Ухвала

від 17.12.2024 по справі 916/5171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"17" грудня 2024 р. м. Одеса № 916/5171/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І, розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 5303/24 від 25.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 35-А, офіс 300; код ЄДРПОУ 41110750)

до відповідача-1: Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" (74840, Херсонська область, Каховський район, с. Роздольне, Комплекс будівель, буд. 6, код ЄДРПОУ 33536682)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" (67822, Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, Масив 16, буд. 1; код ЄДРПОУ 36769908)

про стягнення про стягнення заборгованості в загальному розмірі 6256718,43 грн., -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ", в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти у розмірі 6256718,43 грн., з яких: 2504747,74 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів; 251886,86 грн. - штраф 10%; 1536615,24 грн. - пеня; 128047,99 грн. - 3% річних; 313977,66 грн. - інфляційні нарахування; 1521442,94 грн. - неустойка, а також суму судових витрат.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем-1 умов укладених з позивачем 4 договорів фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів у визначені договорами строки, оскільки відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 договорів лізингу, уклавши з позивачем відповідні договори поруки, позивач спірні кошти заявив до стягнення з відповідачів як з солідарних боржників.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (вх. № 5303/24 від 25.11.2024) залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Так, позивачем в якості місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" зазначено наступну адресу: 67822, Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, Масив 16, буд. 1, разом з тим, згідно відповіді № 934246 від 29.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зробленої на запит суду, вбачається, що місцезнаходженням ТОВ "АГРОСІНДІКАТ" є наступна адреса: 65037, Одеська область, Одеський район, село Лиманка, вул. Надії, ж/м "Чорноморка", буд. 1.

12.12.2024 р. від представника позивача до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 44531/24), в якій позивачем на виконання ухвали суду від 02.12.2024 р. зазначено, що станом на 29.11.2024 року вірна адреса місцезнаходження відповідача - 2 - ТОВ "АГРОСІНДІКАТ" є наступна адреса: 65037, Одеська область, Одеський район, село Лиманка, вул. Надії, ж/м "Чорноморка", буд. 1.

Разом з тим, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС", господарський суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та Приватним підприємством "ЕКОФРЕШ" було укладено чотири договори фінансового лізингу, а саме: № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року, № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року, № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року та № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року.

При цьому 17.06.2021 року права вимоги за договором фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року були відступлені до нового кредитора АТ "ТАСКОМБАНК" на підставі додатку від 17.06.2021 року "Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року", а 26.12.2022 року права вимоги за вказаним договором були відступлені до нового кредитора ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" на підставі Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017 р. "Перелік Договорів фінансового лізингу, права вимоги за якими відступаються (додаток до договору станом на 26.12.2022 р.)".

Так, згідно Додаткової угоди № 1 від 28.05.2021 року до договору фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року строк лізингу закінчився 28.05.2024 року; відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.04.2021 року до договору фінансового лізингу № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року строк лізингу закінчився 16.04.2024 року; згідно Додаткової угоди № 1 від 19.03.2021 року до договору фінансового лізингу № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року строк лізингу закінчився 25.03.2024 року; відповідно до Додаткової угоди № 2 від 28.04.2021 року до договору фінансового лізингу № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року строк лізингу закінчився 29.04.2024 року.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС", Приватним підприємством "ЕКОФРЕШ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" (далі за текстом - поручитель, відповідач-2) були укладені договір поруки щодо забезпечення виконання ПП "ЕКОФРЕШ" усіх його грошових зобов`язань за договорами фінансового лізингу № 1, № 2, № 3 та № 4 перед лізингодавцем, а саме договори поруки від 13.05.2021 року, від 17.03.2021 року.

Отже, загальний розмір заборгованості за договорами фінансового лізингу становить 6256718,43 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому слід зазначити, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об`єднувати вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.

В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об`єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

До того ж за вказаним приписами ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об`єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Разом з тим, порушенням правила об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів в загальному розмірі 6256718,43 грн., що ґрунтуються на наступних договорах:

- фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року (зі змінами та доповненнями), з кінцевим терміном лізингу 28.05.2024 року;

- фінансового лізингу № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року (зі змінами та доповненнями), з кінцевим терміном лізингу 16.04.2024 року;

- фінансового лізингу № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року (зі змінами та доповненнями), з кінцевим терміном лізингу 25.03.2024 року;

- фінансового лізингу № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року (зі змінами та доповненнями), з кінцевим терміном лізингу 29.04.2024 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань лізингоодержувача за договорами фінансового лізингу між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (кредитор), Приватним підприємством "ЕКОФРЕШ" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" (поручитель) були укладені наступні договори поруки:

- від 17.03.2021 року до договору фінансового лізингу № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року;

- від 17.03.2021 року до договору фінансового лізингу № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року;

- від 17.03.2021 року до договору фінансового лізингу № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року;

- від 13.05.2021 року до договору фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року.

При цьому ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" зауважує, що ним умови договорів фінансового лізингу було виконано належним чином та в повному обсязі, останній набув у свою власність та передав згідно актів приймання-передачі на користь лізингоодержувача визначене вказаними договорами майно у платне володіння та користування, в свою чергу відповідно до положень договорів фінансового лізингу ПП "ЕКОФРЕШ" зобов`язався прийняти предмети лізингу та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до загальних умов до договорів. Однак, за ствердженнями позивача, лізингоодержувачем допущено порушення зобов`язань за вказаним вище договорами та прострочено виконання зобов`язань у наступному розмірі:

1) за договором фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року розмір заборгованості станом на 05.11.2024 згідно з розрахунком заборгованості становить: 312435,79 грн., у т. ч.:

- 131310,66 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів;

- 59123,00 грн. - неустойка;

- 14487,22 грн. - штраф 10%;

- 82459,47 грн. - пеня;

- 6907,21 грн. - 3% річних;

- 18148,23 грн. - інфляційні нарахування;

2) за договором фінансового лізингу № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року розмір заборгованості станом на 05.11.2024 згідно з розрахунком заборгованості становить: 1931912,83 грн., у т. ч.:

- 761085,15 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів;

- 76108,52 грн. - штраф 10%;

- 469828,02 грн. - пеня;

- 38980,45 грн. - 3% річних;

- 92451,57 грн. - інфляційні нарахування;

- 493459,12 грн. - неустойка;

3) за договором фінансового лізингу № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року розмір заборгованості станом на 05.11.2024 згідно з розрахунком заборгованості становить: 2105984,15 грн., у т. ч.:

- 830093,29 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів;

- 83009,33 грн. - штраф 10%;

- 508915,27 грн. - пеня;

- 42290,57 грн. - 3% річних;

- 103952,07 грн. - інфляційні нарахування;

- 537723,62 - неустойка;

4) за договором фінансового лізингу № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року розмір заборгованості станом на 05.11.2024 згідно з розрахунком заборгованості становить: 1906385,66 грн., у т. ч.:

- 782258,64 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів;

- 431137,20 грн. - неустойка;

- 78281,79 грн. - штраф 10%;

- 475412,48 грн. - пеня;

- 39869,76 грн. - 3% річних;

- 99425,79 грн. - інфляційні нарахування.

Так, загальний розмір заборгованості за вказаними раніше договорами фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року, № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року, № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року та № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року, станом на 05.11.2024 становить 6256718,43 грн.

Відтак, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за чотирма договорами фінансового лізингу, при цьому судом встановлено, що вказані договори забезпечувались також порукою, про що свідчать також укладені між ТОВ "УЛФ-ФІНАНС", ПП "ЕКОФРЕШ" та ТОВ "АГРОСІНДІКАТ" договори поруки, зазначені судом вище.

При цьому господарський суд зазначає, що зі змісту зазначених вище договорів вбачається, що заборгованість відповідачів виникла на підставі різних договорів, оскільки предметом цих договорів є надання Приватному підприємству "ЕКОФРЕШ" у платне володіння та користування різного майна: Обприскувача ОП -2000-18, 2021 року випуску, заводський номер 29, вартістю на суму 262 052,00 грн.; трактора марки John Deere 6130D, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі/кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю на суму 1367905,00 грн.; трактора марки John Deere 6130D, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі/кузова НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , вартістю на суму 1473873,00 грн.; трактора марки John Deere 6130D, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер шасі/кузова НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 , вартістю на суму 1394473,00 грн., а відтак різного майна, у різний проміжок часу, в різних сумах.

Також, заявлені за договорами вимоги не об`єднані поданими доказами, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості, процентів, інфляційних втрат, неустойки, штрафів, пені за певний проміжок часу і на підставі різних первинних документів.

Наразі господарський суд зазначає, що кожна лізингова операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав та обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені під час виконання відповідного договору фінансового лізингу, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні договори фінансового лізингу, договори забезпечення тощо).

Отже, вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором фінансового лізингу розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Крім того, суд зазначає, що об`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в статті 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті. Аналогічна позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Так, для вирішення по суті даного спору суд повинен буде дослідити та вивчити кожний зі спірних чотирьох договорів, які покладені у підставу позову, а відтак надати оцінку умовам кожного з укладених договорів фінансового лізингу № 10013/05/21-Г від 13.05.2021 року, № 9320/03/21-Г від 17.03.2021 року, № 9321/03/21-Г від 17.03.2021 року та № 9322/03/21-Г від 17.03.2021 року, а також додаткам та додатковим угодам до них, яких позивачем додано до матеріалів позову у значній кількості, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, встановити наявність або відсутність заборгованості, періоди її виникнення окремо за кожним договором, правильність заявлених до стягнення сум, які, крім іншого, є досить великими, оскільки позивачем заявлено до стягнення 6256718,43 грн. заборгованості, а також надати оцінку умовам кожного з укладених чотирьох договорів поруки від 13.05.2021 року, від 17.03.2024 року. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких, як зазначає позивач, відповідачами було допущено порушення умов зобов`язань в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Таким чином, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.

Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи те, що підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України відсутні, та позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 6256718,43 грн. підлягає поверненню заявнику.

Також суд вважає звертає увагу позивача на те, що у даному випадку права позивача не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з окремими позовами до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, а саме після роз`єднання позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву (вх. № 5303/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСІНДІКАТ" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 6256718,43 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко