Рішення

від 10.12.2024 по справі 553/1483/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/1483/24

Провадження № 2/553/969/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.12.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання - Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів, третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою з вимогами:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- змінити спосіб стягнення аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2013, справа № 243/6207/13-ц та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.07.2013, шлюб розірвано, з 2013 року не проживають разом, з того моменту відповідач дитину майже не бачить. Позивачка уклала шлюб вдруге, змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", з теперішнім чоловіком виховують її дочку від першого шлюбу, який став для неї батьком. Від другого шлюбу мають спільного сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач ОСОБА_2 ухилиться від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться життям дочки, не відвідує її вдома, в дитячому дошкільному закладі, в шкільному закладі. Дочка має статус дитини, яка постраждала від війни, має інвалідність, потребує постійного медичного огляду та лікування, що потребує значних фінансових витрат. Коштів не вистачає, відповідач, на неодноразові прохання допомогти матеріально, відмовляв. Більше того, позивачці довелось благати його про підписання у нотаріуса заяви про надання їй згоди на прийняття будь-яких рішень по питанню лікування та для психолого-педагогічного вивчення дитини. Відповідач покладених законом на батька обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихований дочки. Всі питання щодо виховання дочки позивачка вирішує самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Позивачка разом з чоловіком та дочкою ОСОБА_3 зараз проживають в м. Полтаві, оскільки, вимушені були тікати від війни з міста Миколаївка Краматорського району Донецької області. ОСОБА_3 має інвалідність з психічного захворювання з жовтня 2014 року (діагноз: аутизм). Перешкод відповідачу в спілкуванні з дитиною, позивачка ніколи не чинила, а навпаки, всіляко спонукала. Заначені обставини в їх сукупності є свідченням відсутності прояву уваги до дитини з боку відподача, його незацікавленість, життям, здоров`ям, благополуччям та майбутнім дочки, адже відсутність спроб налагодити контакт з дитиною, визначити порядок участі у її вихованні, стабільному спілкуванні є наслідком самоусунення від виконання батьківських обов`язків та легковажного відношення до їх виконання.

Щодо аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 зазначила, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2013 були стягнуті з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку та не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, що є його обов язком відповідно до ст. 180 СК України, має заборгованість по аліментам, оскільки постійного доходу не має та виконавець не має можливості стягнути відповідну частину, присуджену рішенням суду. При цьому, відповідач має нормальний стан здоров`я, є особою працездатного віку та не має на утриманні інших осіб.

Отже, враховуючи вік дитини, наявність в дитини інвалідності та потреби в постійному лікуванні, а також матеріальне становище відповідача, відсутність перебування на утриманний відповідача інших осіб, позивачка вважає за можливе змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, частини від доходів відповідача, на тверду грошову суму в розмірі 5000 грн щомісячно.

Зазначене стало підставою звернення до суду із даною позовною заявою.

Інші заяви по суті справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Третя особа письмових пояснень на позов не надала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 09.05.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 04.06.2024 зобов`язано Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради на виконання своїх повноважень надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте, до суду не прибув, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 1 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник третьої особи: Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради у судове засідання не з`явився, від заступника голови ради з питань діяльності виконавчого органу Дубець Н. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування Подільської районної у м. Полтаві ради.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Миколаївка Донецької області, батьками дитини записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 , актовий запис про народження № 117 від 19.11.2010 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Миколаївської міської ради Донецької області Україна 19.11.2010. (а. с. 20).

ОСОБА_7 17.07.2015 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 про що 17.07.2015 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради м. Слов`янська Донецької області складено відповідний актовий запис № 20, прізвище після реєстрації шлюбу дружини " ОСОБА_5 ". (а. с. 22)

З копії паспорта НОМЕР_2 та довідки про реєстрацію місця проживання № 08-12/671 від 08.05.2018 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 11, 18).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю до 18 років, законним представником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданого УСЗН м. Слов`янськ. (а. с. 15)

З довідок № 1602-5001633931, № 1602-50001633840 від 23.05.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вбачається, що ОСОБА_1 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 , з 23.05.2022 мають фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 . (а. с. 16, 17).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.07.2013 у справі № 243/6209/13-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано. (а. с. 19)

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2013 у справі № 243/6207/13-ц із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.07.2013 та до повноліття дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 21)

Із довідки Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області вбачається, що вихованням ОСОБА_3 займається виключно мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 контакту із закладом освіти не підтримує, успішністю дочки не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. (а. с. 23)

Рішенням виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради від 14.11.2023 № 257 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. (а. с. 24)

Відповідно до заяви від 04.06.2018, відповідач ОСОБА_2 дав свою згоду на прийняття будь-яких рішень по питанню лікування у будь-яких медичних закладах дочки ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_1 (а. с. 25)

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, фактичний заробіток/дохід ОСОБА_1 за січень-жовтень 2023 року склав 76 766,67 грн. (а. с. 26-27)

Із медичного висновку № 1174 про дитину-інваліда віком до 18 років від 16.10.2014 вбачається, що ОСОБА_3 встановлено наявності захворювання, висновок дійсний до 01.11.2028. (а. с. 28)

Із індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 11 (вікова категорія від 0 до 18 років) (а. с. 29-30) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує лікування.

Частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 13.08.2024 № 273 виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 57).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментах № АСВП/10578 від 11.02.2021, складеного Слов`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 01.02.2021 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 51 391,00 грн. (а. с. 67)

Мотиви, з яких виходив суду, застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до вимог частини 8 статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно зі статтею 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 2 та частини 3 статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилається на те, що підставою для позбавлення батьківських прав відповідача є ухилення його від виконання обов`язків по вихованню дітей.

В пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доводи позивачки, про те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, життям та здоров`ям дитини не цікавляться, не спілкуються з дитиною та не проявляє турботи, відповідачем під час судового розгляду жодним чином не спростовані.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 був повідомлений судом про розгляд справи у передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України порядку, однак, до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, як і будь-яких заперечень з приводу позовних вимог.

Існування обставин, які перешкоджають участі відповідача у матеріальному утриманні та вихованні дитини, судом не встановлено.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що до суду надано відповідний висновок № 273 від 13.08.2024.

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьком ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку, що відповідач систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківських обов`язків, передбачених статтями 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, по відношенню до своєї дитини, а тому позбавлення батьківських прав відповідача є єдиним можливим засобом забезпечення дитині належного життя та розвитку.

Відповідно до преамбули Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789- ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Статті 9, 18 вказаної Конвенції також визначає, що держави -учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивачки про зміну способу стягнення аліментів.

Нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Тобто, Сімейним Кодексом позивачу прямо надано право на зміну способу стягнення аліментів.

Право на зміну виду стягнення аліментів позивачем, одержувачем аліментів, також підтверджується Постановою Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі №143цс13 де висловлено правову позицію, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Звертаючись з позовними вимогами та обґрунтовуючи свою позицію позивачка ОСОБА_1 зазначила, що дитина є інвалідом, коштів на її лікування та реабілітацію не вистачає. Розмір аліментів, які присуджені рішенням суду недостатньо для забезпечення елементарних потреб дитини, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, тому просила змінити розмір аліментів.

Відповідач є працездатною та здоровою особою і зобов`язаний надавати матеріальну допомогу для своєї неповнолітньої дочки.

Таким чином, діючи в найвищих інтересах дитини, суд робить висновок про те, що розмір стягуваних із відповідача аліментів має бути змінено та стягнуто такі з дня набрання рішенням суду законної сили в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, що матиме наслідком збільшення розміру аліментів на дитину.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2013 у справі № 243/6207/13-ц, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та визначити їх у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к., що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи від дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Миколаївка Донецької обл., місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаївка Слов`янського р-ну Донецької обл., місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, юридична адреса: 36005, м. Полтава вул. Гайового, 3.

Повне рішення складено 19.12.2024.

Головуючий Ю.М. Подмаркова