Ухвала

від 18.12.2024 по справі 362/8550/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 362/8550/24

провадження № 2-о/362/252/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

18 грудня 2024 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ПоповичаО.В. перевірив матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - перебування фізичної особи на утриманні, й

установив:

До суду надійшла зазначена заява, відповідно якої її автор просить установити факт, що має юридичне значення, а саме утримання дітей своєї дружини. При цьому заявник зазначив, що метою встановлення даного факту є отримання відстрочки від призову на військові службу під час мобілізації.

Дослідивши матеріали заяви, суд виходить з такого.

Статтею 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з положеннями частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За зальним правилом, визначеним частиною першою статті 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша, друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності в особи неоспорюваних прав (частина 7 статті 19 ЦПК України).

Аналогічно, відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; та інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд зазначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (статті 65 Конституції України, частина перша статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»). Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Системний аналіз вищенаведених положень цивільного та спеціального (публічно-правового) законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок захисту Вітчизни не відноситься до категорії особистих цивільних обов`язків особи, а отже і право на звільнення від цього обов`язку не є цивільним правом, оскільки відповідні правовідносини виникають між громадянином та державою, вони регулюються не договором чи актами цивільного законодавства, а Конституцією України та прийнятими на її основі спеціальними законами України, що мають публічно правовий характер, зокрема: Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом « Про військовий обов`язок і військову службу».

При цьому, як вже зазначено, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (статті 1 ЦК України).

За змістом частини другої статті 315 ЦПК України юридичними фактами, що встановлюються в судовому порядку, є не будь-які факти, а ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, у цій статті мова йде про виникнення, зміну або припинення прав у цивільних відносинах на підставі встановлених у судовому порядку юридичних фактів.

Перебування на утриманні у військовозобов`язаного чи військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років законодавець відносить до тих сімейних обставин та особливих причин, які надають особі право на звільнення від виконання обов`язків військової служби, а не породжує цивільні права та інтереси за наслідком встановлення такого факту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - перебування фізичної особи на утриманні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду.

Суддя О.В. Попович