Рішення

від 28.11.2024 по справі 496/2215/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2215/24

Провадження № 2/496/1655/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Ткаченко В.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна та заборони на його відчуження,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і просить скасувати арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданою державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Біляївському районі та м. Теплодар (постанова серії АА № 344357 від 04.08.2006 року), зареєстрований 21.08.2006 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідний запис про заборону (реєстраційний номер обтяження 3631976).

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власницею земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер 5121081400:02:004:0297, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 290407, виданим 15.01.2007 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області. Зазначений державний акт було видано їй на підставі рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 18.08.2006 року № 21. Своє право власності вона зареєструвала 15.01.2007 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 18.07.2018 року № НВ-5106563892018. З метою відчуження вказаного нерухомого майна, вона звернулась до нотаріуса, однак їй було роз`яснено про неможливість здійснення будь-якого правочину щодо земельної ділянки через наявність накладеного арешту. Підставою для накладення заборони стала постанова серії АА № 344357 віл 04.08.2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, видана державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Біляївському районі та м. Теплодар. Реєстраційний запис про арешт нерухомого майна було здійснено державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори 21.08.2006 року. При цьому зазначено, що власник земельної ділянки відповідач по справі ОСОБА_2 , який їй не відомий та не зрозуміло яке відношення він має до спірної земельної ділянки. Вона звернулась до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та отримала відповідь про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відсутня інформація щодо накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вважає, що накладення арешту на належне їй майно є безпідставним та порушує її право власності, а отже повинно бути скасовано.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер 5121081400:02:004:0297, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 290407, виданим 15.01.2007 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області, який було видано їй на підставі рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 18.08.2006 року № 21 (а.с. 7).

Право власності на вищезазначену земельну ділянку, зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 18.07.2018 року № НВ-5106563892018 (а.с. 9-10).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 360696011 від 02.02.2024 року накладено арешт на нерухоме майно (номер запису про обтяження 3631976).

Підставою для накладення заборони стала постанова серії АА 344357 державного виконавця ВДВС у Біляївському районі та м. Теплодар про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на вищевказану земельну ділянку накладено арешт. Реєстраційний запис про арешт нерухомого майна було здійснено державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори 21.08.2006 року, реєстраційний номер обтяження 3631976. При цьому зазначено, що власник земельної ділянки відповідач по справі ОСОБА_2

Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_2 та на підставі якого накладено арешт (реєстраційний номер 3631976) на земельну ділянку АДРЕСА_1 , на примусовому виконанні не перебуває. Надати більш детальну інформацію стосовно громадянина ОСОБА_2 не представляється можливим, оскільки ОСОБА_3 не є представником сторін виконавчого провадження, та відповідно до «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого Міністерством юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки (а.с. 11).

Таким чином, наявність арешту, накладеного державним виконавцем 04.08.2006 року на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позбавляє позивача права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а ч. 1 ст. 319 цього Кодексу встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст. 391 ЦК України, особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майно.

Відповідно доч.1ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» №1404-VIIIвід 02.06.2016 року, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Враховуючи те, що в позасудовому порядку зняти арешт наразі неможливо, суд приходить до висновку про те, що арешт на вищезазначену земельну ділянку має бути знятий в порядку захисту прав власника арештованого майна, яке належить позивачу, у відповідності до ст. 391 ЦК України.

Суд також вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна, оскільки пунктом 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 року, передбачено, що у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивач, як власник майна, не має можливості іншим шляхом захистити свої права, внаслідок чого приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна та заборони на його відчуження задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданою державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Біляївському районі та м. Теплодар (постанова серії АА № 344357 від 04.08.2006 року), зареєстрований 21.08.2006 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідний запис про заборону (реєстраційний номер обтяження 3631976).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 28.11.2024 року.

Суддя О.І. Трушина