Ухвала

від 16.12.2024 по справі 911/408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" грудня 2024 р. Справа № 911/408/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень

у справі № 911/408/17

за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»

про банкрутство

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/408/17 за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2017 прийнято заяву Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду та залучено до участі у справі Міністерство палива та енергетики України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 визнано банкрутом Дочірнє підприємство «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» Фесенка Євгена Миколайовича.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 24.03.2017, номер публікації якого 41448.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», до якого включено вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторна компанія «Гарант» - забезпечений кредитор на суму 749 945, 00 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю Колекторна компанія «Гарант» - конкурсний кредитор на суму 78 408, 46 грн - 4 черга; Броварського міськрайонного центру зайнятості - конкурсний кредитор у сумі 2 591, 83 грн - 2 черга.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», що розглядалася у межах провадження у справі № 911/408/17, задоволено; включено до реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» грошові вимоги ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати у розмірі 14 814, 00 грн, по виплаті вихідної допомоги при звільненні у розмірі 3 703, 50 грн, по виплаті компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки у розмірі 952, 56 грн до першої черги вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2017 визнано Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області кредитором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» з грошовими вимогами у розмірі 43 060, 38 грн, з яких підлягають задоволенню: судовий збір 3 200, 00 грн у першу чергу; єдиний соціальний внесок 33 336, 38 грн у другу чергу; податок на додану вартість 6 524, 00 грн - шоста черга.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2018 припинено повноваження Фесенка Євгена Миколайовича як ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», вирішено призначити нового ліквідатора для здійснення процедури ліквідації за автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2018 зупинено провадження у даній справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ліквідатора Фесенка Євгена Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2018 про припинення повноважень Фесенка Євгена Миколайовича як ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та призначення нового ліквідатора для здійснення процедури ліквідації за автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиниго державного реєстру арбітражних керуючих України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2018 у справі № 911/408/17 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2018 провадження у справі № 911/408/17 поновлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2018 призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Кардаша Сергія Леонідовича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2019 визнано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області кредитором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» з грошовими вимогами у розмірі 12 956, 70 грн у другу чергу; відмовлено у визнанні кредиторських вимог Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в частині нарахування 8 003, 74 грн штрафних санкцій та 5 392, 47 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2020 проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторна компанія «Гарант» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Офіс Інвест», яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2020 замінено учасника у справі - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України його правонаступником - Міністерством енергетики України; визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у сумі 24 525, 60 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2020 змінено найменування кредитора з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2020 замінено кредитора у даній справі - Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2021 замінено кредитора у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2021 відсторонено арбітражного керуючого Кардаша Сергія Леонідовича від виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», зобов`язано арбітражного керуючого Кардаша Сергія Леонідовича виконувати повноваження ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» до призначення Господарським судом Київської області нового ліквідатора у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 замінено учасника у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» - Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 відсторонено арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 відсторонено арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 замінено кредитора у справі № 911/408/17 його процесуальним правонаступником, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» замінено на Фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.

01.11.2024 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича надійшла заява б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, у якій він просить відсторонити та припинити повноваження арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» і призначити арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича ліквідатором у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

До Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича надійшла заява б/н від 01.11.2024 (вх. № 3949 від 01.11.2024) про участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

Також, 01.11.2024 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича надійшло клопотання б/н від 01.11.2024 (вх. № 12259/24 від 01.11.2024) про долучення до матеріалів справи носія відеозапису відеоконференції засідання комітету кредиторів від 31.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2024 (суддя Наріжний С.Ю.) розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі призначено на 12.11.2024.

04.11.2024 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича надійшла заява б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2024 (суддя Наріжний С.Ю.) визнано необґрунтованою заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17; заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17 вирішено передати до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

До Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича надійшла заява б/н від 06.11.2024 (вх. № 12470/24 від 06.11.2024) про розгляд заяви арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3949 від 01.11.2024) про участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі без участі арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на підставі документів, наявних у справі № 911/408/17.

06.11.2024 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича надійшло клопотання б/н від 06.11.2024 (вх. № 12468/24 від 06.11.2024) про долучення доказів, до якого додано: звіт про вжиті заходи в ліквідаційній процедурі Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у справі № 911/407/18 за період з 06.02.2024 по 31.10.2024; звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/407/18, а також про витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора за період з 06.02.2024 по 31.10.2024 з додатками; реєстр вимог кредиторів станом на 31.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024 (суддя Лутак Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 (суддя Наріжний С.Ю.) заяву судді Наріжного С.Ю. про самовідвід у справі № 911/408/17 задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/408/17 передано для подальшого розгляду судді Лутак Т.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2024 справу № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» прийнято до свого провадження суддею Лутак Т.В. та призначено її до розгляду на 02.12.2024.

До Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича надійшла заява б/н від 22.11.2024 (вх. № 13241/24 від 22.11.2024) про розгляд заяви арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3949 від 01.11.2024) про участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі без участі арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на підставі документів, наявних у справі № 911/408/17.

02.12.2024 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича надійшов звіт № 01-28/111 від 02.12.2024 (вх. № 11770/24 від 02.12.2024) про вжиті заходи в ліквідаційній процедурі Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у справі № 911/407/18 станом на 02.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 розгляд справи відкладено на 16.12.2024 та зобов`язано ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича надати суду докази на підтвердження належного повідомлення кредиторів по справі про проведення зборів кредиторів Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» від 31.10.2024.

До Господарського суду Київської області 16.12.2024 від арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду від 02.12.2024 (вх. № 14391/24 від 16.12.2024) та заява від 16.12.2024 (вх.№14389/24 від 16.12.2024) про проведення судового засідання за його відсутності.

У судове засідання призначене на 16.12.2024 з`явились Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович та представник Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), інші учасники справи не з`явились.

Присутні у судовому засіданні 16.12.2024 учасники справи вважають за можливе продовжувати розгляд справи за відсутності сторін що не з`явились у судове засідання.

У судовому засіданні 16.12.2024 розглядається заява Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович посилається на абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, яким передбачено, що комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.

Присутній у судовому засіданні 16.12.2024 Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович підтримав свою заяву б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича від виконання повноважень у справі №911/408/17.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ч. 1 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства

Права та обов`язки арбітражного керуючого визначені ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, згідно з ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів (абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства якщо заяву про відсторонення арбітражного керуючого подано не учасником провадження у справі, така заява залишається судом без розгляду.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абз. 5 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, з вищезазначеного вбачається, що законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:

- за заявою самого арбітражного керуючого - абз. 1 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства;

- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі - абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства;

- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого не викликає непорозумінь, ця норма у судовій практиці застосовується як імперативна, що не потребує додаткових роз`яснень з приводу її застосування.

Реалізація арбітражним керуючим права на дострокове припинення його повноважень у справі про банкрутство не може бути поставлена в залежність від обставин оскарження його дій (бездіяльності) учасниками справи про банкрутство; водночас, подання арбітражним керуючим заяви про його звільнення від виконання повноважень у справі про банкрутство не звільняє господарський суд від обов`язку розглянути скаргу (скарги) учасників справи на дії (бездіяльність) такого арбітражного керуючого в період виконання ним відповідних повноважень та надати вимогам скаржника (скаржників) належну правову оцінку.

Така правова позиція, зокрема, висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі № 5023/2005/15. І хоча така правова позиція висловлена на підставі аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вона є актуальною і під час застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Наступним з випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі.

Такі підстави визначені пунктами 1 - 6 абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та пов`язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, або існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Повноваження ліквідатора передбачені, зокрема, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Тому, під час розгляду питання про відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1 - 6 абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.

Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1 - 6 абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Імперативною нормою Кодексу України з процедур банкрутства (абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.

Крім того, частиною 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Реалізуючи функцію формування єдиної правозастосовної практики щодо правильного застосування норми права, а саме абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 зазначила таке.

Так, відповідна норма - абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, викладена з достатньою чіткістю і ясністю, що виключає можливість її неоднозначного тлумачення.

Таке право комітету/зборам кредиторів надано законодавцем з метою забезпечення прав кредиторів у судових процедурах банкрутства, підвищення як їх впливу на саму процедуру так і їх відповідальності, прискорення строків проведення такої процедури шляхом заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету/зборів кредиторів та може, на думку кредиторів виконувати повноваження у справі більш ефективно.

Проте, поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.

Отже, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Разом з тим, слід зазначити, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.

Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Більш того, у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станкевич проти Польщі»).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» та у справі «Руїз Матеос проти Іспанії»).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини «Хамідов проти Росії»).

З наведеного вище вбачається, що за змістом ст. 6 Конвенції та усталеної практики Європейського суду з прав людини однією із іманентних ознак справедливої судової процедури є мотивоване, аргументоване судове рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статей 161, 162, 166, 167, 168, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Учасники справи мають право зокрема, подавати заяви та клопотання (п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України). У відповідності до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальними правами визнаються дії, що суперечать завданню господарського судочинства, невичерпний перелік яких наведений у пунктах 1 - 5 частини 2 цієї статті, серед яких «заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення», «подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер», «завідомо безпідставне залучення особи» тощо.

Слід зауважити на тому, що хоча абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства комітету кредиторів і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1 - 6 абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Разом з тим, оскільки абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства комітету кредиторів надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав - здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів боржника процесуальними правами, наданими йому як учаснику у справі про банкрутство.

Однак, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов`язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

З матеріалів даної справи вбачається, що до складу комітету кредиторів у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» входять Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович (78 голосів) та Броварський міськрайонний центр зайнятості (2 голоси).

Також, у даній справі наявні кредитори з правом дорадчого голосу, а саме: ОСОБА_1, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головне управління ДПС у Київській області.

Крім того, у даній справі бере участь Фонд державного майна України.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 31.10.2024, на вимогу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, в режимі відеоконференції за допомогою програми Zoom у відповідності до п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, було проведено засідання комітету кредиторів у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

На вказаному засіданні комітетом кредиторів у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» (протокол від 31.10.2024 з додатком - носієм відеозапису засідання комітету кредиторів від 31.10.2024) прийнято рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення та припинення повноважень арбітражного керуючого Филика А.І. у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та про призначення арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича ліквідатором у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»; уповноважено члена комітету кредиторів ФОП Корякіна Д.В. на звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення та припинення повноважень арбітражного керуючого Филика А.І. у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та про призначення арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича ліквідатором у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

Зі змісту протоколу від 31.10.2024 з додатком вбачається, що у вказаному засіданні комітеті кредиторів брали участь Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович та арбітражний керуючий Филик Андрій Ігорович, інші учасники справи № 911/408/17 участі не брали, причини їх відсутності на зазначеному засіданні комітету кредиторів суду невідомі.

Водночас, враховуючи наявні у матеріалах справи документи, необхідно вказати про те, що судом не встановлено допущення порушень в організації та проведенні засідання комітету кредиторів Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», яке відбулось 31.10.2024.

Суд звертає увагу, що у протоколі засідання комітету кредиторів у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» від 31.10.2024 не зазначено жодної підстави для відсторонення та припинення повноважень арбітражного керуючого Филика А.І. у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

При цьому, у заяві б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович посилається на абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства як на імперативну норму, якою передбачено, що комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець закріпив право учасника провадження у справі про банкрутство та комітету кредиторів боржника звертатись до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним своїх повноважень, а до повноважень суду - відсторонення арбітражного керуючого, в тому числі ліквідатора, від виконання повноважень у відповідний строк.

Водночас, клопотання про відсторонення арбітражного керуючого має бути обґрунтованим та вмотивованим. У ньому, зокрема, може надаватися оцінка професійним якостям арбітражного керуючого, його компетентності, доброчесності під час виконання повноважень арбітражного керуючого та інше.

Однак, у будь-якому випадку, таке мотивування повинно враховувати принцип незалежності арбітражного керуючого (ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства).

Разом з цим, суд звертає увагу, що у випадку подачі комітетом кредиторів клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, задоволення такого клопотання є правом, а не обов`язком суду та воно не може бути безумовною підставою для його відсторонення.

У зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати мотиви цього клопотання через призму принципу незалежності арбітражного керуючого. Порушення вказаного принципу може привести до процесуальних зловживань з боку комітету кредиторів з метою зміни кожного арбітражного керуючого, який буде призначатися господарським судом відповідно до процедури, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства, що у свою чергу негативно позначиться на ефективності здійснення процедури банкрутства в цілому.

Слід мати на увазі, що після призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, на нього покладаються відповідні обов`язки в залежності від введеної процедури. Кодекс України з процедур банкрутства встановлює гарантії діяльності арбітражного керуючого як суб`єкта незалежної професійної діяльності, в тому числі право на отримання грошової винагороди за виконання своїх повноважень (п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства). Тобто, після призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, він має легітимні очікування як суб`єкт, який призначений господарським судом, на дотримання своїх прав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що безпідставне відсторонення арбітражного керуючого не допускається як таке, що порушує права та законні інтереси арбітражного керуючого, принципи його діяльності та завдає шкоду ефективності процедури банкрутства.

Як вже зазначалося вище, рішення комітету кредиторів (протокол від 31.10.2024 з додатком - носієм відеозапису засідання комітету кредиторів від 31.10.2024), а також заява б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) не містять посилання на будь-які обставини, зокрема, на загальну тривалість ліквідаційної процедури, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а єдиною підставою для відсторонення арбітражного керуючого Филика А.І. від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» кредитор - Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович вказує на дане комітету кредиторів положенням абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення з відповідним клопотанням.

Отже, вищевказані обставини свідчать про те, що в даному випадку, вимога кредитора - Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про відсторонення арбітражного керуючого Филика А.І. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі є безпідставною і ґрунтується виключно на відповідному протокольному рішенні комітету кредиторів Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

При цьому суд звертає увагу, що арбітражного керуючого Филика А.І. було призначено ліквідатором банкрута у даній справі саме за клопотанням комітету кредиторів в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», правонаступником якого є Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович, з урахуванням відсутності заперечень інших кредиторів.

Поміж іншого, матеріали справи не містять оскарження кредиторами дій чи бездіяльності арбітражного керуючого Филика А.І. під час виконання ним обов`язків ліквідатора у даній справі.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять доказів вчинення дій чи допущення бездіяльності арбітражним керуючим Филиком А.І., які можна було б розцінити як невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на ліквідатора положеннями ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, що в розумінні приписів ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відсторонення його від виконання повноважень ліквідатора.

Виходячи із наведеного, за наявними в матеріалах справи документами, заявником не доведено, а судом не встановлено, що заміна в даному випадку ліквідатора, зокрема на арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича, сприятиме пришвидшенню та ефективності досягнення мети ліквідаційної процедури Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

Разом з тим, суд вважає, що норма права, передбачена абз. 4 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, може бути безумовною підставою відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків за умови, що таке рішення відповідає інтересам усіх кредиторів, а не для вирішення одним кредитором (нехай і тим, що має найбільше голосів) своїх особистих інтересів у справі, через втручання в роботу ліквідатора і неврахування інтересів інших учасників справи та, зокрема, інших членів комітету кредиторів, а також думки інших кредиторів, які мають право дорадчого голосу у зборах та у комітету кредиторів.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, суд звертає увагу, що під час вирішення заяви б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) суд не встановив порушення права комітету кредиторів та окремих кредиторів як осіб, що звернулися до суду за захистом своїх прав та інтересів від ліквідатора.

Крім того, судом взято до уваги інформацію, яка викладена у протоколі засідання комітету кредиторів у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», щодо виявлення арбітражним керуючим Филиком А.І. рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13515/18 від 07.10.2019 про визнання недійсним договору від 30.09.2015 № 057 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором від 11.12.2007 № 11/02-157.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі подана за відсутності вмотивованого рішення комітету кредиторів і недоведеності кредитором наявності порушення його прав або законних (легітимних) інтересів, а відтак є необґрунтованою.

За таких обставин, керуючись принципами судового контролю, справедливості, диспозитивності та змагальності сторін, враховуючи принцип незалежності арбітражного керуючого та зважаючи на необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, суд відмовляє у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі.

Разом з тим, зважаючи на встановлені судом обставини щодо відмови у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3949 від 01.11.2024) про участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

Керуючись статями 2, 12, 28, 48, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 2, 13, 74, 76-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3945 від 01.11.2024) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі.

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича б/н від 01.11.2024 (вх. № 3949 від 01.11.2024) про участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 18.12.2024.

Суддя Т.В. Лутак