Рішення

від 19.12.2024 по справі 683/3527/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3527/24

2/683/1462/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/3527/24, 2/683/1462/2024 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

08 листопада 2024 року адвокат Грушевий Ю.В. в інтересах ТОВ «ФК «Віва Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314 від 25.01.2024 року в розмірі 29 550 грн., яка складається з 7 500 грн. - заборгованість за кредитом, 22 050 грн. - заборгованість за відсотками, а також 3 028 грн. судового збору та витрати на правову допомогу 10 600 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 25.01.2024 року між ТОВ «ФК «Віва капітал» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314, за умовами якого їй надано споживчий кредит в розмірі 7 500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі від 877,10 % до 896,70 % (1,47 % (денна) перші 20 днів, 2,45 % (денна) з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 70643,16% до 162551,83%. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому п.1.3.1 кредитного договору.

Оскільки позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а останній в порушення норм закону та умов договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконала зв`язку з чим станом на 31.10.2024 року заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314 від 25.01.2024 року в розмірі 29 550 грн., яка складається з 7 500 грн. - заборгованість за кредитом, 22 050 грн. - заборгованість за відсотками, позивач звернувся в суд з позовом до позичальника про стягнення боргу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року, не скористався.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Ураховуючи наведене та те, що ухвала суду та копія позовної заяви з додатками разом судом, надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, була повернена до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення ухвали суду та копії позовної заяви з додатками в день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученною ухвала суду та копії позовної заяви з додатками вважається в день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, що узгоджується з висновками в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18) та від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.01.2024 року між ТОВ «ФК «Віва капітал» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314, за умовами якого їй надано споживчий кредит в розмірі 7 500 грн., строком на 120 днів з 25.01.2024 року по 24.05.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі від 877,10 % до 896,70 % (1,47 % (денна) перші 20 днів, 2,45 % (денна) з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 70643,16% до 162551,83%.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому п.1.3.1 кредитного договору.

Відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, цим самим погодився з умовами відкриття кредитної лінії, що підтверджується п.7,11, 7,17 та 8 Договору.

ТОВ «ФК «Віва капітал» 25.01.2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 7 500 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про ідентифікацію від 25.01.2024 року, листом від 14.10.2024 року та копією договору №М1805/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 18.05.2023 року.

ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернула у визначені договором строки.

Згідно розрахунку позивача станом на 31 жовтня 2024 року загальна заборгованість за кредитом становить 29 550 грн., яка складається з 7 500 грн. - заборгованість за кредитом, 22 050 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем письмові докази свідчать, що 25.01.2024 року між ТОВ «ФК «Віва капітал» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314, за умовами якого їй надано споживчий кредит в розмірі 7 500 грн., строком на 120 днів з 25.01.2024 року по 24.05.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі від 877,10 % до 896,70 % (1,47 % (денна) перші 20 днів, 2,45 % (денна) з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 70643,16% до 162551,83%.

Даний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «D8Q7G73» відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч.13 ст.11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів, які б спростували існуючу заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

03 жовтня 2024 року на адресу ОСОБА_1 позивачем надіслано претензію-вимогу про виконання грошових зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитної лінії старт» №1402540607314 від 25.01.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 було надано строк 30 календарних днів з дня отримання даної вимоги сплатити існуючу заборгованість, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією претензії-вимоги від 03.10.2024 року вих. №4097 та фіскальним чеком.

Однак, у визначений строк ОСОБА_1 в добровільному порядку не було погашено заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитної лінії старт» №1402540607314 від 25.01.2024 року.

Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності, визначеного у ч.1 ст.13 ЦПК України,а також того, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314 від 25 січня 2024 року, допустила прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з неї на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 29 550 грн., яка складається з 7 500 грн. - заборгованість за кредитом, 22 050 грн. - заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати в сумі 10 600 грн. на професійну правничу (правову) допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.01.2022 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» був укладений договір про надання правової допомоги. Крім того суду також була надана платіжна інструкція № LK199/11 від 22.10.2024 року та акт виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 04.01.2022 року.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надійшло.

Отже враховуючи, що позивачем надано докази витрат на правову допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначені витрати в сумі 10 600 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» №1402540607314 від 25.01.2024 року в розмірі 29 550 грн., яка складається з 7 500 грн. - заборгованість за кредитом, 22 050 грн. - заборгованість за відсотками, а також 3 028 грн. судового збору та 10 600 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», місцезнаходження: 20600, вул. Таранця, 20, м.Шпола, Черкаської обл., ЄДРПОУ 40860735.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Суддя: