Рішення

від 18.12.2024 по справі 347/660/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/660/24

Провадження № 2/347/399/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

з участь:

секретаря с/з Мошулі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування вимог позову ствердив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що не знав про існування заповіту від 04.11.2008 року складеного дідусем у його користь, про який дізнався в березні 2024 року, коли приїхав з смт. Богородчан (де проживає) в хатину дідуся (де давно ніхто не проживає) в селі Середній Березів і знайшов заповіт серед його документів в його портфелі. При зверненні з заявою до приватного нотаріуса, йому було повідомлено про пропуск ним встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини і рекомендовано звернутись до суду з позовом для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що необізнаність його як спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, тому просить суд встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник Яблунівської селищної ради в судове засідання не з?явився, проте від селищного голови до суду поступила заява, в якій селищна рада просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримує на розгляд суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 15.05.2024 року.

15.05.2024 року підготовче судове засідання відкладено у зв?язку із відрядженням судді на 26.06.2024 року.

Ухвалами від 26.06.2024 року, 15.08.2024 року та 12.09.2024 року підготовче судове засідання відкладено у зв?язку із витребуванням доказів на 10.10.2024 року.

Ухвалою від 10.10.2024 року підготовче судове засідання відкладено у зв?язку із неявкою представника відповідача на 24.10.2024 року.

Ухвалою від 24.10.2024 року продовжено підготовче судове засідання та відкладено на 07.11.2024 року.

Ухвалою від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024 року.

У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 10.07.2023 року, актовий запис №85, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5)

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Згідно копії довідки виданої виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради за №62 від 14.03.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_2 . В цьому будинку на день його смерті крім померлого, ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_5 посвідчувався у виконавчому комітеті Середньоберезівської сільської ради 04.11.2008 року за реєстровим №182 у спадковому реєстрі 46031283, який не змінений і не скасований (а.с.9).

Відповідно до копії заповіту від 04.11.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Середньоберезівської сільської ради Урбанович Є.М. та зареєстрованого у реєстрі за №182, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 все своє майно, де б воно не було, і з чого б не складалось та належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні ощадбанку №6345/028 по рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 заповів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого 07.06.1962 року, спадкодавець ОСОБА_3 записаний батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).

Відповідно до роз`яснення від 14 березня 2024 року №151/01-16, наданого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М., ОСОБА_6 рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про продовження строку для прийняття спадщини за законом після смерті дідуся ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Відповідно до копії повідомлення приватного нотаріуса Косівського РНО Маркуц У.М. від 12.09.2024 року за №410/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею станом на 12.09.2024 року не була заведена, а відповідно немає даних про коло спадкоємців (а.с.51), то також підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12.09.2024 року (а.с.53).

Згідно копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), за заповідачем ОСОБА_9 посвідчено два заповіти: заповіт від 04.11.2008 року за №182, зареєстрований 12.12.2008 року (статус чинний) та заповіт від 09.04.2009 року за №2 зареєстрований 11.06.2009 року (статус чинний) (а.с.55-56).

Відповідно до копії заповіту від 09.04.2009 року посвідченого секретарем виконкому Середньоберезівської сільської ради Урбанович Є.М., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зробив наступне заповітне розпорядження:

- належний йому житловий будинок АДРЕСА_3 на присілку Залунга, та земельну ділянку, яка знаходиться біля цього будинку на присілку Залунга в с. Середній Березів, а також належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями заповів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями заповів ОСОБА_11 , 1951 р.н. (а.с.76).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неможливістю реалізації права на спадкування за заповітом після смерті дідуся, через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строкувизнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Право заповідача на скасування та зміну заповіту регламентовано статтею 1254 ЦК України.

Зокрема, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_2 має намір успадкувати майно після смерті дідуся ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом останнього складеним в його користь 04.11.2008 року (а.с.10).

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого цією статтею, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, ОСОБА_2 як після смерті дідуся повинен був у шестимісячний строк подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку позивач ОСОБА_2 покликався на його необізнаність щодо наявності заповіту складеного дідусем на його користь 04.11.2008 року, який знайшов між документами померлого лише в березні 2024 року.

Однак, судом встановлено, що померлий ОСОБА_12 після складання заповіту від 04.11.2008 року, зробив нове заповітне розпорядження 09.04.2009 року, згідно якого своїми спадкоємцями вказав інших осіб, а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а не позивача ОСОБА_15 (а.с.76).

А отже, позивач не може бути спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за заповітом, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст.1254 ЦК України, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно з частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, оскільки як встановлено судом, позивач ОСОБА_16 не є спадкоємцем за заповітом від 09.04.2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.

Суддя Ю.С. Кіцула