Рішення

від 11.12.2024 по справі 672/1106/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1106/24

Провадження №2/672/540/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пономаренко Л.Е.,

за участю секретаря судового засідання Шкробот К.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті ГородкуХмельницької областів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Сатанівськоїселищної радиХмельницького районуХмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом про визнання за ним права власності на спадкове домоволодіння по АДРЕСА_1 , як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_2 . В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що дане домоволодіння було побудоване батьком спадкодавиці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , технічна документація на будинок не виготовлялася і правовстановлюючі документи не видавалися. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав на спадкове домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, спадщину після її смерті прийняла їх донька ОСОБА_2 , але не оформила своїх прав на спадкове домоволодіння, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Позивач, будучи спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом, частково оформив спадщину, отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки та житловий будинок АДРЕСА_2 , проте не може оформити право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нього.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представником позивача в позові сформовано вимогу про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Сатанівської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно технічної документації було збудоване в 1950 році ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло спірне домоволодіння.

Згідно довідки Хмельницького обласного державного нотаріального архіву від 11.10.2024, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла спадкоємець першої черги за законом - дружина померлого ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном (в розумінні ст. 549 ЦК України 1963р.), однак свої спадкові права на спірне домоволодіння не реалізувала з підстав відсутності правовстановлюючого документа на нього. Зазначене підтверджується довідкою Іванковецької сільської ради, згідно якої ОСОБА_4 фактично вчасно вступила в управління спадковим майном після смерті чоловіка ОСОБА_3 , до дні його смерті постійно проживали разом, спільно вели господарство.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб встановлено, що 11 червня 1961 року здійснено державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , тобто існує розбіжність в імені дружини. Згідно ж витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть та про народження ОСОБА_6 значиться як ОСОБА_7 .

Суд надає оцінку експертному висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз, в якому зазначено, що з практики лінгвістичних експертиз відомі численні випадки фіксації в документах однієї особи різних кодифікованих та розмовних варіантів особових імен. Найчастіше такі розбіжності виникають через змішування варіантних пар імен, що виникають внаслідок регіональних особливостей засвоєння імені в українській системі особових імен. Ф Фіксація розмовних варіантів імен внаслідок збігу гіпокористичних форм етимологічно віддалених імен призводить до випадків записів в офіційних документах однієї особи етимологічно віддалених імен. Відомі випадки сплутування особових імен на зразок «ЛЮДМИЛА» та «ЛИКЕРА» (розм. «ЛІКОРА»). Таке зближення відбувається переважно внаслідок збігу гіпокористичних та розмовних варіантів зазначених особових імен у діалектному ареалі, де зроблено відповідні записи, зокрема: « ОСОБА_8 »,« ОСОБА_9 »,« ОСОБА_10 »,« ОСОБА_11 » (найчастіше через «Лукера»/«Люкера» тощо від «Ликера» та аналогічного ряду розмовних імен від « ОСОБА_7 ». Поширеність варіантів цих особових імен в усному мовленні часто призводить до взаємозаміни повних особових імен, тому в документах однієї особи фіксуються різні офіційні відповідники. Однією з причин такої взаємозаміни також може бути рідкісне вживання в мовній практиці регіогу, де зроблено запис,одного з таких імен, паронімічне зближення основ, графічна подібність та міжмовні перетворення.

Особові імена « ОСОБА_12 » та «ЛІКОРА», рос. «ЛИКОРА» у документах зазначеної особи, наданих для експертизи, є ідентичними.

Сукупність вищеописаного дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_4 дійсно являлась дружиною ОСОБА_3 і прийняла спадину післясмерті чоловіка.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Згідно матеріалів витребуваної судом спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняла її донька ОСОБА_13 - спадкоємець за законом та частково оформила.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінено на прізвище « ОСОБА_14 ».

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_15 змінено на прізвище « ОСОБА_6 ».

16.03.2016 ОСОБА_2 одержала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею по 2,09 га, розташовані на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25.06.2021 ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла.

Згідно матеріалів витребуваної судом спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 .

18.09.2024 ОСОБА_1 одержав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 2,0934 га та 2,0936 га відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Іванковецької сільської ради.

15.11.2024 ОСОБА_1 одержав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа, який встановлює право власності на спадкове майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно дост. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування.

Відповідно дост.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1ст. 1216 ЦК Україниспадкуваннямєперехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичноїособи,якапомерла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців).

Частиною першоюст.1235ЦК Українипередбачено,що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 5ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1ст.1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове домоволодіння для позивачки є відсутність правовстановлюючого документа та відсутність реєстрації права власності на нього.

За життя ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 правовстановлюючі документи не отримували, державну реєстрацію спірного домоволодіння не проводили.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до норм вказаногоЗакону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Закон України«Про регулювання містобудівної діяльності»набрав чинності 12 березня 2011 року. У пункті 9 Розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону передбачений певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.

Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Тому, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Отже, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 липня 2019 року у справі №206/6298/16-ц (провадження № 61-31398св18), від 26 лютого 2020 року у справі №607/16873/18 (провадження № 61-12451св19).

У матеріалах справи наявна копія технічного паспорту, складеного КП ГМР «Городоцьке БТІ», в якому зазначено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 збудований у 1950 році. Тобто, спірний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, а отже, померлий ОСОБА_3 набув за життя право власності на вказане домоволодіння, яке перейшло в порядку спадкування до його дружини ОСОБА_4 , після її смерті - до їхньої доньки ОСОБА_2 , в подальшому до спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно звіту технічного стану спірного житлового будинку, будинок знаходиться в задовільному стані та придатний для проживання.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.89, 206, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сатанівськоїселищної радиХмельницького районуХмельницької області провизнання прававласності наспадкове майнозадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 правовласності надомоволодіння,що знаходитьсяпо АДРЕСА_1 ,до складуякого входить:глиновалькований обложенийцеглою житловийбудинок «А»загальною площею89,2кв.м.,житловою площею49,7кв.м.,камінний погреб«Б» площею14,2кв.м.,глиновалькований хлів«В» площею70,6кв.м.,глиновалькована літнякухня «Ж»площею 25,0кв.м.,в порядкуспадкування зазаповітом післясмерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка прийняла, але не оформила спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , яка прийняла, але не оформила спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 .

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданапротягом тридцятиднівздня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Сатанівська селищнарада Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406118, місце знаходження: вул.Бузкова, буд. 135 Ж, смт.Сатанів Хмельницький район Хмельницька область, 32034.

Суддя Л.Е.Пономаренко