Справа № 757/18201/24-ц
Провадження № 2/369/6191/24
РІШЕННЯ
Іменем України
24.10.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Соловюк В.І.
за участі
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача Вареник А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в загальномупозовному провадженніцивільну справу за позовом ОСОБА_2 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбер",третя особа ОСОБА_3 , про визнання укладеним основного договору про відступлення права вимоги за договором кредиту та передачі прав за іпотечним договором-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року ОСОБА_2 порядку цивільного судочинства звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АМБЕР", третя особа ОСОБА_3 ,про визнанняукладеним основногодоговору провідступлення (купівлі-продажу)права вимогиза договоромкредиту тапередачі правза іпотечнимдоговором. В обґрунтування позову вказала, що між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого бувАТ "АЛЬФА-БАНК", правонаступником якого наразі є АТ «Cенс Банк», був укладений Договір кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за Договором кредиту 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, між останньою та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК", правонаступником якого бувАТ "АЛЬФА-БАНК", правонаступником якого єАТ "СЕНС БАНК"був укладений Іпотечний договір № 04/І-271 від 06.05.2008 року, за яким Іпотекодавець передає в іпотеку Іротекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем усіх своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за Договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 67,4 кв. м, житловою площею 41,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
27.10.2020 року між Позивачем (новий кредитор) таВідповідачем(первісний кредитор) був укладений Попередній договір № 27/10-91 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року.
Як визначено в п. 2.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, цей попередній договір укладено між Сторонами на підтвердження того, що вони поділяють спільний інтерес у придбанні Прав вимоги, що визначаються в п.2.2. цього Договору і мають намір співпрацювати з метою виконання і реалізації умов цього Договору та з метою укласти та належним чином оформити основний договір про відступлення Права вимоги за Кредитним договором та передачі прав за Договором забезпечення, на умовах цього Договору (надалі Основний договір), який Сторони зобов`язуються укласти на умовах, встановлених цим Договором протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення однією із Сторін Договору іншій Стороні пропозиції про укладення Основного договору.
Умовами п. 2.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року визначено, що відступлення Права вимоги на користь Нового кредитора за вищезазначеним Кредитним договором та передача прав за Договором забезпечення буде здійснюватися на підставі та за результатами укладених між Первісним кредитором таАТ "АЛЬФАБАНК"відповідних договорів відступлення прав вимоги (факторингу), договору передачі прав за іпотечним договором, тощо.
В п. 3.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року зафіксовано, що для укладення в майбутньому Основного договору та на підтвердження своїх намірів придбати Право вимоги, Новий кредитор протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту укладення цього Договору сплачує на рахунок Первісного кредитора авансовий платіж у розмірі 317 500,00 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
На виконання умов укладеного Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, Позивач для укладення в майбутньому Основного договору сплатила на рахунок Відповідача авансовий платіж у розмірі 317500 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.
В подальшому, на підставі укладеного з АТ «АЛЬФА-БАНК» Договору факторингу від 29.10.2020 року та Договору передачі прав за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року за реєстровим № 582, що посвідчений 29.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстровано в реєстрі за № 1937, ТОВ "Фінансова компанія "АМБЕР" набуло права вимоги, що виникло на підставі Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, та Іпотечного договору № 04/І-271 від 06.05.2008 року разом.
Позивач керуючись положеннями в п. 2.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, направив на адресу ТОВ «ФІНАНСОВВА КОМПАНІЯ «АМБЕР» пропозицію від12.03.2024року проукладення Основногодоговору разомта разомз проектомОсновного договору про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року.
Позивач вказує,що Основний договір між сторонами не був укладений у зв`язку з тим, що Відповідач в установлений попереднім договором термін свої зобов`язання не виконав, та ухилився від укладення Основного договору.
Позивач на цій підставі звернулась до суду та просила визнати укладеним між нею та Відповідачем Основний договір щодо про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року на умовах Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, що викладені в проекті Основного договору.
Ухвалою Печерського районногосуду містаКиєва від 26 квітня 2024 року, позовну заяву з додатками вирішено надіслати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 24.10.2024 року о 12:00 год.
08 липня 2024 року до суду надійшла заява представника Відповідача ТОВ «ФК «Амбер» - адвоката Вареника А.М. про визнання позову, в якій Відповідач визнав повністю заявлені Позивачем позовні вимоги.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 - у підготовче судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового засідання.
Представник Позивача адвокат Кацалап А.А. у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
ПредставникВідповідача адвокат Вареник А.М. у судовому засіданні підтвердив визнання позову у справі Відповідачем, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цьогоКодексу.
Згідно ч.ч. 1, 4ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 6 ст. 263 ЦПК України передбачено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Так, як Відповідач визнав позов, суд прийшов до переконання розглянути справу у підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ст.ст.200,206,263 ЦПК України.
Згідно правил ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову Відповідачем та дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить вважає, що позов підлягає задоволенню.
Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 N 2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого був АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого наразі є АТ «Cенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714), був укладений Договір кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за Договором кредиту 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, між останньою та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК", правонаступником якого бувАТ "АЛЬФА-БАНК", правонаступником якого єАТ "СЕНС БАНК"був укладений Іпотечний договір № 04/І-271 від 06.05.2008 року, за яким Іпотекодавець передає в іпотеку Іротекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем усіх своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за Договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 67,4 кв. м, житловою площею 41,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як підтверджено наданою Позивачем Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 367619116 від 27.02.2024 року, ОСОБА_3 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 06.05.2008 року, посвідчений Ахмедовою Р.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 575.
В подальшому, Позивачем, як Новим кредитором, та Відповідачем, як Первісним кредитором, був укладений Попередній договір № 27/10-91 від 27.10.2020 року про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року.
Як визначено в п. 2.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, цей попередній договір укладено між Сторонами на підтвердження того, що вони поділяють спільний інтерес у придбанні Прав вимоги, що визначаються в п.2.2. цього Договору і мають намір співпрацювати з метою виконання і реалізації умов цього Договору та з метою укласти та належним чином оформити основний договір про відступлення Права вимоги за Кредитним договором та передачі прав за Договором забезпечення, на умовах цього Договору (надалі Основний договір), який Сторони зобов`язуються укласти на умовах, встановлених цим Договором протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення однією із Сторін Договору іншій Стороні пропозиції про укладення Основного договору.
Згідно з п. 2.2. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, Первісний кредитор зобов`язується, а Новий кредитор доручає Первісному кредитору здійснити всі необхідні дії, спрямовані на набуття Права вимоги, що виникло на підставі:
-Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладенням у новій редакції, що є його невід`ємною частиною;
-Іпотечного договору№ 04/І-271від 06.05.2008рокуразом з усіма додатковими договорами (угодами) до нього, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладенням у новій редакції, що є його невід`ємною частиною.
Умовами п. 2.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року визначено, що відступлення Права вимоги на користь Нового кредитора за вищезазначеним Кредитним договором та передача прав за Договором забезпечення буде здійснюватися на підставі та за результатами укладених між Первісним кредитором та АТ «АЛЬФА-БАНК» відповідних договорів відступлення прав вимоги (факторингу), договору передачі прав за іпотечним договором, тощо.
Відповідно до п. 2.4. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, в день укладення Основного договору, до Нового кредитора переходить також право іпотекодержателя за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року, посвідчений 06.05.2008 року Ахмедовою Р.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 582.
Керуючись п. 3.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, ціна подальшого відступлення (надалі Ціна відступлення) Первісним кредитором Права вимоги на користь Нового Кредитора зазначається Сторонами в Основному договорі, виходячи з умов визначених цим Договором.
Пунктом 3.2.Попереднього договору№ 27/10-91від 27.10.2020рокувизначено, що ціна подальшого відступлення Первісним кредитором Прав вимоги на користь Нового Кредитора за домовленістю сторін складає 317 500,00 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
В п. 3.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року зафіксовано, що Сторони дійшли згоди в тому, що для укладення в майбутньому Основного договору та на підтвердження своїх намірів придбати Право вимоги, Новий кредитор протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту укладення цього Договору сплачує на рахунок Первісного кредитора авансовий платіж у розмірі 317 500,00 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Авансовий платіж зараховується до Ціни відступлення за Основним договором, що викладено в п. 3.4. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
У відповідності до п. 3.8. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, право за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року, що посвідчений 06.05.2008 року Ахмедовою Р.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 582 переходить до Нового кредитора на безоплатній основі.
Первісний кредитор зобов`язаний вчинити всі необхідні дії, що необхідні для набуття Новим кредитором Права вимоги, що визначені в п.п. 2.1., 2.2. цього Договору, згідно п. 4.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
Новий кредитор зобов`язується сплатити Первісному кредитору авансовий платіж, що визначений цим Договором з моменту укладення Попереднього договору та включно до дати зазначеної в п. 3.3. Договору, згідно до п. 4.2. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
Пунктом 4.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року зафіксовано, що набуття Новим кредитором Права вимоги, що вказані в п.2.2. цього Договору відбувається на підставі Основного договору, при умові здійснення ним оплати на користь Первісного кредитора Ціни відступлення/авансового платежу в повному обсязі.
З аналізу умов 2.1., 5.5. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року вбачаєтсья встановлена сторонами умова, що якщо Основний договір не буде укладено Сторонами в строк визначений попереднім договором, внаслідок необґрунтованого ухилення, недобросовісних, та/або протиправних дій/бездіяльності Первісного кредитора, Новий кредитор має право в судовому порядку визнати укладеним між Сторонами Основний договір на умовах визначених цим Договором, про що Сторони обізнані і з умовами чого погоджуються, користуючись принципом свободи Договору.
Керуючись п. 8.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами чи уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за їх наявності) Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Попереднім договором.
Згідно з п. 10.2. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, взаємовідносини Сторін, що не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
Договір укладений в двох автентичних примірниках українською мовою, по одному примірнику для кожної із Сторін, що мають однакову юридичну силу, що вказано в п. 10.5. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
У відповідності до п. 10.8. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, Сторони, укладаючи цей Договір, та керуючись відповідними принципами свободи договору, домовилися про наступну форму укладання цього Договору, яка є обов`язковою для Сторін і погодженою Сторонами, а саме: кожен аркуш, на якому викладено цей Договір містить підписи кожної Сторони (або уповноваженого представника Сторони, що підписав цей Договір) та печатки (за їх наявності) кожної Сторони.
Суд дослідивши Попередній договір № 27/10-91 від 27.10.2020 року підтверджує дотримання Сторонами його укладення у встановленій формі, що вказує на дійсність укладеного правочину.
Встановлено,що навиконання умовукладеного Попередньогодоговору №27/10-91від 27.10.2020року,Позивачем дляукладення вмайбутньому Основногодоговору булосплачено нарахунок Відповідачаавансовий платіжу розмірі 317500 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., згідно платіжної інструкції № 1602 від 29.10.2020 року.
Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку, що Позивачем був виконаний обв`язок передбачений Попереднім договором № 27/10-91 від 27.10.2020 року, метою якого є набуття Відповідачем прав за Договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, Іпотечним договором№ 04/І-271від 06.05.2008рокута подальше укладання з Позивачем Основного договору.
Матеріалами справи підтверджено, що в подальшому на підставі укладеного з АТ «АЛЬФА-БАНК» Договору факторингу від 29.10.2020 року та Договору передачі прав за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року за реєстровим № 582, що посвідчений 29.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстровано в реєстрі за № 1937, ТОВ "Фінансова компанія "АМБЕР" набуло права вимоги, що виникли на підставі Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, та Іпотечного договору № 04/І-271 від 06.05.2008 року разом.
На підставі укладених правочинів, Відповідач набув права вимоги, що виникло на підставі Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, таІпотечного договору№ 04/І-271від 06.05.2008рокуразом, з метою їх подальшої передачі на користь Позивача на підставі основного договору, який Відповідач зобов`язався укласти на умовах Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
В подальшому, Позивач керуючись положеннями в п. 2.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, направив на адресу ТОВ «ФІНАНСОВВА КОМПАНІЯ «АМБЕР» пропозицію від 12.03.2024 року про укладення Основного договору разом з проектом Основного договору, докази чого наявні в матеріалах справи.
Як встановлено судом, жодної відповіді від Позивача не надійшло, тож в строк визначений п. 2.1. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, Основний договір між сторонами не був укладений, у зв`язку з тим, що Відповідач фактично в установлений попереднім договором термін свої зобов`язання безпідставно не виконав, та в порушення взятих на себе зобов`язань ухилився від укладення Основного договору з Позивачем.
В наслідок недобросовісних дій Відповідача, до Позивача не перейшло права вимоги, що виникли на підставі Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, таІпотечного договору№ 04/І-271від 06.05.2008рокуразом.
Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі N 206/1853/18 (провадження N 61-4205св21) вказано, що "відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту".
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Перелік способів захисту, визначений у частині другійстатті 16 ЦК Українине є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). За змістом частини першоїстатті 2 ЦПК Україниметою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі N 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі N 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі N 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі N 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі N 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі N 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі N 334/3161/17 (пункт 55); див. такожпостанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі N 6-32цс14).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, упостановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті11, частин першої, другої статті509 ЦК України,цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установленихстаттею 11 цього Кодексу.
Відповідно достатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст. 526 ЦК України.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно достатті 610 ЦК України.
Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно частини першоїстатті 627 ЦК України,сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що викладено в статті 629 ЦК України.
Тлумаченнястатті 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припиненні зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частини першоїстатті 635 ЦК України,попереднім єдоговір,сторони якогозобов`язуютьсяпротягом певногостроку (упевний термін)укласти договірв майбутньому(основнийдоговір)на умовах,встановлених попереднімдоговором. Закономможе бутивстановлено обмеженнящодо строку(терміну),в якиймає бутиукладений основнийдоговір напідставі попередньогодоговору. Істотніумови основногодоговору,що невстановлені попереднімдоговором,погоджуються упорядку,встановленому сторонамиу попередньомудоговорі,якщо такийпорядок невстановлений актамицивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства, що викладено в частині другійстатті 635 ЦК України.
Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, керуючись ч. 3 статті 635 ЦК України.
Попередній договірє одниміз різновидівцивільних договорів,а томуйому властивівсі родовіознаки договорів.Так,попередній договірвважається укладениміз моменту,коли сторонидосягли угодиз усіхістотних умовдоговору.При цьомудля попередньогодоговору порядз іншимийого умовамиповинні бутивизначені ті,які єсуттєвими дляосновного договору. Дана позиція викладена Верховним судом в постанові від 13.12.2023 року у справі № 372/3773/20.
Частина першастатті 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому сторони мають право врегулювати й ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства та не суперечать ним.
Суд зауважує, що умовами п. 2.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року визначено, що відступлення Права вимоги на користь Нового кредитора за вищезазначеним Кредитним договором та передача прав за Договором забезпечення буде здійснюватися на підставі та за результатами укладених між Первісним кредитором (ТОВ «ФІНАНСОВВА КОМПАНІЯ «АМБЕР») та АТ «АЛЬФА-БАНК» відповідних договорів відступлення прав вимоги (факторингу), договору передачі прав за іпотечним договором, тощо.
На підставі укладеного з АТ «АЛЬФА-БАНК» Договору факторингу від 29.10.2020 року та Договору передачі прав за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року за реєстровим № 582, що посвідчений 29.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстровано в реєстрі за № 1937, Відповідач набув Права вимоги, що виникло на підставі Договору кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року, таІпотечного договору№ 04/І-271від 06.05.2008рокуразом, яке зобов`язався передати Позивачу на підставі основного договору, та який Відповідач зобов`язався укласти на умовах Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року.
Відповідно до п. 2.4. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, в день укладення Основного договору, до Нового кредитора переходить також право іпотекодержателя за Іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року, посвідчений 06.05.2008 року Ахмедовою Р.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 582.
Так, Закон України «Про іпотеку» не передбачає існування конструкції "абстрактної" іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання. Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16 (провадження № 61-18037св18).
Пунктом 4.3. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року зафіксовано, що набуття Новим кредитором Права вимоги, що вказані в п.2.2. цього Договору відбувається на підставі Основного договору, при умові здійснення ним оплати на користь Первісного кредитора Ціни відступлення/авансового платежу в повному обсязі.
Належними доказамипідтверджено,що Позивачембуло сплаченоВідповідачу авансовийплатіж урозмірі 317500 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., сума якого відповідно до умов п. 3.4. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року зараховується до ціни відступлення за Основним договором.
При цьому, суд приймає до уваги умову, викладену в п. 5.5. Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року згідно якої, якщо Основний договір не буде укладено Сторонами в строк визначений сторонами, внаслідок необґрунтованого ухилення, недобросовісних, та/або протиправних дій/бездіяльності Первісного кредитора, Новий кредитор має право в судовому порядку визнати укладеним між Сторонами Основний договір на умовах визначених цим Договором, про що Сторони обізнані і з умовами чого погоджуються, користуючись принципом свободи Договору.
Тож, Позивач та Відповідач у Попередньому договорі № 27/10-91 від 27.10.2020 року безпосередньо визначили наслідки ухилення Відповідача від укладення Основного договору та обумовили спосіб захисту порушеного права Позивача, шляхом визнання в судовому порядку укладеним Основного договору на умовах визначених укладеним попереднім договором, що викладені в проекті Основного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір єукладеним,якщо сторонидосягли згодиз усіхістотних умовдоговору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 3 ст. 635 ЦК України, сторона, яка уклала попередній договір, може направити другій стороні пропозицію про укладення основного договору. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 638 ЦК України, якою встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, поняття "пропозиція про укладення договору" та "проекту договору" є рівнозначними.
Враховуючи, що у Попередньому договорі № 27/10-91 від 27.10.2020 року передбачені всі істотні умови основного договору, слід вважати, що Позивач прийняв всі необхідні заходи щодо укладення основного договору з Відповідачем.
Суд підтверджує,що Позивачембули добросовісновиконані зобов`язанняпередбачені Попереднімдоговором №27/10-91від 27.10.2020року,в частинісплати Позивачемдля укладенняв майбутньомуОсновного договоруна рахунокВідповідача авансовогоплатежу урозмірі 317500 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. який враховується в ціну відступлення за Основним договором, та направлення на адресу Відповідача пропозиції від 12.03.2024 року про укладення Основного договору разом з проектом Основного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди, згідно ч. 1, ч. 2 статті 638 ЦК України.
З аналізу наданого Позивачем проекту Основного договору про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року, вбачається наявність всіх істотних умов, що є необхідними для договорів цього виду, які погоджені сторонами в Попередньому договорі № 27/10-91 від 27.10.2020 року,
Разом зцим,суд встановив,що Відповідачотримавши грошовікошти урозмірі 317500 (триста сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за відступлення права вимоги, безпідставно не виконав покладені на нього обов`язки за Попереднім договором№ 27/10-91від 27.10.2020року передПозивачем,в частиніукладення Основногодоговору провідступлення Прававимоги задоговором кредиту№ 405/222/08-Жвід 06.05.2008року тапередачі правза іпотечнимдоговором № 04/І-271від 06.05.2008року,протягом строкувизначеного п.2.1.попереднього договору,а самепротягом 10(десяти)календарних днів з моменту направлення Позивачем пропозиції від 12.03.2024 року про укладення Основного договору.
Відповідно до положеньст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1ст. 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони таінші учасникисправи подаютьдокази усправі безпосередньодо суду.
Згідно зістаттею 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням дослідження доказів наявних в матеріалах справи, суд вказує на наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову в повному обсязі, шляхом визнання укладеним між Позивачем та Відповідачем Основного договорупро відступлення(купівлю-продажу)права вимогиза договоромкредиту №405/222/08-Жвід 06.05.2008року тапередачі правза іпотечнимдоговором № 04/І-271від 06.05.2008року на умовах Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, що викладені проекті Основного договору.
Враховуючи, що у підготовчому судовому засідання представник Відвідачавизнав позов у повному обсязі, то суд приходить до висновку, що Позивачу відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Українинеобхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову у розмірі 1211 грн 20 коп., сплата якого документально підтверджена платіжною інструкцією №0.0.3554121969,1 від 27 березня 2024 року, тобто кошти у розмірі 605 грн 60 коп.
Частиною 1ст. 141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, інші 50 % сплаченого Позивачем судового збору відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українипідлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, а саме кошти у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 12,81,141,200,206,263-265 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбер",третя особа ОСОБА_3 , про визнання укладеним основного договору про відступлення права вимоги за договором кредиту та передачі прав за іпотечним договором - задовольнити.
Визнати укладеним між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБЕР», код ЄДРПОУ: 40889885, адреса: 01042, м. Київ, вул. Дмитра Дорошенка, буд. 49, приміщення 82, офіс 10, Основний договір про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги за договором кредиту № 405/222/08-Ж від 06.05.2008 року та передачі прав за іпотечним договором № 04/І-271 від 06.05.2008 року, що посвідчений 06.05.2008 року Ахмедовою Р.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 582, на умовах Попереднього договору № 27/10-91 від 27.10.2020 року, що викладені в проекті Основного договору.
Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 50 % судового збору з державного бюджету, сплаченого нею при поданні позову, а саме кошти у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБЕР», код ЄДРПОУ: 40889885, адреса: 01042, м. Київ, вул. Дмитра Дорошенка, буд. 49, приміщення 82, офіс 10, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені нею витрати по сплаті судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2024 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123881309 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні