Рішення

від 03.10.2024 по справі 917/1814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 917/1814/23

м.Полтава

За позовом Керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, вул.Старо Троїцька, 13, м.Лубни, Полтавська область, 37500 в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул. 1 Травня, 4, м.Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" вул.Київська, 55, м.Хорол, Полтавська область, 37800

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 14 005,85 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 14 005,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Ухвалою від 09.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті справи: відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 10 днів з моменту отримання відзиву.

29.01.2024 (вхід. № 1162) від відповідача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 01.02.2024 суд задовольнив заяву відповідача та постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначив справу до розгляду в судове засідання на 14.03.2024 на 09:50 год.

26.02.2024 (вхід. № 2537) від представника відповідача до матеріалів справи надійшли заперечення на позовні вимоги, в яких останній зазначає, що основна суму заборгованості в розмірі 9 800,0 грн є претензією по сплаті податку за землю з 2017-2018 рр, яка числиться у підприємства з 2017 року, внаслідок помилки обліку.

З таких обставин відповідач просить суд до вимог в сумі 9 800,00 грн застосувати сплив строку позовної давності, решту суми в розмірі 4 205,85 грн визнає як заборгованість.

11.03.2024 (вхід. № 3284) від прокуратури до матеріалів справи надійшла відповідь на заперечення, в яких прокурор зазначає наступне.

Як вбачається з заперечень, представник відповідача визнає позовні вимоги у сумі 4 205,85 грн, водночас просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог в сумі 9 800, 00 грн, оскільки такі є претензією, яка сформувалася з 2017-2018р.р.

На підтвердження вказаного представник відповідача надає не завірену у встановленому чинним законодавством порядку копію Акту про результати камеральної перевірки ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" з питання порушення правил сплати сум податкового зобов`язання з орендної плати за землю за жовтень та листопад 2017р. № 23374/16-31/04-15-10/05442796 від 24.11.2020.

Так, даним Актом зафіксовано, що в порушення п.287.3 та 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) платником несвоєчасно сплачено податкове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за жовтень та листопад 2017 року по коду бюджетної класифікації 18010600 20 " Орендна плата з юридичних осіб".

Відповідно до вказаного Акту відповідачем відбулося фактичне часткове погашення заборгованості, зокрема 10.11.2020 в сумі 186,75 грн згідно платіжного доручення №83 від 10.11.2020.

Отже, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, прокурор просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача у застосуванні наслідків спливу позовної давності до позовних вимог у розмірі 9 800,00 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2024 відкладено розгляд справи на 14.05.2024 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено розгляд справи на 23.07.2024 на 10:00 год.

22.07.2024 (вхід. № 9977) від Хорольської міської ради до суду надійшло клопотання, в якому остання просить суд відкласти розгляд справи до надання ГУ ДПС у Полтавській області відповідного розрахунку заборгованості.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відкладено розгляд справи на 03.10.2024 на 09:50 год.

19.08.2024 (вхід. № 11087) від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій представник повідомив суд, що відповіді на відзив відповідач не отримав.

30.09.2024 (вхід. № 12849; 12864; 12884) від Лубенської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання з додатками та клопотання, в якому прокурор просить суд долучити до матеріалів справи детальний розрахунок заборгованості ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" з орендної плати за землю.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 03.10.2024 ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Що стосується питання наявності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Хорольської міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи з вимог ст. 1 Закону України Про прокуратуру, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1).

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру).

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства прокуратурою заявляючи позов слід зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.

В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно з ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування. Згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 14, орендна плата за землю з юридичних осіб (код доходів бюджетної класифікації 18010600) є складовою податку на майно.

Земельна ділянка, надана у користування відповідачу за договором оренди землі від 01.06.2020 перебуває в адміністративних межах Хорольської міської ради. З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства, на даний час саме Хорольська міська рада є отримувачем коштів за її використання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи №6-824цс16 (постанова від 11.05.2016) дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання, безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі, призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено п. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Виходячи із наведених норм законодавства, державним (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушення Орендарем договору, шляхом стягнення заборгованості до місцевого бюджету, оскільки Орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, а також її сплата не в повному розмірі, порушує право даної територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

За відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю, надану йому в користування за договором оренди.

Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує кошти. Однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Хорольської міської ради, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування.

Хорольська міська рада відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Відтак, органом, уповноваженим розпоряджатись від імені територіальної громади спірною земельною ділянкою відповідно до закону та умов Договору є Хорольська міська рада.

Вказане також порушує принцип раціонального використання земель, закріплений ст. 5 Земельного кодексу України, оскільки земля як основне національне багатство, як власність Українського народу, повинна використовуватись найефективнішим способом для задоволення потреб громадян.

Щодо правових підстав для представництва інтересів держави, наведених в позовній заяві, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 виклав правову позицію з приводу представництва прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Зокрема, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Поряд з цим в контексті сфери правовідносин у даній справі, зокрема, законності користування земельною ділянкою комунальної власності, важливу роль відіграє конституційний принцип законності реалізації права власності на комунальне майно в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Крім цього, в даному аспекті також слід дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зробила правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обгрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37 Постанови).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 40 Постанови).

Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, постанові від 10.02.2021 у справі № 454/851/19.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Лубенською окружною прокуратурою на адресу Хорольської міської ради Лубенського району скеровано запит за №53/3-6462ВИХ-23 від 07.09.2023, в якому викладено допущені порушення ТОВ Хорольський райсількомунгосп під час користування орендованою земельною ділянкою, де, окрім іншого, запитувалася інформація про наслідки розгляду вказаних порушень під час користування спірною земельної ділянкою.

Однак, на вказаний запит Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Хорольська міська рада листом № 02-22/4082 від 14.09.2023 повідомила, що не заперечує щодо захисту інтересів держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Лубенською окружною прокуратурою Полтавської.

З даного листа вбачається, що Хорольська міська рада Лубенського району володіє відомостями про порушення ТОВ Хорольський райсількомунгосп умов договору, при цьому намірів звертатися до суду із позовною заявою для захисту та відновлення порушених інтересів держави наміру не має, що свідчить про пасивну поведінку у захисті своїх прав Хорольської міської ради Лубенського району.

У даному випадку вбачається, що Хорольська міська рада, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення (листи: від 30.05.2023 № 06-22/2285, від 20.03.2023 № 06-22/1149, а.с.44-46), не вживала достатніх заходів на припинення порушеного права.

Будучи обізнаною про порушення умов договору відповідачем, у тому числі поінформованою листом окружної прокуратури №53/3-6462ВИХ-23 від 07.09.2023, згідно з якими фактично надано Позивачу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (зокрема, шляхом вчинення дій до виправлення ситуації, а саме подання позову), маючи самоврядні повноваження до припинення порушень вимог земельного законодавства, Позивачем не вжито заходів реагування щодо стягнення заборгованості по орендній платі за землю.

Таким чином, прокурором встановлено та визначено поважні причини та необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо стягнення заборгованості уповноваженим органом - Хорольською міською радою не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Хорольської міської ради, незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади.

Так, підставою для представництва інтересів держави в особі Хорольської міської ради, яка є власником земельної ділянки та до місцевого бюджету якої надходять кошти за використання спірної земельної ділянки і яка є розпорядником цих коштів, є систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов Договору. У свою чергу це спричиняє ненадходження коштів до місцевого бюджету та призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, що виявляється і у безоплатному використанні земельної ділянки, при тому, що Хорольською міською радою, як уповноваженим органом, не вжито достатніх та ефективних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Бездіяльність Позивача щодо звернення до суду з позовом про розірвання договору та повернення земельної ділянки свідчить про нездійснення цим органом (п. 27.1 постанови Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18) захисту інтересів територіальної громади (великого числа громадян) у сфері захисту права комунальної власності, які у даному випадку збігаються з інтересами держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з позовом до суду.

Листом № 53/3-7091ВИХ-23 від 27.09.2023 прокурор повідомив Хорольську міську раду в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення з даним позовом до суду.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладених у позові, дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Хорольської міської ради Полтавської області № 1655 від 20.03.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:001:1215, площею 0,0427 га, розташованої по вул. Кобища, 50 у м. Хорол для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (код КВЦПЗ 12.08) та надано ТОВ Хорольський райсількомунгосп вказану земельну ділянку в оренду терміном на 5 років.

01.06.2020 між Хорольською міською радою та ТОВ Хорольський райсількомунгосп укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому передана земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:001:1215, площею 0,0427 га, що розташована по вул. Кобища, 50 у м. Хорол, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Земельна ділянка передана в оренду разом із розміщеним на ній об`єктом нерухомого майна - виробничий будинок ГРП-100 (газо-розподільча підстанція №2).

Договір укладено строком на 5 років (п. 8 Договору ).

Згідно п.п. 9-11 Договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% за рік від нормативної грошової оцінки землі відповідно до довідки про грошову оцінку землі року, за який проводиться плата.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Зміна коефіцієнта індексації землі на протязі дії договору оренди землі не потребує внесення в нього змін.

Орендна плата вноситься до 30 числа місяця наступного за звітним за звітним періодом.

На підставі вказаних умов договору оренди землі та рішення міської ради, державним реєстратором 09.06.2020 зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ Хорольський райсількомунгосп (номер запису про речове право 36882676).

З інформації Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за вих. №06-22/2285 від 31.05.2023 за користування вищевказаною земельною ділянкою за ТОВ Хорольський райсількомунгосп обліковується заборгованість з орендної плати за вказаним договором оренди землі, яка становить 14 005,85 грн.

Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області у листі за вих. №06-22/1149 від 20.03.2023 повідомила ТОВ Хорольський райсількомунгосп про наявність за ним заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою та наголосила про необхідність її сплати в строки та в розмірах, визначених умовами договору землі.

Проте, вказану заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ Хорольський райсількомунгосп не сплачено.

Вивчивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі, розмір, форма строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2 ст. 286 Податкового кодексу 286.2. платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктами 9-11 укладеного між сторонами Договору узгоджено порядок, строки та розмір внесення орендної плати.

За інформацією Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вих. №06-22/2285 від 31.05.2023) станом на 01.05.2023 за користування вищевказаною земельною ділянкою за ТОВ Хорольський райсількомунгосп обліковується заборгованість з орендної плати за договором оренди в сумі 14 005,85 грн.

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач ТОВ Хорольський райсількомунгосп є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 36 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

Враховуючи, що відповідач ухилився від виконання договірних зобов`язань та не перерахував в повному обсязі у встановлені договором строки орендну плату за надану в користування земельну ділянку, у ТОВ Хорольський райсількомунгосп утворилась заборгованість за договором оренди землі перед місцевим бюджетом Хорольської міської ради, в результаті чого, Хорольській міській раді завдана матеріальна шкода у вигляді ненадходження коштів до бюджету.

В позові прокурор зазначає про систематичну несплату орендної плати ТОВ Хорольський райсількомунгосп за користування земельною ділянкою за період з лютого по травень 2023 року, та сплату такої не у повному обсязі протягом грудня 2022 року - січня 2023 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 14 005,85 грн, що є істотним порушенням умов п.п.9-11 Договору.

У наданому прокурором детальному розрахунку заборгованості ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" з орендної плати за землю (від 30.09.2024 вхід. № 12849; 12864; 12884) розрахунок заборгованості ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" з орендної плати за землю проведено за період з 01.05.2017 по 01.05.2023.

Враховуючи те, що прокурор просить суд стягнути заборгованість відповідно до договору оренди землі від 01.06.2020, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла до 01.06.2020, є безпідставними.

Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (СOVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, який було продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 та постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2 (далі - СОVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 було продовжено на всій території України дію карантину до 28 лютого 2021 року.

Надалі дія карантину продовжувалася постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 №981.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено карантин на всій території України до 31 грудня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено карантин на всій території України до 30 квітня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено карантин на всій території України карантин до 30 червня 2023 року.

Враховуючи те, що статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а прокурор звернувся з даним позовом до суду 29.09.2023, обгрунтованими є вимоги прокурора про стягнення заборгованості за період з 01.06.2020 (з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (СOVID-19)") по 01.05.2023.

За розрахунком суду (з урахуванням оплати відповідачем 01.12.2022 - 717,00 грн та 01.01.2023 717,00 грн), заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.06.2020 по 01.05.2023 становить 5 755, 55 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 005, 85 грн заборгованості по орендній платі підлягають частковому задоволенню в сумі 5 755, 55 грн. В решті позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" (вул. Київська, 55, м.Хорол, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 05442796) на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. 1 Травня, 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 22528612) заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 5 755,55 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.