Рішення

від 12.12.2024 по справі 922/3702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ХарківСправа № 922/3702/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд", м. Харків про стягнення 136000,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 68000,00 грн та пеню у розмірі 68000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

12.12.2024 представник позивача в судове засідання не з`явився, втім 04.11.2024 надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу №922/3702/24 за відсутності позивача, яка була задоволена судом протокольною ухвалою від 21.11.2024.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення ухвали суду являється день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду. Тобто, ухвала про відкриття провадження у справі від 23.10.24 вважається врученою відповідачу 29.10.24 згідно відмітки Укрпошти на довідці про причини повернення поштового відправлення (а.с. №26 том 1), ухвала про повідомлення від 21.11.24 вважається врученою відповідачу 30.11.24 згідно відмітки на довідці Укрпошти про причини повернення поштового відправлення (а.с. № 35-38 том 1).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/3702/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23 вересня 2021 року відбувся розгляд справи № 63/8-01-105-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийнято рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23 вересня 2021 № 63/63-р/к про визнання ТОВ "Трейдербуд" та ПП "Мерсолекс-Б" такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини2 статті 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів, та накладено штраф у розмірі 68000,00 грн на ТОВ "Трейдербуд" та ПП "Мерсолекс-Б".

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції". Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно зі змістом п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (тут і далі у редакції, що діяла на час виникнення порушення), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За приписами ст. 56 вказаного Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення з повідомленням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.09.2021 № 63-02/5362 надіслані Відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ "Укрпошта" № 7900066438992, списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ "Укрпошта" № 29086 та реєстром згрупованих поштових відправлень № 125. Дане поштове відправлення було вручене Відповідачу 01.10.2021.

Отже, штраф, накладений рішенням № 63/63-р/к від 23.09.2021 на ТОВ "Трейдербуд", підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" до 02.12.2021 (включно).

Не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ТОВ "Трейдербуд" звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним рішення № 63/63-р/к від 23.09.2021.

25.01.2022 Господарським судом Львівської області у справі № 914/3153/21 ухвалено рішення, яким в задоволенні позову про визнання недійсним рішення № 63/63-р/к від 23.09.2021 ТОВ "Трейдербуд" відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 набрало законної сили 23.02.2022 року.

Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення № 63/63-р/к від 23.09.2021 є законним та відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Доказів оплати штрафу у розмірі 68000,00 грн відповідачем суду не надано.

Отже, приймаючи до уваги, що рішення № 63/63-р/к про накладення штрафу є чинним, доказів його виконання (сплати штрафу) відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 68000,00 грн штрафу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 68000,00 грн пені за несплату штрафу у строки, передбачені рішенням, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу.

26.01.2022 - 02.04.2022 часовий проміжок (67 днів), у якому здійснено нарахування пені за прострочення сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням: 26.01.2022 (наступний день після прийняття Господарським судом Львівської області рішення від 25.01.2022 у справі № 914/3153/21) 02.04.2022 (останній день необхідності нарахування пені, що обмежена відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розміром штрафу, що накладений на Відповідача згідно з рішенням) 1020,00 (1,5 % розмір пені за кожний день прострочення сплати штрафу) грн. х 67 днів = 68340,00 грн., однак, на підставі частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, відтак, з урахуванням частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивачем заявлено до стягнення з відповідача 68000,00 грн пені.

Частиною 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету.

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача про стягнення пені у розмірі 68000,00 грн.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 192А, код ЄДРПОУ 38132727) штраф у розмірі 68000,00 грн і пеню у розмірі 68000,00 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 192А, код ЄДРПОУ 38132727) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, буд. 4, код ЄДРПОУ 20812013) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "18" грудня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко