Рішення

від 02.12.2024 по справі 555/2552/24

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/2552/24

Номер провадження 2/555/640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області (Марининський старостинський округ №2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту батьківства,, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся ізпозовом про визнання права власності на спадкове майно. Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маринин Березнівського району Рівненської області. Його батьки: батько ОСОБА_2 , 1929 року народження та матір ОСОБА_3 , 1920 року народження, не перебували у зареєстрованому шлюбі. Оскільки його батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька дитини проведено відповідно до діючого на той час Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР,стаття 2 якого передбачала, що при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується на прізвище матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Аналогічна норма міститься в ст. 135 діючого Сімейного кодексу України.Тому згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , відомості про батька не зазначені, а його матір`ю вказана ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_2 , не оформивши своє батьківство. Актом комісії Соснівської селищної ради від 07.10.2024 підтверджено факт проживання ОСОБА_2 , 1929 року народження та ОСОБА_3 , 1920 року народження, у цивільному шлюбі та ведення спільного господарства.Зазначення ОСОБА_1 в свідоцтві про народження по батькові « ОСОБА_4 » є черговим підтвердженням того, що моїм батьком є ОСОБА_2 . Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадщини після смерті батька.На початкужовтня 2024року ОСОБА_1 звернувся доприватного нотаріусаБерезнівського районногонотаріального округуЧеркасової І.В.для оформленняспадщини зазаконом післясмерті батька,однак нотаріус йому повідомив, що відсутні докази родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2 , а також ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає причину пропуску строку для подачі заяви для прийняття спадщини поважною, оскільки відсутність документів, які б підтверджували факт родинних відносин між ним та його батьком спадкодавцем ОСОБА_2 , унеможливлювало подання заяви про прийняття спадщини.

Клопотання, процесуальні дії у справі.

22 жовтня 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнає, а також просить розглядати справу за його відсутності.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено,що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маринин Березнівського району Рівненської області. Його батьки: батько ОСОБА_2 , 1929 року народження та матір ОСОБА_3 , 1920 року народження, не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Оскільки його батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька дитини проведено відповідно до діючого на той час Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР,стаття 2 якого передбачала, що при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується на прізвище матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Аналогічна норма міститься в ст. 135 діючого Сімейного кодексу України.

Тому згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , відомості про батька не зазначені, а його матір`ю вказана ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_2 , не оформивши своє батьківство.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними участині третій статті 128цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У відповідності до п. 7Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України.

Згідно зп.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

В третьому абзаці п. 13цієї ж постанови Пленуму ВСУ зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Актом комісії Соснівської селищної ради від 07.10.2024 підтверджено факт проживання ОСОБА_2 , 1929 року народження та ОСОБА_3 , 1920 року народження, у цивільному шлюбі та ведення спільного господарства.

Зазначення ОСОБА_1 в свідоцтві про народження по батькові « ОСОБА_4 » є черговим підтвердженням того, що моїм батьком є ОСОБА_2 .

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадщини після смерті батька.

На початкужовтня 2024року ОСОБА_1 звернувся доприватного нотаріусаБерезнівського районногонотаріального округуЧеркасової І.В.для оформленняспадщини зазаконом післясмерті батька,однак нотаріус йому повідомив, що відсутні докази родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2 , а також ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абзацу 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Приписами статті 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст.41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності з статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.5ст.11ЦКУкраїни цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст.ст.335та376 ЦК України.Ст.392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

В силуст.1216 ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов"язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно дост.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Керуючись ст.ст.1233,1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України,ст.141 ЦПК України, п.1 ч.1ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

В И Р І Ш И В :

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Маринин Березнівського району Рівненської області, є батьком ОСОБА_1 .

Визначити для ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 вс.Маринин Березнівськогорайону Рівненськоїобласті.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 Індентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач : Соснівська селищна рада Рівненського району Рівненської області (Марининський старостинський округ № 2), вул. Шевченка, 5 смт. Соснове Рівненського району, Рівненської області, 34652 код ЄДРПОУ 04387846.

Суддя: Мельничук Н. В.