Ухвала

від 09.12.2024 по справі 504/3277/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3277/24

Номер провадження 2-з/504/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання Батяла М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Техагро» в особі представника Рахильчука Олександра Вікторовича, інша особа: ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

Представник позивача 31.07.2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій з урахуванням додаткових пояснень від 07.08.2024 року, просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

-заборони ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області від 14.11.2001 року) вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531599751227), її поділу або виділу;

-заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531599751227);

-застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 10 000, 00 грн.

Заява мотивована тим, що позивач має намір звернутися до суду із позовом про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,8632 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0014

(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531599751227), яка належить ОСОБА_1 , оскільки ТОВ Компанія «Техагро» реалізує проєкт з будівництва причально-технологічного комплексу зі зберігання та перевантаження на березі Аджалицького лиману поблизу м. Южне в Одеській області та має право на будівництво, проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, що передбачено ст.99 ЗК України.

Крім того зазначено, що відчуження земельної ділянки її власником до моменту відкриття провадження та вирішення спору по суті призведе до подачі позову до неналежного відповідача, у відношенні нового власника не буде дотримано визначений ст.402 ЦК України порядок, у разі прийняття власником рішення про поділ/виділ частини земельної ділянки зміна конфігурації існуючої земельної ділянки, що унеможливить реалізацію запропонованого варіанту встановлення сервітуту.

08.08.2024 року на адресу суду звернувся представник ОСОБА_1 , адвокат Рябоконь К.Ю. із запереченнями проти заяви про забезпечення позову та просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки відсутні реальні ризики щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі незастосування судом заходів забезпечення позову, до заяви не долучено доказів, які свідчать про існування таких ризиків.

Крім того, 09.12.2024 року через електронний суд представник ОСОБА_1 , адвокат Рябоконь К.Ю. надав додаткові пояснення, в яких просив в задоволенні заяви відмовити, оскільки заходи забезпечення позову про які просить ТОВ Компанії «Техагро» вже діють щодо спірної земельної ділянки відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 24.09.2024 року в рамках іншої цивільної справи №504/1354/23 за позовом ТОВ Компанії «Техагро» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Драгой Н.І. про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, а позовну заяву, яку необхідно забезпечити не подано протягом 10 днів від дня подання заяви про її забезпечення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.4 ст.153 ЦПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року заяву ТОВ Компанії «Техагро» про забезпечення позову до подання позовної заяви було призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, про що належним чином сповіщено учасників судового провадження.

До судового засідання 09.12.2024 року представник ТОВ Компанії « Техагро», керівник Рахильчук О.В. не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

До судового засідання 09.12.2024 року ОСОБА_1 , та її представники адвокат Рябоконь К.Ю., адвокат Жерьобкін О.М. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання, однак 09.12.2024 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Рябоконь К.Ю. про проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 та її представників.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, заперечення проти заяви про забезпечення позову, додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

З заяви про забезпечення позову, поданої до подання позову вбачається, що між сторонами виникли відносини з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, оскільки, як зазначає заявник прокладення під`їзної залізничної колії на земельних ділянках ТОВ Компанія «Техагро» неможливе без перетину земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка межує із земельними ділянками, кадастрові номери: 5122755400:01:001:0267, 5122755400:01:001:0264 належними ТОВ Компанія «Техагро» та позивач має намір звернутися до суду з позовом про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,8632 кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ч.2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зазначене узгоджується з положеннями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20), під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити: 1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 3) з`ясувати зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв`язку з вжиттям таких заходів.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, у разі задоволення позову про встановлення земельного сервітуту невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження земельної ділянки не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача, оскільки предметом спору не є право власності на таку ділянку, яка може бути відчужена на відміну від права сервітуту, яке не відчужується.

Відтак, право позивача не буде порушено, оскільки у разі встановлення сервітуту на зазначену земельну ділянку відповідно до ч.ч.1,3 ст.101 ЗК України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до вимог ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна тридцять днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Доказів своєчасного звернення ТОВ Компанія «Техагро» з відповідним позовом до суду не надано, натомість представник ОСОБА_1 , адвокат Рябоконь К.Ю. в своїх поясненнях зазначив, що в провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа №504/3392/24 за позовом ТОВ Компанія «Техагро» від 13.08.2024 року про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,8632 кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на право прокладання, експлуатації та обслуговування залізничної колії, в той час, як із заяви про забезпечення позову від 31.07.2024 року зазначалось про подальше звернення із позовом про встановлення сервітуту на зазначену ділянку на право будівництва та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження того, що відповідачем здійснюються дії спрямовані на ускладнення чи можливе ухилення від виконання рішення суду по даній справі, у разі задоволення позову, позивачем до суду не надано.

Отже, позивачем у порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не доведено належними доказами, як і не обґрунтовано, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду, за наслідком чого суд позбавлений можливості встановити співмірність заявлених заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами та ціною позову.

Враховуючи викладене, заява про забезпечення позву, подана до подання позовної заяви не містить об`єктивних обґрунтувань ризиків не виконання рішення суду у разі ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог, обставин, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зазначені обставини перешкоджають суду, з урахуванням прав і законних інтересів сторін, встановити співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Приймаючи вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість викладених позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову до подання позовної заяви на земельну ділянку, відносно якої позивач просить встановити сервітут, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153,352,353,354 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Техагро» в особі представника Рахильчука Олександра Вікторовича, інша особа: ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Литвинюк А. В.