Рішення

від 19.11.2024 по справі 372/4505/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4505/24

Провадження № 2-1973/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сікорській М.А.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», третя особа Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить Скасувати арештвсього майна,яке належить ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,шляхом виключенняз Єдиногореєстру заборонвідчуження об`єктівнерухомого майната їхобтяжень записпро обтяження№9482415від 24.04.2021року,який накладенийна підставіпостанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47175679, виданої 20.04.2015 р. Відділом державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20923624 від 24.04.2015 р.

Обґрунтовуючи позовнівимоги зазначив,що 17квітня 2007року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23-239/07-А. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва було задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором №23-239/07-А з урахуванням суми боргу, відсотків за користування кредитом, пені, що в загальній сумі складає 319852,93 грн. 21.11.2018 р. між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, за яким переуступлено право вимоги за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). В теперішній час питання щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) врегульовано, претензії щодо його виконання у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» до ОСОБА_1 (РНОК1111: НОМЕР_1 ) відсутні. 30 грудня 2021 р. між ТОВ «АНСУ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №23-239/07-А від 17.04.2007 року наступного змісту: Сторони погоджуються, що станом на дату підписання Сторонами цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року (далі іменований - «Кредитний договір») складає в загальному розмірі 319 852,93 (Триста дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 93 копійки) гривень, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31.08.2010 року по справі № 2-10649/10. За згодою сторін погашення заборгованості за Кредитним договором проводиться в гривнях, при цьому Позичальник має право на дострокове її погашення. Сторони домовилися, що грошові кошти на виконання зобов`язань за Кредитним договором першочергово спрямовуються на сплату заборгованості по тілу кредиту. Сторони домовились, що Кредитор здійснить прощення частини боргу в розмірі 89 852,93 (Вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 93 копійки) гривень за умови сплати Позичальником заборгованості за Кредитним договором в розмірі 230 000,00 (Двісті тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень згідно наведеного нижче графіку: до 30.12.2021 (включно) - 70 000,00 (Сімдесяттисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.01.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 27.02.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.03.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 29.04.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.05.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 29.06.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 28.07.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.08.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень. Призначення платежу: «Платіж за кредитним договором, номер договору 23-239/07-А від 17.04.2007, ОСОБА_1 ». Кредитор зобов`язується не пред`являти виконавчий лист № 2-10649/10 від 10.11.2010 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості до виконання за умови дотримання Позичальником графіку платежів, наведеного в п. 4 цієї Додаткової угоди. Не дивлячись на виконання мною, ОСОБА_1 умов кредитного договору № 23-239/07-А від 17.04.2007 року наразі в ДРРП залишилось зареєстроване обтяження (арешт), який накладений в межах примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва від 10.11.2010 р. № 2-10649/10. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, 20 квітня 2015 року Відділом ДВС Обухівського МРУЮ була винесена постанова про арешт майна боржника та відповідний запис про обтяження до вищевказаного реєстру за №9482415. На підтвердженнявищевказаних обставин(врозумінні вимогст.76-81,95ЦПК України)позивач надаєІнформацію зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таїх обтяжень№390200958від 08.08.2024року,яка булаотримана адвокатомСтельниковичем С.А.в межахнаданих повноваженьзгідно якоїу розділі«Відомості зєдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна» засуб?єктом зареєстрованоарешт навсе майно ОСОБА_1 .Таким чином кредитна заборгованість була виплачена мною в повному обсязі. 08 серпня 2024 року, в порядку досудового врегулювання спору я, ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС в Обухівському районі Київської області із заявою про скасування запису про арешт майна у ВП 47175679. Відповідь відсутня. Наразі арешт нерухомого майна не припинено, а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

16.08.2024 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та призначення справи до підготовчого судового засідання.

19.09.2024 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явились, про причин неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань суду не подали.

Представник відповідача АТ «Банк Фінанси а Кредит» подав до суду відзив на позовну заяву в кому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань суду не подав.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

17 квітня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23-239/07-А.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва було задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором №23-239/07-А з урахуванням суми боргу, відсотків за користування кредитом, пені, що в загальній сумі складає 319852,93 грн.

21.11.2018 р. між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, за яким переуступлено право вимоги за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В теперішній час питання щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) врегульовано, претензії щодо його виконання у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» до ОСОБА_1 (РНОК1111: НОМЕР_1 ) відсутні.

30 грудня 2021 р. між ТОВ «АНСУ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №23-239/07-А від 17.04.2007 року наступного змісту: Сторони погоджуються, що станом на дату підписання Сторонами цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором № 23-239/07-А від 17.04.2007 року (далі іменований - «Кредитний договір») складає в загальному розмірі 319 852,93 (Триста дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 93 копійки) гривень, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31.08.2010 року по справі № 2-10649/10. За згодою сторін погашення заборгованості за Кредитним договором проводиться в гривнях, при цьому Позичальник має право на дострокове її погашення. Сторони домовилися, що грошові кошти на виконання зобов`язань за Кредитним договором першочергово спрямовуються на сплату заборгованості по тілу кредиту. Сторони домовились, що Кредитор здійснить прощення частини боргу в розмірі 89 852,93 (Вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 93 копійки) гривень за умови сплати Позичальником заборгованості за Кредитним договором в розмірі 230 000,00 (Двісті тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень згідно наведеного нижче графіку: до 30.12.2021 (включно) - 70 000,00 (Сімдесяттисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.01.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 27.02.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.03.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 29.04.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.05.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 29.06.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 28.07.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень; до 30.08.2022 (включно) - 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Призначення платежу: «Платіж за кредитним договором, номер договору 23-239/07-А від 17.04.2007, ОСОБА_1 ».

Кредитор зобов`язується не пред`являти виконавчий лист № 2-10649/10 від 10.11.2010 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості до виконання за умови дотримання Позичальником графіку платежів, наведеного в п. 4 цієї Додаткової угоди.

Не дивлячись на виконання, ОСОБА_1 умов кредитного договору № 23-239/07-А від 17.04.2007 року наразі в ДРРП залишилось зареєстроване обтяження (арешт), який накладений в межах примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2010 р. № 2-10649/10.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, 20 квітня 2015 року Відділом ДВС Обухівського МРУЮ була винесена постанова про арешт майна боржника та відповідний запис про обтяження до вищевказаного реєстру за №9482415.

На підтвердження вищевказаних обставин (в розумінні вимог ст.76-81,95 ЦПК України) позивач надає Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №390200958 від 08.08.2024 року, яка була отримана адвокатом Стельниковичем С.А. в межах наданих повноважень згідно якої у розділі «Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» за суб?єктом зареєстровано арешт на все майно ОСОБА_1 .

Таким чином, кредитна заборгованість була виплачена в повному обсязі.

08 серпня 2024 року, в порядку досудового врегулювання спору я, ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС в Обухівському районі Київської області із заявою про скасування запису про арешт майна у ВП 47175679. Відповідь відсутня.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно ч. 1 ст.59ЗаконуУкраїни«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у незавершеному виконавчому провадженні арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Поряд з цим слід також зазначити наступне.

ФОНД БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗДІЙСНЮЄ ВИВЕДЕННЯ АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» З РИНКУ3 27.12.2022.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015р. № 230, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені, зокрема, статтями 37,38,47-51 Закону № 4452-УІ, заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015р. до 17.12.2017р. включно.

З 19.12.2017р. призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ірклієнка Ю.П. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені Законом, а саме пунктами 3, 5, 7, 8, 9 частини другої статті 37, пунктами 2, 4, 5, 6, 9 частини першої, частиною другою статті 48, статтями 50, 51, 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов`язків.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону № 4452-УІ виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 27.11.2017р. № 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на два роки до 17.12.2019 р. включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 вересня 2019 року № 2417 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на один рік з 18 грудня 2019 року до 17 грудня 2020 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2897 від 11 листопада 2019 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 15 листопада 2019 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Міхно Сергія Семеновича, якому делеговані всі повноваження ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1513 від 13 серпня 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 17 серпня 2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Грошову Світлану Василівну, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 685 від 05 вересня 2022 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» з 06 вересня 2022 року призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича, якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд гарантування) від 22.12.2022 року №1067 відкликано повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» делеговані Паламарчуку Віталію Віталійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.09.2022 року № 685 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (копія додається).

З 27 грудня 2022 року визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» здійснюються Фондом безпосередньо.

Відповідно до позиції викладеній в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року по справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) суд вказав, що «...Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Однім із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю,, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем. скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку. передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ППК України.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є обґрунтованими, оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_1, який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).

Отже, на підставі вказаного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом ,який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання рішення суду, не може пред`явити позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір на засадах змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, на підставі поданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених судом письмових доказах, не узгоджуються із чинним законодавством України, позивач всупереч вимогам ст.ст.12,13,81 ЦПК України не довів позовні вимоги належними і допустимими доказами, тому достатніх правових і фактичних підстав для задоволення позову суд не вбачає, а відтак позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав недоведеності та неналежності кола осіб, що повинні приймати участь в розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268,273,365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», третя особа Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко