Рішення
від 18.12.2024 по справі 645/6356/24
ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/6356/24

Провадження № 2-а/645/57/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

До Фрунзенського районного суду м. Харкова 28.10.2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просив:

- скасувати постанову №10/343 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 16.10.2024 року відносно ОСОБА_1 ;

- на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити справу у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн., сплачений ним при зверненні з цим позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 16 жовтня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 10/343 по справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.Згідно зізмістом вказаноїпостанови ОСОБА_1 порушенозаконодавство промобілізаційну підготовкута мобілізацію,а самеабз.4п.1ч.2Прикінцевих положеньЗакону України№ 3633-ІХвід 11.04.2024"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодоокремих питаньпроходження військовоїслужби,мобілізації тавійськового обліку" (далі Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18.05.2024, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки останній протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ, не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Позивач вважає, що ця постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Так, частиною 3 статті 210-1КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період. Разом з цим, згідно з приміткою ст.210КУпАП положення статей 210, 210-1КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Позивач вважає, що відповідач мав можливість отримати із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС "ОБЕРІГ" та інших державних реєстрів всі його персональні дані як військовозобов`язаного, а тому у відповідача не було підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до примітки ст. 210 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 18.12.2024, не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З протоколувбачається,що ОСОБА_1 порушив вимогизаконодавства промобілізаційну підготовкута мобілізацію,а самев порушеннявимог абз.4п.1ч.2Прикінцевих положеньЗакону № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ, не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.210-1КУпАП.

На підставі вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 16.10.2024 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 10/343, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП за застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн 00 коп..

Частиною 1 статті 17Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

В преамбулі Закону України"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2024 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2024 введено воєнний стан, який діє по теперішній час.

При цьому, суд зазначає, що захист Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, як обов`язок громадянина, не зводиться виключно до вступу на військову службу або іншої участі у військових формуваннях. Такий захист може проявлятися і в інших формах, як то фінансова допомога, волонтерська діяльність, допомога за професійним профілем або шляхом надання будь-яких послуг тощо.

Кожен громадянин України зобов`язаний неухильно дотримуватися чинного законодавства, яке приймається з метою регулювання питань мобілізації, проходження військової служби та інших питань покликаних забезпечити ефективне функціонування державних інституцій, які здійснюють захист суверенітету України.

Метою прийняття Закону №3633-ІХ було удосконалення процедур мобілізації, питань проходження військової служби, а також функціонування військових формувань, у тому числі тих, на яких покладені мобілізаційні функції.

Введення Законом №3633-ІХ обов`язку щодо оновлення кожним військовозобов`язаним своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом, мало на меті удосконалення та, в першу чергу, полегшення роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК), на які покладено функції, зокрема, з обліку військовозобов`язаних, проведення їх медичних оглядів та призову на військову службу. Самостійне оновлення військовозобов`язаним своїх персональних даних забезпечує ефективне функціонування системи військового обліку та значно економить час працівників ТЦК, який останні змушенні витрачати на розшук військовозобов`язаних, уточнення їх даних, замість того, щоб витрачати зусилля на виконання інших функцій, покликаних забезпечити ефективну обороноздатність держави.

При цьому, військовозобов`язаним було забезпечено можливість використання кількох варіантів оновлення своїх персональних даних на вибір, у тому числі і через електронний кабінет, що взагалі не потребує відвідування державних установ.

Як встановлено судом та не заперечувалося позивачем в судовому засіданні, він не оновив свої персональні дані військовозобов`язаного до 16 липня 2024 року, як це було визначено вказаними вище нормативними актами жодним з передбачених законом способів.

Також, судом встановлено що ОСОБА_1 зареєструвався в застосунку Міністерства Оборони Україні для призовників, військовозабовязаних та резервістів "Резерв+" 25.08.2024, що підтверджується наданою позивачем копією витягу.

Крім того, як було зазначено вище, військовозобов`язаним було надано можливість оновити персональні данні не відвідуючи будь-які державні або комунальні установи, а саме через електронний кабінет.

Позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо такого способу оновлення персональних даних і які були безуспішні в силу тих, чи інших причин.

Отже, враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, військовозобов`язані повинні були до 16.07.2024 уточнити свої персональні облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Позивач по справі у вказані строки свої персональні облікові дані не уточнив жодним з указаних способів, при тому, що, як встановлено судом, мав такий обов`язок.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що постанова та протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які саме персональні дані були змінені ним як військовозабовязаним протягом останніх 5 років, про які він не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це не впливає на його обов?язок протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ уточнити свої персональні дані, навіть якщо вони не змінились.

Частиною 1 ст.210-1КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Приміткою у статті 210КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, примітка до статті 210КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Відтак, позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку, чим вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою, тобто прийнятою з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 19, 20, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повне рішення виготовлено 18.12.2024 року.

Суддя О.В.Федорова

СудФрунзенський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123884621
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —645/6356/24

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 30.10.2024

Адміністративне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні