Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/5217/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5217/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Савицької О. В.,

Київської міської ради - Пилипчук І. І.,

Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю

Агрокомбінату «Хотівський» - Іщенко Г. М.,

Державного реєстратора

Комунального підприємства «Реєстратор»

Нікітіної Юлії Володимирівни - не з`явився,

Національного музею народної

архітектури та побуту України - не з`явився,

Комунального підприємства «Реєстратор» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату «Хотівський»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (у складі колегії суддів: Шаптала Є. Ю. (головуючий), Тищенко О. В., Яковлєв М. Л.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 (суддя Котков О. В.)

у справі № 910/5217/20

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату «Хотівський», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного музею народної архітектури та побуту України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунального підприємства «Реєстратор»,

про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та запису про речове право,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Перший заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» (далі - СТОВ Агрокомбінат «Хотівський») та Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни (далі - Державний реєстратор), в якому з урахуванням поданих уточнень, просив суд:

- скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44742292 від 20.12.2018 про реєстрацію за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві;

- скасувати державну реєстрацію права оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», оформлену записом, вчиненим 20.12.2018 Державним реєстратором за № 29569710 про право оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на земельну ділянку площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» незаконно зареєструвало право користування земельною ділянкою площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві на підставі договору оренди землі від 21.10.2004 № 79-6-00249, який у 2008 році припинив свою дію шляхом розірвання за згодою сторін, внаслідок чого СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» втратило право оренди спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний музей народної архітектури та побуту України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство «Реєстратор».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 закрито провадження у справі № 910/5217/20 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2020 № 2544/5 скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради від 01.07.2019 № 05703-12332 задоволено, скасовано рішення від 20.12.2018 № 44742292, прийняте Державним реєстратором, яке є предметом позову у справі.

У січні 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява заступника Генерального прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/5217/20.

У заяві прокурор нововиявленою обставиною вважав визнання протиправним та скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 910/3520/21 наказу Міністерства юстиції України від 24.07.2020 № 2544/5 та зобов`язання Міністерства юстиції України забезпечити внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про поновлення дії рішення від 20.12.2018 № 44742292, прийнятого Державним реєстратором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 задоволено заяву заступника Генерального прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/5217/20. Одночасно суд розглянув справу по суті та задовольнив позов повністю. Скасував рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44742292 від 20.12.2018 про реєстрацію за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) на вул. Академіка Заболотного у місті Києві. Скасував державну реєстрацію права оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», оформлену записом, вчиненим 20.12.2018 Державним реєстратором за № 29569710 про право оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на земельну ділянку площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) по вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 залишено в силі.

Суд апеляційної інстанції вважав, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 910/3520/21 не є нововиявленою обставиною.

Постановою Верховного Суду від 18.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 скасовано, справу № 910/5217/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд вказав на необхідність дослідити, чи відновився предмет спору та чи повернулись сторони до попереднього стану, тобто внаслідок чого у позивача з`явилась можливість захистити права у цьому спорі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що протиправність наказу Міністерства юстиції України від 24.07.2020 № 2544/5 стала наслідком його скасування Північним апеляційним господарським судом і є тією обставиною, що спростовує факти, встановлені при розгляді справи № 910/5217/20, провадження у якій було закрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021, тому погодився з висновком суду першої інстанції про те, що такі обставини є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України. Також, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» незаконно, без належних правових підстав, в порушення норм чинного законодавства, за відсутності волевиявлення Київської міської ради та без відповідного рішення про відведення СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» землі у користування, без укладення договору оренди землі, зареєструвало за собою право оренди на спірну земельну ділянку, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірність їх задоволення судом першої інстанції.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у березні 2024 року СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» послалось на те, що суди апеляційної та першої інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16, від 10.09.2020 у справі № 910/7084/16, від 15.10.2020 у справі № 910/7083/16 щодо питань, які стосуються порядку віднесення доказів до нововиявлених обставин.

Так, за доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанції при скасуванні за нововиявленими обставинами ухвали про закриття провадження та при задоволенні позовних вимог не звернули увагу на те, що виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 910/3520/21 було здійснено шляхом прийняття 13.01.2022 державним ресторатором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 62836125, та відповідно реєстрацією 13.01.2022 за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» права оренди на спірну земельну ділянку (номер запису про інше речове право 46149583), отже фактично рішення від 20.12.2018 № 44742292 та запис про державну реєстрацію іншого речового права від 20.12.2018 за N 29569710, вчинений Державним реєстратором, не був відновлений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому і предмет спору не був відновлений.

Також, СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме, суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову, так і суд апеляційної інстанції під час перегляду цього рішення, не врахували, що за наслідками перегляду у спрощеному позовному провадженні за нововиявленими обставинами ухвали про закриття провадження у справі, відповідно до вимог статті 325 ГПК України суд мав лише постановити ухвалу про скасування ухвали про закриття провадження у справі, а сам спір вирішувати у загальному позовному провадженні.

Крім того, скаржник заперечує наявність у прокурора повноважень на представництво інтересів держави у суді та зазначає про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, за доводами, викладеними у касаційній скарзі, судами попередніх інстанції при вирішенні спору не враховано, що судовим рішенням у справі № 910/24772/13 визнано недійсними з моменту прийняття пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 рішення Київської міської ради № 353/3187 від 01.10.2007 «Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин» для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва», а тому поновилась дія договору оренди та відповідно право оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» щодо спірної земельної ділянки.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/5217/20 за касаційною скаргою СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання та дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/5217/20 до закінчення його перегляду в касаційному порядку; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.05.2024.

Київська міська рада у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що доводи скаржника не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та не підтверджують неправильного застосування судами норм права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

12.06.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання СТОВ Агрокомбінату «Хотівський» про передачу справи № 910/5217/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2024 справу № 910/5217/20 разом із касаційною скаргою СТОВ Агрокомбінату «Хотівський» передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2024 справу №910/5217/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у зв`язку з недоцільністю її розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.09.2024 справу № 910/5217/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2024 касаційну скаргу СТОВ Агрокомбінату «Хотівський» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/5217/20 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.10.2024.

У судовому засіданні 30.10.2024 у справі № 910/5217/20 за касаційною скаргою СТОВ Агрокомбінату «Хотівський» оголошено перерву до 20.11.2024.

Державний реєстратор, Національний музей народної архітектури та побуту України, Комунальне підприємство «Реєстратор» у судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, Київської міської ради, СТОВ Агрокомбінату «Хотівський», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, порядок чого врегульовано статтею 320 ГПК України.

За частиною 1 статті 320 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2 статті 320 ГПК України).

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, визначений у частині 2 статті 320 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 4 статті 320 ГГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (аналогічний висновок міститься у пункті 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/400/20).

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Київської міської ради від 23.10.2003 № 117/990 «Про оформлення права користування земельними ділянками» передано СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» в оренду земельну ділянку у Голосіївському районі міста Києва для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) на вул. Академіка Заболотного у м. Києві.

На підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» (орендар) 02.08.2004 укладено договір оренди спірної земельної ділянки, який 29.10.2004 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за № 79-6-00249.

За умовами пункту 11.6 договору розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

У подальшому рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 353/3187 «Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин» для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва» передано у власність обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин» земельну ділянку площею 108,52 га (в яку увійшла земельна ділянка площею 16,0136 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) на вул. Академіка Заболотного у м. Києві) за рахунок земель, наданих СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», при цьому пунктом 7 цього рішення вказаний договір оренди земельної ділянки розірвано за згодою сторін. Таке рішення органом місцевого самоврядування прийнято на підставі листа СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» від 18.06.2007 № 218 щодо припинення права користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/24772/13, яке набрало законної сили, визнано недійсним з моменту прийняття пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 353/3187 «Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин» для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва».

Разом із тим, СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» 20.12.2018 зареєструвало за собою право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002 площею 16,0345 на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004, від якого воно відмовилось листом від 18.06.2007.

Під час розгляду справи № 510/5217/20 оскаржуване прокурором у зазначеній справі рішення державного реєстратора від 20.12.2018 № 44742292 було скасовано наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2020 № 2544/5, що і стало підставою для закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 910/3520/21 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2020 № 2544/5 та зобов`язано Міністерство юстиції України забезпечити внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про поновлення дії рішення від 20.12.2018 № 44742292, прийнятого Державним реєстратором.

Судове рішення у справі № 910/3520/21 виконано.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням суду у справі № 910/3520/21 скасовано акт, який став підставою для закриття провадження у справі № 910/5217/20, а відтак і правові наслідки, які з нього випливали, тобто відновився предмет спору відповідно до судового рішення, внаслідок чого у позивача з`явилась можливість захистити свої права.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії», від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).

Так, предметом розгляду у справі № 910/5217/20 є позовні вимоги прокурора, пред`явлені в інтересах держави в особі Київської міської ради, про скасування рішення Державного реєстратора від 20.12.2018, індексний номер 44742292, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002) за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та скасування державної реєстрації права оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» оформлену записом, вчиненим 20.12.2018 Державним реєстратором за № 29569710 про право оренди СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на земельну ділянку площею 16,0345 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0002).

Як установлено судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, у 2007 році у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 353/3187, припинилося право користування спірною земельною ділянкою, однак, СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» незаконно, без належних правових підстав, за відсутності волевиявлення органу місцевого самоврядування та відповідного рішення про відведення йому землі у користування, без укладення нового договору оренди землі, у 2018 році зареєструвало за собою право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002 площею 16,0345 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004, від якого воно відмовилось листом від 18.06.2007.

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відтак, у даному випадку наявні порушені права позивача, які підлягають захисту судом шляхом скасування незаконної реєстрації за відповідачем права оренди земельної ділянки, вчиненої державним реєстратором на підставі рішення від 20.12.2018 № 44742292.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» незаконно, без належних правових підстав, в порушення норм чинного законодавства, за відсутності волевиявлення Київської міської ради та без відповідного рішення про відведення СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» землі у користування, без укладення договору оренди землі, зареєструвало за собою право оренди на спірну земельну ділянку.

Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованими.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами норм процесуального права, спростовуються змістом статті 325 ГПК України, якою прямо передбачено розгляд справ за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, змістом судового рішення у справі № 910/3520/21, яким зобов`язано Міністерство юстиції України забезпечити внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про поновлення дії рішення від 20.12.2018 № 44742292, прийнятого Державним реєстратором, спростовуються і доводи скаржника про те, що предмет спору не відновися.

За таких обставин, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16, від 10.09.2020 у справі № 910/7084/16, від 15.10.2020 у справі № 910/7083/16, суд касаційної інстанції не бере до уваги, з огляду на те, що відповідні рішення у зазначених справах були прийняті Судом з урахування обставин, встановлених судами у кожній конкретній справі.

Посилання скаржника на необґрунтовану відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили рішення у адміністративній справі № 640/17785/22 за позовом про визнати протиправними та нечинними абзацу 2 пункту 1 та пункту 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 27.08.2007 № 984/2/16-07 щодо затвердження меж та режиму використання зон охорони (скориговані) Музею народної архітектури та побуту України та зобов`язання Міністерства культури та інформаційної політики України прийняти нормативно-правовий акт з метою встановлення меж і режимів використання зон охорони Музею, суд касаційної інстанції вважав безпідставними, оскільки дослідження таких обставин виходить за межі заявлених позовних вимог у цій справі.

Також, суд касаційної інстанції зауважую, що доводи скаржника про наявність іншої справи за позовом прокурора (№ 910/15022/23), не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, оскільки позов у справі, про яку зазначає скаржник у касаційній скарзі, був заявлений прокурором значно пізніше за позов у справі, що розглядається, що виключає застосування вимог процесуального законодавства (пункту 3 частини 1 статті 231, пунктів 2, 3 частини 1 статті 175 ГПК України) у цій справі.

Аргументи скаржника про те, що обставини справи по суті спору судом не досліджувались, спростовується змістом оскаржуваних судових рішень та обґрунтовані суб`єктивним сприйняттям скаржником обставин цієї справи, представник якого без поважних причин до суду першої інстанції не з`явився, у зв`язку з чим не надав пояснення і не надав докази. Ці аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та фактично спрямовані на спонукання суду касаційної інстанції до переоцінки доказів і встановлення інших обставин, що відповідно до положень статті 300 ГПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції також не бере до уваги посилання скаржника на те, що у зв`язку з визнанням судовим рішенням у справі № 910/24772/13 недійсними з моменту прийняття пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 рішення Київської міської ради № 353/3187 від 01.10.2007, поновилась дія договору оренди та відповідно право оренди скаржником спірної земельної ділянки, з огляду на умови договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 щодо розірвання цього договору (пункт 11.6) та встановлений судами попередніх інстанцій факт подання СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» заяви про припинення права оренди за цим договором.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на не дослідження судом повноважень прокурора на представництво інтересів держави у суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, не обґрунтовані та на це не посилався скаржник як до закриття провадження у цій справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021, так і після її скасування за нововиявленими обставинами.

Щодо доводів скаржника про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

За практикою ЄСПЛ наведене правило застосовне не тільки для захисту інтересів власника майна, а й його правомірного володільця, яким у спірних правовідносинах є відповідач - орендар.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оцінюючи зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, суд касаційної інстанції зазначає, що задоволення позову не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та неправомірного втручання у право оренди скаржника, оскільки таке втручання відповідає вимогам закону, з огляду на відмову самого скаржника листом від 18.06.2007 від права оренди спірною земельною ділянкою, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільного інтересу у зв`язку з входженням спірної земельної ділянки до зони охорони музею, та є пропорційним, враховуючи доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з користування територіальної громади та відсутність у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» права «правомірного очікування» на тимчасове користування цією земельною ділянкою.

У зв`язку з наведеним, підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату «Хотівський» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/5217/20 залишити без змін.

3. Поновити виконання та дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/5217/20.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко