Постанова

від 03.12.2024 по справі 908/1748/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1748/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024

(колегія суддів: Чередко А. Є. - головуючий, Мороз В. Ф., Коваль Л. А.)

у справі № 908/1748/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверсін"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силуан"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

1. Розгляд справи

1.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Траверсін" відкрито провадження у справі № 908/1748/23 про банкрутство ТОВ "Силуан", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 450000 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Н.І. Попереднє засідання призначено на 10.08.2023 о 10-30.

1.2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Запорізької області від 10.08.2023:

- віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Траверсін" у розмірі 450000 грн основного боргу до четвертої черги задоволення;

- визнано кредиторські вимоги до боржника - Головного управління ДПС у Львівській області у розмірі 3399087 грн основного боргу (третя черга задоволення) та 5368 грн судового збору (перша черга задоволення);

- зобов`язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів;

- підсумкове засідання суду призначено на 29.08.2023 о 12-00.

1.3. 23.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшли:

- клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Н.І.;

- протокол зборів кредиторів ТОВ "Силуан" від 22.08.2023, на яких прийнято рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- заява арбітражного керуючого Сєдової Н.І. на участь у справі;

- звіт розпорядника майна про проведену роботу із долученням відповідних документальних доказів, а також матеріали інвентаризації майна боржника.

1.4. Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Силуан" та повноваження розпорядника майна боржника Сєдової Н.І. Визнано ТОВ "Силуан" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Н. І.

1.5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 вирішено:

- затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;

- банкрута - ТОВ "Силуан" ліквідувати;

- провадження у справі закрити;

- вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню;

- зобов`язати АТ "КІБ" закрити рахунки ТОВ "Силуан".

1.6. 13.11.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та направити справу № 908/1748/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- Головне управління ДПС у Запорізькій області не зверталося до суду з грошовими вимогами до боржника, не визнавалося господарським судом кредитором у справі, чи іншим учасником провадження, отже апелянт не є учасником справи та не має права на оскарження процесуальних рішень у справі як учасник провадження;

- Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не подавалося будь яких інших заяв та клопотань (окрім заяви з грошовими вимогами до боржника), які б розглядалися господарським судом у даній справі;

- в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності у скаржника права на оскарження ухвали, зокрема з підстав вирішення судом його прав, інтересів та (або) обов`язків;

- оскаржуваною ухвалою не вирішувалося питання щодо прав, інтересів та обов`язків апелянта.

3. Короткий зміст касаційної скарги та узагальнені доводи скарги

3.1. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 та направити справу № 908/1748/23 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3.2. Скаржник вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області, як контролюючого органу, на обліку у якого перебуває боржник, права на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі. Скаржником заперечується як те, що він не є стороною (учасником) даної справи, так законність вищезгаданої ухвали місцевого суду через недотримання повноти дій ліквідатора.

4. Касаційне провадження

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 908/1748/23 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання скаржником доказів сплати судового збору та доказів направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.

4.2. 21.05.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору та докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.

4.3. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №908/1748/23 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, витребувано з Господарського суду Запорізької області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1748/23.

4.4. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 зупинено касаційне провадження у справі №908/1748/23 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/2504/22, виготовлення та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

4.5. Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №908/1748/23 оприлюднена у Єдиному Державному реєстрі судових рішень 22.10.2024.

4.6. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2024 поновлено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024.

4.7. Відзиви на касаційну скаргу до Суду не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

4.8. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві, у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв`язку з чим розгляд поданої касаційної скарги здійснювався Судом у розумні з огляду на вищевказані обставини строки.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Силуан". Підставою для закриття апеляційного провадження визначено пункт 3 частини першої статті 264 ГПК України.

5.2. Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню питання щодо правильності застосування вказаних норм процесуального права та відповідно законності закриття апеляційним господарським судом провадження за апеляційною скаргою податкового органу.

5.3. Переглянувши судове рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

5.4. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

5.5. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

5.6. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

5.7. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.8. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

5.9. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.10. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

5.11. Таким чином, процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.12. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

5.13. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

5.14. Відповідно до положень статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

5.15. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.

5.16. За змістом статті 45 названого Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

5.17. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, та зазначає наступне.

5.18. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

5.19. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

5.20. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

5.21. Відтак, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

5.22. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

5.23. Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

5.24. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами Головне управління ДПС у Запорізькій області не зверталося до місцевого господарського суду з грошовими вимогами до ТОВ "Силуан" (боржника), не визнавалося кредитором чи іншим учасником провадження у даній справі.

5.25. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області не має права на оскарження процесуальних рішень у даній справі як її учасник (сторона).

5.26. Другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.27. У розумінні статті 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

5.28. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Доведення такого правового зв`язку є обов`язковим при розгляді справ про банкрутство.

5.29. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах

5.30. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №924/699/20).

5.31. Таким чином, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

5.32. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

5.33. Такі правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 11.03.2024 у справі №922/5628/14.

5.34. Колегія суддів враховує усталену правову позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі №908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21, згідно з якою у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.

5.35. З огляду на викладене, податковий орган, який не стороною у справі, має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов`язки.

5.36. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023, Головне управління ДПС у Запорізькій області зазначало про те, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки не перевірено дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора та не враховано, що ліквідатором не вчинено усіх необхідних дій з пошуку майна банкрута, а також не перевірено достовірність змісту ліквідаційного балансу.

5.37. При цьому в апеляційній скарзі податковим органом не наведено обставин та відповідного обґрунтування щодо наявності права на оскарження ухвали з підстав вирішення судом його прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.38. Зі змісту наведеного у касаційній скарзі обґрунтування слідує, що з 15.06.2023 ТОВ "Силуан" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізької області. При цьому скаржник не заперечує надіслання на його адресу місцевим господарським судом ухвали від 27.06.2023 про відкриття провадження у справі №908/1748/23 про банкрутство ТОВ "Силуан" і відповідно обізнаність з розглядом вказаної справи.

5.39. Разом з цим, згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, протягом розгляду справи про банкрутство ТОВ "Силуан" і до постановлення Господарським судом Запорізької області ухвали від 17.10.2023 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Силуан", Головне управління ДПС у Запорізькій області не зверталося до місцевого господарського суду чи ліквідатора боржника з жодними заявами чи клопотаннями (зокрема щодо надання документів фінансово-господарської діяльності боржника, тощо).

5.40. В апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування на підтвердження того, що ухвалою місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію ТОВ "Силуан" та закриття провадження у справі було вирішено питання про права та/або обов`язки податкового органу і які саме, а судом апеляційної інстанції відповідні обставини за результатами перевірки аргументів апеляційної скарги не встановлено.

5.41. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 (пункти 18-20).

5.42. Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано наведеними у касаційній скарзі аргументами, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що ухвалою місцевого господарського суду від 17.10.2023 вирішено питання про права, інтереси та обов`язки Головного управління ДПС у Запорізькій області.

5.43. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.44. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, про які зазначено вище, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

5.45. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

5.46. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.47. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає цим критеріям, оскільки судом апеляційної інстанції з огляду на встановлені обставини справи правильно застосовано норми процесуального права і закрито апеляційне провадження.

5.48. Наведені у касаційній скарзі аргументи не спростовують цього висновку, як і не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. В частині другій, третій статті 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

6.5. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 908/1748/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк