Ухвала

від 18.12.2024 по справі 914/3073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.2024 р. Справа№ 914/3073/24

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Релігійної організації «Релігійна громада Львівської Єпархії української православної церкви (православної церкви України) парафії святителя Миколая у Шевченківському районі міста Львова», м. Львів

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Представники учасників справи не викликались

Встановив:

13.12.2024 через службу діловодства господарського суду надійшла позовна заява Львівської міської ради до Релігійної організації «Релігійна громада Львівської Єпархії української православної церкви (православної церкви України) парафії святителя Миколая у Шевченківському районі міста Львова» про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 0,0043 га за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу культової споруди (каплички).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Статтею 162 ГПК України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та оформлення позовної заяви, зокрема визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Підпис це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, на противагу вимогам процесуального законодавства, остання не містить власноручного підпису представника позивача, натомість підпис нанесений за допомогою застосування рельєфного кліше (факсиміле).

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява повинна бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень ч.8 ст. 6 ГПК України, позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Ці приписи кореспондуються з положеннями ст.42 ГПК України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Зазначені положення засвідчують обов`язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.

Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису ГПК України не допускається.

Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений ч.8 ст.42, ч.2 ст.162 ГПК України.

У разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху задля підтвердження волевиявлення позивача, а в залежності від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема, повернення позовної заяви і доданих до неї документів або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі.

Наведене вище узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішеннями у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 та у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 у яких суд зауважив, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Беручи до уваги наведене суд зазначає, що позовна заява Львівської міської ради підписана шляхом відтворення підпису за допомогою факсиміле (що є лише копією підпису), не відповідає вимогам, встановленим господарським процесуальним законодавством стосовно подання позовної заяви у паперовій формі щодо скріплення власноручним підписом такої заяви представником позивача, а відтак підлягає поверненню на підставі п.1 ч.5 ст. 174 ГПК України.

Згідно з п.1 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Львівської міської ради до Релігійної організації «Релігійна громада Львівської Єпархії української православної церкви (православної церкви України) парафії святителя Миколая у Шевченківському районі міста Львова» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.