Рішення

від 19.12.2024 по справі 171/1994/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1994/23

Номер провадження 2/184/471/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судових засідань - Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Тішунін Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Апостолівської міської ради «про визначення місця проживання дитини»,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просить суд визначити місце проживання їхнього неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним. В обґрунтування позову посилається на те, що з ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 12.02.2008 року по 12.01.2016 року. Від даного шлюбу у них є син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу вони намагались відновити шлюбні стосунки та деякий час мешкали разом. Але спільне життя у них не склалося, оскільки вони мають різні погляди на життя та різні характери. Після розлучення він добровільно надавав ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дітей та приймав участь у їх вихованні. Починаючи з травня 2022 року, відповідачка не займалась вихованням дітей, та матеріальну допомогу, яку я їй надавав витрачала на власні розваги та алкогольні напої. Діти залишались без нагляду тривалий час. Так як його було мобілізовано до лав Збройних Сил України (з 01.04.2022р. по 29.03.2023р.), він не мав фізичної можливості займатись вихованням дітей та забрати їх мешкати до себе. Приблизно в листопаді 2023 року син повідомив, що відповідачка часто залишала дітей самих вдома, повертаючись додому, знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, грошові кошти, які він відправляв на дітей, використовувала на власні потреби, алкогольні напої. З 30 січня 2023 року син, не витримавши такого відношення з боку матері, переїхав мешкати до його батьків. З лав ЗСУ він звільнився у квітні 2023р. Після його звільнення він дізнався, що відповідачка виїхала за кордон до Республіки Польща та його донька мешкає разом з батьками відповідачки. Місцем проживання сина відповідачка взагалі не цікавилась та не намагалась повернути його. Виїхавши за кордон, відповідачка залишила доньку на вихованні своїх батьків, не узгодивши з ним та не отримавши від нього дозвіл місця проживання дітей. Крім того, відповідачка не повідомила його, що виїжджає за кордон та залишає доньку на виховання своїх батьків. В травні 2023р. він забрав доньку до себе додому і вони почали мешкати разом. Відповідачка повернулась в Україну у липні 2023р. і забрала доньку до себе. Син висловив бажання мешкати разом з ним. Відповідачка не висловила бажання забрати сина на виховання, а також не пояснила чому. Фактично син проживає з ним з лютого 2023р. Відповідачка не надавала жодної допомоги на утримання сина і доньки, коли та мешкала разом з ним. Не приймає участі у його вихованні, спілкується з сином рідко, обмежуючись телефонними розмовами. Він добросовісно виконує свої батьківські обов`язки, повністю забезпечує сина матеріально та піклується про нього. Вважає, що дитині краще проживати разом з ним, перебувати під його повним піклуванням. Він є відповідальним батьком, спиртними напоями не зловживає, не палить, добре відноситься до сина. Вважає, що в інтересах дитини краще проживати саме з ним. Проти спілкування сина з матір`ю він не заперечує. Але вважає, що перебування сина разом з матір`ю, яка останнім часом не займалась вихованням його, негативно впливає на його емоційний стан та здоров`я. Для цього ним створені всі необхідні умови.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд розглянути справу за їх відсутності, в разі неявки відповідача не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив не надала.

Повноважний представник третьої особи - Служба у справах дітей виконкому Апостолівської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.02.2008 року між позивачем та відповідачкою Кам`янською сільською радою Апостолівського району Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №02 (а.с.9).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.5).

Згідно заочного рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2016 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10).

Згідно Акту обстеження уповноваженої особи за адресою - АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На даний час разом з ними проживає онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_1 . В будинку багато кімнат, чисто, охайно, затишно. Коваль ОСОБА_4 має власну кімнату, в якій є все необхідне (стіл, ліжко, шафа). Родина має гарний запас продуктів харчування (а.с.11).

Згідно письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 від 21.07.2023 року, що з 30 січня 2023 року він проживав зі своїми бабусею та дідусем. Його мати з того часу ні разу до нього не приїздила, не телефонувала, за весь період він тільки двічі отримував від матері кошти на його утримання, які надсилав батько. З середині квітня 2023 року його мати залишила його брата та сестру у своєї матері та поїхала до Польщі, нікому нічого не повідомивши, він був з батьком. Він категорично відмовляється повертатися до матері, так як вона неналежним чином піклується про нього, вважає, що йому краще бути з батьком (а.с.13).

Згідно довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1061 від 22.05.2023 року, солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 23.09.2022 року по 10.11.2022 року; з 16.11.2022 року по 27.11.2022 року; з 05.12.2022 року по 26.12.2022 року; з 26.12.2022 року по 06.02.2023 року; з 11.02.2022 року по 17.03.2023 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, пербуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів смт. Золочів Харківської області, ОУВ «Харків» Харківської області, ОТУ «Соледар» Донецької області (а.с.15).

Згідно довідки Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Апостолівське управління №22/09-12/1222 від 18.07.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний в Криворізькій філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості станом на 18.07.2023 року. Статус безробітного надано з 09.06.2023р. (а.с.16).

Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб станом на 31.07.2023 року №3000 від 31.07.2023 року, наданої виконкомом Апостолівської міської ради Центр надання адміністративних послуг, за адресою - АДРЕСА_2 зареєстровані з 22.08.2018 року: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 (а.с.17).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно норм ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що всупереч вказаній нормі Закону відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, взагалі не цікавиться його долею, життям, не відвідує його вдома. Жодної участі відповідач у вихованні сина не бере та не підтримує взагалі. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. Матеріальної допомоги на утримання тіни відповідачка не надає, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 157 СК України визначені права того із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України за певних умов.

Так, відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. (ратифікована Україною 27.02.91р., дата набуття чинності для України 27.09.91р.) передбачено: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини», а також положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України містить: «Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини...».

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.5).

Виконком Апостолівської міської ради за №117 від 27.07.2023 року надав висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між подружжям розірвано 12.01.2016 року. ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 23.03.2023 року проходив військову службу в Збройних Силах за контрактом. Після призову діти залишилися проживати з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів батька мати неналежним чином виховувала та утримувала дітей, часто залишала дітей у його батьків, не цікавилася їх життям та здоров`ям. Зі слів батька аліменти він сплачував добровільно, але ОСОБА_2 все рівно подала до суду на стягнення аліментів на утримання дітей, не дивлячись, що діти на той час проживали з батьком. Зі слів батька він повністю займався їх вихованням та утриманням. За період перебування дітей з батьком, мати жодного разу не допомагала дітям матеріально, не цікавилася їх життям та здоров`ям. Приїхавши з Польщі, мати забрала двох менших дітей до себе, а старший син ОСОБА_4 категорично відмовився їхати з матір`ю. Службою у справах дітей з ОСОБА_4 проведена бесіда щодо повернення його до матері, але він категорично відмовляється, пояснюючи, що з батьком жити буде краще. На даний час батько звільнився з військової служби і має намір доглядати та виховувати старшого сина самостійно. Вадим навчається в Апостолівському ЦППРК, за весь період навчання мати жодного разу не поцікавилася успіхами в навчанні сина, не зустрілася з класним керівником. Зі слів ОСОБА_4 мати навіть не знала, що він там навчається. Тому ОСОБА_4 категорично відмовляється проживати разом із матір`ю. З пояснень ОСОБА_4 було з`ясовано, що мати іноді вживала спиртні напої і йому приходилося готувати їжу для брата та сестри. З пояснень ОСОБА_4 виявлено, що мати з середини квітня 2023 року залишила менших двох дітей у своєї матері і поїхала до Польщі, нікому про це не повідомила. Коли дізнався батько, що колишня дружина залишила дітей у бабусі, поїхав і забрав їх до своїх батьків, так як він там проживав. Так всі діти до 10 липня жили з батьком в с. Кам`янка. Потім приїхала з Польщі мати і двох менших забрала до себе. Вадим до цього часу проживає з батьком в с. Кам`янка за місцем проживання бабусі та дідуся. Зі слів ОСОБА_4 з`ясовано, що батько про нього піклується, забезпечує всім необхідним. Вадим не проти підтримувати родинні стосунки з матір`ю, братом та сестрою, приїздити до них у гості, спілкуватися по телефону, але постійно бажає жити з батьком. З пояснень ОСОБА_4 було з`ясовано, що він має той вік, що потребує більшої уваги з боку батька, його поради, чоловічу підтримку. З цих підстав виконком вважає за можливе проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 (а.с.12).

З наведених положень закону та встановлених обставин справи вбачається, що визначення місця проживання дитини з позивачем відповідає його інтересам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 42, 77-80, 200, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Тішунін Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Апостолівської міської ради «про визначення місця проживання дитини» - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.12.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш