Постанова

від 10.12.2024 по справі 906/1126/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1126/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - Неділько І.І., адвокат Мацко В.В.

Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ - адвокат Заруднєв Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 17.09.2024

у складі колегії суддів: Розізнаної І.В. (головуючого), Грязнова В.В., Павлюк І.Ю.

у справі № 906/1126/13

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

2. Ухвалою місцевого господарського суду від 21.01.2019, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; введено процедуру санації боржника.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024, зокрема, відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

4. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Фірма Гісерай Ельстерберг ГмбХ та Головне управління ДПС у Житомирській області звернулись до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено. Апеляційну скаргу Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ задоволено частково. Скасовано ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі № 906/1126/13 в п.п. 4,5,6,7. В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Справу № 906/1126/13 направлено до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Рух касаційної скарги

6. 22.10.2024 Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13, сформована в системі "Електронний суд" 22.10.2024.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у справі № 906/1126/13 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.10.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13 залишено без руху. Надано Публічному акціонерному товариству "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13 та, надання доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13 і доданих до неї документів, які у них відсутні.

9. 13.11.2024 Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило платіжну інструкцію № 0.0.4004307549.1 від 13.11.2024, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13, та докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги. Крім того, заява містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 906/1126/13.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 906/1126/13 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 10.12.2024 о 10:15 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись із вказаною постановою Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Судом апеляційної інстанції було зроблено помилковий висновок про те, що матеріали справи не містять доказів про наявність реального інвестора (інвесторів), поданих ним (ними) реальних пропозицій з зазначенням інформації про розмір інвестицій, який має бути залучено від інвестора (інвесторів) за умови затвердження плану санації, відповідними розрахунками, зазначеними строками їх надходжень та підтвердженими можливостями поданих пропозицій. При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 27/25б-908/4661/14.

12.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що розмір заборгованості боржника перед конкурсними кредиторами (пасив) згідно затвердженого реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод становить 70 603 598,68 грн. При цьому активи відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеного аналізу та поданого плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" становлять біля 86 000 000 грн".

13. Представники скаржника, Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ в судовому засіданні 10.12.2024 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.04.2024 від керуючого санацією Неділька І.І. до місцевого господарського суду надійшов план санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у редакції станом на 27.03.2024.

19. Провадження у справі № 906/1126/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на дату набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства перебувало на стадії санації, введеній ухвалою господарського суду від 21.01.2019, відтак провадження у справі здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закону про банкрутство). У свою чергу поданий план санації повинен відповідати та не суперечити положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції.

20. Згідно частини першої статті 28 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

21. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

22. Відповідно до частини першої статті 29 Закону про банкрутство протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов`язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов`язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації. Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство. У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор - особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань. Інвестор має право: брати участь в обговоренні плану санації; брати участь у судових засіданнях під час процедури санації; знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника; оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом. План санації може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

23. Згідно частини п`ятої статті 29 Закону про банкрутство план санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.

24. План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів (частина шоста статті 29 Закону про банкрутство).

25. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації. Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду. Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття. У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації призведе до відновлення платоспроможності боржника (частина сьома статті 29 Закону про банкрутство).

26. План санації протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про його схвалення затверджується всіма забезпеченими кредиторами (частина перша статті 30 Закону про банкрутство).

27. Згідно частини восьмої статті 29 Закону про банкрутство господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

28. Як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, що для розгляду та затвердження до місцевого господарського суду за період з 30.05.2022 по 02.04.2024 керуючим санацією Неділько І.І. подано вісім редакцій плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

29. Водночас місцевим господарським судом неодноразово було відмовлено у затвердженні планів санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схвалених комітетом кредиторів боржника. Вказане підтверджується ухвалами від 09.07.2019, від 06.07.2021, від 22.11.2022, від 26.09.2023 у даній справі, які набрали законної сили.

30. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 місцевим господарським судом вчергове відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

31.1 Як вбачається з поданого плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 27.03.2024, зокрема, аналізу необоротних активів, аналіз необоротних активів проведено станом на 31.12.2011 та станом на 30.06.2014, про що свідчать наведені таблиці та, зокрема, зазначено, що загальний коефіцієнт зносу характеризує втрату основними засобами своєї первісної споживчої вартості на 61,2% у 2014 році, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездіяльності та свідчить про незадовільний технічний стан основних засобів.

Неактивна частка основних засобів (машин та обладнання, транспортні засоби) зношені на 76,9% (т.59, а.с.205-207).

31.2 Дана інформація за ті самі періоди і з аналогічними показниками була відображена аналогічно ще у поданому до суду плані санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023 (т.52, а.с.212-214).

31.3 Аналіз оборотних активів проведено станом на 31.12.2011 та станом на 30.06.2014, про що свідчать наведені таблиці та зазначено, що результат аналізу оборотних активів підприємства протягом періоду, що аналізується визначає їх вартісне зменшення.

31.4 Вказується, що у підприємства присутній певний рівень матеріальної бази виробництва, однак існує загроза втрати його ліквідності оскільки оборотний капітал іммобілізований в незавершене виробництво, готову продукцію та дебіторську заборгованість. Нестача власних оборотних активів, які необхідні для забезпечення безперервності кругообігу виробничого процесу зменшує їх оборотність, загрожує зупиненню виробничо-господарської діяльності підприємства. (т.59, а.с.208-210).

31.5 Аналогічний аналіз оборотних активів був відображений ще у поданому до місцевого господарського суду плані санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023 (а.с.215-217, т.52).

31.6 Аналіз дебіторської заборгованості проведено станом на 31.12.2011 та 30.06.2014. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства проведено станом на 31.12.2011 і зроблено висновок, що результат аналізу дебіторської заборгованості підприємства протягом періоду, що аналізується характеризується як кількісним її збільшенням, так і збільшення її питомої ваги у складі оборотних активів та валюти балансу, що загалом оцінюється негативно (а.с. 211-213, т.59).

31.7 Зазначений аналіз проведено у плані санації станом на 16.03.2023 та зазначено ту ж саму інформацію з посиланням та ті ж самі показники (т.52, а.с.220-222).

31.8 Аналізуючи кредиторську заборгованість зроблено однакові висновки як в плані санації станом на 27.03.2024 (т.59, а.с.215), так і в плані санації станом на 16.03.2023 (т.52, а.с.224), а саме: результат аналізу кредиторської заборгованості підприємства протягом періоду, що аналізується визначає її збільшення, що характеризується негативно. Відсутність вільних коштів, що можуть бути направлені на погашення кредиторської заборгованості, наявність помилкових управлінських рішень щодо кредитної дисципліни обмежують свободу підприємства в розпорядженні та управлінні активами. Зменшення власного капіталу та залежність від позикових коштів, посилює кризовий стан підприємства, визначає нездатність боржника своєчасно й повністю розраховуватися за своїми зобов`язаннями.

31.9 Розділ: "Аналіз прибутковості підприємства" передбачає період з 2011 року по 2014 рік та зроблені ті ж самі висновки , що і в плані санації у редакції станом на 16.03.2023, а саме: результат аналізу формування чистого прибутку підприємства протягом періоду, що аналізується визначає його нестачу протягом періоду, що аналізується, коли вичерпується власний капітал, зростає заборгованість підприємства, що призводить до незадовільної структури балансу. Внаслідок критичного стану боржника зменшуються інвестиції в оборотні активи, що в свою чергу, призводить до скорочення виробництва та одночасного зменшення чистих активів підприємства (т. 52 а.с. 224-226 та т.59, а.с. 215-216).

31.10 Стосовно інвестицій у плані санації станом на 27.03.2024 зазначено, що залучення інвестицій на даному етапі вимагає підготовчої роботи, яка надасть впевненості потенційним інвесторам щодо безпечності і прибутковості їх вкладень (т. 59, а.с.218).

32. Як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, Законом про банкрутство не встановлено періоду, за який має бути проаналізовано фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника. Натомість, Законом про банкрутство наведено перелік заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які можуть міститись у плані санації. Відповідно, для того, щоб розробити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, керуючому санацією необхідно проаналізувати господарську діяльність боржника не лише за ті роки, що передують відкриттю провадження у справі про банкрутство, а й за роки, що передують розробленню та складанню плану санації.

33. Судами встановлено, що із матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство відкрито ще у 2013 році, кінцевий план санації розроблявся та був поданий для затвердження до суду у 2024 році, відповідно аналіз щодо господарської та фінансової діяльності боржника за 2011,2012,2013, 2014 роки є неактуальним для застосування тих чи інших заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. Зокрема, у плані санації неактуальною є інформація щодо структури оборотних активів станом на 2011 та 2014 роки, структура фінансових ресурсів станом на зазначені дати тощо.

34. Відтак, судами встановлено, що актуальних даних щодо господарської та фінансової діяльності боржника, поданий кінцевий план санації, не містить. За таких обставин, за відсутності актуальних даних щодо фінансового становища боржника на час розроблення плану санації, відсутня можливість оцінити адекватність та правильність обраних заходів для відновлення платоспроможності боржника.

35. План санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації. Наведене узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 05.04.24 у цій справі.

36. Відтак судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про повторність вчинення зазначених недоліків, які керуючим санацією Недільком І.І. не було виправлено.

37. Також, аналізуючи зміст розділу V плану санації станом на 27.03.2024 "Заходи з відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (т.59, а.с. 219-233), судами встановлено, що заходами відновлення платоспроможності боржника зазначено продаж майна (т.59, а.с.220-226). Визначено, що внутрішній потенціал підприємства характеризується наявними ресурсами на підприємстві, які відображені станом на 15.03.2023 на балансі підприємства та обліковуються основні засоби, запаси, товарно - матеріальні цінності, оціночна ринкова вартість яких становить суму, яка перевищує суму кредиторських вимог.

38. Судами встановлено, що активи, які були включені до акту інвентаризації боржника та є придатними для відчуження є залишкові МТЦ загальною балансовою вартістю на суму 9 583 457,08 грн (т.59, а.с. 221-222). Також, визначено додатково для відчуження списані ТМЦ на суму 3 559 000 грн.(а.с.223-225 т.59). Такі самі заходи з відновлення платоспроможності ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" були передбачені і у плані санації станом на 16.03.2023 (т. 53, а.с.11-15,).

39. Судами встановлено, що у плані санації від 27.03.2024 зазначено, що при проведенні відчуження активів та ТМЦ ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" потенційно додатково отримає коштів на загальну суму 13 142 457,08 грн, за рахунок якої боржник зможе погасити 35% вимог кредиторів (без урахування вимог заставного кредитора). Дана сума буде направлена на погашення вимог кредиторів першої та другої черг. При цьому, у плані санації зазначено, що при реалізації даного переліку, як і при реалізації іншого майна в рахунок погашення заборгованості, повинна створюватись комісія для оцінки майна для визначення її реальної вартості.

40. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

41. Відповідно до частини четвертої статті 3 вказаного Закону, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

42. Згідно частин першої, другої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

43. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що докази належного визначення оцінки майна боржника у плані санації від 27.03.24 відсутні.

44. При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про те, що реалізація майна в процедурі санації повинна здійснюватися з врахуванням його реальної ринкової вартості з метою досягнення максимально ефективного результату від такої реалізації та можливості збереження іншого майна, запропонованого для відчуження, яке ще може бути використане у виробничому процесі в майбутньому.

45. На зазначені недоліки поданого плану санації звертав увагу й господарський суд ще в ухвалі суду від 09.07.2019, якою відмовлено у затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів боржника 11.04.2019.

46. З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що визначення в плані санації від 27.03.24 та використання вартості майна визначеної в якості актуальної вартості майна станом на 11.04.2019, на момент складання плану санації у 2024 році не є об`єктивним та не надає змоги кредиторам та суду визначити за яку саме реальну справедливу вартість можливо здійснити продаж того чи іншого основного засобу боржника та визначити суму, за рахунок якої боржник зможе погасити відповідну частину вимог кредиторів (її відповідність та реальність).

47. Відтак, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що поданий план санації містить застарілий аналіз та повторні помилки, у зв`язку з якими неможливо встановити прогнозовані надходження та визначити очікувані суми надходжень від реалізації основних засобів боржника, так й для визначення обсягу коштів, які можуть надійти від виробничих запасів та готової продукції, оскільки відсутня адекватна оцінка для встановлення справедливої ринкової вартості майна. Такий захід відновлення платоспроможності як продаж майна боржника не доведений жодним висновком, не обґрунтований належними доказами, тому не може вважатися таким, що відповідає дійсності.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з плану санації станом на 16.03.2023, так і станом на 27.03.2024, керуючим санацією зазначено, що ним проведені перемовини та підписані договори про наміри з Казахськими фірмами на виробництво лиття; на виробництво та поставку лиття з замовником із Канади; контракт на виробництво та поставку чавунного лиття з Фірмою Гісерай Ельстерберг ГмбХ з Німеччини. Зазначено, що проводиться постійний моніторинг тендерів. Крім того одним із заходів відновлення передбачено передачу в оренду частини основних засобів та приміщень згідно даних таблиці. При цьому в поданому на затвердження плані санації зазначені ті ж самі застарілі та неактуальні дані згідно таблиці та фінансові розрахунки, які мали місце в розробленому плані санації, схваленому комітетом кредиторів 16.03.2023 (т.53 а.с. 9-11, том 59 а.с. 227-229,). Зокрема до матеріалів справи задля підтвердження зазначеного в плані санації станом на 27.03.2024 долучені такі докази як лист ТОВ "Кумис Жол Транс" №21-01 від 23.02.2024 (т. 59, а.с. 94), договір про наміри №001-24-КZUA від 01.03.2024, укладений з ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" та ТОВ "Railway Logistics".

49. Разом з тим, судами встановлено, що керуючим санацією не надано до матеріалів справи жодних підтверджень реальності, економічної обґрунтованості такої співпраці, проведених обґрунтованих розрахунків, не наведено логістики відправки зазначеної продукції та доказів, які б підтверджували обґрунтовану можливість та реальність співпраці з юридичними особами з Казахстану, Канади, Німеччини під час воєнних дій на території України. Матеріали справи не містять доказів про наявність реального інвестора (інвесторів), поданих ним (ними) реальних пропозицій з зазначенням інформації про розмір інвестицій , який має бути залучено від інвестора (інвесторів) за умови затвердження плану санації, відповідними розрахунками, зазначеними строками їх надходжень та підтвердженими можливостями поданих пропозицій. Усні посилання представника Фірми Гісерай Ельстерберг на співпрацю та інвестиції з Фірмою Гісерай Ельстерберг ГмбХ з Німеччини не є належними доказами реального інвестора та умов отримання інвестицій. Водночас поданий план санації станом на 27.03.2024 передбачає ідентичні заходи відновлення, що і в плані санації станом на 16.03.2023 (окрім створення Торгового Дому), якому вже надано судом оцінку та відмовлено у його затвердженні (ухвала місцевого господарського суду від 26.09.2023 набрала законної сили).

50. При цьому, судами встановлено, що ідентичність плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023, відхиленого ухвалою господарського суду від 26.09.2023 та плану санації, схваленого 27.03.2024 комітетом кредиторів боржника (лише виключено положення про створення Торгового Дому та переміщено місцями та скорочено окремі розділи з тими ж самими застарілими неактуальними табличними даними та за ті ж самі періоди) підтверджується наданим до справи протоколом №4 засідання комітету кредиторів від 26.10.2023, де керуючим санацією Недільком І.І. наголошено, що: "ключова модель цього плану лишилась та ж, дана редакція конкретизує лише певні моменти, стисло й точно описано хід процедури, і тому особливо нового на вивчення в ньому немає" (том 55, а.с. 102-104). Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів №1 від 27.03.2024 комітетом кредиторів прийнято рішення прийняти проекти мирової угоди (т.59 а.с., 79-80). Згідно розділу VIV "Укладення мирових угод про відстрочення боргів" поданого плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" передбачено, що в порядку ч. 2 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією досяг із трьома найбільшими кредиторами домовленості про укладення мирових угод. Зокрема, кредитор Фірма Гісерай Ельстерберг ГмбХ, ТОВ "Марсала Екобізнес" та ТОВ "Євроазіатська Група" затвердили проєкти мирових угод, згідно яких строк виконання боргових зобов`язань становить 5 років з дня припинення воєнного стану в Україні. Фактично, в такому разі боржнику буде надано відтермінування по сплаті боргів 4-ї та 6-ї черг на загальну суму 58 784 610,30 грн. Строк підписання мирової угоди: протягом 2 місяців з дати розрахунку з 1 і 2 чергами, але не пізніше 6 місяців з дати затвердження даного плану санації судом. 08.04.2024 представник Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ надав письмові пояснення щодо укладення проєкту мирової угоди, у якому зазначив про те, що згідно п. 3.3 проекту мирової угоди вимоги всіх інших кредиторів, окрім тих, які є стороною (проекту) мирової угоди підлягають погашенню протягом одного року з дати затвердження мирової угоди господарським судом з дотриманням черговості, встановленої законом. При цьому, у плані санації станом на 27.03.2024 зазначено, що протягом 6 (шести) місяців після затвердження плану санації платоспроможність боржника має бути відновлена.

51. Відтак, судами правомірно зазначено про те, що зазначені положення плану санації не спростовують, а підтверджують усні та письмові пояснення відображені в ухвалі суду від 26.09.2023, які були надані в судовому засіданні 26.09.2023 представником Фірми "Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler Partner Handles GmbH)" Заруднєвим Є.О., який одночасно є представником Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ, який пояснив, що широкомасштабна військова агресія рф проти України спричинила декілька умов, за яких розгляд справи №906/1126/43 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" значно ускладнюється. Власник основного кредитора - громадянин Німеччини не може прибути в Україну, інвестори та покупці продукції боржника чекають на припинення воєнних дій та скасування воєнного стану в Україні для інвестування і розміщення замовлень у боржника. Дана позиція зумовлена тим, що розміщення замовлень у боржника пов`язано із ризиками, оскільки виконання будь-яких замовлень вимагатиме наявності електроенергії, сировини і її транспортування боржнику, організацію перевезення готових товарів покупцям в умовах перебоїв з паливом та створення небезпечних умов праці для робітників боржника. При цьому і самі постачальники боржника не можуть наразі гарантувати вчасне і повне виконання своїх обов`язків. Крім того, відсутні гарантії виконання будь-якого плану санації в умовах воєнного часу. Більшість промислових підприємств України зіткнулись з проблемами в сфері енергопостачання, логістики, а також небезпекою ракетних обстрілів. В умовах війни гарантувати виконання плану санації з прив`язкою до часу і цін дуже складно, оскільки умови господарської діяльності змінюються і суб`єкти господарювання мають прилаштовуватись до нових реалій. На зазначені обставини було звернуто увагу й у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у даній справі.

52. Враховуючи наведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що у поданому плані санації відсутні умови та способи виконання боржником зобов`язань, а саме, відстрочки/розстрочки або прощення (списання) боргів чи їх частини, виконання зобов`язань боржника третіми особами, задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечить законодавству та строки виконання відповідних заходів щодо кожного кредитора всіх черг задоволення вимог кредиторів, відсутність документів, які доповнюють, пояснюють та підтверджують інформацію, викладену в мировій угоді. Матеріали справи та план санації не містять інформації про розмір інвестицій, який має бути залучено від конкретних реальних інвесторів за умови затвердження плану санації; у плані санації заходи є формальними, реальне виконання їх не підтверджено документально, у зв`язку з чим обґрунтованим є висновок, що запропоновані заходи не призведуть до реального відновлення платоспроможності боржника. На зазначене звернуто увагу й в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023, постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у цій справі.

53. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення зобов`язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

54. Відтак судами встановлено, що запропоновані заходи щодо відновлення платоспроможності боржника в плані санації від 27.03.24 не доводять того, що можливо досягнути запланованих прогнозних результатів відновлення платоспроможності боржника, визначених в проєкті плану санації - відновлення господарської діяльності боржника та повного задоволення вимог кредиторів. У плані санації відсутні взаємопов`язані і послідовні заходи, що спрямовані на реальне оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та можуть призвести до поновлення господарської діяльності боржника і, відповідно, до реального відновлення його платоспроможності. У поданому плані санації вчергове зазначається застаріла інформація щодо господарсько-фінансового стану підприємства, що в свою чергу унеможливлює адекватно оцінити спроможність підприємства реалізувати запропоновані в плані санації заходи відновлення платоспроможності боржника.

55. З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову в затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого 27.03.2024 комітетом кредиторів боржника.

56. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

57. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

58. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

59. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

60. При цьому, аргументи скаржника (пункт 12.1 постанови) фактично зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

61. При цьому, на висновки у наведеній постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 27/25б-908/4661/14 скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 906/1126/13 доказів та встановлених фактичних обставин.

62. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

63. Аргументи скаржника (пункт 12.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

64. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

65. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, у свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.

66. Процедура банкрутства, в основі якої лежить конкурсна природа, спрямована на забезпечення відстоювання обґрунтованості вимог конкурсних кредиторів до боржника на конкурентних засадах.

67. Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії у визначені Законом про банкрутство строки. Процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи про банкрутство також мають чітко визначені процесуальні строки.

68. Необхідність дотримання встановлених законом строків процедури санації підтверджується висновками Верховного Суду в постанові від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14.

69. Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону про банкрутство господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

70. Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 904/794/14 за змістом частини восьмої статті 29 Закону про банкрутство вбачається, що господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. Отже, законодавець визначив повноваження господарського суду на здійснення переходу з процедури санації до ліквідаційної процедури боржника у разі неподання на затвердження до суду плану санації боржника як дискреційні, що застосовуються судом на його розсуд, виходячи з оцінки ним обставин справи (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 по справі № 5017/651/2012). З наведеного можна дійти до висновку, що факт подання плану санації до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не у строки визначені статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлює безумовний обов`язок для суду щодо введення ліквідаційної процедури.

71. Відповідно до положень статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб`єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов`язань за його участі.

72. З системного аналізу норм законодавства вбачається, що боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

73. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовуючи висновок про закриття провадження у справі вказував наступне: "проаналізувавши подані документи та матеріали, судом встановлено, що розмір заборгованості боржника перед конкурсними кредиторами (пасив) згідно затвердженого реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод становить 70 603 598,68 грн. При цьому активи відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеного аналізу та поданого плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (ст. 75 таб. 5.7, ст.77 таб.5.8, ст.63) становлять біля 86 000 000 грн". Отже, на переконання місцевого господарського суду активи Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" є більшими ніж пасиви. Із огляду на зазначені обставини місцевий господарський суд закрив провадження у даній справі.

74. Системний аналіз норм Закону про банкрутство та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361), дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема Звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі 904/5749/19).

75. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

76. Згідно статті 8 вказаного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство, крім іншого, самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних тощо.

77. Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі - Стандарт Запаси), відповідно до пункту 4 якого запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством; чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

78. Відповідно до п. 5 Стандарту Запаси, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

79. Відповідно до п.п. 24-25 Стандарту Запаси, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

80. Відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань від 30.10.2014 за № 1365/26142, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, проведення інвентаризації є обов`язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.

81. Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. У акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (п. 15 Розділу II Положення про інвентаризацію).

82. Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання (постанова Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 904/1938/22).

83. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника можливо виключно на підставі результатів інвентаризації всього майна цього боржника.

84. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

85. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

86. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (близький за змістом правовий висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

87. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності). Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у цій справі.

88. Із застосуванням принципу судового контролю судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Наказу про проведення інвентаризації № 2 від 01.10.2021 (надалі Наказ) проведено інвентаризацію сировини, основних та допоміжних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, малоцінних необоротних матеріальних активів і основних засобів та інших матеріальних цінностей Приватного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 01.10.2021 в складі робочої інвентаризаційної комісії, а саме: ОСОБА_1 , Ткачуком Д.В., Карпчуком І,Б., Новаком І.В. та Білюком П.П. (том 50, а.с. 119-249; том 51 а.с. 1-40). Результати інвентаризації наступні: необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 98, кількість одиниць 98, на суму 22 466 112,56 грн.; необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 218, кількість одиниці 219, на суму 0,00 грн; готової продукції, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 61, кількість одиниць за даними обліку 1685 (за фактичними даними 1656), на загальну суму за даними бухгалтерського обліку 14 881 451,98 грн (за фактичними даними 958 456,00 грн). Містить розбіжність між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку; запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 661, кількість одиниць 27 665,9 на суму 13 933,78 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1947, кількість одиниць 22 906,50 грн, на суму 12 530,77 грн. (22 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 4, кількість одиниць 7, на суму 3 375,00 грн (112 рахунок бухгалтерського обліку) Запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 20, кількість одиниць 29, на суму 1 781,12 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 487,50 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 6, кількість одиниць 25, на суму 1 054,50 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 13, кількість одиниць 123, на суму 1 154,22 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 5, на суму 407,18 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 53, на суму 6 518,90 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 6, кількість одиниць 25, на суму 1 054,50 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 3, на суму 50,85 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 4, на суму 80,00 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 2, на суму 30,00 грн. (204 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 20, на суму 2 400,50 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 19, кількість одиниць 996,01, на суму 3 157,74 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 25, на суму 7 125,00 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 30, на суму 50,4 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 400,00 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 2, на суму 56,0 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 1 299 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 287,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 8, кількість одиниць 33, на суму 2 751,3 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 5, на суму 1 787,67 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 3, на суму 6 653,33 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 3, на суму 1 675,78 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 5, на суму 837,60 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 2 750,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 70 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 215,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 2886,67 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 645,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 814,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 13, на суму 2 484,52 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 137,5 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 436,97 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 3, на суму 1 064,97 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 12, на суму 2 779,33 грн. (153 рахунок бухгалтерського обліку) та Запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 3, на суму 145 грн. (204 рахунок бухгалтерського обліку).

89. Як встановлено судом апеляційної інстанції, загальна сума за даними інвентаризації становить 23 509 937, 16 грн (із урахуванням розбіжностей між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку).

90. Відтак, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що припущення місцевого господарського суду щодо майбутньої реалізації майна та отримання коштів за результатами реалізації не можуть свідчити про спроможність боржника погасити заборгованість перед кредиторами. Водночас критична оцінка плану санації від 27.03.2024 здійснена місцевим господарським та наступне врахування відомостей, наявних в планах санації, суперечить висновкам самого ж суду першої інстанції.

91. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що висновки місцевого господарського суду про те, що активи Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" перевищують пасиви із урахуванням поданих доказів, які наявні в матеріалах справи не підтверджують спроможність боржника погасити свою заборгованість перед кредиторами. Відтак і висновок місцевого господарського суду про закриття провадження у даній справі є необґрунтованим і передчасним.

92. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

93. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

94. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

95. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

96. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

97. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

98. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

99. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

100. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

101. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 906/1126/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 906/1126/13 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк