Рішення

від 19.12.2024 по справі 162/1000/24

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/1000/24

Провадження № 2-а/162/57/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Савича А.С.,

за участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,

представника відповідача Кушніра І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.10.2024 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Свій позов мотивує тим, що постановою серії MVA 2420787 від 22.06.2024 на нього неправомірно накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Про існування зазначеної постанови до 22.10.2024 йому не було відомо, до того, як її копію він отримав в цей день в приміщенні Любешівського відділу державної виконавчої служби.

Із вказаної постанови слідує, що 21.06.2024 о 13 год 27 год. у м. Луцьку по вул. Кравчука, 44А, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Nissan Qashqai+2», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась Правил дорожнього руху, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постановою притягнуто його до адміністративної відповідальності, хоча у фабулі постанови вказано, що транспортним засобом керувала Особа.

Зазначає, що він у вказаних у постанові час та місці взагалі транспортним засобом не керував і там його не паркував. Інспектром з паркування у постанові не підтверджено правомірності прийнятого свого рішення належними та допустимими доказами, що передбачені ст. 251 КУпАП.

У зв`язку з чим позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, скасувати постанову серії MVA 2420787 від 22.06.2024 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП як незаконну та необґрунтовану, а справу закрити.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області Глинянчука В.Д. від 04.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду постановлено вирішити в підготовчій частині судового розгляду (а.с.9).

Відповідач 15.11.2024 подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що позивач пропустив строк звернення до суду. Постанова серії MVA 2420787 від 22.06.2024 надіслана власнику транспортного засобу відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» та КУпАП за аналогічною адресою з тією, яку позивач вказав у своїй позовній заяві. Постанова не була вручена адресату та повернулась 03.08.2024, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст. 291 КУпАП в цей день набрала законної сили.

Окрім цього, відповідач заперечує позовні вимоги. Звертає увагу, що згідно з ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідальні особи встановлюються відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Як вбачається з матеріалів справи 21.06.2024 о 13 год 27 год за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 44А, що особа, яка керувала транспортним засобом «Nissan Qashqai+2», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР та ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зафіксоване дане праворушення в режимі фотозйомки При цьому було зафіксовано дату порушення, місце розташування по відношенню до нерухомих об`єктів, географічні координати, час. Матеріали справи містять чотири фоторозташування автомобіля по відношенню до нерухомих об`єктів, із зазначенням географічних координат, зроблених з протилежних ракурсів. В сукупності це і визначає точне місце розташування транспортного засобу позивача. Матеріали даної справи відображені на вебсайті: http:inspector_old.lutskrada.gov.ua, скріни яких додаються. На місці вчинення правопорушення згенеровано повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії MVA 2420787, яке було залишено під склоочисником на лобовому склі транспортного засобу згідно з вимогами ст. 279-1 КУпАП. Повідомлення серії MVA 2420787 містить усі відомості, передбачені ч.2-4 ст. 283 КУпАП, зазначено дату розгляду справи та відповідальну особу, яка розглядатиме справу. Проте, позивач на розгляд справи не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Безпідставними вважають й доводи позивача про те, що він в той день не керував транспортним засобом. Відповідно до вимог ст. 279-3 КУпАП якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Однак до відповідача не надходила заява про заміну сторони в адміністративному правопорушенні за оскаржуваною постановою (а.с. 29-53).

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 02.12.2024 задоволено заяву представника відповідача Маїло І.О. про відвід головуючого судді Глинянчука В.Д. Справу передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 31, 41 КАС України (а.с.66).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 визначено у даній справі головуючого суддю Савича А.С. (а.с.69).

Розгляд справи призначено на 16 год 00 хв 18.12.2024, про що належним чином повідомлено учасників справи (а.с.70-72).

Позивач у призначене судове засідання не прибув. 18.12.2024 подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. При цьому зазначив, що договір про надання правничої допомоги із адвокатом ним було розірвано, свої інтереси представлятиме самостійно. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити (а.с. 73).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного, суд ухвалив розглянути справу у відсутності позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідач, скориставшись правом на відзив, щодо задоволення позовних вимог заперечив. На думку відповідача, позивач пропустив строк звернення до суду, при цьому відповідач не просив залишити позовну заяву з цих підстав без розгляду, а просив в задоволенні позовних вимог відмовити, а отже судом вказані доводи відповідача оцінюються в контексті вирішення клопотання сторони позивача про поновлення йому процесуального строку на оскарження оскаржуваної постанови.

Щодо поновлення позивачу строку на оскарження спірної постанови суд вважає, що строк позивачем не пропущений, оскільки з наданої відповідачем довідки «Про причини повернення/досилання» поштового відправлення вбачається, що воно повернулось з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.47), а отже вважається таким, що не було вручено позивачу. При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на норми ст. 291 КУпАП, оскільки дані норми стосуються строку набрання постановою законної сили. В той же час відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Оскаржувану постанову позивач отримав 22.10.2024 у приміщенні державної виконавчої служби та протягом десяти днів оскаржив спірну постанову.

З матеріалів справи судом встановлено, що спірною постановою у справі про адміністративне правопорушення від 22.06.2024 серії MVA 2420787 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушено вимоги п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України, відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Підставою винесення цієї постанови стало те, що особа, яка керувала т/з «Nissan Qashqai+2», д.н.з. НОМЕР_1 , 21.06.2024 о 13 год 27 год за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 44А порушила правила стоянки т/з, зокрема здійснила зупинку вказаного ТЗ в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» чим допустила порушення вимоги п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України відповідальність за, що встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Оскаржувана постанова містить посилання на технічний прилад, яким зафіксовано правопорушення, зокрема що фотозйомка проводилась спецзасобом марки Samsung SM A546E/DS, який суд вважає належним, допустимим та достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зміст постанови серії MVA 2420787 від 22.06.2024 повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

В оскаржуваній постанові чітко вказано, що правопорушення відбулось за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 44А. Відповідач подав суду відповідні докази, фототаблиці з місця вчиненого правопорушення, матеріали з сайту: http:inspector_old.lutskrada.gov.ua за постановою MVA 2420787 (а.с.41, 45, 52).

При цьому позивачу достатньо перейти за наявним в оскаржуваній постанові QR кодом для того, щоб безперешкодно отримати чітке уявлення з наявних кольорових світлин, де саме згідно вказаної адреси припаркований його автомобіль.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму закону, щодо звільнення відповідальної особи у 20 календарних днів містить також статті 14-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивачем в позовній заяві не заперечується факт того, що він є власником транспортного засобу «Nissan Qashqai+2», д.н.з. НОМЕР_1 .

Окрім цього, це підтверджується також інформацією, яка міститься у Витязі з державного реєстру транспортних засобів (а.с.49), а саме, що вищевказаний транспортний засіб зареєстрований за позивачем.

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем не долучено доказів, що підтверджують, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.14-2 КУпАП, інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Салівончиком О.М. установлено ОСОБА_1 як належного суб`єкта даного правопорушення.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи сторін і надані докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зважаючи на наявність факту вчинення правопорушення, зафіксованого відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи викладені позивачем у позовній заяві спростовуються матеріалами справи та запереченнями, викладеними у відзиві на позовну заяву, які детально викладені вище та суд вважає їх обґрунтованими, а тому суд немає законних підстав зробити висновок про те, що позивач не повинен нести відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Слід зазначити, що справи про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі багаторазово ставали предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Проте Суд визнавав правомірність відповідальності власників транспортних засобів.

Наприклад, у рішенні по справі «Фальк проти Нідерландів», суть якого зводиться до оскарження заявником рішення про накладення штрафу із зазначенням імені та адреси особи, яка керувала на момент учинення правопорушення його автомобілем, ЄСПЛ вказує на те, що, незважаючи на заборону презумпції права або факту, вони повинні бути пропорційні меті, переслідуваної державою.

У цій справі, на думку суддів ЄСПЛ, мета оспорюваного правила про об`єктивну відповідальність власника автотранспортного засобу, що міститься в законі про адміністративне виконання правил дорожнього руху, полягає в ефективному забезпеченні дорожньої безпеки та створенні умов, за яких порушення правил дорожнього руху не залишаються безкарними у випадках, коли неможливо встановити особу, котра керувала автомобілем. Таким чином, принцип пропорційності у цій справі було дотримано, і скарга заявника визнана явно необґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином,суд вважає,що оскаржуванапостанова єзаконною таобґрунтованою,а томупідстав дляїї скасуваннята закриттяпровадження у справі немає.

Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 242, 243 ч.3, 244-246, 286 КАС України, суд,-, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі.

Залишити без змін постанову старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Салівончика Олександра Миколайовича серії MVA 2420787 від 22.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дата складання повного судового рішення 19.12.2024.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент муніципальної варти Луцької міської ради, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17, код ЄДРПОУ 39985748.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич