Ухвала

від 19.12.2024 по справі 345/6778/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/6778/24

Провадження № 1-кп/345/413/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закінчення підготовчого провадження та призначення судового розгляду

19.12.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_5

представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

в с т а н о в и в:

На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження немає. Угода під час досудового розслідування не укладалась. Перелік свідків, які підлягають допиту в судовому засідані, наведений в реєстрі матеріалів досудового розслідування.Також просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

Обвинувачений та захисник не заперечили щодо призначення справи судового розгляду.

Потерпілі також не заперечили щодо призначення справи судового розгляду. Просять прийняти до розгляду в межах даного кримінального провадження подані ними цивільні позови.

Щодо запобіжного заходу, обвинувачений та захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Наведені ризики є формальними та необгрунтовними. Тому просять обрати запобіжний захід, не повязаний із триманням під вартою, зокрема, домашній арешт.

Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками приходить до наступного висновку.

Дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України, таким чином відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох професійних суддів не вбачається. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні немає. Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.

В межах даного кримінального провадження особа обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, тому відповідно до ст. 314-1 КПК України, складання органом пробації досудової доповіді є обов`язковим.

Щодо запобіжного заходу.Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.11.2024 року ОСОБА_2 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.12.2024 року.

Згідно із ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції. Саме така правова позиція ЄСПЛ знайшла своє відображення у справі "Белевитський проти Росії", 1 березня 2007 року, пункти 111,112.

Під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою було установлено наявність ризиків, передбачених ч.ч.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризиком уконтексті кримінальногопровадження єпевна ступіньймовірності того,що особавдасться довчинків,які будутьперешкоджати досудовому розслідуванню тасудовому розглядуабо жстворять загрозу суспільству.

Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, а також те, що обставини,заяких судом обвинуваченому було обрано запобіжний західу видітриманняпід вартою, невідпали, судприходитьдо висновку, що ризики,передбачені п.п. 1,3,4, 5ч.1ст.177 КПКУкраїни продовжують існувати та є реальними.

Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст.177 КПК України.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ходорковський проти Росії» при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_2 .

Суд також вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зокрема, з наявних в матеріалах справи даних щодо обвинуваченого вбачається, що він неодноразово судимий, відбував призначені покарання, що не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість. ОСОБА_2 не одружений, на даний час є військовослужбовцем. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які у своєму клопотанні наводить прокурор та які станом на день розгляду клопотання не зменшилися.

Суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого (альтернативного) запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, усунути ризики та закінчити розгляд кримінального провадження у розумні строки. Зокрема, враховуючи те, що ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, порядок та специфіка проходження військової служби унеможливлюють застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Відтак, суд, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк.

Відповідності доположень ст.128КПК Україницивільні позовипотерпілихпро відшкодування матеріальної шкоди слід прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні та визнати потерпілих цивільними позивачами, а обвинуваченого цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню.

Дата судового засідання узгоджена зі сторонами кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,

у х в а л и в:

Завершити підготовку до судового розгляду.

Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду на 14.01.2025 року о 13 год.30 хв., з викликом учасників судового провадження.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 19.12.2024 року по 16.02.2025 року включно. Протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавці мають право внести заставу в розмірі, порядку та на умовах, визначених ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.11.2024 року.

Доручити Калуськомурайонному відділуфілії Державноїустанови «Центрпробації» вІвано-Франківськійобласті скластидосудову доповідьвідносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 .

Встановити строк представлення досудової доповіді до 13.01.2025 року включно.

В судове засідання викликати для допиту свідків сторони обвинувачення, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Прийняти цивільний позов Управління комуналної власності Калуської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди до розгляду у даному кримінальному провадженні та визнати Управління комуналної власності Калуської міської ради цивільним позивачем, а обвинуваченого - цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню.

Прийняти цивільний позов Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди до розгляду у даному кримінальному провадженні та визнати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції цивільним позивачем, а обвинуваченого - цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. У решті ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню і оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_9