Рішення

від 17.12.2024 по справі 229/6321/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/6321/23

Провадження № 2/229/322/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Медінцевої Н. М.

за участю секретаря судового засідання Мельничук І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дружківка Донецької області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми державної допомоги особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю,

В С Т А Н О В И В :

Управліннясоціального захистунаселення Дружківськоїміської ради,звернулося досуду зпозовною заявою,в якійпросить стягнутизі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користьУправління соціальногозахисту населенняДружківської міськоїради сумунадміру виплаченихкоштів соціальної допомогиособам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю, заперіод з01 серпня 2014року по31грудня 2021року всумі 123874,00грн. тавитрати назабезпечення судовогопроцесу,сплачені позивачемпри поданніпозовної заявив розмірі2 684,00гривень.

Позовні вимоги обгрунтовує таким. До складу сім`ї позивача належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа з інвалідністю з дитинства ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,який перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Дружківської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства з 2007 року.

08.07.2014 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи. До заяви додано: довідка про склад сім`ї та виписка з акта огляду МСЕК 10ААБ №432368. Призначення державної соціальної допомоги ОСОБА_2 здійснено на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серія 10 ААБ №432368. Дата огляду особи з інвалідністю 07.07.2014 р. Огляд повторний. Інвалідність встановлена з 07.07.2014 р. по 01.08.2017р.

Рішенням управління від 08.07.2014 №2886 про призначення допомоги інвалідам ОСОБА_2 призначено допомогу з 01.08.2014 р. в розмірі 949,00 грн. У зв`язку з підвищенням и рівня прожиткового мінімуму, розмір допомоги після автоматичного перерахунку склав: з 01.09.2015 р. - 1074,00 грн., з 01.05.2016 р. - 1130,00 грн., з 01.12.2016 р. - 1247,00 грн., з 01.05.2017 р. - 1312,00 грн.

19.07.2017 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи. До заяви додано: довідка про склад сім`ї та виписка з акта огляду МСЕК АВ №0874260 від 11.07.2017 р. На наступний період призначення державної соціальної допомоги ОСОБА_2 здійснено на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серія АВ № 0874260. Дата огляду особи з інвалідністю 11.07.2017 р. Огляд повторний. Інваліність встановлена з 11.07.2017 р. безстроково.

Рішенням управління від 21.07.2017 №2892 про призначення допомоги інвалідам ОСОБА_2 призначено допомогу з 01.08.2017 р. в розмірі 1312,00 грн. довічно.У зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму, розмір допомоги після автоматичного перерахунку склав: з 01.10.2017 р. - 1452,00 грн., з 01.12.2018 р. - 1497,00 грн., з 01.07.2019 р. - 1564,00 грн., з 01.12.2019 р. - 1638,00 грн., з 01.07.2020 р. - 1712,00 грн., з 01.12.2020 р. - 1769,00 грн., з 01.07.2021 р. - 1854,00 грн., з 01.12.2021 р. - 1934,00 грн.

В грудні 2021 року Управлінню стало відомо, що згідно рішення Дружківського міського суду від 02.07.2014 року ОСОБА_2 , було визнано недієздатною та над ним призначено опікуна його матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, з моменту отримання рішення Дружківського міського суду від 02.07. 2014 року відповідач не повідомила Управління про зміну обставин в її родині (зміна правового статусу її сина), а саме визнання її сина недієздатною особою та призначення її опікуном над сином. Тобто, ОСОБА_2 , як недієздатна особа, самостійно не мав право отримувати виплати. Згідно бланка заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.02. 2012 року № 96 (зі змінами, які діяли на момент виникнення обставин) зазначено, що «в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання мною соціальної допомоги, компенсації, субсидії та пільг, я зобов`язуюсь повідомити органи праці та соціального захисту населення".

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (ст. 1184 ЦК України). Згідно зі ст. 67 ЦК України опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

За розпорядженням начальника управління № 447 від 23 грудня 2021 року з 01 січня 2022 року виплату допомоги ОСОБА_2 припинено, оскільки рішення Дружківського міського суду від 02.07. 2014 року його було визнано недієздатною особою. А також пораховано переплату надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, які підлягають відшкодуванню за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2021 р. в сумі 123874,00 грн.

10 січня 2022 року ОСОБА_3 було отримано власноручно повідомлення управління про погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги №0.216/11133/21 від 29 грудня 2021 року за період з 01.08. 2014 року по 31 грудня 2021 року в сумі 123874,00 грн. Станом, на сьогоднішній день, сума надміру виплачених коштів ОСОБА_1 не сплачена.

10 січня 2022 року ОСОБА_1 , як опікун ОСОБА_2 звернулась до управління з письмовою заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства. До заяви додала копію рішення Дружківського міського суду від 02.07. 2014 року. Рішення управління № 58 від 14 січня 2022 року про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року і довічно призначено допомогу в розмірі 1934,00 грн. У зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму, розмір допомоги після автоматичного перерахунку склав: з 01.03.2022 - 2100,00 грн.

На даний час, надміру виплачені кошти за період з 01.08.2014 по 31.12.2021 в сумі 123874,00 грн. відповідачем управлінню добровільно не повернуті, у зв`язку з чим позивач звертається до суду про примусове стягнення зазначеної суми.

Представник позивача Барабаш І.П. через канцелярію суду долучила до матеріалів справи Звіти за 2014-2023 роки про витрати коштів стосовно ОСОБА_2 та акт обстеження матеріально-побутових умов проживання опікуваного та якість виконання обв`язків опікуна від 15.01.2017 р.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином. Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити повністю та прийняти рішення по цій справі.

Представник відповідача надала письмові пояснення по суті спору в яких зазначила про таке.

Її син ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю з дитинства ІІ групи перебуває на обліку в Управлінні з липня 2007 р. та отримував державну соціальну допомогу особам з інвалідністю. Заяви до Управління син заповняв разом з нею, підписував він, а кошти отримувала вона, звіти про використання соціальної допомоги вона регулярно та своєчасно надавала до управління. До грудня 2021 р. кошти перераховували на банківську карту, що була відкрита на ім`я її сина ОСОБА_2 . У грудні 2021 р. працівники управління, у телефонному режимі, попросили прийти її до управління та написати заяву про перерахування коштів на банківську карту, відкриту на її ім`я у відділенні "Авальбанк". Після чого кошти, як соціальна виплата моєму сину інваліду дитинства, стали надходити на банківську карту, відкриту на її ім`я. При цьому ні сума, ні терміни виплат змінені не були. Звіти, як і раніше, здавала вона. Зміни були лише в тому, що заяви на виплати підписувала вона. 02.07.2014 р. Рішенням Дружківського міського суду її син ОСОБА_2 був визнаний недієздатним, а вона була призначена його опікуном. Отже, ва ні їй, а ні її сину ніхкто не роз`яснив щодо необхідності подання окремої заяви у разі визнання його недієздатності та встановлення опікунства. Гроші продовжувала отримувати вона, і фактично нічого не змінилося. Розмір допомоги не змінився. Отримані гроші вона витрачала на утримання сина. Якби їй роз`яснили, що треба повідомити про встановлення опіки, вона б це обов`язково зробила.

Згідно п. 46 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію .., затвердженого Постановою КМУ від 31.08.2017 р. орган, що призначає допомогу, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника паспортним даним та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту і належного оформлення поданих документів, засвідчує їх копії.

Позивач не вчинив дії, щодо перевірки заяви поданої її сином, а повинен був це зробити з огляду на діагноз сина встановлений МСЕК, а саме його спроможність відповідати за своєчасність повідомлення про зміну обставин, які можуть вплинути на подальшу виплату допомоги, чи за недостовірність даних.

Представник відповідача Гапонова О. В. та відповідач в судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача. Просила у задоволенні позову відмовити з підтав викладених у письмових поясненнях.

Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що у позовній заяві потрібно відмовити з таких підстав.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи. 08.07.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи. На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 10 ААБ №432368 від 07.07.2014 р. (огляд повторний, інвалідність встановлена з 07.07.2014 р. до 01.08.2017 р.). Рішенням управління від 08.07.2014 р. №2886 про призначення допомоги інвалідам ОСОБА_2 призначено допомогу з 01.08.2014 р. в розмірі 949,00 грн., розмір встановленої допомоги, протягом 01.09.2015 р. по 01.05.2017 р. змінювався у зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму.

19.07.2017 р. ОСОБА_2 повторно звернувся до позивача із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи. На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0874260 від 11.07.2017 р. (огляд повторний, інвалідність встановлена з 11.07.2017 р. безстроково). Рішенням управління від 21.07.2017 р. №2892 про призначення допомоги інвалідам ОСОБА_2 призначено допомогу з 01.08.2017 р. в розмірі 1312,00 грн. довічно, розмір встановленої допомоги, протягом з 01.10.2017 р. по 01.12.2021 р. зазначеного періоду змінювався у зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму.

Рішенням Дружківського міського суду від 02.07. 2014 року ОСОБА_2 було визнано недієздатним та над ним призначено опікуна його матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач вказує, що про це йому стало відомо в грудні 2021 р. та звертає увагу суду, що з моменту отримання рішення Дружківського міського суду від 02.07.2014 р. ОСОБА_1 не повідомила управління про зміну правового статусу її сина, а саме визнання його недієздатною особою та призначення її опікуном. Отже, ОСОБА_2 , як недієздатна особа, самостійно не мав право отримувати виплати.

Розпорядженням УСЗН Дружківської міської ради № 447 від 23 грудня 2021 року ОСОБА_2 припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 01 січня 2022 року, у зв`язку з тим, що заявника визнано недієздатною особою на підставі рішення Дружківського міського суду від 02.07. 2014 року та пораховано переплату надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, які підлягають відшкодуванню за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2021 р. в сумі 123874,00 грн.

УСЗН Дружківської міської ради ОСОБА_1 було направлено повідомлення про добровільне погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги за вих. № 0.216/11133/21 від 29 грудня 2021 року, яке відповідач отримала особисто в управлінні 10 січня 2022 року (а.с. 14). Про прийняте рішення відповідач повинна була повідомити управління в термін до 29.01.2022р.

10 січня 2022 року ОСОБА_1 , як опікун ОСОБА_2 звернулась до УСЗН Дружківської міської ради з заявою щодо призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, а саме допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи.

Рішенням Дружківського УСЗН Дружківської міської ради № 58 від 14 січня 2022 року на підставі наданих документів, ОСОБА_1 було призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи з 01 січня 2022 року довічно у розмірі 1934,00 грн щомісяця. У зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму, розмір допомоги після автоматичного перерахунку склав з 01.03.2022 - 2100,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Суд зазначає, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що позивач не довів наявність правових підстав, які передбачені ст. 1215 ЦК України, для стягнення з відповідача суми надміру перерахованих коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи, в розмірі 123874,00 грн. А саме ті обставини, що відповідач вчинила недобросовісні дії з метою отримання державної допомоги та свідомо не надала відомості щодо підстав для припинення здійснення вказаної виплати, що виключає можливість покладення на відповідача обов`язку з їх повернення.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами у справі, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду справи не встановлено факту недобросовісності в діях чи бездіяльності відповідача при отриманні нею державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, беручи до уваги недоведеність позивачем обставин, викладених у позовній заяві, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 13,133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1215 ГК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Медінцева Н. М.