Ухвала

від 19.12.2024 по справі 334/4889/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 19.12.2024

Справа № 334/4889/24

Провадження № 2/334/2258/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни про відвід судді,

встановив:

Ленінським районним судом міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В. розглядається цивільна справа № 334/4889/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради про скасування наказу в частині стягнення заробітної плати.

18.12.2024 представником позивачки адвокатом Коломоєць І.В. в електронній формі подана заява про відвід судді Фетісова М.В. Заява обґрунтована тим, що в судовому засіданні 18.12.2024 головуючий суддя по справі усно повідомив про відсутність квитанції про сплату судового збору, за позовну вимогу за № 1 щодо скасування наказу (в частині) про звільнення, із посиланням на те, що в позові третім пунктом вимог зазначено «При відкритті провадження по справі, вирішити питання та відстрочити позивачу ОСОБА_1 , сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі». Адвокат Коломоєць І.В. пояснила, що судовий збір має бути стягнуто в рішенні суду, та прохала оголосити технічну перерву 10 хвилин для сплати судового збору. Однак суд відмовив, пославшись на відсутність такої норми на перерву в кодексі, та попрохав видалитися з кабінету, так як він видаляється до нарадчої кімнати. За час знаходження судді в нарадчій кімнаті, сторона позивача оплатила судовий збір та відразу роздрукувала її в канцелярії суду. Після повернення судді з нарадчої кімнати, з зазначеною квитанцією в руках, сторони заслухали ухвалу суду про залишення позову без руху. Суддя вказав, що залишено без руху весь позов з двома позовними вимогами, тобто вимогу про скасування наказу про звільнення та вимогу про стягнення заробітної плати. Суд не вирішив в ухвалі про відкриття провадження питання про відстрочення судових витрат, а вже після закінчення з`ясування обставин та оголошення письмових доказів, з власної ініціативи «згадав» про судовий збір. Суд позбавив позивача права на доступ до суду, адже залишив без руху весь позов (не в частині), тобто залишив без руху також і позовну вимогу про стягнення заробітної плати, від сплати якої позивачка звільнена. Вважає це грубим та істотним порушенням права на правосуддя, порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суддя відмовив в оголошенні 5-10 хвилинної перерви для сплати судового збору та залишив позов без руху, що призвело до перенесення слухання справи аж на 20.01.2025 року та затягування розгляду справи. Судом з`ясовані, свідки допитані, письмові матеріали дослідженні, залишилось тільки ухвалити рішення. Такі дії судді свідчать про незацікавленість в об`єктивному розгляді справи та в її затягуванні. Провадження у справі відкрито 18.06.2024, однак станом на 18.12.2024 справу про трудовий спір не розглянуто, чим порушено строки розгляду справи, передбачені частиною другою статті 210 ЦПК України. Спір стосується виплати заробітної плати, строки розгляду яких, завжди є скороченими, так як заробітна плата є джерелом для існування. Під час розгляду справи суд не надав можливості учасникам справи задавати питання, після їх пояснень та допиту, що є порушенням пункту 5 статті 227 ЦПК України. Вважає, що головуючий суддя у справі Фетісов М.В. має особисту заінтересованість у невірному результаті розгляду, упереджене та необ`єктивне ставлення до справи.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вичерпний перелік підстав для відводу судді наведений у статтях 36 та 37 ЦПК України.

Представник позивачки адвокат Коломоєць І.В. зазначила підставами для відводу інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності судді відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Однією з підстав відводу судді представник позивачки зазначила те, що 18.12.2024 суд залишив без руху позовну заяву повністю у зв`язку з несплатою судового збору за одну з позовних вимог. Проте, на її думку, він мав залишити без руху позовну заяву лише в частині даної вимоги. При цьому суд не оголосив перерву у судовому засіданні за клопотанням представника позивачки для надання їй часу одразу сплатити судовий збір та продовжити розгляд справи. Також суддя не вирішив дане питання при відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наступною підставою для відводу представник позивачки зазначила те, що трудовий спір не розглянуто у строки, передбачені частиною другою статті 210 ЦПК України.

Проте вказана обставина не свідчить про упередженість та небезсторонність судді.

Ще однією підставою для відводу представник позивачки зазначила те, що під час розгляду справи суддя не надав можливості учасникам справи задавати питання, після їх пояснень та допиту, що є порушенням пункту 5 статті 227 ЦПК України.

Вказана обставина також не свідчить про упередженість та небезсторонність судді.

Таким чином представником позивачки не доведено, що головуючий суддя Фетісов М.В. виявляв упередженість або необ`єктивність у цій справі.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивачки відводу, оскільки нею не доведено жодних підстав, визначених статтями 36 та 37 ЦПК України для відводу судді та не надано доказів упередженості, необ`єктивності або особистої заінтересованості судді.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

визнати необґрунтованим заявлений представником позивачки ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни відвід судді.

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни про відвід судді у цивільній справі № 334/4889/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради про скасування наказу в частині стягнення заробітної плати, передати до канцелярії Ленінського районного суду міста Запоріжжя для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Фетісов