Рішення

від 17.12.2024 по справі 161/392/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/392/24

Провадження № 2/161/1337/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Швед Н.В.

з участю: представника позивача Ковальова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та Порядок", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

08.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, на обгрунтування якої зазначила, що вона разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 володіли на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1 . Дана квартира належала їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.05.2008 року, яке було видано згідно з розпорядженням (наказом) від 22.05.2008 року №810-р (квартира приватизована згідно із ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»). В силу приписів ЦК України та ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» частки у спільній сумісній власності є рівними, адже інше не було встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Отже, їй належала частка вказаної квартири. Ще частка належала малолітньому на той час ОСОБА_4 , який також свою частку не продавав та договір від його імені ні вона, ні його батько ОСОБА_3 , не підписували. У грудні 2021 року їй стало відомо, що вказаний об`єкт нерухомого перейшов у власність ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.12.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2543. Зі змісту вказаного правочину слідує, що спірна квартира належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29.08.2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т.І. та зареєстрованого в реєстрі. № 1949. Вказує, що свою частку у даній квартирі вона нікому не відчужувала, волевиявлення та наміру на укладення відповідного договору не мала та будь-яких документів 29.08.2008 року у приватного нотаріуса не підписувала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. До своєї смерті він жодним чином не обмовився про те, що спірна квартира відчужена, адже жодних змін в усталеному способі життя, сплаті комунальних послуг, зміні особових рахунків тощо, до моменту звернення ТзОВ "Нерухомісгь-Закон та Порядок" до неї та інших осіб про виселення з вказаної квартири, не відбулося. Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 , була єдиним її житлом, де вона постійно проживала та протягом усього часу була зареєстрованою. ТзОВ "Нерухомість-Закон та Порядок» без її відома та за її відсутності замінили вхідний замок квартири та поставили її на охоронну сигналізацію. В квартирі знаходяться всі її речі, майно, іншого житла вона не має. Посилаючись на викладене, просить суд витребувати у ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» на її користь частку квартири АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

29.01.2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову остання зазначає, що 29.08.2008 року року міжпозивачем, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієїсторони та ОСОБА_5 з другоїсторони укладеноДоговір купівлі-продажуквартири АДРЕСА_1 .Даний договір є чинним, сторонами правочину не оскаржувався, матеріали справи не містять доказів зворотного. Після укладання Договору купівлі-продажу від 29.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. та зареєстрованого за №1949 ОСОБА_1 , з власного волевиявлення шляхом підписання договору купівлі-продажу втратила право власності на квартиру та права власника, зокрема права, передбаченого статтею 387 ЦК України. Впродовж п`ятнадцятиз половиноюроків тана датузвернення позивачемабо жодною іншою стороноюДоговору купівлі-продажуне вчиненожодних дій,що свідчатьпро недійсність або нікчемність правочину. Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що нею Договір купівлі-продажу від 29.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна та зареєстрований за №1949 не укладався, при цьому позовна заява не містить жодних доказів, які свідчили б про це. Вказує, що позивачемне вчиненожодних дій,спрямованих наспростування презумпції правомірності даногоправочину,не доданодоказів,що вказуютьна недійсністьабо нікчемність Договору купівлі-продажу від 29.08.2008 року. Крім того, зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, визначає вимогу про витребування її частки майна, однак дана частка вибула з її власності у 2008 році, тобто, більше 15 років тому. Позивачем не обґрунтовано та не доведено, чому вона впродовж вказаного терміну не зверталась до суду за захистом своїх прав. У зв`язку із тим, що позивачем не доведено, що нею не укладався Договору купівлі-продажу від 29.08.2008 року за №1949, діє презумпція правомірності правочину та обізнаності позивача про його вчинення. Крім того, вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався 30.08.2008 року, а тому до 30.08.2011року позивачмогла звернутисядо судуза захистомсвого порушеного права,однак данимправом нескористалася.У своючергу,правом насудове оскарження правочину абовитребування майназ чужогонезаконного володінняне скористаласяжодна із сторін такого правочину, що дає підстави вважати про правомірність його укладення. Вважає, що частки квартири АДРЕСА_1 не може бути витребувана у ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок», адже останній є добросовісним набувачем вищевказаного майна. У задоволенні позову просить відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив суд розгляд справи здійснювати у відсутності сторони відповідача.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за заявою представника позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.08.2008 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_5 з другої сторони було укладено Договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1949, на підставі якого останній набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначене майно було передане ОСОБА_5 в іпотеку ПАТ КБ «Надра» на підставі іпотечного договору, посвідченого 29.08.2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1954.

В подальшому, право іпотекодержателя за вищевказаним правочином набуло ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL3N217215_ПВ, посвідченого 30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2891.

16.12.2020 року між ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого відповідач набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Той факт, що ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» є власником зазначеного вище об`єкту нерухомого майна підтверджується інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 358816514 від 18.12.2023 року.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що свою частку у спірній квартирі вона не відчужувала, волевиявлення на та наміру укладати Договір купівлі-продажу квартири від 29.08.2008 року не мала та жодних правочинів у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. вона не підписувала.

З огляду на наведене, позивачка ставить питання про витребування у ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» належну їй частку в квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним. якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно.

Презумпція правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства (див. коментар до ст. 3 ЦК України). Згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, стороною позивача в ході розгляду справи не додано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу квартири від 29.08.2008 року, не укладався.

В ході розгляду справи ані ОСОБА_1 , ані її представником не було заявлено клопотання щодо проведення судової почеркознавчої експертизи на спростування того факту, що проставлений у спірному договорі підпис вчинений від її імені іншою особою.

Суд враховує, що впродовж понад п`ятнадцяти років та станом на дату пред`явлення позову жодною іншою стороною Договору купівлі-продажу квартири від 29.08.2008 року не вчинено будь-яких дій, які б свідчили про недійсність або нікчемність правочину.

Таким чином, стороною позивача не доведено існування правових підстав для скасування вищевказаного договору.

Будь-які інші доводи щодо неправомірності набуття ТзОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» у власність квартири АДРЕСА_1 стороною позивача не наведені та жодні докази на їх підтвердження в ході розгляді спору надано не було.

Заперечуючи щодо наявності підстав для задоволення позову сторона відповідача також посилається на пропуск позивачкою строку позовної давності на звернення до суду з даними вимогами.

Як слідує з роз`яснень постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» (п. 11), встановивши, що строк для звернення до суду пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування строку позовної давності заявлено стороною у спорі, і зроблено до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ"Нерухомість-Законта Порядок",про витребуваннямайнаслід відмовити саме у зв`язку з їх недоведеністю.

У зв`язку з відмовою у позові, суд, у відповідності до положення ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі вважає за необхідне залишити за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 263 ЦПК України, на підставі ст.ст. 204, 625, 627, 629, 638 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та Порядок", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна про витребування майна відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та Порядок", адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 34, код ЄДРПОУ 43490236.

Третя особа: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул.Ковельська, 47/2.

Повний текст рішення складений 18 грудня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук