Постанова

від 10.12.2024 по справі 643/3680/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 643/3680/24

провадження № 22-ц/818/3598/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ЛЮКС- ОЙЛ» на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2024 року постановлену у складі судді Олійника О.О.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року ТОВ «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 650 000 грн та судові витрати у розмірі 9750 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2024 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

06 травня 2924 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р.Д. подав відзив на позовну заяву, просив у задоволені позову відмовити розподілити судові витрати понесені у зв`язку із підготовкою, поданням відзиву та інших документів у справі та участі у розгляді справи, що складаються з гонорару адвоката у розмірі 20 000 грн. та з 5% гонорару успіху від суми отриманої клієнтом позитивного економічного ефекту.

05 червня 2024 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Панова В.С. про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

04 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р.Д. подав заяву, в якій окрім прохання прийняти рішення про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу без розгляду, просив стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 компенсацію витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованості дій позивача у розмірі 19 682 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу залишено без розгляду. Призначено судове засідання з розгляду заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2024 року заяву представника відповідача про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 643/3680/24 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 682,00 гривень.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, який об`єктивно підтверджується матеріалами справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, критерії розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 19 682 грн.

Не погодившись з ухвалою суду ТОВ «Виробнича компанія «ЛЮКС- ОЙЛ» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального а процесуального права просило ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивач добровільно написав заяву про залишення позову без розгляду з метою врегулювання питання мирним шляхом, що свідчить про відсутність необхідності Відповідача витрачати та вкладати зусилля як матеріальні, так і фізичні/ моральні на захист своїх прав у даній судовій справі. Дана категорія справ у судовій практиці про стягнення заборгованості згідно з договором купівлі-продажу є максимально простою й не потребує спеціальних знань, тим більше, що Позивач користувався послугами адвоката. Апелянт зазначив, що зазначені послуги в Акті № 1 про виконану професійну правничу допомогу до Договору про надання професійної правничої допомоги № 1184548 від 24 квітня 2024 року є завищеними і не співмірними, оскільки по факту розгляду справи по суті не відбулось. Скаржник наголосив, що За умовами договору про надання правової допомоги № 1184548 від 24.04.2024, який надав представник Відповідача до справи, гонорар адвоката не передбачає погодинну ставку, а в пункті 4.3 конкретно зазначено, що адвокат надає клієнту правничу допомогу за умовами даного Договору. Розмір гонорару адвоката в загальному розмірі складає 20 000,00 грн. На момент винесення оскаржуваної Ухвали в матеріалах справи мав би бути наявний доказ оплати ОСОБА_1 гонорару його представнику адвокату Мухітдінов Р.Д. Натомість, ні матеріали справи, ні сам зміст оскаржуваної ухвали не містять доказів оплати гонорару адвокату Мухітдінов Р.Д.

30 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції від Мухітдінова Р.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 15 квітня 2024 року ТОВ «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 650 000 грн та судові витрати у розмірі 9750 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2024 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

06 травня 2924 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р.Д. подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував не погоджується з позовними вимогами, та просить розподілити судові витрати понесені у зв`язку із підготовкою, поданням відзиву та інших документів у справі та участі у розгляді справи, що складаються з гонорару адвоката у розмірі 20 000 грн. та з 5% гонорару успіху від суми отриманої клієнтом позитивного економічного ефекту.

05 червня 2024 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Панова В.С. про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

04 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р.Д. подав заяву, в якій окрім прохання прийняти рішення про залишення позову без розгляду, просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені останнім витрати на правничу допомогу у розмірі 19 682 грн , оскільки при зверненні до суду позивачем допущені необґрунтовані дії.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу залишено без розгляду. Призначено судове засідання з розгляду заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п.1 ч.3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ч.5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що зазначені витрати він поніс внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно частини 9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із правового аналізу зазначених вище норм Закону вбачається, що обов`язковою умовою для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Виробнича компанія «Люкс-Ойл » звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача грошової суми за договором купівлі - продажу майна, підписану директором ТОВ, хоча на час звернення до суду гроші за продане майно були отримані особою, що підписала позов, що підтверджується відповідною розпискою.

Тобто позивач звернувся до суду з завідомо безпідставним позовом, за відсутності предмета спору.

Крім цього у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «Виробнича компанія «Люкс-Ойл » проти стягнення з нього зазначених витрат не заперечувало, лише просив зменшити суму яка підлягає стягненню до 1000 грн у зв`язку із її неспівмірністю зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Таким чином позивач визнав, наявність в своїх діях при зверненні до суду з позовом необґрунтованих дій, які свідчать про його зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У клопотанні від 15.07.2024 ТОВ «Люкс-Ойл» просило зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн, посилалось на не співмірність заявлених вимог та на те, що зазначена сума поставить позивача в скрутне матеріальне положення.

Дослідивши матеріали справи та надані відповідачем докази на обґрунтування розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що визначений відповідачем розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тому апеляційний суд не погоджується з сумою, яку стягнув суд в рахунок компенсації витрат на правничу допомогу і вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Виробнича компанія «Люкс - Ойл» необхідно задовольнити частково, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2024 року - змінити, зменшивши розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача до 5000 грн.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ЛЮКС- ОЙЛ» - задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2024 року в частині розміру витрат на правничу допомогу - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Люкс-Ойл» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук