Рішення

від 18.12.2024 по справі 348/1326/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1326/24

Номер провадження 2/348/739/24

18 грудня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Нагорняк Г.М., Бойчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.

за участю представника позивача адвоката Куцого О.С.

представника служби в справах дітей Попової Н.

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав .

В обґрунтування позивач посилається на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано згідно з рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.09.2014 року.

Від спільного подружнього життя в Чеській Республіці в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 на даний час є неповнолітнім і з 2013 року знаходиться на його повному утриманні та вихованні. Згідно з рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.12.2015 року сина залишено на проживання з ним.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком по АДРЕСА_1 . Ще до початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України він разом із сином ОСОБА_3 виїхали закордон у Чеську Республіку де сину 11.06.2020р. видано дозвіл на проживання разом з ним. Син - ОСОБА_3 навчається у факультетській школі І-ІІ ступенів Педагогічного факультету Карлова університету в 8-му класі. ОСОБА_3 навчається в даній школі з 01.09.2016 року, навчанням сина за весь період навчання у школі цікавиться тільки він, завжди присутній на батьківських зборах, спілкуюся з класними наставниками, реагую на повідомлення від педагогів, приділяю всебічну увагу розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_2 як мама, як на час відвідування дитячого садка так і за час навчання сина в школі не цікавилася його навчанням і вихованням, жодного разу не відвідувала батьківських зборів, виховних заходів.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами у школі, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та будь якої підтримки з боку Відповідача. Дитина знаходиться на повному його утриманні та постійно проживає зі ним.

Відповідач ні усно, ні по телефону не спілкується з дитиною, не проявляє до сина щонайменшої материнської турботи, не піклується про його фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться його розвитком, інтересами, підготовкою до самостійного життя, не вітає сина з днем Святого Миколая, днем народженням хоча має таку можливість, таким чином ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. З 2013 року Відповідач не бачила дитини жодного разу, а дитина її.

За таких обставин, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, позивач, вважає що є підставою для позбавлення батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , щодо неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позицій сторін:

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання свої материнських обов`язків по відношенні до сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітній син проживає разом з ним, про якого він піклується, створив йому всі належні умови для проживання та навчання. Відповідач не спілкується з дитиною, з 2013 року, не проявляє до нього щонайменшої материнської турботи, не надає коштів на його утримання, не дбає про його фізичний і духовний розвиток, не цікавиться належним харчування дитини та лікуванням. ОСОБА_2 свідомо обрала такі житєві умови, за якими її участь у вихованні дитини є мінімальною і недостатньою для виконання батьківських обов`язків. Просив постановити рішення, яким позов задовольнити повністю, позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , щодо неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Мати дитини ОСОБА_2 не спілкується з дитиною з 2013 року, не проявляє до нього щонайменшої материнської турботи. Неповнолітній син проживає разом з батьком, який піклується про нього, створив йому всі належні умови для проживання. Надає коштів на його утриманн дитини, дбає про його фізичний і духовний розвиток сина, цікавиться належним харчування дитини та лікуванням. Також просив постановити рішення, яким позов задовольнити повністю, позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , щодо неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач до суду повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про проведення судового засідання відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не надав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування - Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, всудове засідання не з`явився. Від представника поступила заява, в якій просить справу слухати в їх відсутності. Також представником надано висновок про доцільність позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд відповідно до ч.ч.1,3 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів в порядку заочного розгляду.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2024 року відкрито провадження по справі в порядку позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Закарпатської області, до участі в справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , який розірвано згідно з рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.09.2014 року (а.с. 8, 10).

Від спільного життя в сторін народився син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . В актовому записі про його народження батьками записані: ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_5 - мати, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.9,15,16).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 205 року визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_4 (а.с. 11-12,13).

З акту обстеження матеріально-побутових встановлено, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 виїжджає за кордон і разом з ним виїжджає його син ОСОБА_6 . Син постійно перебуває на утриманні батька ОСОБА_7 , який його виховує сам. (а.с. 14).

З довідки факультетської школи І-ІІ ступенів Педагогічного факультету Карлова університету Чеської Республіки встановлено, що син позивача ОСОБА_6 навчається в 8-му класі. Батько ОСОБА_6 проявляє інтерес до поведінки та навчання сина ОСОБА_6 . ОСОБА_6 є учнем школи з 01.09.2016 року по теперішній час, що підтверджується довідкою від 12.04.2024 року факультетської школи І-ІІ ступенів Педагогічного факультету Карлова університету Чеської Республіки з нотаріально посвідченим перекладом (а.с. 17-18).

З обхідного листа лікаря загальної практики м.Прага, ОСОБА_8 , 05.07.2010 здоровий, результати обстеження в нормі, лікування не потребує, щеплення в нормі, розвивається відповідно віку, на протязі останніх 10-11 років до лікаря з дитиною ходить лише батько (а.с.19-20).

З відповіді Державної прикордонної служби встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово перетинала кордон України в напрямку виїзд і в`їзд. Станом на 30.08.2024 року ОСОБА_2 перетнула кордон України 12.04.2024 року в напряму в`їзд (а.с. 63-64).

Згідно висновку Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про доцільність позбавити батьківських прав, вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 71).

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 суду пояснив, він проживає з батьком, з яким проводить весь свій час. Після 2014 року проживає із батьком. Останній раз коли бачив матір був дуже маленьким (4 роки), її не пам`ятає. З 2014 року мати не телефонує, не вітає із днем народження, не дарує подарунки, не цікавиться його життям. Місяць тому мати йому зателефонувала, однак не питали про його життя, а казала який поганий його батько, що йому не сподобалось, тому він не хоче спілкуватись із мамою. Він у весь час знав, що у батька є телефон мами, однак з нею спілкуватися не бажав, а вона йому не телефонувала.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 164 ч.1 п. 2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються він виконання своїх батьківських обов`язків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 з 2014 року взагалі не приймає участі у житті дитини, вихованням, лікуванням, утриманням дитини не займається, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, з сином не спілкується, не виявляє бажання займатись його вихованням.

Згідно ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області вирішено дати згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є доцільним.

Суд погоджується з наданим висновком органу опіки та піклування.

Суд вважає висновок органу опіки та піклування обґрунтованим, у ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення відповідача батьківських (материнських) прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дитини.

Висновки суду:

З`ясував думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватися про дитину та наявність вини батьків, що належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими (материнськими) обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини ОСОБА_3 ,2010 р.н., без поважних причин залишила його без материнської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

З наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч.1 ст.164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дитини, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

На думку суду, за відсутності доказів щодо наявності між дитиною та матір`ю зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок такої свідомої поведінки відповідача, позбавлення її батьківських (материнських) прав не становитиме втручання в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність обґрунтованих підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських (материнських) прав щодо її неповнолітньої дитини.

За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.164,165 СК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273,280-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення суду постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18.12.2024 року.

Повний текст рішення суду виготовлений 23.12. 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) .

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Закарпатської області, що знаходиться за адресою: 90556, Закарпатська обл., Тячівський район, смт Буштино, вул. Головна, буд. 91, до участі в справі.

Суддя Р.С. Солодовніков