Рішення

від 05.12.2024 по справі 922/2933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024м. ХарківСправа № 922/2933/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м. Харків , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення 5 692 333,76 грн за участю представників:

позивача - Турмій С.С. (в режимі відеоконференції)

1-го відповідача - Тітова І.Б.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (надалі - Позивач) звернулася 20 серпня 2024 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з 1-го Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" та 2-го Відповідача - Фізичної особи ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 5 692 333,76 грн та суму судових витрат в розмірі 85 385,01 грн.

26 серпня 2024 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяву до розгляду, відкриття провадження у справі №922/2933/24, де вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на 19 вересня 2024 року о 11:00.

Судом 23 вересня 2024 року по справі № 922/2933/24 повідомлено учасників справи, що з підстав відрядження судді Жигалкіна І.П. судове засідання призначене на 19 вересня 2024 року не відбулося. Враховуючи усунення обставин, які спричинили відтермінування розгляду справи, а отже підготовче засідання у справі відбудеться 02 жовтня 2024 року о(б) 11:00 год.

Ухвалою суду від 02.10.2024 повідомлено учасників справи, що клопотання про відкладення (вх. № 24664) представника ТОВ "Агрозахист Харків" ОСОБА_1. було задоволено, а підготовче засідання відбудеться 17 жовтня 2024 року о(б) 11:15 год. Судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до с удового розгляду по суті в судовому засіданні на 31.10.2024 о 12.:00, про що постановлено ухвалу суду від 17.10.2024.

Суд своєю ухвалою від 06.11.2024 зазначив, що судове засідання призначене ухвалою суду від 17.10.2024 на 31.10.2024 року не відбулося з причин поточної обстановки, що склалася в місті Харкові, влучанням російської авіабомби у будівлю Держпром, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, що зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали суттєвих руйнувань, перебої у електропостачанні та повноцінного функціонування суду. Також, зазначене спричинило до затримки розгляду, вирішенні питань щодо поданих клопотань та заяв, виготовлення певних процесуальних документів. Враховуючи усунення обставин, які зумовили підстави тимчасової затримки у вирішенні спорів, суд повідомив, що судове засідання у справі відбудеться 14 листопада 2024 року о(б) 12:00 год.

Ухвалою від 14.11.2024 суд повідомив учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться 05 грудня 2024 року о(б) 12:15 год.

Під час проведення 14 листопада 2024 року судового засідання в режимі відеоконференції, де представник ТОВ "АГРІННО" брав участь у цьому засіданні поза межами приміщення суду, було досліджено докази на які посилався останній при поданні позовної заяви. Так, представник ТОВ "АГРІННО" адвокат Турмій Сергій Сергійович посилався на поданий разом з позовом доказ, який зазначений під номер 22 у додатку позовної заяви - "Завірена Позивачем копія Договору поруки №218/2023 АІ-П від 02.11.2023 року".

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявність доказів на які посилається представник ТОВ "АГРІННО" адвокат Турмій Сергій Сергійович, судом було встановлено, що зазначений під номер 22 у додатку позовної заяви - "Завірена Позивачем копія Договору поруки №218/2023 АІ-П від 02.11.2023 року", а також в описі поштового відправлення, на ім`я Господарського суду Харківської області, під порядковим номером - "23", найменування вкладення - "Завірена Позивачем копія Договору поруки №218/2023 АІ-П від 02.11.2023 року", кількість предметів - "2арк.", відсутні в матеріалах паперової справи, а також у системі Автоматизованої системи документообігу суду у відсканованому вигляді.

Враховуючи принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справ, повного з`ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню учасниками справи, суд звернувся з проханням до В.о. керівника апарату Господарського суду Харківської області Юрія Федоровича про надання Відділом документального забезпечення контролю (канцелярія) повідомлення про наявність або відсутність під час перевірки документів позовної заяви при розкриванні поштового відправлення, що надійшли від Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" у справі № 922/2933/24, вх.№2933/24, такого документу - "Завірена ТОВ "АГРІННО" копія Договору поруки №218/2023 АІ-П від 02.11.2023 року".

19 листопада 2024 року було надано Акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання), де на лист від 19.11.2024 №019315 склали цей акт про те, що під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення позовної заяви, що надійшли від Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" у справі № 922/2933/24, вх.№2933/24, документ відсутній, а саме: "завірена позивачем копія Договору поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023 року".

Представник Позивача у призначене на 05.12.2024 судове засідання подав клопотання (вх. №30555 від 04.12.2024), у якому пояснює, що відкладення судового засідання на 05.12.2024 відбулося у зв`язку виявленням під час судового засідання факту відсутності в матеріалах справи завіреної копії договору поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023, що відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме неможливості заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (з об`єктивних підстав Позивач не міг заявити клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023, так як всі обставини свідчили про те, що вказаний договір вже знаходиться в матеріалах справи), а тому надає до суду копію договору поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023. Свої позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні зазначає, що він не ознайомлений з зазначеним договором поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023 та йому потрібен час для його ознайомлення, де просить суд надати час - 10 хвилин для ознайомлення.

Представник Позивача проти клопотання представника Відповідача про надання 10 хвилин на ознайомлення з договором поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023 не заперечує.

Суд задовольняє клопотання представника Відповідача та надає 10 хвилин для ознайомлення з даним договором, оголошує у судовому засіданні перерву.

Після перерви суд продовжує розгляд справи по суті. Представник Відповідача ознайомився з договором поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023, зауважень не надано.

Суд, уникаючи надмірного формалізму, задовольняє клопотання представника Позивача (вх. №30555 від 04.12.2024) та долучає до матеріалів справи відповідний доказ - копію договору поруки № 218/2023 АІ-П від 02.11.2023.

Представник Відповідача у судовому засіданні зазначив про отримання товару, проте умовами договору не встановлено обмеження строків оплати цього товару. У своєму відзиві зазначає, що на момент отримання Товару, ТОВ «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» було позбавлене можливості ознайомитись з умовами рахунків-специфікацій, які в майбутньому були складені Позивачем, а також прийняти рішення про акцептування чи відмову від наведених в них умов придбання Товару. На думку Відповідача Сторонами не було укладено Рахунків-специфікацій в тій редакції, яку Позивач пропонує суду і, відповідно, казати про те, що Відповідач порушив строки на оплату отриманого Товару є хибним твердженням.

Представник Позивача заперечує проти твердження зазначеного представником Відповідача, зазначає, що умовами договору та специфікаціями встановлено строк та порядок здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Між Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (Позивач, або Постачальник за Договором поставки) в особі уповноваженого представника О.О.Медяник, що діє на підставі довіреності №02-01/09/23 від 01.09.2023 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (1-й Відповідач або Покупець за Договором) в особі директора ОСОБА_1 укладено Договір поставки № 218/2023 АІ від 02.11.2023 року.

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з узгодженими Рахунками-специфікаціями, поставити засоби захисту рослин, мікродобрива, біологічні препарати (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в Рахунках-специфікаціях.

У відповідності до п.п. 1.3., 1.4., Договору, найменування Товару, його асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, фактична ціна за одиницю Товару, загальна вартість Товару, грошовий еквівалент в іноземній валюті та умови оплати вказуються в Рахунках-Специфікаціях (Додаток №2 до цього Договору), які є невід`ємними частинами даного Договору. Відповідно до ч. 2 ст. 266 Господарського кодексу України Рахунки-специфікації за цим Договором прирівнюються Сторонами до специфікацій. Товар за цим Договором поставляється окремими партіями, обсяг яких визначається у кожному конкертному випадку відповідно до Рахунку-специфікації.

Згідно пункту 1.6. Договору, сторони дійшли згоди, що в рамках цього Договору Сторони мають право підписувати документи, визначені надалі в цьому пункті, за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису - удосконаленого електронного підпису, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа). Для відправлення документів Сторони мають право використовувати сервіси електронного документообігу, такі як, але не виключно: системи «1C Звіт», «М.Е. DOC», «Вчасно», «FlyDoc» та інші програмно-апаратні комплекси, призначені для автоматизації процесів документообігу між сторонами договору, який передбачає підписання, надсилання, отримання та зберігання документів он-лайн), які окремо погоджені Сторонами письмово (шляхом направлення поштового та/або електронного листа). Такий спосіб підписання та обміну документів може бути використаний до:

- даного Договору;

- Технічної специфікації;

- Рахунків-специфікацій;

- Додаткових угод до цього Договору;

- видаткових накладних;

- угод про взаєморозрахунки;

- актів звірки взаєморозрахунків

- Протоколи/актів погодження ціни та звірки розрахунків;

- інших документів які мають відношення до виконання цього Договору.

Вищезазначені документи в електронній формі мають однакову юридичну силу з документами у паперовій формі, підписаними власноручними підписами Сторін або їх уповноважених на те осіб, якщо вищезазначені документи в електронній формі підписані КЕП осіб, які мають право підпису цих документів згідно з Договором. Сторони погодили, що при формуванні та направленні електронних документів зобов`язуються керуватись Законом України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», Правилами щодо врегулювання відносин електронного документообігу, для кожного, окремо визначеного Сервісу.

Сторони залишають за собою право оформлення первинних документів, спрямованих на виконання Договору як у паперовій, так і у електронній формі, з дотриманням строків їх формування, що встановлені Договором.

Електронний документ вважається отриманим Постачальником з моменту надходження Покупцю повідомлення від Постачальника у відповідному сервісі електронного документообігу про отримання електронного документа Постачальником.

Електронні цифрові підписи та посилені сертифікати відкритого ключа, що їх підтверджують, отримані Сторонами відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги», можуть використовуватись Сторонами у рамках Договору, відповідно, як КЕП та кваліфіковані сертифікати електронного підпису (відкритого ключа) до закінчення строків дії відповідних посилених сертифікатів відкритого ключа.

Сертифікати відкритих ключів сторін не повинні мати обмежень щодо використання кваліфікованого електронного підпису для підписання вищезазначених документів.

У пунктах 2.6., 2.7. та 2.8. умов Договору сторони передбачили приймання-передачу Товара, оформлення видаткових накладних на Товар та оформленіня видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних на Товар, поставлений за Договором.

Приймання-передача Товару за кількістю і за якістю здійснюється у момент одержання Товару від Постачальника шляхом підписання Покупцем та/або представником Покупця видаткової накладної на Товар. Сторони погодили, що належним підтвердженням приймання-передачі Товару також є підписана Сторонами товарно-транспортна накладна на Товар. (п. 2.6. Договору).

З метою належного оформлення видаткових накладних на Товар, у разі підписання видаткової накладної представником Покупця, Покупець зобов`язаний надавати на електронну пошту Постачальника копію довіреності на представника Покупця до 12 години дня поставки Товару, але не пізніше ніж за 24 (двадцять чотири) години до передбаченого Покупцем моменту поставки Товару. У разі ненадання Покупцем відповідної довіреності на представника, Постачальник має право зупинити постачання Товару за цим Договором. Такі дії Постачальника не будуть вважатися порушенням умов Договору та не призводять до відповідальності Постачальника. (п. 2.7. Договору).

Покупець в момент одержання Товару, у разі відсутності заперечень, зобов`язаний оформити (підписати) та надавати Постачальнику належним чином оформлені видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні на Товар, поставлений за Договором. У разі підписання видаткових накладних Сторонами через сервіси електронного документообігу за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Покупець зобов`язаний підписати відповідну видаткову накладну у день фактичного одержання Товару. (п. 2.8. Договору).

Сторони у п. 3.4. Договору визначили, що оплата Товару здійснюється українських гривнях, виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до долара США, в розмірі, зазначеному в Рахунку-специфікації з урахуванням умов, передбачених умовами пунктів 3.5. та 3.6. цього Договору.

Товар оплачується Покупцем в строки та порядку зазначеному у відповідному Рахунку-специфікації., як це визначено у п. 3.14. Договору.

На підставі передбаченого у п. 1.3. Договору, строк оплати, поставки, асортимент, ціну товару визначено в рахунках-Специфікаціях:

- Рахунок - Специфікація № АІ-4149 від 29.03.2024р.

Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 3 календарних днів з дати поставки Товару.

Поставка товару була здійснена 29.03.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-5025 від 29.03.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 01.04.2024 року включно.

Позивач зазначає, що з боку 1-го Відповідача (Покупця) оплату здійснено частково у розмірі 42 739,30 грн., а саме 03.04.2024р., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №4469. Таким чином з боку Покупця не сплачено суму у розмірі 170 957,18 грн. з ПДВ;

- Рахунок - Специфікація № АІ-4150 від 29.03.2024р. Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 7 календарних днів з дати поставки Товару.

Поставка товару була здійснена 29.03.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-5024 від 29.03.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 05.04.2024 року включно. З боку 1-го Відповідача оплату здійснив частково у розмірі 199 948,26 грн., а саме 04.04.2024р., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №4476 і листа ТОВ «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» від 04.04.2024р. про уточнення платежу та залишив без виконання зобов`язання у розмірі 2 749 355,95 грн. з ПДВ;

- Рахунок - Специфікація № АІ-4371 від 03.04.2024р. Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 30 календарних днів з дати поставки Товару.

Поставка товару була здійснена 03.04.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-5401 від 03.04.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 03.05.2024 року, однак 1-й Відповідач не здійснив оплату, чим саме порушив умови договору поставки, заборгованість складає у розмірі 368 834,88 грн. з ПДВ, згідно даного рахунку-Специфікації;

- Рахунок - Специфікація № АІ-8656 від 15.05.2024р. Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару. Поставка товару була здійснена 15.05.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-10255 від 15.05.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 20.05.2024 року, однак 1-й Відповідач не здійснив оплату, чим саме порушив умови договору поставки, заборгованість складає у розмірі 2 113 056,59 грн. з ПДВ, згідно даного рахунку-Специфікації;

- Рахунок - Специфікація № АІ-8892 від 15.05.2024р. Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару. Поставка товару була здійснена 17.05.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-10541 від 17.05.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 22.05.2024 року, однак 1-й Відповідач не здійснив оплату, чим саме порушив умови договору поставки, заборгованість складає у розмірі 123 715,56 грн. з ПДВ, згідно даного рахунку-Специфікації;

- Рахунок - Специфікація № АІ-12197 від 19.06.2024р. Умови оплати: 100% оплата вартості товару протягом 14 календарних днів з дати поставки Товару. Поставка товару була здійснена 19.06.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №АІ-14178 від 19.06.2024р. і відповідно оплата мала бути здійснена повністю до 13.07.2024 року, однак 1-й Відповідач не здійснив оплату, чим саме порушив умови договору поставки, заборгованість складає у розмірі 166 413,60 грн. з ПДВ, згідно даного рахунку-Специфікації. Таким чином загальна сума заборгованості у 1-го Відповідача, по зазначеним рахункам-Специфікаціям становить 5692333,76грн.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання відповідно до п. 1.1. п.1.3. Договору виконав в повному обсязі, поставивши Покупцю (1-й Відповідач) Товар на загальну суму 5 935 021,32 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується вказаними вище видатковими накладними, а 1-й Відповідач прийняв Товар у власність та оплатив його частково на загальну суму 242 687,56 грн. з ПДВ. Решту зобов`язання по оплаті Товару в розмірі 5 692 333,76 грн. з ПДВ Відповідачем залишено без виконання.

Досліджуючи матеріали справи та надані Відповідачем пояснення, судом встановлено, що з боку останнього позовні вимоги не оспорюються та не спростовується, а навіть зазначено, що Відповідач було отримано товар по зазначеним Рахункам-специфікаціям.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З положень ст. 11 ЦК України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 526 та 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Ціна Товару на дату складання кожного Рахунку-специфікації вказується в українських гривнях. Враховуючи те,що ціна товару включає імпортну складову, Сторони домовились встановлювати ціну вартість Товару виходячи з її грошового еквіваленту в доларах США, який вказується сторонами в Рахунках-специфікації (ях), відповідно до п.2 ст.524 ГК України. Зазначений в Рахунку-специфікації (ях) грошовий еквівалент ціни та вартості Товару в доларах США, не підлягає зміні, за умови повного виконання Покупцем своїх фінансових зобов`язань за Договором та крім як у випадках, передбачених цим Договором (п.3.2).

Пунктом 3.4. Договору погоджено, що оплата Товару здійснюється українських гривнях, виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до долара США, в розмірі, зазначеному в Рахунку-специфікації з урахуванням умов, передбачених умовами пунктів 3.5. та 3.6. цього Договору.

Товар оплачується Покупцем в строки та порядку зазначеному у відповідному Рахунку-специфікації., як це визначено у п. 3.14. Договору.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір поставки №218/2023 АІ від 02.11.2023 на придбання засобів захисту рослин, мікродобрива, біологічні препарати, що укладений між 1-м Відповідачем та Позивачем, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторони у Договорі передбачили, що постачання Товару Покупцю здійснюється партіями на умовах, викладених у Рахунку-специфікації. Рахунок-специфікація складається постачальником на підставі замовлення Покупця та направляється Покупцю на електронну пошту або через сервіси електронного документообороту. Частково або повна оплата Рахунку-специфікації, та/або отримання Покупцем Товару за таким Рахунком-специфікацією є акцептом, тобто безумовним та повним визнанням Покупцем усіх умов такого Рахунку-специфікації. (п. 2.2. Договору).

Поставка Товару здійснювалась Позивачем та отримана 1-м Відповідачем наступним чином:

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-4149 від 29.03.2024 року - 29 березня 2024 року;

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-4150 від 29.03.2024 року - 29 березня 2024 року;

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-4371 від 03.04.2024 року - 03 квітня 2024 року;

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-8656 від 15.05.2024 року - 17 травня 2024 року;

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-8892 від 15.05.2024 року - 17 травня 2024 року;

· За Рахунком-Специфікацією № АІ-12197 від 19.06.2024 року - 19 червня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 530, 692 ЦК України, суд дійшов висновку, що строк виконання 1-м Відповідачем свого грошового зобов`язання за отриманий товар за видатковими накладними є таким, що настав, та 1-й Відповідач повинен був оплатити товар у відповідності до передбаченого у кожному Рахунку-специфікації строку після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку:

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За відсутності в матеріалах справи доказів оплати 1-м Відповідачем за поставлений згідно вказаних вище видаткових накладних товар, суд визнає доведеним наявність боргу на суму основної заборгованості у розмірі 5 692 333,76 грн, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог Позивача - ТОВ "АГРІННО" до 2-го Відповідача - Фізичної особи ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між ТОВ "АГРІННО", надалі - Кредитор з однієї сторони, та Громадянином України ОСОБА_1 , далі іменується Поручитель укладено Договір поруки №218/2023 АІ-П від 02.11.2023р. У відповідності до Договору поруки, 2-й Відповідач (Поручитель), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником обов`язку щодо сплати боргу, який виник або виникне у Боржника перед Кредитором за Договором поставки № 218/2023 AI від 02.11.2023 року; що включають в себе всі додатки та/або додаткові договори (угоди) до них, та інші зобов`язання, які є продовженням з вище згаданих договорів у разі їх укладення, що укладені між Кредитором і Боржником, (далі іменується «Зобов`язання») в повному обсязі, без обмеження по сумі зобов`язань Поручителя. (п. 1.1. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання Боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи відшкодування вартості поставленого, втраченого, зіпсованого товару (засобів захисту рослин) Кредитора, сплати проіндексованої вартості поставленого товару (курсова різниця); пені, штрафу, відсотків річних, індексу інфляції за весь час прострочення, відшкодування збитків Кредитора та відшкодування судових витрат. (п. 1.2. Договору поруки).

У разі порушення Боржником Зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання/сплату Зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо. (п. 1.2. Договору поруки).

Сторони у п. 2.2. Договору поруки передбачили, що Поручитель зобов`язується сплатити та/або компенсувати Кредитору у повному обсязі всі та будь- які підтверджені витрати Кредитора (незалежно від їх розміру), які Кредитор понесе підчас та (або) у зв`язку з реалізацією своїх прав кредитора за цим Договором та (або) Зобов`язанням, зокрема, але не виключно: права на захист (витрати на отримання правової допомоги), права на звернення стягнення на майно, права на задоволення вимог Кредитора за рахунок будь-якого майна Боржника або Поручителя (у випадку його наявності).

У відповідності до п.3.1. Договору поруки, Позивач звернувся з вимогою до кредитора Відповідача №2/Поручителя що у разі порушення Зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю на адресу місцезнаходження або електронну адресу, письмову вимогу виконати Зобов`язання (або певну його частину). Кредитор не зобов`язаний підтверджувати факт невиконання Зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора вважатиметься достатньою для Поручителя підставою виконати Зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Так, з боку Позивача була направлена вимога кредитора 2-му Відповідачу (Поручителю), рекомендованим листом з повідомленням 11.07.2024 року, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» за номером поштового відправлення 0216015329907. Проте останній свої зобов`язання залишив без виконання згідно вимоги, що була надіслана згідно Договору поруки.

Згідно з ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі(ч.2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1. ст.559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Як вже встановлено судом, що Позивач виконав свої зобов`язання за Договором поставки № 218/2023 AI від 02.11.2023 року, де 1-й Відповідач отримав Товар, проте порушив умови договору не здійснив оплату.

Таким чином, суд вважає, що Відповідачам відомо про існування заборгованості перед Позивачем у відповідності до умов Договору поставки та Договору поруки.

Отже, враховуючи те, що 1-м Відповідачем не здійснено оплати за отриманий Товар, а 2-й Відповідач виступив у якості поручителя за виконання договірних зобов`язань, таким чином наявна заборгованість перед Позивачем, а на час прийняття рішення не погашена, факт наявності заборгованості на заявлену суму Відповідачами не спростований, розмір заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у розмірі 5 692 333,76 гривень є цілком доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на Відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (вул. Кашуби, 10, м. Харків, 61097; код ЄДРПОУ 37875888) та з Фізичної особи ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фізична адреса: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (вул. Сосюри Володимира, 6, 202, м. Київ, 020904 код ЄДРПОУ 44836905) суму грошових коштів в розмірі 5 692 333,76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (вул. Кашуби, 10, м. Харків, 61097; код ЄДРПОУ 37875888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (вул. Сосюри Володимира, 6, 202, м. Київ, 020904 код ЄДРПОУ 44836905) суму судових витрат в розмірі 42 692,51 грн.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фізична адреса: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (вул. Сосюри Володимира, 6, 202, м. Київ, 020904 код ЄДРПОУ 44836905) суму судових витрат в розмірі 42 692,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "16" грудня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін