Ухвала

від 18.12.2024 по справі 750/3578/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 750/3578/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/551/24 Категорія - продовження строків тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

18 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі сторін кримінального провадження

захисника - адвоката ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Подвір`ївка Кельменецького району Чернівецької області, громадянину України, з повною вищою освітою, інваліду 2 групи одруженому, раніше не судимому, проживаючому в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, продовжений строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 січня 2025 року включно.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції вказав на те, що існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, з огляду на те, що в рамках досудового розслідування належить виконати вимоги ст.ст. 290 - 291 КПК України, тобто завершити ознайомлення сторони захисту зі значним обсягом матеріалів досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду, що неможливо завершити до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, свідчать, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому, підозра ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України унеможливлює застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, в задоволенні клопотання прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 відмовити, постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_8 обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Мотивує тим, що не дивлячись на те, що в описовій частині клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 строком на 60 днів, прокурор просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 на 30 днів.

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав та в усному доведенні до суду підстав та ризиків, що існують не довів, як і не надав суду письмових доказів, що свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснити відповідні дії, в тому числі і не довів суду та учасникам судового процесу, те, що він має реальну можливість їх здійснити, або намагався здійснити в майбутньому, до його затримання та утримання під вартою, тобто до 16 лютого 2024 року.

Сторона захисту заперечувала проти клопотання та звертала увагу на відсутність ризиків та доказів про їх реальне здійснення підозрюваним до затримання, а також про відсутність доказів про намагання підозрюваного їх здійснити. Одночасно із запереченням про застосування міри запобіжного заходу, як виняткової міри запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором необґрунтовано неможливість застосування іншого більш м`якого виду із передбачених законодавцем запобіжних заходів, стороною захисту пропонувалось застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Не зважаючи на недоведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність інших підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , слідчим суддею клопотання прокурора було задоволене.

Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти аргументів захисника, посилаючись на норми кримінально-процесуального закону, якими забороняється застосування будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, для осіб які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України, дослідивши матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Як убачається з матеріалів справи, у слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000109 від 18 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.

Після вручення письмового повідомлення про підозру, 16 лютого 2024 року, ОСОБА_8 був затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України КПК України.

18 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова до підозрюваного ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів.

Фактично досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.1 ст.114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України завершено і наразі триває ознайомлення підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування, яке неможливо завершити до спливу строку тримання під вартою, зважаючи на значний обсяг матеріалів досудового розслідування (22 томи), з яких 2 томи це протоколи негласних слідчих (розшукових) дій та більше 30 технічних носіїв інформації, більше двох десятків пакетів із речовими доказами, відеозаписи 20 обшуків, 3 слідчих експериментів, більше трьох десятків допитів, які тривали не менше ніж 160 годин.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не перевіряє докази на доведення тих ризиків, які вже були встановлені в судовому порядку при обранні запобіжного заходу, як безпідставно намагається довести захисник.

Слідчий суддя лише перевіряє наявність обставин, які вказують, що раніше встановлені ризики не зменшились, аж настільки, щоб вважати, що їм можна запобігти шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, або не зникли зі сплином часу та внаслідок проведених слідчих дій в рамках досудового розслідування. Лише встановлення нових ризиків, зобов`язує слідчого суддю перевірити докази на їх доведення. Однак, нових ризиків не було заявлено стороною обвинувачення та не встановлено слідчим суддею.

Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

На стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення, як помилково вважає сторона захисту. Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку, як помилково вважає захисник.

Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри та підтверджуються доказами, достатніми саме на етапі досудового розслідування для вирішення питання про застосування запобіжного заходу або його продовження.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.

Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, за які в сукупності передбачене покарання до десяти років позбавлення волі. Встановлені обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, вказують на можливість їх вчинення групою осіб за попередньою змовою, при цьому, кримінальні правопорушення пов`язані саме із наданням послуг особам, які не мають на це законних підстав, щодо їх виключення з військового обліку, що в подальшому сприяло незаконному перетину кордону таким особам чоловічої статі з метою уникнення призову до лав ЗСУ під час оголошеної загальної мобілізації, що підвищує ризик ухилення підозрюваного від досудового слідства та суду.

При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про мотиви, якими прокурор обґрунтував клопотання та мотиви слідчого судді при задоволенні цього клопотання, а також вказівка на незгоду сторони захисту з доводами сторони обвинувачення, не спростовують висновків суду щодо наявності обґрунтованих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та не спростовують висновків слідчого судді про можливість допущення ним неналежної процесуальної поведінки при обранні іншого більш м`якого виду запобіжного заходу.

Більш того, на спростування заявлених стороною обвинувачення ризиків, стороною захисту не наведено жодного вагомого аргументу, який міг би бути оцінений колегією суддів. При цьому, посилання на те, що прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_8 вчиняв дії, які б підтверджували обґрунтованість заявлених ризиків, не приймаються до уваги, адже до оголошення підозри підозрюваний не мав підстав для того, щоб вчиняти якісь дії по ухиленню від органу досудового розслідування, а після оголошення підозри щодо нього був застосований запобіжний захід, який цілком запобіг настанню будь-якому із заявлених прокурором ризиків, що свідчить про дієвість застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу, але це не свідчить про те, що він не вчинить таких дій у разі обрання менш суворого виду запобіжного заходу, як про це просить захисник.

Тобто, на даний час, обраний вид запобіжного заходу повністю запобігає встановленим ризикам можливої не процесуальної поведінки підозрюваного.

Усім наведеним в апеляційній скарзі обставинам, була надана належна оцінка, як під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так і під час продовження строку його дії, слідчим суддею досліджені всі необхідні докази, які є достатніми саме на даному етапі досудового розслідування.

Твердження захисника про те, що слідчим та прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених ризиків, не приймаються до уваги, оскільки їх наявність обґрунтована тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , обставинами їх вчинення, роллю підозрюваного у їх вчиненні, тих благ та можливостей, які він отримав для себе в результаті вчинення кримінально карних дій.

Більш того, на даному етапі досудового розслідування зарано говорити про зменшення заявлених стороною обвинувачення ризиків аж настільки, щоб вирішувати питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який як помилково вважає захисник, адже сторона захисту знайомиться з матеріалами кримінального провадження та зібраними доказами, сторона обвинувачення готується до складання обвинувального акту та його передачі до суду, отже, не всі процесуальні дії виконані, що також свідчить про обґрунтованість всіх заявлених ризиків.

Обставини справи, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , особливості розслідування такої категорії справ, зважаючи на необхідність у здійсненні ряду слідчих та процесуальних дій, вказують на те, що при більш м`якому запобіжному заході не буде забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного, а заявлені ризики є реальними, на час розгляду клопотання не зменшились та не зникли, і слідчий суддя вірно вказав на це у своєму рішенні та продовжив строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тобто, на даний час існують об`єктивні причини через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення дії попередньої ухвали, проведення вказаних процесуальних дій необхідно для всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення дійсно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, як про це слушно зауважила захисник, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. При цьому, суду надано можливість не визначати для таких осіб альтернативних запобіжних заходів.

Слідчий суддя при ухваленні судового рішення керується виключно вимогами законодавства, які у даному конкретному провадженні є безальтернативними та категоричними, з огляду на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , час вчинення цих правопорушень - оголошений воєнний стан в країні та загальна мобілізація, складність розслідування такої категорії справ та значний обсяг процесуальних дій, які необхідно виконати для того щоб скласти обвинувальний акт та передати його до суду.

Отже, рішення слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 узгоджується з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 грудня 2024 року про продовження строків тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , без змін.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4