Рішення

від 09.12.2024 по справі 930/1674/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1674/24

Провадження № 2/930/662/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 року Немирівський районний суд

Вінницької області в складі:

головуючого судді - Науменко С.М.

за участю: секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.,

учасників справи: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» про визнання права власності на майно ,-

в с т а н о в и в :

В червні 2024 року до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на переобладнану (в зв`язку з добудовою) 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 38 кв. м., в тому числі житловою 19,8 кв. м., на 3- кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58,6 кв. м., в тому числі житловою - 42,1 кв. м.

Позов мотивований тим, що на праві приватної власності її належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Дане майно належить її на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відповідно до рішення виконкому Немирівської міської ради від 21 серпня 2002 року № 62. Право власності на квартиру зареєстровано Комунальним підприємством «Тульчинське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер № 2314-21.

Квартира потребувала капітального ремонту, в ході якого вона побудувала прибудову, внаслідок чого змінився склад квартири.

Всі роботи виконано з її власних будівельних матеріалів, за її власні кошти.

Оформлення проектно-кошторисної документації та відповідних дозволів на будівництво потребувало часу та значних фінансових витрат, яких у неї на час початку будівництва не було, тому будівлю нею збудовано самовільно, лише на підставі рішення зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 24.09.2010 року та рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради від 20.02.2007 року за № 38 «Про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку, житлових прибудов та продаж житлових будинків незакінчених будівництвом в м. Немирові».

Зараз у неї виникла необхідність зареєструвати за собою право власності на самовільно побудоване майно, але оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи на нього, то вона змушена звернутися за вирішенням цього питання до суду.

Відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може буди за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суду може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Власником земельної ділянки, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку, є відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» міста Немирова» вул. Леонтовича, 18, членом якого є вона.

22.07.2024 Немирівський районний суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі. Позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що стверджується копією Свідоцтва про право власності на житло, виданого відповідно до рішення виконкому Немирівської міської ради від 21 серпня 2002 року № 62.

Згідно зі вказаним Свідоцтвом про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, загальна площа одноквартирної квартири житловою площею 19,8 кв. м., та загальною площею 38,0 кв. м.

Як вбачається з копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , вказана квартира має загальну площу 56,8 кв. м., житлову 42,1 кв. м., та складається з 1-коридор загальною площею 4,8 кв. м., 2-санвузол загальною площею 3,4 кв. м., 3-кухня загальною площею 6,5 кв. м., 4- кімната загальною площею 19,8 кв. м., 5-кімната загальною площею 11,1 кв. м., 6-кімната загальною площею 11,2 кв. м.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12.06.2013 у справі № 6-32цс13.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як вбачається з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В пункті 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України) та землекористувачі (стаття 95 ЗК України). Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 906/392/18 (постанова ВП ВС від 5 листопада 2019 року), зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005.

Стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Тобто право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13квітня 2011 року № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Приймаючи до уваги викладене, суд встановив, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності в позасудовому порядку.

Отже, оскільки позивач здійснив добудову та реконструкцію належної йому на праві власності квартири, яка розташована на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні, та має перешкоди в реєстрації належного йому нерухомого майна, здійснив усі можливі дії для належного оформлення права власності, а тому за позивачем потрібно визнати право власності на належну йому квартиру з урахуванням добудов та реконструкцій, а позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне» про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на переобладнану (в зв`язку з добудовою) 1- кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 38 кв. м., в тому числі житловою - 19,8 кв. м., на 3- кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею - 58,6 кв. м., в тому числі житловою - 42,1 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне», адреса місцезнаходження: вул. Леонтовича, 18, м. Немирів, Вінницька область.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко