Рішення

від 18.12.2024 по справі 910/10177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2024Справа № 910/10177/24За позовом Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор Прайм»

про стягнення 24 776,56 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, ІМА АПВ НААН) звернувся до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор Прайм» (далі - відповідач, ТОВ «Астор Прайм») про стягнення 24 776,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору зберігання майна № 6 від 01.10.2021 в частині оплати наданих позивачем послуг у встановлений цим правочином строк.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/10177/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 27.08.2024 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду документи для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем, у строк встановлений судом, були подані письмові пояснення з долученням відповідних документів чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.09.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600286952213) на адресу місцезнаходження ТОВ «Астор Прайм», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139.

Відповідно до рекомендованого повідомлення відділення поштового зв`язку Укрпошта про вручення поштового відправлення № 0690253946268 (№ 0600286952213) зазначена ухвала суду вручена відповідачу 16.09.2024.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказу про надання правової допомоги.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між ТОВ «Астор Прайм» (далі - Поклажодавець) та Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (далі - Зберігач) був укладений Договір зберігання майна № 6 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання майно (далі - майно), а саме: Сільськогосподарський колісний трактор Case IH Magnum; Комбайн зернозбиральний John Deere S680і 1HO S680SCC0746064 в комплекті з жниваркою; Комбайн зернозбиральний John Deere S680 1HО S680SCC0745996 в комплекті з жниваркою; Сівалка Great Plains 16-ряд.мех.мод. YP1630F-1670WS.

Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, визначене у п. 1.1. Договору, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.10.2021, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, місцем зберігання майна визначене окреме індивідуально визначене майно, зокрема: відкритий майданчик з твердим покриттям загальною площею 468,0 кв.м.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі майна Зберігачеві до 31.12.2021.

У Додаткових угодах № 1 від 31.12.2021 та від 26.01.2022 до Договору, укладених між Поклажодавцем та Зберігачем, сторони погодили викласти п. 2.1. Договору в новій редакції: «термін дії договору продовжити до 31.12.2022 та до 01.07.2022».

Якщо після закінчення зазначеного у п. 2.1. терміну майно не буде витребуване Поклажодавцем, умови Договору зберігають чинність протягом фактичного знаходження майна на зберіганні, крім випадків, передбачених законом та Договором (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, Зберігач має право на одержання плати протягом усього строку зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, які Зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.

Поклажодавець зобов`язаний оплачувати послуги Зберігача відповідно до умов Договору. Якщо Поклажодавець після закінчення строку Договору не забере майно, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання. Поклажодавець зобов`язаний забрати майно від Зберігача після закінчення строку зберігання (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору, оплата за зберігання майна встановлюється у розмірі 3 538,08 грн з ПДВ за один місяць зберігання. Оплата за зберігання майна здійснюється Поклажодавцем шляхом перерахування коштів на рахунок Зберігача протягом п`яти днів з дати підписання відповідного акту (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору, строк дії Договору обумовлений строком фактичного зберігання майна.

Згідно з п. 1 та п. 5 наказу Національної академії аграрних наук України від 02.11.2021 № 103, утворено Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України шляхом злиття та встановлено його правонаступником усіх майнових, немайнових прав та обов`язків, рухомого, нерухомого майна і землі, зокрема, Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

01.08.2022 між Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (далі - Попередній Зберігач), Інститутом механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (далі - Новий Зберігач) та ТОВ «Астор Прайм» (далі - Поклажодавець) укладено Договір про заміну сторони Договору зберігання майна № 6 від 01.10.2021 (далі - Договір про заміну сторони), згідно з п. 1 якого, сторони домовились змінити одну із сторін Договору зберігання майна, а саме передати Новому Зберігачу усі права та обов`язки Попереднього Зберігача.

Відповідно до п. 3 Договору про заміну сторони, сторони погодили, що станом на 01.08.2022 сума заборгованості Поклажодавця за Договором зберігання майна становить 31 842,72 грн.

В подальшому, позивачем було нараховано відповідачу 84 913,92 грн плати за зберігання майна за період 01.08.2022 по 31.07.2024 (3 538,08 грн х 24 міс.)

Проте, відповідачем з 01.08.2022 були здійснено лише часткову оплату за зберігання майна у розмірі 91 990,08 грн, з яких: 02.11.2022 на суму 38 918,88 грн; 11.05.2023 на суму 17 690,40 грн; 09.06.2023 на суму 7 076,16 грн; 23.08.2023 на суму 3 538,08 грн; 25.08.2023 на суму 3 538,08 грн; 04.12.2023 на суму 3 538,08 грн; 19.12.2023 на суму 14 152,32 грн та 09.01.2024 на суму 3 538,08 грн, що підтверджується виписками по рахунку, копії яких надані в матеріали справи, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за зберігання майна складає 24 766,56 грн ((31 842,72 грн + 84 913,92 грн) - 91 990,08 грн).

29.03.2024 позивач звертався до ТОВ «Астор Прайм» за адресою: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139 з листом вих. № 120 від 27.03.2024 про стягнення заборгованості та припинення договору, в якому повідомив про наявність заборгованості станом на 28.03.2024 у розмірі 10 614,24 грн з проханням погасити її та повідомив, що відкритий майданчик площею 468,0 кв.м., на якому згідно договору № 6 від 01.10.2021 зберігається майно потрібно звільнити до 15.04.2024 у зв`язку з проведенням робіт реконструкції мереж теплопостачання.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.04.2024, що підтверджується копіями накладної Укрпошта № 0863100432577 від 29.03.2024 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0863100432577.

Також позивачем до матеріалів справи були долучені копії вимоги вих. № 227 від 17.06.2024 про оплату заборгованості у розмірі 17 690,40 грн з долученими до неї Актами надання послуг № 32 від 31.01.2024 на суму 3 538,08 грн, № 179 від 29.02.2024 на суму 3 538,08 грн, № 339 від 31.03.2024 на суму 3 538,08 грн, № 499 від 30.04.2024 на суму 3 538,08 грн, № 817 від 01.06.2024 на суму 3 538,08 грн та рахунку на оплату № 809 від 17.06.2024 на суму 17 690,40 грн; копії листа вих. № 263 від 11.07.2024 з долученими до нього Акту надання послуг № 955 від 30.06.2024 на суму 3 538,08 грн та рахунку на оплату № 942 від 30.06.2024 на суму 3 538,08 грн; копії листа вих. № 302 від 05.08.2024 з долученими до нього Акту надання послуг № 970 від 31.07.2024 на суму 3 538,08 грн та рахунку на оплату № 958 від 15.07.2024 на суму 3 538,08 грн, які направлені ТОВ «Астор Прайм» за помилковою адресою: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 119, що підтверджується описами вкладення у 0863100431163 та у 0863100430566; накладними Укрпошта № 0863100431163 від 19.06.2024 та № 0863100430566 від 06.08.2024, а також фіскальними чеками від 19.06.2024, від 19.07.2024 та від 06.08.2024.

В якості доказів направлення позивачем за вірною адресою ТОВ «Астор Прайм»: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139 вимоги вих. № 227 від 17.06.2024 Актів надання послуг № 32 від 31.01.2024, № 179 від 29.02.2024, № 339 від 31.03.2024, № 499 від 30.04.2024, № 817 від 01.06.2024, № 955 від 30.06.2024 та № 970 від 31.07.2024; рахунків на оплату № 809 від 17.06.2024, № 942 від 30.06.2024 та № 958 від 15.07.2024; листа вих. № 263 від 11.07.2024 та листа вих. № 302 від 05.08.2024, в матеріали справи були долучені копії опису вкладення у лист 0863100481985, накладної Укрпошта № 0863100481985 від 29.08.2024 та фіскального чеку від 29.08.2024.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не було сплачено позивачу заборгованість з оплати за зберігання майна, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору зберігання майна № 6 від 01.10.2021.

За приписами частини першої ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частини першої та другої ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як встановлено судом, відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання майно: Сільськогосподарський колісний трактор Case IH Magnum; Комбайн зернозбиральний John Deere S680і 1HO S680SCC0746064 в комплекті з жниваркою; Комбайн зернозбиральний John Deere S680 1HО S680SCC0745996 в комплекті з жниваркою; Сівалка Great Plains 16-ряд.мех.мод. YP1630F-1670WS, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.10.2021, підписаним та скріпленим печатками сторін.

Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з листом вих. № 120 від 27.03.2024 про стягнення заборгованості та припинення договору, в якому, зокрема, повідомляв, що відкритий майданчик площею 468,0 кв.м., на якому згідно договору № 6 від 01.10.2021 зберігається майно потрібно звільнити до 15.04.2024 у зв`язку з проведенням робіт реконструкції мереж теплопостачання, який був отриманий відповідачем 03.04.2024 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0863100432577.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повернення спірного майна відповідачу після строку 01.08.2022, встановленого п. 2.1. Договору в редакціях Додаткових угод № 1 від 31.12.2021 та від 26.01.2022, або пред`явлення останнім вимоги позивачу про його повернення.

Як зазначає позивач, вказане майно перебувало у нього на зберіганні в період з 01.08.2022 по 31.07.2024, доказів протилежного відповідачем надано не було.

Так, за період 01.08.2022 по 31.07.2024 позивачем було нараховано відповідачу 84 913,92 грн плати за зберігання майна (3 538,08 грн х 24 міс.), а також врахована сума заборгованості відповідача, яка існувала станом на 01.08.2022 у розмірі 31 842,72 грн, що була визнана відповідачем у п. 3 Договір про заміну сторони, у зв`язку з чим оплата за зберігання майна за вказаний період становила 116 756,64 грн.

Проте, відповідачем з 01.08.2022 були здійснено часткову оплату за зберігання майна у розмірі 91 990,08 грн, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями виписок по рахунку, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за зберігання майна складає 24 766,56 грн ((31 842,72 грн + 84 913,92 грн) - 91 990,08 грн).

Частиною першою та третьої с. 946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання

Умовами п. 6.1. Договору передбачено, що оплата за зберігання майна встановлюється у розмірі 3 538,08 грн з ПДВ за один місяць зберігання. Якщо Поклажодавець після закінчення строку Договору не забере майно, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання (п. 4.1. Договору).

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга ст. 530 ЦК України).

Умовами п. 6.2. Договору передбачено, що оплата за зберігання майна здійснюється Поклажодавцем шляхом перерахування коштів на рахунок Зберігача протягом п`яти днів з дати підписання відповідного акту.

З вимогою про оплату заборгованості станом на 28.03.2024 у розмірі 10 614,24 грн позивач звернувся до відповідача 29.03.2024, яка була отримана відповідачем 03.04.2024 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0863100432577, однак залишена останнім без відповіді та належного виконання.

На виконання умов Договору, позивачем за період зберігання майна січень-липень 2024 року були оформлені Акти надання послуг № 32 від 31.01.2024 на суму 3 538,08 грн, № 179 від 29.02.2024 на суму 3 538,08 грн, № 339 від 31.03.2024 на суму 3 538,08 грн, № 499 від 30.04.2024 на суму 3 538,08 грн, № 817 від 01.06.2024 на суму 3 538,08 грн, № 955 від 30.06.2024 на суму 3 538,08 грн, № 970 від 31.07.2024 на суму 3 538,08 грн та рахунки на оплату № 809 від 17.06.2024 на суму 17 690,40 грн, № 942 від 30.06.2024 на суму 3 538,08 грн, № 958 від 15.07.2024 на суму 3 538,08 грн, на загальну суму 24 766,56 грн.

Вказані акти та рахунки з вимогою про оплату заборгованості були направлені відповідачу за належною адресою 29.08.2024. Згідно інформації з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження трекінгу № 0863100481985, вказане поштове відправлення вручено особисто відповідачу 13.09.2024.

Відтак, в силу приписів ст.ст. 530, з урахуванням положень пп. 1.7. п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за зберігання позивачем майна за період січень-липень 2024 року у розмірі 24 766,56 грн та підписати Акти надання послуг за вказаний період або надати відповідні заперечення проти їх підписання до 20.09.2024 включно (13.09.2024 день пред`явлення вимоги + 7 днів).

Проте, вимога про оплату заборгованості залишена відповідачем без відповіді та належного виконання. Акти надання послуг за спірний період підписані відповідачем не були, як і не надано заперечень проти їх підписання. Доказів оплати відповідачем заборгованості за зберігання майна за спірний період у розмірі 24 766,56 грн матеріали справи не містять. Доводи позивача та надані на їх підтвердження докази відповідачем не спростовані.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої ст. 123 ГПК України).

Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

До позовної заяви був долучений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн згідно Договору № 02/02-2024 про надання правової допомоги від 02.02.2024.

Частиною третьою ст. 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із частинами першою та другою ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма ст. 129 ГПК України).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надано, зокрема, Договір № 02/02-2024 про надання правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності) від 02.02.2024 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між ІМА АПВ НААН (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Віртус» (далі - Адвокатське об`єднання) та, відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. якого, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу (послуги з адвокатської діяльності) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Адвокатське об`єднання надає Клієнту правову допомогу через партнерів та адвокатів Адвокатського об`єднання.

Права та обов`язки Адвокатського об`єднання та Клієнта передбачені Розділами 2 та 3 Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору про надання правової допомоги, гонорар - це винагорода Адвокатського об`єднання за здійснення захисту прав і представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової (правничої) допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим Договором. Гонорар за цим Договором складається з суми вартості всієї наданої правової допомоги (послуг) Клієнту в межах узгодженого Сторонами розміру вартості правової допомоги на 2024 рік, який становить 180 000,00 грн із розрахунку 1 000,00 гри за одну годину надання правової (правничої) допомоги (послуг).

Згідно з п. 4.4. Договору про надання правової допомоги, розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським об`єднанням позитивного результату, якого бажає Клієнт. Факт надання правової (правничої) допомоги (послуг) підтверджується Актами надання правової допомоги, які є підставами для сплати гонорару (його частини). Клієнт сплачує гонорар протягом семи днів з моменту отримання Акту надання правової допомоги (п. 4.6. та п. 4.7. Договору про надання правової допомоги).

Пунктом 6.1. Договору про надання правової допомоги передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024. Невід`ємною частиною цього Договору є Протокол погодження договірної ціни правової (правничої) допомоги, оформлений додатком до цього Договору (п. 8.9. Договору про надання правової).

Згідно Протоколу погодження договірної ціни правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності), що є Додатком до Договору, договірна ціна однієї години надання правової (правничої) допомоги складає 1 000,00 грн; вартість правової допомоги розраховується за фактично витрачений час, але не менше погоджених мінімальних витрат часу надання правової (правничої) допомоги.

Адвокатським об`єднанням було виставлено рахунок на оплату № 1 від 14.08.2024 на суму 6 000,00 грн (послуга: підготовка та подання позову про стягнення заборгованості з ТОВ «Астор Прайм» по Договору зберігання майна № 6 від 01.10.2021).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя ст. 126 ГПК України).

16.08.2024 між Адвокатським об`єднанням та Клієнтом був підписаний Акт надання правової допомоги № 9 до Договору № 02/02-2024 про надання правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності) від 02.02.2024, згідно з яким, Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу - підготовка та подання позову про стягнення заборгованості з ТОВ «Астор Прайм» в межах якого було: проведено усні консультації щодо питань пов`язаних з позовом; досліджено та проаналізовано наявні первинні бухгалтерські та інші фінансово-господарські документи, які стосуються предмету спору; підготовлено вимогу про оплату заборгованості; проаналізовано судову практику щодо стягнення заборгованості зі зберігання майна; підготовлено та подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву; виконано інші дії, пов`язані з підготовкою та поданням позову. Загальна вартість наданих послуг складає 6 000,00 грн. Клієнт не має зауважень і претензій до наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги.

До матеріалів справи також було долучено копію довіреності № 11/04/24-01 від 11.04.2024, виданої позивачем адвокату Адвокатського об`єднання «Віртус» Богоносу В.А., який і здійснював представництво інтересів позивача в рамках справи №910/10177/24 в Господарському суді міста Києва.

Частиною четвертою ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При вирішенні питання покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн судом враховано, що справа № 910/10177/24 є справою незначної складності з ціною позову 24 776,56 грн, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; підстави виникнення спірної суми заборгованості, а також зміст позовної заяві та долучених до неї документів.

При цьому, суд зазначає що за змістом п. 1 частини другої ст. 126, частини восьмої ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додатковій постанові від 13.03.2024 у справі № 910/5724/23).

Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінивши необхідність поданих представником позивача документів в обґрунтування позовних вимог, а також їх зміст, враховуючи специфіку та незначну складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн є співмірними із складністю справи.

Відповідно, зазначені витрати суд покладає на відповідача на підставі п.1 частини четвертої ст. 129 ГПК України.

Також згідно з п. 2 частини 1 ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову на відповідача покладаються і витрати по сплаті судового збору.

За подання позовної заяви з долученими до неї документами в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», застосовується понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим, судовий збір у даній справі за подання майнової вимоги у розмірі 24 776,56 грн становить 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор Прайм» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139; ідентифікаційний код: 40920489) на користь Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (08631, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Глеваха(з), вул. Вокзальна, будинок 11/1; ідентифікаційний код: 44668713) заборгованість у розмірі 24 776 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн 56 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова