Рішення

від 12.12.2024 по справі 625/205/24

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/205/24

Провадження № 2/625/86/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лосєва Д.К.,

за участю секретаря судового засідання Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Служба у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити батьківських прав відповідачів стосовно їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зупинити стягнення аліментів згідно рішення Коломацького районного суду Харківської області за№ 2-74/10від 02червня 2010 року, яким з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідачів аліменти на утримання їх дитини та судові витрати.

В обгрунтування позову зазначивши, що батьки неповнолітньої дитини ОСОБА_4 залишили свою малолітню дитину, яка мала психічні захворювання, залишили на сторонню людину ОСОБА_3 , що призвело до фізичного насильства до неї та влаштування її на виховання в іншу родину, не вчинили жодних дій щодо попередження чи виправлення цієї ситуації. Відповідачі не приймають участі у житті сина, не надають матеріальної допомоги дитині, не займається його вихованням, чим ухиляються від виконання батьківських обов`язків. За період 2020 по 2024 роки відповідачі жодного разу не поцікавилисьжиттямсина у фахівцяізсоціальноїроботи та не намагаласьйогоповернути в свою родину.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Третя особи ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думки сторін, викладені у їх заявах приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі записані батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Коломацького районного управління юстиції Харківської області, про що зроблено актовий запис № 11 від 04.04.2008 року (а.с. 5).

Відповідно до виписки з рішення Коломацького районного суду Харківської області №2-74/2010 від 02 червня 2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 8).

Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, була підписана Україною 21.02.1990р., ратифікована 27.02.1991р., набрала чинності для України 27.09.1991р., таким чином є частиною національного законодавства та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до Преамбули Конвенції, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно з ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 2 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Згідно з п.п. 2, 4 ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає: забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності; встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства; вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Згідно акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовилися забрати з полового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 24 червня 2020 року вбачається, що 24 червня 2020 року о 14 годині 00 хвилин у Валківській центральній районній лікарні встановлено, що батьки відмовилися забрати дитину чоловічої статі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з невідомих причин (а.с. 10-11).

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області від 25 червня 2020 року за №59 дитину, позбавлену батьківського піклування - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на первинний облік (а.с. 12).

Рішенням Виконавчого комітету Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області від 25 червня 2020 року за №69, малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 13).

Згідно розпорядження Коломацької районної державної адміністрації Харківської області за №66 від 26 червня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передано до прийомної сім`ї ОСОБА_3 (а.с. 14-15).

Відповідно до висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини №563 від 07 травня 20204 року виданого КНП Центр первинно медико-санітарної допомоги Коломацької селищної ради вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має розумову відсталість та косоокість (а.с. 16).

Згідно довідки КНП Центр первинно медико-санітарної допомоги Коломацької селищної ради №646 виданої 23 травня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку з приводу психіатричного захворювання, являється дитиною зі статусом дитина з інвалідністю з приводу психіатричного захворювання. З`являвся до сімейного лікаря в супроводі опікуна (а.с. 17).

Відповідно до довідки №01-13/11 від 23 травня 2024 року наданої КУ «Центр надання соціальних послуг» Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_9 дитина з вадами розвитку (астигматизм, збіжна косоокість, амбліопія, резидуально-органічне ураження ЦНС), що потребує постійного догляду. За період з 26 червня 2020 року по 24 травня 2020 року фахівець із соціальної роботи відвідував прийомну сім`ю згідно графіку. Підчас відвідуванняприйомноїдитини ОСОБА_4 вінпостійнозгадував маму, запитував коли вона прийде, адже вона обіцялайому, але не приходила та на телефоннідзвінки не відповідала.Зіслівприйомноїматері ОСОБА_3 мати - ОСОБА_2 дужерідко, 1-2 рази на рік на 5-10 хвилин, відвідуваласина, але післявідвідуваньемоційний стан дитини погіршувався, вінбувзбуджений, плакав босумував за матір`ю, при відвідуванісинажоднихподарунківчиіншоїматеріальної, моральноїдопомоги не надавала. Якщодитина телефонувалаїй, спілкуватисяізсином по телефону вона не хотіла. ОСОБА_10 не цікавиласяжиттям, навчанням, здоров`ям та розвиткомсина. Біологічнийбатько - ОСОБА_1 зовсім не спілкується з дитиною та не приймаєучасті в життідитини. За період 2020 по 2024 роки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жодного разу не поцікавилисьжиттямсина у фахівцяізсоціальноїроботи та не намагаласьйогоповернути в свою родину (а.с. 18).

З листа КП «Чутівське» вбачається, що згідно ВП №19740983 від 15 серпня 2023 року з заробітної плати ОСОБА_1 утримуються аліменти на утримання сина ОСОБА_11 . (а.с. 20-22)

Відповідно до інформаціїКЗ «КоломацькийліцейКоломацькоїселищної ради» №01-20/38 від 14.05.2024 ОСОБА_11 навчається в 9-А класі, індивідуально. Хлопчик потребуєпостійного контролю та допомогизісторонидорослих, не можеперебувати в колективіучнів та в оточені не знайомих людей.Стосунки з прийомноюматір`ютеплі, дружні. Прийомнаматиприділяєналежнуувагувихованню та навчаннюдитини, підтримуєтіснийзв`язок з ліцеєм, забезпечуєдитинувсімнеобхідним (а.с. 19).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по відношенню до їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що виконавчий комітет Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області прийшов до висновку про доцільність позбавлення вказаних осіб батьківських прав щодо їх дитини (а.с. 30-32).

Вказаний висновок затверджено рішенням виконавчого комітету Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області від 29 травня 2020 року за №35 (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Таким чином, суд, проаналізувавши матеріали справи і дослідивши зібрані докази у їх сукупності, взявши до уваги, що відповідно до фактичних обставин справи за зібраних доказів по справі, відповідачі належної уваги вихованню дитини не приділяють, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для позбавлення судом батьківських прав гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по відношенню до їх неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до ч.1ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей.

За змістом статті 180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Так, за правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі, у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку, має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому це можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Вищенаведене, відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року, справа № 511/219/18.

Відповідно до ч. 1 ст.179Сімейного кодексуУкраїни аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Статтею 192СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого (цитата): «За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 223 ЦПК України 2004 року.

Згідно ч. 2 ст. 445 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Судом вірогідно встановлено, що відповідачі мають задовільний стан здоров`я та змозі сплачувати аліменти.

Відповідно до ч. 1 ст. 191СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_4 на підставі рішення Коломацького районного суду Харківської області №2-74/2010 від 02 червня 2010 року стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перераховуються на користь ОСОБА_5 .

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідним позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідачів задовольнити, при цьому зупинивши стягнення аліментів згідно рішення Коломацького районного суду Харківської області від 02 червня 2010 року.

На підставіст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а оскільки позов Служби у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради задоволено у повному обсязі з відповідача на користь Державного бюджету України судові витрати по справі у розмірі 2422 (двох тисяч чотириста двадцяти двох) гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Служби у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно йогонеповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно її неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зупинити стягнення аліментів згідно рішення Коломацького районного суду Харківської області за№ 2-74/10від 02червня 2010 року, яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чвертізаробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, на користь осіб або установ, де буде перебувати дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чвертізаробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, на користь осіб або установ, де буде перебувати дитина.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2422 (двох тисяч чотириста двадцяти двох) гривень 40 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2422 (двох тисяч чотириста двадцяти двох) гривень 40 копійок в дохід держави.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2024 року.

Суддя: Д.К. Лосєв