Постанова

від 12.12.2024 по справі 760/17750/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 760/17750/23

Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1139/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Олімп"

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 03 червня 2024 року, місце ухвалення рішення - м.Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 10 червня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Олімп" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, сплачених за майнові права на квартиру та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Олімп" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, сплачених за майнові права на квартиру та моральної шкоди. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказував, що 06.10.2021 року між ним та ПрАТ "Олімп" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № С4/80, відповідно до якого ПрАТ "Олімп" зобов`язалось в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,87 кв.м. Згідно договору запланований термін завершення будівництва і введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2 квартал 2023 року. Виконуючи умови договору, позивач сплатив відповідачу грошові кошти на загальну суму 275 974 грн. У травні 2023 року представники ПрАТ "Олімп" в усному порядку повідомили позивача, що виконання даного договору є неможливим, оскільки у зв`язку із оголошеним військовим станом на території України, дозвіл на будівництво у продавця обмежений. ОСОБА_1 було направлено претензію керівнику ПрАТ "Олімп", в якій він просив розірвати укладений між ними договір купівлі-продажу майнових прав та повернути йому сплачені грошові кошти в сумі 275 974 грн. Позивач зазначав, що на час подання позовної заяви до суду, відповіді від відповідача він не отримав. За доводами позивача, відповідно до пункту 7.4. укладеного договору, покупець може розірвати договір, склавши додаткову угоду з продавцем. Позивач вказував, що відповідно до пункту 7.6. укладеного договору у випадках, передбачених пунктом 7.5., строк виконання сторонами зобов`язань за даним договором відкладається на період, протягом якого діяли обставини та їх наслідки. Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна повідомити в письмовій формі іншу сторону не пізніше 10 днів з дня їх настання. Позивач стверджує, що продавцем не були виконані вказані умови договору. Позивач вказує, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, оскільки він живе в стані стресу, фактично залишившись без житла і коштів. Моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн. За даних обставин, ОСОБА_1 просив: розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № С4/80 на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,87 кв.м, укладений 06.10.2021 року між ПрАТ "Олімп" та ОСОБА_1 ; стягнути з ПрАТ "Олімп" на його користь грошові кошти в сумі 275 974 грн., сплачені ним за майнові права на квартиру, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №С4/80 від 06.10.2021 року; стягнути з ПрАТ "Олімп" на його користь 10 000 грн., у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.06.2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Олімп" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, сплачених за майнові права на квартиру та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що 06.10.2021 року між ним та ПрАТ "Олімп" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № С4/80, відповідно до якого ПрАТ "Олімп" зобов`язалось в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,87 кв.м. Згідно укладеного договору, запланований термін завершення будівництва і введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2 квартал 2023 року. Виконуючи умови договору, позивач сплатив відповідачу грошові кошти на загальну суму 275 974 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Апелянт вказує, що 24.02.2022 року на території України розпочалися військові дії, на початку квітня 2022 року Чернігівська область та м.Чернігів були звільнені від ворога. Приблизно у травні 2023 року представники ПрАТ "Олімп" в усному порядку повідомили позивача, що виконання даного договору є неможливим, оскільки у зв`язку із оголошеним військовим станом на території України, дозвіл на будівництво у продавця обмежений. З`ясувавши, що будівництво не ведеться та не буде завершено у строки, визначені договором, позивач вирішив скористатися своїм правом на відмову від подальшого виконання договору та його розірвання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було направлено претензію керівнику ПрАТ "Олімп", в якій він просив розірвати укладений між ними договір купівлі-продажу майнових прав та повернути йому сплачені грошові кошти в сумі 275 974 грн. За доводами апелянта, на час подання позовної заяви до суду, відповіді від відповідача він не отримав. Апелянт стверджує, що відповідно до пункту 7.4. укладеного договору, покупець може розірвати договір, склавши додаткову угоду з продавцем. Апелянт вказує, що відповідно до пункту 7.6. укладеного договору, у випадках, передбачених пунктом 7.5., строк виконання сторонами зобов`язань за даним договором відкладається на період, протягом якого діяли обставини та їх наслідки. Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна повідомити в письмовій формі іншу сторону не пізніше 10 днів з дня їх настання. За доводами апелянта, відповідачем не були виконані вказані умови договору. Апелянт не погоджується із твердженням відповідача відносно того, що листом № 33/29-05 від 29.05.2023 року відповідач повідомив позивача про зміну термінів завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - на 4 квартал 2024 року, оскільки жодного доказу отримання позивачем такого письмового повідомлення відповідач суду не надав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що на даний час будівництво, згідно договору, не поновлено. Апелянт вказує, що кінець кварталу 2024 року - це грудень 2024 року, у зв`язку з чим, враховуючи, що роботи по будівництву навіть не розпочались, апелянт вважає, що здача будівлі в експлуатацію в такі строки є неможливою. За доводами апелянта, текст договору купівлі-продажу майнових прав складено відповідачем, а отже, саме відповідач має нести ризик, пов`язаний із неясністю викладених у ньому умов, які в даному випадку полягають у положенні договору щодо встановлення нечіткого та некоректного строку завершення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію (можливість його змінювати безліч разів за ініціативою забудовника в односторонньому порядку). Апелянт вважає, що дана некоректність в договорі та відсутність чітких строків завершення будівництва повинні тлумачитись на користь споживачів, і таким чином, застерігати забудовника у можливості наступної зміни терміну завершення будівництва та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію без реального виконання робіт по будівництву, а лише посилаючись на таку умову договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПрАТ "Олімп" просив залишити без змін обгрунтоване рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пирог Л.О. підтримала вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПрАТ "Олімп" - адвокат Городнича Т.В. просила залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи, не з`явився. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 06.10.2021 року між ПрАТ "Олімп" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №С4/80 (а.с.18-27). Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, передати у власність покупцеві майнові права на квартиру, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права. Згідно із вказаним договором, передачі підлягають майнові права на квартиру АДРЕСА_2 (пункт 2.2. договору). Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. укладеного договору, запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2 квартал 2023 року; терміни пунктів 2.5., 2.6. можуть бути змінені, з обов`язковим письмовим повідомленням покупця, що не є порушенням зобов`язань з боку продавця. Згідно з умовами пункту 4.1. договору, майнові права за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта. Акт підписується сторонами не пізніше 20 робочих днів з моменту введення об`єкта в експлуатацію при здійсненні покупцем оплати 100% загальної вартості майнових прав, що визначена у пункті 5.1. даного договору. Пунктом 5.1. договору визначено, що сторони погодили, що загальна вартість майнових прав за цим договором щодо квартири, на дату укладання договору, складає 662 334 грн. Відповідно до пунктів 7.2., 7.4. договору, продавець несе відповідальність за введення об`єкту нерухомості в експлуатацію та підписання акта; покупець у разі розірвання даного договору зобов`язаний скласти додаткову угоду з продавцем. У випадку розірвання договору укладається відповідна угода з зобов`язанням покупця сплатити неустойку на користь продавця у розмірі 5% від загальної суми договору.

На виконання умов договору позивачем було здійснено платежі грошових коштів на користь відповідача, а саме: 07.10.2021 року - 198 702 грн., 17.11.2021 року - 19 318 грн., 22.12.2021 року - 19 318 грн., 24.01.2022 року - 19 318 грн., 22.02.2022 року - 19 318 грн., а всього на загальну суму: 275 974 грн. (а.с.27-31).

Сторонами спору не заперечується, що до початку повномасштабного вторгнення забудовник здійснював будівництво житлового будинку.

Згідно з пунктом 9.2. укладеного між сторонами спору договору, сторони передбачили, що будь-які повідомлення чи вимоги, які направляються відповідно до умов даного договору, вважаються належним чином врученими іншій стороні, якщо вони направлені поштою цінним листом з повідомленням про вручення або з кур`єром під підпис сторони або представника сторони за поштовою адресою сторони, що вказана серед реквізитів сторін даного договору, крім випадків, коли відповідна сторона попередньо письмово повідомила про зміну своєї адреси.

На виконання умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу майнових прав №С4/80 від 06.10.2021 року, ПрАТ "Олімп", у відповідності до вимог пункту 9.2. договору, направило на адресу позивача рекомендований лист за вих. №33/29-05 від 29.05.2023 року, в якому міститься повідомлення позивача, що запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості змінено - на 4 (четвертий) квартал 2024 року (а.с.61-62).

Заперечуючи проти задоволення заявленого ОСОБА_1 позову, сторона відповідача стверджувала, що під час бойових дій на території м. Чернігова був пошкоджений кран на будівельному майданчику, і тому завершити будівництво у визначені договором терміни не було можливості. Крім того, самим договором не визначено остаточного строку завершення будівництва, і сторони погодили можливість зміни термінів, із повідомленням покупця, що не є порушенням зобов`язань з боку продавця. При цьому, відповідач наполягав на тому, що має змогу та виконає своє зобов`язання по будівництву об`єкту нерухомості та введенню його в експлуатацію у відповідний змінений строк, незважаючи на те, що позивач порушує умови договору та не сплатив всю суму коштів, обумовлену сторонами при його укладенні.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 до ПрАТ "Олімп" позову, судом першої інстанції було враховано, що спорудження будинку, на майнові права на квартиру в якому позивач уклав договір із відповідачем 06.10.2021 року, почалося незадовго до повномасштабного вторгнення на територію України, і на території міста Чернігова тривали активні бойові дії, а тому на об`єкті будівництва був пошкоджений будівельний кран, що визнається обома сторонами, і будівництво не могло вестися такими темпами, як до військового вторгнення. При цьому, суд першої інстанції врахував і позицію відповідача та його наполягання на виконанні умов договору, з урахуванням зміненого строку завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості, оскільки така умова передбачена укладеним між сторонами договором. За даних обставин, із врахуванням норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі, і положень статті 651 ЦК України, з огляду на викладені обставини та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено істотності допущеного відповідачем порушення умов договору, оскільки умовами договору сторони передбачили можливість зміни терміну завершення будівництва, і така зміна відбулася вперше, будівництво належним чином не могло вестися в умовах активних бойових дій, а відповідач у належний спосіб повідомив позивача про зміну терміну завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості на четвертий квартал 2024 року, і цей строк на час розгляду справи не сплинув. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, у зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди, як похідної від вимоги про розірвання договору. Разом з тим, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 03.06.2024 року зазначив, що положення договору щодо встановлення нечіткого та некоректного строку завершення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію (можливість його змінювати безліч разів за ініціативою забудовника в односторонньому порядку) повинно тлумачитись на користь споживачів, і таким чином застерігати забудовника у можливості наступної зміни терміну завершення будівництва та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію, без реального виконання робіт по будівництву, а лише посилаючись на таку умову договору. Отже, саме відповідач повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю умови договору щодо строку завершення будівництва, а сама по собі умова договору про можливість змінювати терміни будівництва з ініціативи забудовника не повинна бути тягарем для споживача його послуг та позбавляти права на своєчасне отримання житла.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року про відмову у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 до ПрАТ "Олімп" позову про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, сплачених за майнові права на квартиру та моральної шкоди, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що 06.10.2021 року між ним та ПрАТ "Олімп" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № С4/80, відповідно до якого ПрАТ "Олімп" зобов`язалось в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,87 кв.м. Згідно укладеного договору, запланований термін завершення будівництва і введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2 квартал 2023 року. Виконуючи умови договору, позивач сплатив відповідачу грошові кошти на загальну суму 275 974 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Апелянт вказує, що 24.02.2022 року на території України розпочалися військові дії, на початку квітня 2022 року Чернігівська область та м.Чернігів були звільнені від ворога. Приблизно у травні 2023 року представники ПрАТ "Олімп" в усному порядку повідомили позивача, що виконання даного договору є неможливим, оскільки у зв`язку із оголошеним військовим станом на території України, дозвіл на будівництво у продавця обмежений. З`ясувавши, що будівництво не ведеться та не буде завершено у строки, визначені договором, позивач вирішив скористатися своїм правом на відмову від подальшого виконання договору та його розірвання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було направлено претензію керівнику ПрАТ "Олімп", в якій він просив розірвати укладений між ними договір купівлі-продажу майнових прав та повернути йому сплачені грошові кошти в сумі 275 974 грн. За доводами апелянта, на час подання позовної заяви до суду, відповіді від відповідача він не отримав. Апелянт стверджує, що відповідно до пункту 7.4. укладеного договору, покупець може розірвати договір, склавши додаткову угоду з продавцем. Апелянт вказує, що відповідно до пункту 7.6. укладеного договору, у випадках, передбачених пунктом 7.5., строк виконання сторонами зобов`язань за даним договором відкладається на період, протягом якого діяли обставини та їх наслідки. Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна повідомити в письмовій формі іншу сторону не пізніше 10 днів з дня їх настання. За доводами апелянта, відповідачем не були виконані вказані умови договору. Апелянт не погоджується із твердженням відповідача відносно того, що листом № 33/29-05 від 29.05.2023 року відповідач повідомив позивача про зміну термінів завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - на 4 квартал 2024 року, оскільки жодного доказу отримання позивачем такого письмового повідомлення відповідач суду не надав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що на даний час будівництво, згідно договору, не поновлено. Апелянт вказує, що кінець кварталу 2024 року - це грудень 2024 року, у зв`язку з чим, враховуючи, що роботи по будівництву навіть не розпочались, апелянт вважає, що здача будівлі в експлуатацію в такі строки є неможливою. За доводами апелянта, текст договору купівлі-продажу майнових прав складено відповідачем, а отже, саме відповідач має нести ризик, пов`язаний із неясністю викладених у ньому умов, які в даному випадку полягають у положенні договору щодо встановлення нечіткого та некоректного строку завершення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію (можливість його змінювати безліч разів за ініціативою забудовника в односторонньому порядку). Апелянт вважає, що дана некоректність в договорі та відсутність чітких строків завершення будівництва повинні тлумачитись на користь споживачів, і таким чином, застерігати забудовника у можливості наступної зміни терміну завершення будівництва та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію без реального виконання робіт по будівництву, а лише посилаючись на таку умову договору.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей: 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 статті 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 статті 14 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

Приписами статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями ч.1 статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але і наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору, як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

Оскільки ч.2 статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту, і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

При оцінці істотності порушення умов договору, як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору, як санкція має бути максимально збалансованою і відповідати тяжкості правопорушення.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування положення ч.2 статті 651 ЦК України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 року у справі №686/19271/19, провадження № 61-9459св20.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 06.10.2021 року між ПрАТ "Олімп" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №С4/80 (а.с.18-27). Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, передати у власність покупцеві майнові права на квартиру, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права. Згідно із вказаним договором, передачі підлягають майнові права на квартиру АДРЕСА_2 (пункт 2.2. договору). Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. укладеного договору, запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2 квартал 2023 року; терміни пунктів 2.5., 2.6. можуть бути змінені, з обов`язковим письмовим повідомленням покупця, що не є порушенням зобов`язань з боку продавця. Згідно з умовами пункту 4.1. договору, майнові права за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта. Акт підписується сторонами не пізніше 20 робочих днів з моменту введення об`єкта в експлуатацію при здійсненні покупцем оплати 100% загальної вартості майнових прав, що визначена у пункті 5.1. даного договору. Пунктом 5.1. договору визначено, що сторони погодили, що загальна вартість майнових прав за цим договором щодо квартири, на дату укладання договору, складає 662 334 грн. Відповідно до пунктів 7.2., 7.4. договору, продавець несе відповідальність за введення об`єкту нерухомості в експлуатацію та підписання акта; покупець у разі розірвання даного договору зобов`язаний скласти додаткову угоду з продавцем. У випадку розірвання договору укладається відповідна угода з зобов`язанням покупця сплатити неустойку на користь продавця у розмірі 5% від загальної суми договору.

На виконання умов договору позивачем було здійснено платежі грошових коштів на користь відповідача, а саме: 07.10.2021 року - 198 702 грн., 17.11.2021 року - 19 318 грн., 22.12.2021 року - 19 318 грн., 24.01.2022 року - 19 318 грн., 22.02.2022 року - 19 318 грн., а всього на загальну суму: 275 974 грн. (а.с.27-31).

Сторонами даного спору не заперечується, що до початку повномасштабного вторгнення забудовник здійснював будівництво житлового будинку.

Згідно з пунктом 9.2. укладеного між сторонами спору договору, сторони передбачили, що будь-які повідомлення чи вимоги, які направляються відповідно до умов даного договору, вважаються належним чином врученими іншій стороні, якщо вони направлені поштою цінним листом з повідомленням про вручення або з кур`єром під підпис сторони або представника сторони за поштовою адресою сторони, що вказана серед реквізитів сторін даного договору, крім випадків, коли відповідна сторона попередньо письмово повідомила про зміну своєї адреси.

На виконання умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу майнових прав №С4/80 від 06.10.2021 року, ПрАТ "Олімп", у відповідності до вимог пункту 9.2. договору, направило на адресу позивача рекомендований лист за вих. №33/29-05 від 29.05.2023 року, в якому міститься повідомлення позивача, що запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості змінено - на 4 (четвертий) квартал 2024 року (а.с.61-62).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що відповідач належним чином повідомив позивача про зміну запланованого терміну завершення будівництва в порядку, визначеному умовами укладеного між сторонами спору договору.

У контексті законодавчих положень норм права, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року відносно того, що позивачем не доведено істотності допущеного відповідачем порушення умов договору, оскільки умовами договору сторони передбачили можливість зміни терміну завершення будівництва, і така зміна відбулася вперше, будівництво належним чином не могло вестися в умовах активних бойових дій, і при цьому, відповідач у належний спосіб повідомив позивача про зміну терміну завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості на четвертий квартал 2024 року, і цей строк на час розгляду справи не сплинув.

При цьому, судом першої інстанції було враховано, що спорудження будинку, на майнові права на квартиру в якому позивач уклав договір із відповідачем 06.10.2021 року, почалося незадовго до повномасштабного вторгнення на територію України, і на території міста Чернігова тривали активні бойові дії, а тому на об`єкті будівництва був пошкоджений будівельний кран, що визнається обома сторонами, і будівництво не могло вестися такими темпами, як до військового вторгнення. Разом з тим, суд врахував і позицію відповідача та його наполягання на виконанні умов договору, з урахуванням зміненого строку завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості, оскільки така умова передбачена укладеним між сторонами договором.

За вказаних вище обставин, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №С4/80, укладеного 06.10.2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Олімп", у зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди, як похідної від вимоги про розірвання договору.

При цьому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, викладеним у оскаржуваному рішенні від 03.06.2024 року, відносно того, що положення договору щодо встановлення нечіткого та некоректного строку завершення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію (можливість його змінювати безліч разів за ініціативою забудовника в односторонньому порядку) повинно тлумачитись на користь споживачів, і таким чином, застерігати забудовника у можливості наступної зміни терміну завершення будівництва та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію без реального виконання робіт по будівництву, а лише посилаючись на таку умову договору. Отже, саме відповідач повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю умови договору щодо строку завершення будівництва, а сама по собі умова договору про можливість змінювати терміни будівництва з ініціативи забудовника не повинна бути тягарем для споживача його послуг та позбавляти права на своєчасне отримання житла.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.06.2024 року, необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: