за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстрів точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін. За реєстром особових рахунків окремо ведеться реєстр електропостачальників, з якими укладено договори електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії

Оператор системи забезпечує доступ учасників роздрібного ринку до реєстру (переліку) електропостачальників, яким за договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи забезпечує недискримінаційний доступ до електричних мереж з метою постачання (продажу) електричної енергії споживачам, електроустановки яких безпосередньо приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

У відповідності до положень пункту 2.1.18. глави 2.1. розділу ІІ Правил договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є постійно діючим у частині організаційних питань забезпечення доступу електропостачальника до електричних мереж оператора системи, інформаційного обміну між сторонами, обліку та розрахунків, забезпечення процедури зміни електропостачальника споживачем, порядку взаємодії у випадках припинення (обмеження) та відновлення електропостачання споживача (субспоживачів), які безпосередньо приєднані до мереж оператора системи, так і основних споживачів, інших процедур, пов`язаних із забезпеченням електропостачання.

Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє у разі постачання електричної енергії споживачам постачальником універсальних послуг та постачальником «останньої надії», а також за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує електропостачальник. Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує споживач (пункт 2.1.19. глави 2.1. розділу ІІ Правил).

Згідно з пунктом 3.1.14. глави 3.1. розділу ІІІ Правил Електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов`язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов`язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення споживачам рахунків за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від імені оператора системи.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2018 між ТОВ "Київські енергетичні послуги" (далі за текстом договору - Постачальник) та ОСББ (далі за текстом договору - Споживач) було укладено договір постачання електричної енергії споживачу (далі - договір постачання), відповідно до пункту 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами пункту 5.9. договору постачання Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Споживач може змінити спосіб оплати через діючого Постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції Постачальника.

При укладенні цього Договору Постачальник інформує Споживача про можливість оплати послуги з розподілу напряму оператору системи та надає відповідні роз`яснення.

Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку за електричну енергію Споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем.

Згідно з пунктом 8 пункту 7.2. договору постачання Постачальник зобов`язується проводити оплату послуг з розподілу електричної енергії оператору системи розподілу, якщо Споживач не обрав спосіб оплати послуги з розподілу напряму з оператором системи розподілу.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 21.12.2018 до договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком №35045013 з 01.01.2019 постачання електричної енергії за об`єктами Споживача, зазначеними в Додатку до Додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії, здійснюється за ціною на універсальні послуги для побутових споживачів згідно з Порядком формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177, за умови компенсації різниці в тарифі Регулятором.

У Заяві-приєднання до умов договору постачання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (Додатку №1 до договору постачання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) ОСББ повідомило про припинення ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та приєднання споживача з 01.01.2019 або іншої дати, встановленої законодавчими актами України, до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі Договір), розміщеного на сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua, на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком № 35045013.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177 (у редакції постанови НКРЕКП від 03.03.2020 №547) (далі - Порядок) ціна на універсальні послуги включає ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу на відповідному класі напруги згідно з укладеними договорами про надання послуг.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять комерційної пропозиції, яка є додатком до договору постачання.

Однак, суд відзначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

У зв`язку з цим судом встановлено, що разом із відзивом відповідачем надано копії: рахунків ТОВ "Київські енергетичні послуги" за період з січня 2022 року по травень 2023 року, рахунків-розшифровок, актів прийняття-передавання товарної продукції, а також докази оплати (реєстр вихідних документів обслуговуючого банку за період з 01.01.2022 по 31.12.2023).

Зі змісту рахунків на оплату вбачається, що них включено вартість електричної енергії, вартість послуг постачальника, а також вартість послуг за розподіл електроенергії.

Крім цього, вартість електричної енергії з урахування послуг на розподіл сплачувалася відповідачем, що підтверджується випискою обслуговуючого банку Останнього за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надані відповідачем докази є більш вірогідними та погоджується з твердженнями останнього про те, що вартість послуг з розподілу електричної енергії у спірний період підлягала відшкодуванню через постачальника електричної енергії, а не безпосередньо оператору системи (позивачу).

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо наявності у відповідача основної заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії.

Враховуючи необґрунтованість суми основної заборгованості, нараховані на відповідну суму компенсаційні виплати, з огляду на їх похідний характер, також не підлягають стягненню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов ДТКК не підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Також, у своєму відзиві ОСББ просило суд стягнути з ДТЕК витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у сумі 8 000,00 грн, до відзиву ОСББ було додано копії: угоди про надання професійної правничої допомоги №609-24 від 09.10.2024, акту приймання виконаних робіт від 16.10.2024, дублікату свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №486 від 28.03.2011 на ім`я адвоката Кіщук Тетяни Василівни та платіжної інструкції №2496 від 16.10.2024.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За умовами пункту 1 укладеного 09.10.2024 між адвокатом Кіщук Т.В. (далі за текстом договору - Адвокат) та ОСББ (далі за текстом договору - Клієнт) договору Адвокат надає Клієнту професійну правничу допомогу по справі №910/11617/24 за позовом ДТЕК до ОСББ про стягнення 41 887,9 грн у вигляді підготовки та складення заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, представництва інтересів у господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді.

Відповідно до пункту 3 вказаного правочину Адвокат отримує від Клієнта гонорар, який розраховується погодинно із розрахунку 2 000 грн/год робочого часу та сплачується на підставі складеного та підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт.

16.10.2024 між Клієнтом та Адвокатом було підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних робіт, зі змісту якого вбачається, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги по справі №910/11617/24 на загальну суму 8 000,00 грн, з яких:

Ознайомлення з матеріалами позовної заяви (1 роб. год) - 2 000,00 грн;

Підготовка та складення відзиву (3 роб. год) - 6 000,00 грн.

Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.

Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання Адвокатом відповідачу послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між ними розмірі 8 000,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом із цим, ОСББ сплатило на користь Адвоката 8 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2496 від 16.10.2024.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, розумну необхідність витрат для даної справи у суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, а також відсутність клопотань позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, у зв`язку з чим заява ОСББ про компенсацію витрат на правову допомогу у справі №910/11617/24 підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні позову ДТЕК, судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги відповідачу у розмірі 8000,00 грн на підставі статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч.2 ст. 178, ст. ст. 236-238, 240-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська панорама" (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 44-А; ідентифікаційний код 40957813) 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ