Ухвала

від 18.12.2024 по справі 911/3246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" грудня 2024 р. Справа № 911/3246/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейв Про Солюшинс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранер»

про стягнення 74 891,42 гривень

установив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейв Про Солюшинс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранер» про стягнення 74 891,42 гривень, з яких: 61 168,55 грн основного боргу, 3 969,98 грн інфляційного збільшення, 1 003,36 грн 3% річних та 8 749,53 грн пені.

Заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконання ТОВ «Бранер» грошового зобов`язання по оплаті послуг, наданих позивачем за договором №22012024-1 від 22.01.2024, оскільки, зокрема:

- ввірений для перевезення вантаж відповідача 23.03.2024 прибув до порту м. Гданськ (Польща) та 26.03.2024, у зв`язку з відсутністю у відповідача документів для здійснення митних процедур, перевантажений до складу тимчасового зберігання, за що ТОВ «Трансмар Логистик» виставлено позивачу рахунок від 23.04.2024 за послуги зберігання на суму 26 143,00 грн;

- до 26.04.2024 товар відповідача зберігався на складі та 27.04.2024 автомобіль з цим вантажем вибув зі складу для здійснення перевезення до місця призначення;

- 29.04.2024 позивачем направлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024;

- 01.05.2024 позивачем направлено відповідачу рахунок №720 від 23.04.2024 на компенсацію додаткових витрат зі зберігання;

- до 10.05.2024 відповідач не забезпечив надання документів, необхідних для митного оформлення, не оплатив виставлені рахунки №№720 та 724, надалі ж відповідач оплатив рахунок №724 тільки 14 травня;

- 10.05.2024 експедитор був змушений стати на митне оформлення та 17.05.2024 відбулось розвантаження товару за визначеним відповідачем місцем призначення;

- 17.05.2024 перевізник ФОП Рудницький надав позивачу акт простою №1705 від 17.05.2024 на суму 35 052,55 грн;

- позивач виставив відповідачу рахунок №870 від 17.05.2024 на оплату 35 052,55 грн штрафних санкцій за простій автомобіля та направив такий рахунок на електронну пошту відповідача 20.05.2024, як і всі документи на підтвердження витрат були направлені засобами електронної пошти.

З огляду на те, що відповідач не оплатив рахунки №№720 та 870 позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення несплачених відповідачем сум додаткових витрат експедитора та нарахованих на ці суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, розрахунок яких додано до позовної заяви.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Однак в порушення наведених вище норм процесуального закону ані зміст позовної заяви, ані додані до позову документи, у тому числі і додаток №1 до позову «розрахунок штрафних санкцій» не містять обґрунтованого розрахунку 35 052,55 грн штрафних санкцій за простій автомобіля.

Зокрема позивачем не вказано формули (алгоритму) та її складових, за яким такий штраф розраховано, зокрема з огляду на те, що згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Саме ж лише зазначення у позові про виставлення рахунку на оплату такого штрафу не усуває наведеного вище недоліку, оскільки:

- норми процесуального права покладають на позивача обов`язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;

- оскільки на позивача покладено процесуальний обов`язок з подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, наявність арифметичних помилок та/або описок у таких розрахунках може тлумачитись не на користь позивача, що тягне для нього відповідні наслідки у вигляді прийняття судом рішення про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення сум;

- згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позиції: господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В порушення приписів пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, попри зазначення у позові доводів стосовно неможливості розмитнення товару без певних документів, які відповідач не надав, зміст позовної заяви, не місить викладу обставин стосовно надання/ненадання відповідачем документів, необхідних для митного оформлення товару та/або обставин проведення такого розмитнення без відповідних документів.

До того ж в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, зміст позовної заяви не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин:

- завантаження 26.03.2024 до складу тимчасового зберігання ТОВ «Трансмар Логистик» ввіреного для перевезення вантажу відповідача;

- складення/оформлення позивачем рахунка на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024;

- направлення позивачем 29.04.2024 відповідачу рахунка на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024;

- направлення позивачем 01.05.2024 відповідачу рахунка №720 від 23.04.2024 на компенсацію додаткових витрат зі зберігання;

- здійснення 14 травня (позивачем не вказано рік проведення платежу) відповідачем оплати рахунка №724;

- надання 17.05.2024 позивачу перевізником ФОП Рудницький акта простою №1705 від 17.05.2024 на суму 35 052,55 грн;

- направлення позивачем 20.05.2024 на електронну пошту відповідача рахунка №870 від 17.05.2024 на оплату 35 052,55 грн штрафних санкцій за простій автомобіля;

- направлення позивачем всіх документів на підтвердження витрат засобами електронної пошти.

Попри вказане вище позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Суд звертає увагу позивача на те, що, вказавши про складення/оформлення рахунка на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024, позивачем не зазначено причин неможливості долучення такого рахунка до позовної заяви.

Також, вказавши про надання перевізником ФОП Рудницький акта простою №1705 від 17.05.2024 на суму 35 052,55 грн, позивачем не зазначено причин неможливості долучення такого акта до позовної заяви, тоді як додатки містять документ під назвою «лист простою» без номеру і дати його складення.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Звідси, приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання.

Отже, суд зауважує позивачу на тому, що позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання, тоді як:

- саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою від звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки;

- сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейв Про Солюшинс» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Висновуючи про залишення позову без руху судом враховано, що:

- передбачена ст. 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов`язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;

- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;

- встановлені процесуальними приписами вимоги до змісту позову покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами;

- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, що у зворотному перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейв Про Солюшинс» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- детального та обґрунтованого розрахунку 35 052,55 грн штрафних санкцій за простій автомобіля, із наведенням передбаченої договором та/або законом формули (алгоритму) нарахування цієї неустойки та обраних до неї показників, окремо щодо кожної нарахованої суми;

- письмових пояснень з викладом обставин стосовно надання/ненадання відповідачем документів, необхідних для митного оформлення товару та/або обставин проведення такого розмитнення без відповідних документів, з огляду на зазначення у позові доводів про неможливість розмитнення товару без певних документів, які відповідач не надав;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини завантаження 26.03.2024 до складу тимчасового зберігання ТОВ «Трансмар Логистик» ввіреного для перевезення вантажу відповідача, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини складення/оформлення позивачем рахунка на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини направлення позивачем 29.04.2024 відповідачу рахунка на оплату по замовленню №724 від 26.04.2024, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини направлення позивачем 01.05.2024 відповідачу рахунка №720 від 23.04.2024 на компенсацію додаткових витрат зі зберігання, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини здійснення відповідачем 14 травня (позивачем не вказано рік проведення платежу) оплати рахунка №724, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини надання 17.05.2024 позивачу перевізником ФОП Рудницьким акта простою №1705 від 17.05.2024 на суму 35 052,55 грн, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини направлення позивачем 20.05.2024 на електронну пошту відповідача рахунка №870 від 17.05.2024 на оплату 35 052,55 грн штрафних санкцій за простій автомобіля, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини направлення позивачем всіх документів на підтвердження витрат засобами електронної пошти, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема