Рішення

від 18.12.2024 по справі 210/6193/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6193/21

Провадження № 2/210/57/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 грудня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» звернулось до суду з вищеназваним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01.01.2015 року ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» є управителем будинків, споруд та прибудинкових територій у Металургійному районі м. Кривого Рогу та за період з 01.10.2018 року по 01.11.20210року, здійснював утримання квартири АДРЕСА_1 . Відповідач у справі є власником зазначеної квартири. У зв`язку з тим, що відповідач не сплачував за надані житлово-комунальні послуги, утворилася заборгованість, тому позивач змушений звернутись до суду, та просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» борг в розмірі 4065,90 грн., 494,78 грн. - суму інфляційних збитків, 226,57 грн. 3% річних та судовий збір в сумі 2270,00грн.

Заочним рішенням суду від 11.04.2022 року вказана позовну заяву було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованість за період з 01.10.2018року по 01.11.2020 року в розмірі 4065,90 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 494,78 коп., 3% річних 226,57 коп., та судовий збір в розмірі 2270,00 коп.

ОСОБА_1 не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду від 11.04.2022 року, подала до суду заяву про перегляд заочного рішення суду, яка була задоволена та заочне рішення суду від 11.04.2022 року було скасовано.

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року заочне рішення суду скасовано та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач ОСОБА_1 мотивувала свою заяву про перегляд заочного рішенням тим, що нарахування заборгованості за комунальні послуги, на її думку, є неправомірними, оскільки стягувачем суду не надано доказів фактичного користування послугами, що надаються ТОВ «СІТІСЕРВІС».

Крім того 19.02.2022 року квартира N АДРЕСА_2 була продана ОСОБА_2 . Згідно п. 4.8 договору купівлі- продажу наявний на момент оформлення правочину купівлі- продажу борг за комунальні послуги в розмірі 57600 грн переходить до покупця. Саме цім обумовлена така невелика ціна за квартиру. Після оформлення договору купівлі- продажу покупець мав оплати борги за комунальні послуги .

Позивач ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», ознайомившись з заявою про перегляд заочного рішення суду, надав свої пояснення по справі.

В своїх поясненнях позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що в даному випадку ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» надає житлову послугу послуга з управління багатоквартирним будинком, а не комунальну як зазначається у договорі купівлі-продажу квартири.

Тому, договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 не передбачено обов`язку покупця сплачувати за послуги з управління багатоквартирним будинком, які надав Позивач Відповідачу у період з 01.12.2018 р. по 01.11.2020 р. на суму 4065,90 грн., а тому обов`язок щодо сплати залишився саме за Відповідачем ОСОБА_1 .

Крім того, заперечуючи проти факту отримання послуг, Відповідач у порушення ст.10,60 Цивільно процесуального кодексу України, жодних доказів в спростування виконаних Позивачем робіт не надав. Також Відповідачем до Суду не надано жодних доказів того, які б підтвердили факт звернення до відповідних органів місцевого самоврядування чи до самого Позивача з приводу ненадання відповідних житлово-комунальних послуг нашим підприємством.

З боку Відповідача до ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» не надходило жодних викликів представника підприємства для перевірки якості наданих послуг або для фіксації будь-яких порушень.

Таким чином, ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» за період з 01.10.2018 р. по 01.11.2020 р. за адресою АДРЕСА_4 надавало послуги з управління багатоквартирним будинком споживачам своєчасно, безперебійно та належної якості.

Крім того, відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відсутність такого договору не можу бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За таких обставин, відповідач був власником квартири у період виникнення заборгованості, а саме з 01.10.2018 р. по 01.11.2020 року у суму 4065,90 грн., а тому зобов`язана була здійснювати оплату за послуги з управління багатоквартирним будинком.

У відповідності до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; кількість сторін та інших учасників справи (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.01.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» виконує функції управителя багатоквартирними будинками Металургійного району в м. Кривому Розі.

На підставі Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією у Дзержинському (на теперішній час - Металургійному) районі м. Кривого Рогу від 27.12.2013 року, укладеному між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міської ради м. Кривого Рогу та ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», останній надає послуги з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією у Дзержинському (на теперішній час - Металургійному) районі м. Кривого Рогу, в тому числі й до будинку АДРЕСА_4 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 248070655 від 14.03.2021 року, яка була наявна у суду станом на 11.04.2022 року відповідач ОСОБА_1 з 18.11.2016 року, власник житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , тобто де позивач надає свої послуги.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2022 року ОСОБА_1 продала квартиру за адресою АДРЕСА_5 ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до п. 4.8 вказаного Договору: «Наявний на момент оформлення цього договору борг за комунальні послуги в розмірі 57600,00 грн. переходить до Покупця», тобто борг перейшов до ОСОБА_2 .

В період з 01.10.2018 року по 01.11.2020 року, відповідачу за адресою: АДРЕСА_5 , позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, однак відповідачем оплата за надані житлово-комунальні послуги не здійснювалася, що й призвело до утворення заборгованості в сумі 4065,90 грн. (а.с.3).

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов`язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.

З приводу тверджень відповідача ОСОБА_1 , які вона виклала в своїй заяві про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Суд дійшов висновку, що договором-купівлі продажу квартири від 19.02.2022 року не передбачено обов`язку нового власника сплачувати за послуги з управління багатоквартирним будинком, які надав позивач відповідачу у період з 01.12.2018 року по 01.11.2020 року на суму 4065,90 грн.

Крім того, в договорі купівлі-продажу вказана загальна сума заборгованості з якої неможливо встановити за які саме житлово-комунальні послуги наявна заборгованість. Вказане відповідачем не спростовано та не доведено належними доказами.

Згідно ч.1 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (ч.1 ст.6).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 7 Закону споживач зобов?язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно п.2 ч.2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов?язаний готувати та укладати із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов?язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У відповідності до Постанови Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс 13 законодавством передбачений двосторонній обов?язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв?язку з чим у разі відмови здійснювати оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідач була власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , а отже була споживачем послуг, які надає Позивач, тобто фактично вона була споживачем послуг в період часу з 01.10.2018 року по 01.11.2020 рік, тому суд доходить до висновку про те, що факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території доведений належними та допустимими доказами.

Вказані відомості відповідачем не спростовані.

Відповідно до розрахунку, який надав позивач та враховуючи період володіння квартирою відповідачем, сума боргу за період з 01.10.2018 року по 01.11.2020 року складає 4065,90 грн., сума інфляційних збитків складатиме 494,78 грн., а сума 3% річних -226,57 грн. (а.с. 3-4).

Правильність нарахування зазначених сум відповідачем не спростована.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає також стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» заборгованість за період з 01.10.2018року по 01.11.2020 року в розмірі 4065 (чотири тисячі шістдесят п`ять гривень) 90 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 494 (чотириста дев`яносто чотири гривні) 78 коп., 3% річних 226 (двісті двадцять шість гривні) 57 коп., та судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп..

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко