Ухвала

від 18.12.2024 по справі 185/13107/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/13107/24

Провадження № 2/185/6215/24

У ХВ АЛ А

18 грудня 2024 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви встановлено ст.175та177 ЦПК України.

...2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; .... .

Позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.3 175 ЦПК України, так як не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у відповідача по справі.

Крім того, суд роз`яснює, що згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

В правовідносинах про визнання права власності, яке було набуте внаслідок договору купівлі продажу нерухомості, суб`єктами порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення є сторони відповідного договору, які в разі не визнання права власності за позивачем є тими особами, які набувають таке право власності. Тобто належим відповідачем в даних правовідносинах повинна бути інша сторона договору купівлі продажу.

Позивачем в даному позові відповідачем зазначено Рубіжанську міську раду, та не зазначено та не обґрунтовано яким чином зазначеним відповідачем порушуються, не визнаються або оспорюються права, свобод чи інтереси позивача.

Також, відповідно до Указу Президента України №192/2022 від 31.03.2022 на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено утворити Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Тобто позивачу необхідно зазначити належного відповідача, або зазначити обґрунтування яким чином зазначеним відповідачем порушуються, не визнаються або оспорюються права, свобод чи інтереси позивача в даних правовідносинах, зазначити адресу відповідача на території підконтрольній Україні.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Статтею 176 ЦПК України (п. 2 ч.1) встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови КМУ № 1440 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови КМУ № 1440 порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Застосовуючи порівняльний підхід при визначенні вартості майна, право власності на яке просить визнати позивач та відшкодувати його вартості, така вартість може бути визначена, виходячи із середньої вартості на день оцінки та у порівнянні з даними наданими позивачем за подібних об`єктів за інформацією мережі Інтернет, але таких даних та доказів позивачем не зазначено та не надано.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Так, позивач в позовній заяві зазначає ціну позову 5437,30 грн. відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2000, однак зазначена вартість майна не відповідає дійсній вартості майна на час подачі позову в грудні 2024 року .

Отже позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки шляхом подання уточненого позову з зазначенням всіх необхідних відомостей та дійсної ціни позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1211,20 грн. гривень) (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Тобто заявлено одну вимогу майнового характеру, яка розраховується відповідно до ціни позову. Позивач при зверненні з зазначеним позовом посилається на те, що відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, однак відповідно до зазначеної норми заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, в якій конкретно визначено, що звільняються від сплати судового збору заявники про встановлення фактів (окремого провадження), а не при подачі позовної заяви (позовне провадження).

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір в розмірі відповідно до зазначеної ціни позову за реквізитами зазначеними на офіційному сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до вимогст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу,протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua

Суддя А. С. Зінченко