Рішення

від 22.10.2024 по справі 486/409/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/409/24

Провадження № 2-о/486/30/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі - Манзенко В.В.,

за участю: заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Ткаченка А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національна гвардія України в особі військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту постійного проживання та реєстрації місця проживання,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національна гвардія України в особі військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту постійного проживання та реєстрації місця проживання.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вона народилася в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 13.01.1984 року її батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані та проживали у будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 - матері її батька. Також, з 13.01.1984 року по 10.03.1992 року заявник проживала та була зареєстрована за даною адресою, а у домовій книзі було зроблено запис про реєстрацію її місця проживання за вищевказаною адресою, потім зроблено відмітку про зняття з місця реєстрації. З 24.06.1992 року по 23.11.1995 року її місце проживання було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується записом у домовій книзі. З 23.11.1995 року по 25.12.1997 року місце її проживання було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . З 24.07.1998 року по 09.09.1998 року її місце проживання також було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується записом у домовій книзі. Однак, 09.09.1998 року заявника було знято з реєстраційного обліку за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із виїздом на навчання, а з 08.10.2002 року по 03.12.2002 року місце її проживання було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, дані про проживання та реєстрацію місця проживання в період з 09.09.1998 року по 08.10.2002 року в домових книгах відсутні. Так як, вона є військовослужбовцем і перебуває на квартирному обліку за місцем служби та під час перевірки факту для перебування на квартирному обліку даних, виникла необхідність у наданні довідки про підтвердження її проживання в смт. Костянтинівка в період з 13.01.1984 року по 03.12.2002 року. Після заявник звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська та до Арбузинської селищної ради, з метою отримання зазначеної довідки, але отримала відповідь про відсутність інформації та було роз`яснено, що на підставі домової книги не можливо сформувати довідку про проживання та реєстрацію місця проживання у зазначений період. Оскільки, в позасудовому порядку вирішити дане питання неможливо, вона змушена звернутись до суду.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала з підстав викладених в заяві та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_5 проти вимог заяви не заперечував.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що він є батьком заявника. Повідомив, що ОСОБА_1 з народження і до 2002 року була прописала із ним за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали по справі, та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 30.09.1982 року, актовий запис №345. В графі батько вказано « ОСОБА_2 », в графі мати « ОСОБА_3 » (а.с. 8).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого на ім`я - « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , Южноукраїнським РВ УДМС України в Миколаївській області від 24.05.2016 року, остання з 05.05.2010 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 29-30).

Як вбачається з копії атестату про неповну загальну середню освіту серії НОМЕР_4 від 12.06.1997 року, закінчила у 1997 році середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №4 м. Южноукраїнська Миколаївської області (а.с. 10).

Згідно з повідомлення №5 від 04.03.2024 року голови житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_6 зазначено, що з метою формування списків військовослужбовців та членів їх сімей яким надається грошова компенсація у 2024 році за належне їм для отримання жиле приміщення на підставі постанови КМУ від 02.09.2015 року №728, щодо надання архівної довідки про підтвердження реєстрації у період з 19.06.1992 року по 03.12.2002 року за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

З довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.03.2024 року №55 вбачається, що штаб-сержант ОСОБА_1 з 08.12.2006 року до теперішнього часу, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

У довідці військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.03.2024 року №322 вказано, що штаб-сержант ОСОБА_1 , 1982 року народження, за час проходження на військовій службі при даній військовій частині у період з 29.11.2021 року по теперішній час дійсно перебуває на квартирному обліку (а.с. 6).

Архівний відділ Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 22.11.2023 року №02-11/1 на запит ОСОБА_1 від 21.11.2023 року №18/04-03 відповідно до документів архівного фонду - Костянтинівська селищна рада та її виконавчий комітет, надав копії з погосподарських книг за 1977-1979 роки стосовно домогосподарств по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 . Погосподарські книги Костянтинівської селищної ради в архівному відділі зберігаються з 1944 по 1979 роки (а.с. 17-24).

Судом досліджено копії аркушів із погосподарських книг, у яких вказано факт проживання та реєстрації, а також зняття з реєстрації ОСОБА_1 у періоди: з 13.01.1984 року по 10.03.1992 року; з 24.06.1992 року по 23.11.1995 року; з 23.11.1995 року по 25.12.1997 року ; з 24.07.1998 року по 09.09.1998 року (а.с. 18-23, 33-37, 38-42).

Заявник зазначає, що її з 09.09.1998 року було знято з реєстраційного обліку за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із виїздом на навчання, а з 08.10.2002 року по 03.12.2002 року місце її проживання було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 28.11.2023 року №К-50-23 на запит заявника щодо надання довідки місця проживання за вищевказаною адресою вбачається, що селищна рада не володіє даною інформацією, та повідомила, що після поділу Арбузинського району с. Костянтинівка було приєднано до Вознесенського району Миколаївської області (а.с. 15).

25.12.2023 року за №К-309/04-06 Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області надав відповідь виконувачу функцій і повноважень начальнику райвійськадміністрації, заступнику начальника райвійськадміністрації Шараті А., щодо звернення на Урядову гарячу лінію від 07.12.2023 року №КО-16529018 ОСОБА_2 про надання довідки місця проживання на ОСОБА_1 , 1982 року народження, за адресою: АДРЕСА_4 , Центр надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська повідомив про порядок здійснення реєстрації місця проживання органом реєстрації (а.с. 11-12).

Судом також досліджено інші матеріали справи: копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; довідка Центру надання адміністративних послуг м.Южноукраїнська Миколаївської області від 29.01.2024 року №180 на заяву ОСОБА_2 від 26.01.2024 року; відповідь Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 07.12.2023 року №К-53-23 на заяву ОСОБА_7 від 28.11.2023 року №КО-16477531, копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.12.2007 року на спадкоємця цілої частки майна за вищевказаною адресою на ОСОБА_2 ; копію Витяга Южноукраїнської державної нотаріальної контори №12142693 від 13.12.2007 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі, у якому зазначено, що ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину; копію Витяга Арбузинського БТІ №17195050 від 25.12.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно; довідку Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Миколаївської області від 26.01.2023 року №88 про склад сім`ї зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с. 9, 13, 14, 25, 26, 27, 32).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив факт прописки заявника в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , з 07.08.1982 по 2002 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.17 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), яким було врегульовано цивільні відносини до 01.01.2004 року, місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Аналогічно, у відповідності до ст.29 діючого Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом. Відповідно до вимог п.15 Постанови ПВСУ №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя наявність чи відсутність прописки не є визначальною обставиною.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22.11.2012 №1077 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), в адресно-довідковому підрозділі територіального органу ДМС картотека складається з талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні та відомостей про реєстрацію місця проживання особи.

Відомості про реєстрацію місця проживання осіб зберігаються в картотеці до надходження талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні стосовно цих осіб, після чого вилучаються і знищуються. Талони зняття з реєстрації місця проживання в Україні зберігаються в картотеці до надходження відомостей про реєстрацію місця проживання осіб за новим місцем проживання або протягом шести років, після чого вилучаються і знищуються.

Талони зняття з реєстрації місця проживання в Україні, що складені стосовно громадян у зв`язку зі зміною прізвища, імені, по батькові, зберігаються протягом двадцяти років, після чого вилучаються і знищуються.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», з 04.04.2016 року повноваження у сфері реєстрації/зняття з реєстраційного обліку місця проживання/перебування фізичних осіб делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 затверджені Правила реєстрації місця проживання, згідно яких видача довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органом реєстрації, яким підприємствами по обслуговуванню житлового фонду передані реєстраційні картки (форма 16) та поквартирні картки.

Відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» від 07.02.2022 року №265, визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Однак, дані про проживання та реєстрацію місця проживання в період з 09.09.1998 року по 08.10.2002 року в домових книгах відсутні. До того ж, заявник є військовослужбовцем і перебуває на квартирному обліку за місцем служби, а тому виникла необхідність у наданні довідки про підтвердження її проживання в смт. Костянтинівка в період з 13.01.1984 року по 03.12.2002 року.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (в редакції від 03.11.2006 року) визначене гарантоване державою право щодо реалізації конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до абз.1 п.1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (в редакції від 07.11.2017 року) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до абз.4 п.1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (в редакції від 18.09.2018 року), військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормами ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На переконання суду, заявник належними та допустимими доказами підтвердила факт її постійного проживання та реєстрації в період з 13.01.1984 року по 23.11.1995 року, з 24.07.1998 року по 03.12.2002 року та з 23.11.1995 року по 25.12.1997 року в будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що іншим шляхом, крім судового, даний факт встановити неможливо, встановлення цього факту для заявника буде мати суттєве значення, від якого залежить виникнення особистого немайнового права на внесення та отримання даних Єдиного державного демографічного реєстру, а тому суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За змістом ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національна гвардія України в особі військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту постійного проживання та реєстрації місця проживання, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та реєстрації місця проживання: з 13.01.1984 року по 23.11.1995 року та з 24.07.1998 року по 03.12.2002 року за адресою: АДРЕСА_1 ; з 23.11.1995 року по 25.12.1997 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні вступної і резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Савін