Ухвала

від 18.12.2024 по справі 911/3314/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3314/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 09.12.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця), із заявою від 09.12.2024 (вх. № 1673/24) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.

2.1. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 45 420,00 грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої КУзПБ винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений КУзПБ.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з дотриманням умов, визначених КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписи ч.ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

2.1.1. Так, до матеріалів заяви заявницею долучено угоду з арбітражним керуючим, кандидатура якого запропонована для виконання повноважень керуючого реструктуризацією, щодо виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат від 20.11.2024 № 02/24 (далі - Угода), підписану ОСОБА_1 з арбітражною керуючою Юрченко Ольгою Миколаївною (свідоцтво № 222 від 26.02.2013), зі змісту якої вбачається наступне.

Пунктом 1.1 Угоди передбачено, що дана угода визначає порядок сплати винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат покладених на нього відповідно до Кодексу та заяви на участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Разом із цим, у п.п. 3.4-3.5 Угоди сторони узгодили, що авансування арбітражного керуючого за здійснення повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється шляхом сплати на депозитний рахунок господарського суду протягом 4 місяців наступним чином:

3.4.1 15 140,00 грн - за перший місяць виконання повноважень, на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до господарського суду.

3.4.2 15 140,00 грн - за другий місяць виконання повноважень, в останній робочій день місяця.

3.4.3 15 140,00 грн - за тертій місяць виконання повноважень, в останній робочій день місяця.

Сторони погодили, що авансування винагороди арбітражного керуючого за здійснення ним повноважень щомісячно сплачується на депозитний рахунок господарського суду в провадженні якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до п. 3.2 даної угоди.

Отже, з аналізу викладеного вбачається, що вказаними умовами Угоди до її виконання, у даному випадку, фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявниці, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

Проте з огляду на абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідної угоди, яка регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаної Угоди суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

За таких обставин, долучена до заяви ОСОБА_1 . Угода з арбітражною керуючою Юрченко Ольгою Миколаївною не може братися судом до уваги.

2.1.2. Як установлено судом, 22.11.2024 ОСОБА_1 внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 15 140,00 грн (квитанція № 303419736 від 22.11.2024).

Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що надана Угода не може братися судом до уваги, у заявниці наявний обов`язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.

Таким чином, заявниця повинна надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 30 280,00 грн (45 420,00 - 15 140,00).

2.1.3. Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо. (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

2.2. Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 КУзПБ.

За змістом ч. 1 ст. 76 ГПК України, зокрема, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

У своїй заяві ОСОБА_1 , як одну з підстав звернення до суду, вказала п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ - припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Проте жодних доказів, що змогли б підтвердити припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів (квитанції, виписки, платіжні інструкції тощо) заявницею до своєї заяви не додано, що свідчить про неналежне виконання п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Згідно абз.2 ч.5 ст.6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Абзацом 4 ч. 8 ст. 6 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Так, п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, зокрема, що позовна заява має містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Ураховуючи зазначене та те, що ОСОБА_1 подано заяву безпосередньо до канцелярії суду без використання електронного кабінету в системі «Електронний суд», то у неї наявний обов`язок зазначити відомості про наявность/відсутность у неї електронного кабінету.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 76-78, 162, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 (вх. № 1673/24) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 30 280,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);

докази, що підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів (квитанції, виписки, платіжні інструкції тощо);

відомості про наявність/відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету.

3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 18.12.2024 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 18.12.2024.